allanek

Не стрималась. Бездомний і білінг з народження- щось новеньке. Звичайний манкурт, якому у спадок крові передається відмова не те що від поглядів, а і від родинних зв'язків, і відмова від прізвища- тому що батько Бездомного стидався свого походження з села. Бездомний, я ж це не вигадала, про це ви самі казали. Колись ми мали розмову на цю тему і я вам казала, що мої батьки виросли в селі і мені є за що пишатись ними, бо вони витрачали час на те, щоб здобути гарну освіту і мати гарне середовище для спілкування, і не мати тих дурниць в головах, що читаю від Бездомного. Добре пам'ятаю, як Бездомний бризкав емоціями на фото Кобзаря з моєї бібліотеки, де було видно екслібрис . Він казав, що то неможливо , щоб людина з села мала бібліотеку з особистою печаткою. Вірю, що він так і вважав, бо його світогляд, про який він тут торочить, не може осягнути того, щоб досягнути чогось в житті, треба не прізвище змінювати, а своє життя. Але для цього треба багато зусиль, щоб отримати освіту, гарну роботу, гарне середовище спілкування і гарне фінансове становище. І при цьому не зрадити своїй совісті. Мова і світогляд. Читала я вчора , як тут Артемидия розпинали. І перший Бездомний. Що можу сказати. Я народилась в СРСР і прожила там ту частину життя, коли формується світогляд і коли людина приймає рішення на чиєму вона боці- добра чи зла. Не під тиском обставин, коли зраджуєш собі і наче раб, одягаєш на шию ланцюг компромісів, який з віком стає все довшим. Я про випадок, коли розумієш, що живеш в викривленому світі цинізму та лицемірства і намагаєшся жити не зраджуючи своєму внутрішньому "я", совісті. Я росла в руськомовному середовищі, українську мову чула і переходила на неї тільки літом, коли їхала на канікули до бабусь, які жили на маленькому хуторі серед полів Кіровоградщини. В родині ніколи не було прямих розмов про те, що СРСР зруйнувала життя обох родин і з боку мами, і з боку батька. Було багато розповідей про те, як жили родини на протязі кількох поколінь. І дуже обережно розповідали про часи правління сталіна. Це зараз я розумію, що обережність була викликана страхом, який запам'ятовується на все життя. І зараз я розумію, що мій світогляд сформувався не під тиском пропаганди, яку нав'язувала система, а під впливом спогадів, що я чула в родині. І відчуття того, що мАсковИя то суцільне зло, прийшло само по собі і назавжди. Тому і вичавлювати з себе, як любить казати Бездомний, мені не було чого. Я завжди була і є тою, що ніколи не зможе прийняти русский мир. І, в моєму випадку, мова не мала значення, не вона формувала моє відношення до тих чи інших речей. Розуміння того, що мова має велике значення перестало бути формальним для мене, на превеликий жаль, коли ординці зруйнували життя нашої країни. Я писала, розмовляла та думала на русском языке, але перестала це робити 10 місяців тому. Це найменше, що я можу зробити для спокути своєї (особистої) провини. Повертаючись до Артемидия та Бездомного. Коли людина боронить державу ціною свого власного життя, як це робить Артемидий, і розуміє, що робить це для збереження нації і вільної України, де будуть жити його діти і розмовляти українською, чи має значення, особисто для мене, якою мовою він, кляне орків, вбиваючи їх? Ні, зараз, не має. Чи відчуваю я хоч щось схоже на повагу до того, що тут верзе очільник диванного війська Бездомний, розказуючи Артемидию про світогляд? Ні, бо світогляд Бездомного, як я його сприймаю, зводиться до того, що можна вважати себе щирим українцем лише тому, що проститутку став називати хвойдою, а вагину піхвою. Таке може викликати які завгодно відчуття, але нічого, щоб нагадувало повагу.

...................

А навіщо це вам? Ключове ні в тому, що я власниця, а в тому, що на той час, коли починали будуватись, встановлення власного трансформатора було єдиною можливістю завести світло на ділянку. PS. Наша розмова відхилилась від змісту теми.

