allanek

Альо, де цитата? Якщо не буде, то така брехня, це намагання хоч якось мене вкусити 🤣 Невже настільки закоханий в себе, що і досі не зрозумів, що я можу дозволити собі спілкуватись з таким, як ви, тільки в разі, коли я цього забажаю. Стосовно "переобуваться", взагалі, не зрозуміло. Ото торкнуло персонажа, мабуть ще до Лідла не добіг Якщо буде цитата, то треба її викласти повністю, а не як завжди - пересмикнути і спотворити . Це зрозуміло голодупому поціновувачу іспанських клопобомжатників? Буде цитата, може і відповім, а може і ні. Як в мене настрій буде І на це цитату треба, щоб я бачила, що я сказала :" Мені не однаково на рішення інших"

А на Airbnb для Іспанії клоповники вважаються високим рівнем? Та мені однаково на чиюсь думку з приводу моїх рішень.

Хіба я пропонувала путівник по областям та містам Іспанії? Мова була, виключно, за клопобомжатники, в яких ви мешкаєте, коли буваєте в різних містах Іспанії. Про Малагу, Барселлону та іншу Іспанію, я і так знаю. І жити в цій країні не збираюсь.

Мова не за когось, мова за вас. І те, як воно виглядає, коли вам смішно. Ви що, починали будівництво ще в 90-х роках? А з якого дива ви вирішили, що комусь була цікава ваша думка чи хтось вважав її експертною? Кожен живе на свій розсуд, тому, як ви полюбляєте тут казати

І як я це пропустила? Смішно, це коли перебуваючи 12 років на форумі, нудіти про життя на острові серед океану та побудувати курник в Сумах. Смішно, це коли бігати по всьому форуму, кажучи, що треба бути подалі від оркостану та побудувати курник в нього під боком. Смішно, це коли даються поради в темі інвестицій, в той час, коли сам вклався в 2019 році в купу цегли, що і досі не перетворилась в житло. Смішно, коли все, на що зміг спромогтись в віці 50 років чи щось близько до того, це переїзд з одного іспанського клоповника до іншого . До речі, дарую бізнес-ідею - скласти путівник по всім клопобомжатникам Іспанії. Ну і на десерт, бо це, дійсно, смішно- вважати подібне досягненням життя. В мене нема звички акцентуватись на статках когось, але тут інакше не виходить, бо сам персонаж постійно торочить та повчає, як треба жити на своєму прикладі. Тож трохи аналізувати приходиться. І висновок, який тут зробили задовго до мене- голодупість, як підсумок життя. Мабуть, робити собі "смішно", це єдине, як можна виправдати такий підсумок.

Що сказати? Я не з тих, в кого горіще нагадує шматок музею в Пірогово в розділу " Побут українців , починаючи з часів Речі Посполітої". Якщо є річ, то вона використовується. Звісно, що якісь дрібнички, що нагадують якісь життєві події, теж є, але звички обрастати речами ніколи не мала. І що? Сама була здивована скільки всього " я з цим не розстанусь". І поштою відправляли, і з собою везли. Хочу окремо подякувати Ользі, бо колись її слова про те, що першим ділом треба брати з собою альбоми з фотографіями, закарбувались мені в пам'яті. Тож твоє життя може не вмістится в невелику кількість коробок, навіть після того, як " розхламишся". Головне, що картини всі забрали з собою. Бо то дуже особисте.

