allanek

Ещё одним одноклеточным очередь шариковых пополнилась.

Есть ещё Приднестровье, в котором я жила с 6 лет и до окончания школы и в котором живёт моя мама. И я видела трансформацию многонационального кусочка Приднестровья в Приднестровье-аквафреш. Причём не только визуальное. но и ментальное в головах. Русскоязычие всегда причина там, где они могут это использовать. Последние маразмы дошли до того, что было заявлено, что русский мир везде, где есть русские. Про Сирию не буду, там другая история. Я про народности Сибири, включая корейцев, знаю не понаслышке. Часть моего студенчества прошла в Новосибирске. 80-е годы... И про жизнь там , и про людей у меня остались светлые воспоминания. Но всё это в далёком прошлом, словно и не было этого никогда. Страшно сознавать, что жители Новосибирска, обладая одним из прекраснейших оперных театров и художественным музеем, залам которого могут позавидовать лучшие музеи мира, превратились в биомассу, жаждущую убивать украинцев, живущих от них в тысячах километрах.

И я знаю, потому что семья близкого друга моего сына просидела в подвале первые 2 недели и увидели, как разбомбило их дом по телевизору, после того, как выехали оттуда. Уже говорила об этом. Поддерживаем общение. Вторая семья, с которой общаюсь вживую, тоже через 2 недели выехала из Харькова. Представить сложно, чтобы эти люди, испытавшие тоже, что и тысячи харьковчан, начали захлёбываться пожеланиями испытать тоже, что и они. Да, желают смерти бункерной твари и мордоровской биомассе, но чтобы соотечественникам... А у вас есть повод бояться? Как видите, цитируя вас, я пишу на русском языке. И до начала войны общалась на том языке, который слышала от собеседника. А на форуме, с первого дня, все мои сообщения были на русском языке. Война изменила многое. Для кого-то заговорить на украинском языке означает Для других начать общаться на украинском языке означает хорошо усвоенный урок про то, что мордор считает своими территориями всё, где говорят на русском языке. Ну такая национальная орковская традиция- украсть кусок чужой территории под видом защиты русскоязычных, а значит руzzкого мира.

Форумные буряты достали своё самое страшное оружие- переход на личности. Неважно, есть там правда или нет. главное, чтобы с хамовитым напором. Для Movix. Это показательно, когда переходят на личности детей. Это высшая степень ублюдочности. Ублюдок с враньём о моем сыне и убожество, тыкающее мне. Как там у Булгакова- "В очередь, сукины дети, в очередь". "Шариковы", кто следующий?

Таки, да, скрепный

Хай буде скрепЫ бурятские.

Віра, мова- це те, чим розхитують Україну зсередини. І да, про це треба говорити на повному серьозі. Тим паче, що ви самі сказали, що церква це не про віру.

Ні, ці "православні" добре розуміють, до якої церкви йдуть. В мене є наочний приклад "православних руzzкомирців". Коли я сказала, що ходила святити паски до храму такого-то, то слюна бризкала, так їх покрутило від цього. Почула все- про українську церкву, що вони розкольники; про те, що буду відповідати за таке на Страшному Суді, що буду проклята навічно і тому подібне. Оте все, що ходить до попів-фсбшників , вони і зараз впевнені, що то ЗСУ з націками таке наробили з країною. І форумні буряти, що патякають тут в темі про руzzкАгАвАрящий Київ, та чомусь в них загострення в день, коли православні християни святкують Пасху, нічим не відрізняються, бо в їх головах той самий руzzкій мир. Вони будуть казати про те, що ми самі винні в тому, що в нас війна і тоді, коли до них прилетить або вб'є їх близьких. То, мабуть, їх особливий ген, про який говорили самі орки, дає такий стійкий ефект, тому що раціонально це пояснити неможливо.

Вас це дивує? Кажуть же, що війна пробуджує в людині все те, чим вона є. Ось і маємо. Комусь з "пробуджених" здається, що вони балансують. І це, як не дивно в такій час, стає смішно. Але тільки до того часу, коли з Бучі повертається знайомий, дорослий чоловік, багато бачившій в житті, котрий туди їздив за тілом свого родича, і його волосся, в одночас, стало сивим, і каже, що не може розповідати про те жахіття, що бачив, може колись, но не зараз. Ось тоді і розумієшь, яка гидота лізе з тих "пробуджених". Таке враження, що це в них безсилля та страх говорять. Вони і поводять себе так, як, зазвичай, це роблять (по-русски это лучше прозвучит) мелкие людишки.

Вы про этих туристов?