Ні, я казала, що там з'явилась його реінкарнація, яка трохи не дотягує до рівня кірі, але дуже намагається і розповідає, що все, що не хонда, то ніщебродство. Кіря в почесному довічному відлучені від форуму і про це було тут, коли він перекваліфікувався з винороба на психАнАла, доказуючи всім тут, що він всіх бажаючих позбавить не тільки 300 баксів, а і всіх бАлезнЕй, поки він намолює Дніпро в очікуванні рузької навали. Якось так

Коли ми шукали собі ділянку, ріелтор повіз нас дорогою, де було місце, про яке я сказала, що хотіла б тут жити. І так склалось, що купили, якраз те місце, хоча його не було в продажу і воно зовсім не було схоже на ділянку, де можна побудуватись. Це рух в обидва боки. Не бачу про що тут сперечатись))) В житті буває всяке. Ви дуже категоричний. Особливо з погляду того, що я, багато років, є власницею трансформатору і маю особистий досвід на протязі більш 10 років. Нема питань з тарифами, вони звичайні. За листопад були 1.40грн-день, 0,7грн-ніч, без ПДВ Проблеми вирішуються, як і з іншими трансформаторами в моєму кутку, без проблем і швидко. Обговорювати питання, краще чи ні мати власний трансформатор, не має сенсу, тому що умови підключення світла змінюються з роками. На ділянці без світла новий власник розглядав варіант поставити свій трансформатор або докупити кВт садовому товариству і взяти собі, скільки потрібно. Докупив, тарифи вищі, ніж в випадку з власним трансформатором. Кожен випадок має своє рішення.

В мене є живий приклад. Один сусід продавав ділянку, куди було заведене світло від приватного трансформатору. Купуючи ділянку, новий власник ставав співвласником трансформатору. Ділянку хотіли купити знайомі іншої сусідки, яка теж була співвласником трансформатору. Але вона вирішила, що зможе змусити інших співвласників трансформатору надати світло безкоштовно на ділянку, що теж продавалась і була розташована поруч з тою, де було світло. Тому дала пораду своїм знайомим купити ділянку без світла. Ціна питання була щось біля 7-8 тисяч уе. Чим закінчилось. Ділянку зі світлом купили мої знайомі, побудувались і живуть-радіють. Знайомий сусідки купив ділянку без світла, від приватного трансформатору ніхто йому світла не дав, як не дали ні від якого трансформатору, що були поруч. Щоб отримати світло, треба було заплатити кошти. Простояв той шматок землі кілька років, поки його не продали за ціною на 20 з лишнім тисяч (уе) дешевше, ніж придбали.

Було б дивно, якби я, наприклад, в Лютіжі порівнювала вулицю Приморську і "поле чудес", про яке тут мова і яке розташовано через дорогу від Приморської. Бо ділянки на Приморській коштували за сотні тисяч єнотів ще з часів, коли вулиця починала забудовуватись, а ділянки навпроти не користувались попитом з самого початку і судячи з того, як забудовувалось те поле після того, як туди світло протягнули, навряд чи щось зміниться з попитом в майбутньому. В обох випадках море і ліс поряд, але забудова і її швидкість відрізняється дуже. Хто їздить в сторону Глібівки, знає котеджне містечко "Золотий берег". Колись це був куточок-мрія біля соснового лісу і моря. Здавалось, що забудова там повинна бути мальовничою. Але те, що там зараз- це потворно. Як можна було спаскудити таке гарне місце тим, що там набудували- для мене загадка. Конкретне місце має конкретну ціну. І всі умовності залежать лише від того, чи здається покупцю, що "хотелка" продавця має підгрунтя і чи може покупець дозволити цю покупку. Тому залишаюсь при погляді, що порівнювати треба те, що порівнюється, без узагальнення.

Не маю нічого проти ваших критеріїв, але мова про те, що ви , спираючись на ваші особисті критерії, дали загальну оцінку, яка не відповідала тому, що було насправді. Було б коректно оцінювати рівнозначні ділянки в різних селах. Як це зробила я, коли назвала конкретні ділянки в Лютіжі, що не складають конкуренцію Петрівцям.

Мої знайомі , до війни, шукали ділянку. На вулиці Приморська занадто дорого було, тому купили в Старих Петрівцях. Побудувались, будинок великий. Якщо розглядати в Лютіжі ділянки біля дороги, що на полі з боку моря і навпроти, вони коштують дешево, їх можна взагалі не порівнювати з тим, що продавалось в Петрівцях. Мої сусіди, до війни, казали, що Петрівці були дешевше, ніж Лютіж. Але шукали подалі від дороги і ділянку серед котеджної забудови. Тому і знаю, що було по цінам. Наче в іншому житті все те було...

Як давно і з якого дива Лютіж став дешевше ніж Петрівці?

Маєте рацію. Розмова велась з погляду суміші езотерики і раціонального в житті людини. Якщо прийняти це до уваги, набратись терпіння і подивитись ролик, а не шматки, кому що "сподобалось", тоді зрозумілі всі висловлювання Арестовича.

В нас скло миється раз на два тижні, буває, що і раз на місяць. І то, коптиться не все скло, а робляться закопчені невелички "вуха" по краям панорамного скла, що має випуклу форму. Залежить від самої пічки, від якісті дров- з якої деревини і якої вологості ; від того, чи є функція первинної та вторинної подачі повітря.