Будемо вважати, що ще вечір, вже традиційно, прокидаюсь серед ночі і не можу вже спати. От не треба одразу в кущі😊. Я не дуже великий спец по солодким випічкам та усіляким смаколикам, щоб не сказати зовсім не спец, тож ваші рецепти, що тут викладались, мені подобаються- без отого складного чаклування "з жаблячою лапкою та коренем мандрагори", щоб вийшло смачно та чарівно. Тож, якщо є щось таке , що можна швидко закалапуцати та спекти, то з радістю буду чекати на такі рецепти від всіх вас. Моє рішення... Що хочу сказати. Мій допис в темі евакуації наче лакмусовий папірець- одразу видно, наскільки легко перевірити, чи я правильно ярлички розвісила на персонажів форуму. Поки задоволена собою- ні в ком не помилилась. Шабаш форумного "сміття" потрохи набирає обертів Не знаю, на які думки тебе спонукала моя новина, можу тільки гадати, але що хочу сказати з приводу мого рішення. Воно не спонтанне, тому що війна і над будинком літають шахеди. Звісно, що і це має великий вплив, але наше життя якось так влаштовано, що більшу частину його ми проживаємо в постійному стресі - щось вирішуємо, кудись біжимо, за щось хвилюємось. Ну повинен в житті людини настати такий час, коли вона просто насолоджується тим, що не треба нікуди бігти та слідкувати за годинником. І умовна "пенсія" (для мене) якраз і є таким часом. Бо родина готувалась до цього, щоб прожити роки, що залишились, без стресу та кошмарів. Війна...так, її не було в моїх планах, але хто питав мене та всю країну, чи згодні ми жити в цьому кошмарі та втрачати життя. Про те, як жили і що робили ці 2,5 роки не буду казати, то вже історія, за яку мені не соромно. Але якщо життя подарувало мені шанс здійснити те, про що мріялось, то чому я повинна відмовлятись від цього шансу? Може це прозвучить егоїстично, але вважаю, що треба зважати тільки на свої бажання. Не на бажання батьків-вони прожили своє життя, може і не так, як хотілося, але прожили, як змогли; не на бажання своїх дітей- особливо, якщо заклав фундамент, віддав велику частину свого часу, щоби дати можливість гарного старту для подальшого життя. Тож настає час, коли треба згадати і про себе, свої мрії та бажання. І якщо можеш це зробити- то роби. Постав собі за мету і їди до цього реперу. В мене так склалось, що вся родина розкидана. В Україні нікого нема, тож нема якоря, який би тримав мене тут. Мама далеко і в неї все добре, тож я спокійна за неї. До того ж, нарешті, вона чекає, коли ми облаштуємось на новому місці та теж приїде до нас жити. За сина теж спокійна, він має самостійне життя , повну фінансову незалежність і вже багато років живе в іншій країні. То що мене повинно тримати тут? Війна? Так, але мені не соромно за ці 2,5 роки, бо я , як і всі мої знайомі, допомагала, як могла і зараз продовжую це робити. Бо так мені каже моє сумління. Але це не означає, що я повинна відмовитися від своїх бажань. Я і не відмовилась. І що хочу сказати- іноді треба пам'ятати, що це твоє життя. Ні батьків, ні дітей- тільки твоє і живи так, як бажаєш. Життя швидкоплинне і тільки здається, що попереду ще багато років та встигнеш те, від чого відмовилась зараз. Ні, війна багато що міняє в світогляді і починаєш розуміти, що треба жити зараз, бо завтра може і не наступити, або наступить та кожен день того завтра буде здаватися тобі кошмаром, розтягнутим в часі. На останок. Перед від'їздом заїхали до знайомої, з якою давно не бачились. В нас діти одного віку. Що сказати? Чоловік на полігоні десь за межами міста, син на полігоні в Запоріжжі чи десь там. Сім'я лікарів. Я розумію, що то в неї захисна реакція, коли вона каже, що ні, на нуль вони не підуть, бо їх готують до іншого. Звісно, що ми її підтримали в цьому , але після цієї зустрічі залишилось важке враження. Бо що таке біль втрати я добре знаю. Нікому не побажаю такого. Не знаю, наскільки життєво вийшло в мене донести свою думку, але повторю- живи так, як сумління каже, та не забувай про те, що життя не перемотаєш назад та не проживеш знов.

Я ввечері трохи побазікаю і з приводу смаколиків і твого допису взагалі)))

І ще, хлібопічку я взяла з собою. Тож, панянки, всі ваші рецепти смачного печива в мене збережені в "нотатках" телефону. Тож на днях буду пекти і згадувати вас, 🌞🌞🌞

