allanek

Вам нечего стыдиться. Каждый принимает решение то, которое считает нужным. Я читала ваше сообщение в теме, кажется, о послевоенном строительстве. Ничего отрицательного оно не вызвало. Воспринималось, как рассказ человека, чья жизнь изменилась в одночасье. Мы все здесь такие- к нам пришла война. Многие знакомые уехали, кто куда. Кто в ЗУ, кто дальше. Есть знакомые, добравшиеся до Швейцарии , причём уехали не сразу, а после того, как поприлетало так, что мало не покажется. И там нашли, как помочь. Волонтёрствуют, закупают нужное и отправляют в Украину. На днях увлеченно рассказывали, как выторговали несколько сотен местных денег у владельца магазина, чтобы больше закупить нужного. Киевляне, уехавшие во Львов, помогают переправлять животных не только питомникам, приютам , но и брошенных-потерявшихся-бродячих. И говорят об этом без всякого самолюбования собой. Бывает, что узнаю только потому, что спрашивают о чём-то. Так что, живите, как живёте. Жизнь сама раздаст каждому из нас то, чего мы заслуживаем.

Запитайте в Мувикса, чи як його там, він краще знає. Він тут писав про це.

Пішли в хід аргументи про патріотичність. Виходячі з вашої логики, то ви-патріот. Мені здавалось, що ви здатні спріймати не тільки сарказм від себе, але і від інших. Здалось..буває

Зараз в Вадіма запитаємо, з його досвідом, за скільки годин він би "добіг" до "канадського кордону" Яке в вас було бурхливе життя в першій день війни. Ми нікуди не їздили - бензін не цікавив, нічого не купували- звичайно, що запасів, як в швейцарських кладових, в нас не було, але завжди є запас і виявилось, що його достатьно під час бойових дій в нашому кутку; нікуди не збирались - ось тут пораджу никому не приймати таке рішення, бо воно безглузде, цивільним краще бути подалі.

Не маю бажання розмовляти на тему "хто, куди и як доїхав", але є досвід електрички, котра в березні спокійно доїхала по маршруту " Киів-Умань-Вінниця- Хмельніцкий- Тернопіль- Львів" без всякого треша, с заряджанням на заправках, черг не було. Досвід буває різним, але на цьому краще поставити крапку)

Це питання було не до вас. "Акстись"(с)

Про генератор не думала , не було потреби. І взагалі, мені однаково хто і що думає. Головне, чи влаштовує це мене.

А я тут до чого ? Мені однаково, хто на чому їде. Мене не було , поки ви тут порівнювали варіанти, але ж чомусь мене згадали. Якщо згадали, то так, бавлюсь чадемо (постійно) и суперчарджером, коли випадає нагода. А без них скільки зможете проїхати?

З цікавості. Може у Вадіма є досвід, раз пише про 1500км. В житті все пригодиться.

То запитайте, якщо цікаво. До чого тут Ужгород і Тесли? Я писала про звичайне порівняння і все. Про заправки на Ужгород не знаю, не їздили, а в сторону Львова немає проблем

З свого досвіду. Бак- 70л бензіну, газ-70л, 1000км можно, 1500 км-ні, не виходило. На єлектричкі 350км їдешь, годину-півтори заряджаєшься, якщо є чадемо. Якщо нема, то така відстань буде не в радість, бо зарядка дуже довга.

А проїхати 1500км на одному баку бензіну можливо?

Я не дуже хочу обговорювати ці речі тут. Все, що можу сказати- вона була попереджена , що таке станеться в Придністров'і задовго до сьогоденних подій. За стіни там ніхто не тримався, але так склались обставини.

В мене там мама і виїджати не хоче. Не тому, що вірить телевізору, на то є інші причини. Тому можешь зрозуміти, як я нервую(

Ви мене здивували, тому що відношення до персонажу і складається, як мінімум з біографії персонажу і його справ в різні промежки часу, для мене це так. Не буду коментувати. Вже вище відповіла. Скажу за себе. Більшість того, що викладається в темі вже не є для мене новиною. Щоб зробити висновок, я спираюсь на думку кількох людей, бажано різних поглядів, з різними висновками на одну і ту подію. Тому для мене викладання роликів однієї направленності не несуть ніякої інформації для висновків, зате дає портрет того, кто їх викладає.