А чому мережевий +ЗТ, а не гібридний інвертор+ЗТ? Нам допомогло вижити, що був гібридний інвертор. В нас СЕС 10кВт, порахували, чи був сенс для нас в ЗТ. Тоді був. І цього літа, при обрізаних виплатах, теж був, що буде далі-подивимось.

В мене Fronius Symo GEN24 10.0 Plus і є ЗТ. Подивилась ваш інвертор, вони відрізняються можливостями.

Не обов'язково комусь бути вдома. Ключова фраза тут- "залишаю тільки те, що мені потрібне". І для цього не обов'язково комусь бути вдома. В мене все зроблено так, як потрібно мені, а не комусь. Ви запитали - я дала відповідь. Все. Любий досвід може стати в нагоді тому, хто цікавиться роботою СЕС.

Звичайно, якщо СЕС видає 500Вт, а навантаження, яке "сидить" на інверторі 3кВт ( в мене), він не включиться або виключиться,якщо хмарки набіжать. Тому, коли хмарки і нема мережі, то залишаю тільки те, що мені потрібне. Вище казала про це. Так, коли сонечко вийшло, подивилась моніторінг, включила те, що відключала і все знову включилось в роботу.

Зараз небо вкрито хмарами, зранку був дощ. Київська область, форумчани підтвердять. Мережа є. Моніторінг показує , на цю хвилину, коли пишу, 673Вт. Як поводив себе інвертор на початку війни, при відсутності мережі і присутності хмарного неба, теж казала, можна знайти мої дописи. Світло зникло на третій день війни і з'явилось в середині травня. Розетки і холодильники з хлібопіччю працювали. На більше не вистачало. На тому тижні більш доби, безперервно, не було світла. Генератор був вже під вечір - приготувати вечерю, накачати воду і нагріти бойлер. Вдень необхідне давала СЕС. Але бувають дні, коли СЕС мертва, зовсім.

Кажу про це не вперше. В мене з цим справляється гібридний інвертор, без акумулятора.

...........

Начебто, скло. Поверніться на першу сторінку теми, там є детальні фото .

Вже дочекались. Дума приймає чи прийняла закон про те, що пасажирів таксі !!! треба реєструвати -ПІБ, паспорт, куди-звідки їдеш. Маршрутки наступні. Оце розмах тотального контролю рабів. Наче в цього оркоголового раніше була аватарка, де тіло в фуфайці, з підбитим оком ? Навіщо міняв, бо це було його майбутнє- закінчить фуфайкою, може він і зараз вже в неї одягнений?

Я його знаю, бо вимусив знати. Вівця мар'інська, кіря та цей будулай , наче папужки- нерозлучники, бігали форумом і прискіпувались до всіх, хто їх зневажав. Будулай був завжди бек-вокалом у вівці. Тому поведінку і чим дихає, за багато років, мала змогу вивчити. На пам'ять не скаржусь, тому добре розумію, що воно таке.

На початку теми, коли я казала про цю гидоту таке саме, тільки іншими словами, то у відповідь отримала потужний захист цієї істоти з дивними, як на мене, аргументами. Казали, що в нього невимовне відчуття гумору в поєднанні з профдеформацією. А зараз, на диво, тиша. Коли поціновувач творчості Кустуріци зрозумів, що оркам тут не бувати, то перестав клеїти дурника і перейшов на мову; вибрав табір, куди приткнутись і, настільки наповнився мужністю, що став за кірєю сумувати, хоч до того відбрехувався від "друга", як міг. Останнього разу бачила гидоту в темі генераторів. Бо там з'явилась реінкарнація кірі і перетворила тему на імені себе, коханого. Таке саме - я тут крутіше поросячого хвоста; тільки я знаю, як надо; всі жебраки (нищеброди), крім мене; і весь список того, що лилось з кірі. По-перше. Навіщо мені ця розповідь? До чого тут Запоріжсталь і історія вашої родини, коли мова була, виключно, за Фармак. Питання було з тих, що не потребує відповіді. По-друге. Велике прохання -ігноруйте мої дописи.

Почитайте коменти під відео і зрозумієте зміст того "наблюдать". Причому перекладач каже, що то індонезійці дуже радіють таким "успіхам" рашистів. Судячи з коментів, то про нейтральність нема мови. Скаргу відправила

Ні, навпаки, працівникам радили не продавати. Не знаю, як з робочими було, але ІТР , якщо продавали, то робили це потайки, часом не знаючи, що продають кишеньковій фірмочкі,і що акції повертаються до рук Ф.І. Було це давно, скільки коштувало продати, вже не пам'ятаю, але не такі вже і копійки, як тут пишуть.