Модераторы, как это дерьмо орковское сюда попало? Отправьте этого бота в ту выгребную яму, из которой оно выползло. жалобу отправила)

Таке деревце, це ялівець Скай Рокет або Блю Ерроу. Бачу, що воно заввишки біля 3-х метрів. Враховуйте, що коренева в нього може бути досить велика. Як будете викопувати на такому вузькому шматочку землі, то питання. Але вам бажано зберегти як найбільшим ком с коренем. Почнете копати, зрозуміете про що я. Після пересадки добре пролийте, ліпше кілька разів. Потім, зазвичай я це роблю на другий день після пересадки, розвожу пакет (25гр) радіфарму в 10л води и всі 10 л виливаю під 1 таке дерево. Краще, щоб приствольне коло було зроблено невеликою лункою, щоб там могла збиратись вода та грунт буде трохі просідати, потім підсипете і замульчуєте. Через 10-14 днів повторити радифарм або іншій стимулятор кореневої. И контролюйте, щоби грунт був вологим. І не стимулюйте крону, зовсім. Для розуміння того, що вас може чекати з комом. На фото такі ж ялівці, як ваш, пересаджувались з висотою біля 2-х метрів. Той, що всередині, відгорожен пеньками, площа трохи більша, ніж кореневий ком цього ялівця. Глибину вже не пам'ятаю, але копайте глибоко, та не забувайте пролити Антіхрущем, Актарою, чи ще чимось, бо зараз час хрущів.

Для дому не критично зовсім. Для саду критично частково. Залито в низині саду, в той частині, де плодові і ягодник, але це вражає. Вода потроху спадає, треба дочекатись, коли відремонтують, як каже наш електрик , "водокачку". Це наслідки того, що, коли робили Київське море, то річка Ірпінь опинилась нижче рівня водосховища і воду з річки перекачували насосами в море. Зараз затоплена вся пойма Ірпеня і є підтоплення в селах. Природний паводок я бачила лише раз, коли переїхали жити в будинок. Але то було зовсім не критично для участка , бо рівень був контрольований. З другого боку, це спасло і нас, і наступ на Київ. Орки зупинилися, бо по воді не підеш, а невдовзі і зовсім пішли. Та навряд чи їх пропустили і наші хлопці, тримали оборону міцно. Слава Україні! Головне, земля наша і цю падаль орковську змило, а дерева то таке, посадимо нові)

Так. Шлюз підірвали. Колись покажу фото.

Тоді бери секатор в руки и вперед. 6-річки вже на повну дають врожай. Ті, що кущі кулями ростуть, розріджуй середину, повністю зрізай гілки, щоб кущу було рівномірно сонця с усіх боків. Але без фанатізму. Ті, що прямими гілками, дивись, якого зрісту бувае дорослий кущ, якщо не маленький, то не займай, щоб набрали висоту. І я видаляю ті гілки, що ростуть знизу и стеляться по грунту. Коли ягод багато, ті зрозуміешь сенс такої обрізки. И ще, в мене е кущі( без назви), вже старі, гілки перестають рясно родити и починають сохнути. Ничого страшного, зрізаю таку гілку і вона дає молоді паростки, кущ і плодоносить, і омоложується одночасно. Але, в мене лохина росла в грунті, в тебе в горщиках. Може, твоя поводиться інакше. Моі кущі зараз під 2-х метровим шаром води, навряд чи щось виживе(

Наташа, скільки років твоїм кущам? Лохину формують після 3- 4-х років, до того, тільки санітарна обрізка. Обрізка навесні в нашому регіоні має сенс, бо кущі можуть підмерзати. Формуюча обрізка, це не тільки вкорочування гілок, це і регулювання їх кількості. Різні сорти обрізаються по-різному. Тому треба шукати по кожному сорту інфу. Колись я давала тобі ссилку, там дуже добре все розписано. В мене ії нема , мені вже не потрібна. Це тільки мій досвід, може десь и помиляюся.

З власного досвіду. Коли нема світла, газу, води, зв'язку, що робити в тому підвалі? Особливо смішно зараз читати тих, для кого газ був і є в приорітеті. З одного боку сусідка с цоколем на два поверха вниз. Залишила будинок через 2 тижні- світла нема, газу нема ( десь перебило трубу и відключили всьому кутку), води нема, опалення нема, зв'язку теж нема. Підвал перетворився на склеп в прямому розумінні. Сусіди з другого боку. Підвалу нема, як і в мене. Поки був газ, спасав газовий генератор, потім все. Але після того, як прилетіло і потрощило черепицю, стіни та паркан, то стали ходити до знайомих ночувати в підвал. Ми ні до кого не ходили. ночували в будинку. Якесь дивне відчуття, не пов'язано со здоровим глуздом. Розуміли, що може прилетіти, але ні, з будинку нікуди не підемо, наче він міг нас захистити. В нас становище було трохи ліпше, бо був бензиновий генератор, сонячні панелі та пічка в домі. Тому були з водою, світлом, прачюючим холодильником і гарячою їжею. Ну і ще, виявилось, що єлектромобіль став в нагоді тоді, та й зараз нема думок про пальне, е воно, чи нема і скільки коштує. Як на мене, нема особливого значення, що е в приорітеті в мирний час, дійсність може бути зовсім іншою.