В Придністров'ї телевізор каже, що скажена Санду буде їх окупувати, бо румини натаскали ім всякого оружія. Прямо де жавю 90-х.Тоді було все те саме про те, що румини с молдаванами будуть їх вбивати, а генерал Лебідь герой-освободітєль.

День чи два тому подивилась його. Це сюрр. Сидить такий собі сибарит, в шовкому піджаку від кутюр за кілька тисяч не рублів, сорочка теж не малих грошей коштує і бідкається, що він опинився в незручному становищі а-ля приживалки і розраховуе на донати від добрих людей, бо тікав в чому був і йому нема на що жити.

За Бабченко ничого не скажу, бо не дивлюсь його. Але в той день, коли тицьнула на ролик Бабченко, згодом подивилась Накі, Жданова, Фейгіна с Арестовічем та ще когось. Після всього зробила висновок, що, на диво, вони співпадають в своїх висновках і відрізняє їх тільки подача інформації. Настрою мені це не добавило, я і так розумію, що наша перемога буде, але буде вона виснажливою. Мені здавалось, що це розуміють всі, навіть форумні буряти своєю однією клітиною повинні це розуміти. Скажіть, що вас спонукає викладати тут когось, знаючі, що тут зібрались люди дуже різних поглядів на ту чи іншу постать в роликі? В більшості, це нічого не змінить в поглядах, тільки роздратування, особливо, коли, раз за разом, викладаються ролики в стилі "ми всі помремо" ( не в буквальному розумінні).

Не зрозумила. Их там всього біля 2-х тисяч. Кого и навіщо літаками? Там і так шорох стоїть. Населенню телевізор каже , що Зеленський взяв все Прідністровье в заручники і буде тримати до тих пір, поки тварь бункерна не подпише капітуляцію. Вони, на повному серьозі, в це вірять

Так і було. Кафедра наукового комунізму, в кожномі виші, була головною і коли сдавали госекзамен, то екзамен по НК був обов'язковим. Як і комітет комсомолу, котрий наглядав за студентамі. Тому моя викладачка історії виглядала дивно- завжди заплетена коса а-ля Юля і бурштинове намисто на шиї.

В подобных случаях предпочитаю не словари-новоделы, которые, как и история, редактируются в угоду политической конъюктуре, а словари Ушакова и Даля. С Ушаковым всё просто "Толковый словарь Ушакова руссификация РУССИФИКАЦИЯ, руссификации, мн. нет, ·жен. (·книж. полит.). В царской России — насильственное подавление местной национальной культуры, внедрение среди национальных меньшинств, населявших царскую Россию, православия, русского языка с целью их ассимиляции. Руссификация была самым характерным проявлением антинародной, великодержавной национальной политики царского правительства."(с), а вот со словарем Даля намного интересней. Правую часть (фото1) можно читать-не читать, а вот изучение самого титульного листа словаря Даля весьма интересно для думающих людей. Ну и внимательное прочтение странички Даля с трактовкой и написанием рус(с)- даёт понимание разночтения двойного "с".

Обережніше з "Кірілом", бо буде де жавю, як з народом Ізраїлю

Протестую😆, мне с Наташей начало перепадать отой "славы" с самого утра и лнровская бурятка закончила таким пердимоноклем, что сделала мой вечер. Даже мужу зачитала эту монографию из ЛНРовских окопов Я не его фанатка, совсем. Но сегодня, почему-то, клацнула на его ролик, чью стенограмму выложили в теме. Про "воевать будем долго" вы уже обсудили. Но там интересна та часть, от которой сносит крышу у форумных руzzкомирцев, мимикрирующих под патриотичных русскоговорящих граждан Украины. И про одноклеточные примитивные организмы, и про гробы, хорошие для хороших, плохие для плохих, но для всех руzzких, без исключения. Если первая часть смотрелась со многими знаками вопросов, то ко второй части вопросов не было.

В мене так само з граматикою. Українська моя рідна, але шкільне навчання було російською, та і в Києві, в ті роки, всі інстітути-універи навчали російською. Граматику почала вчити, коли син пішов до школи. Помилки роблю, бо практика писати українською доволі мала. Воно товклось завжди. Це все, що про нього треба знати. Більшого не вартує.