Може й так, але до сьогодні в ньго були істеричні дописи про те, що "всЕ пропало и хахлы нас делают".

Поки що не зрозуміла, як на це реагувати, але допис був видаленій за кілька хвилин після того, як з'явився

Ні, це ваше збочення. Все, що я зробила, показала вам ваш рівень спілкування в темі, куди тягнути ваш світогляд недоречно. Як ви там цитували- "правильно зрозуміти-правильно назвати". Сьогодні бенефіс Бездомного? Не кожен може досягти результату, коли його порівнюють з "зливним бачком". Бездомному це вдалось і чомусь я не здивована. Коли з'явився Бездомний для мене. Коли сказав, що його батько соромився того, що він з села і чи то змінив призвіще, чи то відрікся від своїх батьків. Не пам'ятаю точніше, але була дуже вражена, бо мої батьки теж з невеличкого українського хутора і я завжди мала гордість за них. Тому що все, чого вони досягли в житті, завдяки вихованню, котре передавалось від покоління до покоління. Чого я маю соромитись? Що мої предки обробляли землю; або, що мої батьки досягли того, що до них прислухаються і поважають в суспільстві? Що Бездомний син манкурта добре відчувається в тому, що він говорить і як себе поводить. Про те, що він спочатку голосував за Януковича, а зараз щирий українець, це можно трактувати по-різному. Може порозумнів, а може то кров манкурта в ньому говорить и йому легко міняти свої погляди наче флюгер- куди сьогодні дме, туди і повертає. Ще до покоління мого сина в українських сімейних традиціях було неприйнятним тикати батькам, вже не кажу за бабусь та дідусів. А щоб тикати незнайомі людині, то зовсім неможлива річ була. Але ж Бездомний тикае навіть тут. Кров манкурта...Як там у Булгакова :"Кровь — великое дело, — неизвестно к чему весело сказал Воланд, ..."

Я не заперечую, але ж, треба розуміти де "особливий стиль" буде доречним. Тут, на мій погляд, "особливому стилю" не місто. Хіба не можна вісловлювати свої думки по-іньшому? Так і бачу, як ваш здоровий цинізм розклав на ліжку и роздвинув ноги вашої дружини , поряд стоять ваші сині і ви їм показуєте на "піхву" дружини и кажете:" Ото, сини, є вареник вашої матері, вони, ці "вареники" бувають різними, тому що", як казав Кофуцій( десь поділась літера "Н")- правильно назвати = правильно зрозуміти." Освіта-так, якщо вчителі були гарні. Але тут не про саму освіту йдеться, а про пропаганду того, що вкладалось в голови наші та нашіх дітей.

Не треба бути Бездомним, щоб розуміти, що наша навчальна система опирається на те, що нам залишили 70 років радянської влади. І навіть молоде покоління вчителів, що приходило на зміну ( за часів навчання мого сину) несло в собі радянську систему, якщо не виховання, то відносин " вчитель- учень". Всі, ну, майже, всі, кому було не байдуже, що вкладатиме в голову своєї дитини, це розуміли и пояснювали своїм дітям. Але... Ні мені, ні чоловіку не приходило в голову, що пояснювати сину ці речі можливо за допомогою таких слів, як " пихва, вареник, насосала чи насосав", я не хочу цитувати Бездомного, бо мені огидно таке читати, мовчу вже про цитувати, все те, що він озвучує. В мене нова стійка звичка прокидатись біля 4-ї ранку, ще з того часу, як в нашому кутку починали бухати, то був такий розклад- с 11-ї вечора до 4-ї ранку тиша, потім починалось. Так ось, прокинулась, переглянула стрічку новин і цю тему. Враження, начебто це філія "щасливого браку", а не тема про війну и страждання людей. Може, все ж таки, треба не змішувати "піхви-вареники та отсосалкі" с тим, що зараз коіться навколо нас. Так, тема виховання і мови дуже важлива, наслідки ми відчуваємо всією країною, але перетворювати тему війни на статтеві відносини, які в голову Бездомному вклала книжка Новоселова, чи як того орка звуть, на мене, то якось...ммм...скажемо....дивно це.

Так.

Ні, я не про що не домовлялась. Пишу про це тому, що простіше було запитати, що я маю на увазі, коли кажу, що не дуже набожна, а не домислювати мої думки. Де ви бачили, що я писала про " не знаходились молитви"? Так, краще поставити крапку на цьому.

Нема протиріччя. Що мені заважає вірити, але не ходити до церкви кожної неділі, а ходити тоді, коли я маю в тому потребу? И не тільки тоді, коли мені погано. В кожного з нас свої відносини с Богом, хто б якому не молився. Я не збираюся розмовляти про те, хто і як ставиться до віри. Все, про що я казала, так про те, що мене обурило, що майбутні воїни ВСУ чомусь слухали молитви до Бога ротом мордоровского фсбшника. Все.