Аня, в мене від ваших слів сльози на очі навернулись, а я не з тих, кого легко розчулити. Дуже приємно, що для вас спілкування зі мною це приємні відчуття та спогади. Я теж ціную спілкування з вами, розумною людиною зі справжніми щирими почуттями та готовністю допомогти в разі потреби- ви наче рідкісна перлина, особливо в наш час. Тож спасибі за те, що я маю щастя бути знайомою з вами. І спасибі за те, що радієте за зміни в моєму житті. Не кожен може порадіти за іншого чи, хоча б, сприйняти цю новину спокійно. В темі про евакуацію окремих персоналій рве так від того, що я розказала про це, що читаю абсурдні речі з вимогами та претензіями до мене, починаючи від "патріотка , а залишила країну" до " навіщо розповідати про таке" , бо недолугих та заздрісних такі новини дратують та псують їм настрій. Форум...це місце, де зустрічаєш не тільки гарних людей , але і тих, хто виставляє свою ницість напоказ. Але залишимо це, кожний бачить світ таким, який світ собі створив і має його всередині. Я розуміла, що таке буде, за стільки років на форумі не важко спрогнозувати такі речі. Навіть цікаво було переконатися в цьому. Ваша правда. В планах продати будинок та оселитися десь в країні з теплим морем та горами було ще до повномасштабного вторгнення , тож рішення залишити країну не було спонтанним, просто війна його трохи відтермінувала. Так, я дуже втомилась і нічого, окрім спустошеності всередині, майже, нічого не залишилось. Психологічні гойдалки не додають здоров'я. Досвід то таке, їм я можу розпоряджатися на свій розсуд, а ось фото саду...не думаю, що маю моральне право викладати їх і далі, бо сад належить новим господарям і не належить мені. Звісно, що в думках він завжди буде моїм, але по факту він тепер частина чужого приватного життя. Так, втома відчувається і на спілкуванні в темі. Нас тут і так було небагато, але ми могли постійно про щось розмовляти і розмовляти. Зараз, суджу по собі та оточенню - люди починають замикатись в собі, бо втома і фізична, і моральна дає про себе знати. Он і Наташа Николаівна з'явилась на хвилинку і знов десь нема...вже давно. Це можна зрозуміти, в них там зараз дуже гаряче. Навіть я, що зараз далеко від країни, нічних тривог, шахедів та вибухів, не можу спати ночами- прокидаюсь та вслухаюсь в незвичну тишу ночі. Ні, поки в думках нема планів будинку та саду. Сад, хоч який, потребує догляду, часу та здоров'я. І головне - бажання. Коли годинник вже добіг до сьомого десятку, то не вистачає вже і здоров'я, і чесно кажучи, бажання. Синдром відкладеного життя дається взнаки. Я ж не дарма раніше казала, що мене влаштує велика тераса і кілька горщиків на ній. Тож поки дивлюсь в бік тераси з гарним краєвидом, а там буде видно, на чому зупинимось. Поки я тут і відчуваю себе частинкою нашого товариства. Як воно буде далі, то час покаже... Стільки років спілкування не можна викреслити, наче їх не було. Було - було... і багато всього...від гарного до не дуже. Та я ще вчора негативу в карму хапанула добряче🤣 Тож я ще тут побуду, бо гарних розумних людей, з якими я спілкуюсь на форумі, я ціную і не збираюсь відмовлятись від задоволення спілкування з вами. Хоч і розумію, що буду віддалятись з часом, бо так влаштовано життя... але поки я тут😊

Та бачу я, що вже другу сторінку "нафіг не здалась" . Не кожному так щастить з увагою до моєї особистості, як мені зараз 🤣І головне, яке це має відношення до теми з назвою "Куда євакуироваться" ? PS. Про раніше. Я не тільки казала, ще і робила те, що робить багато - багато громадян України - допомагала зберегти Україну наскільки була спроможна. І зараз продовжую це робити. Тож блазням, що полощуть тут мою особистість треба позакривати свої пельки і не смердіти ротом в мій бік.

Добродію, ви при здоровому глузді? Де ви бачите в назві теми моє ім'я, що дозволяєте собі обсмоктувати мою особистість? Якщо не можете тримати рівновагу, коли читаєте щось таке, що вас це заводить до втрати контролю, попийте щось заспокійливе. Виглядає ваша істерика жалюгідно.

Звісно, я була впевнена, що окремі персоналії сприймуть новину погано, інакше не казала б, що Але щоб так, до неможливості стриматись, з постійною словесною блювотою, то вже перевершило мої припущення. Не стримуйте себе, продовжуйте😁. Бачу, що потрібно буде ще і світлину тиснути з краєвидом з вікна нової оселі. Тож наберіться терпіння, бо це не буде скоро. А поки продовжу спостереження за тим, як окремих плющить, наче чортів від свяченої водички

Докса не читала, але так і зробила- один поверх, одна сходинка ...

"Не знаю" що? Поясніть, будь ласка. Тут вже істерики і так почались. Це не дивує, це нормально для форуму. Ваші цифри, це не дорого. Зараз знов почнеться істерика з якимось "тьху"😁. Стосовно будинків роблю висновок, що те, що гарно збудовано, з якісним наповненням, має однакову ціну при будь-яких обставинах, що до навали, що зараз. З чого такий висновок? І чому каркасник це не "фундаментальноє" ? І як би тут не намагались розказати про те, що всі виїхали, кинувши будинки, бо нема попиту, не порадую- є попит, якщо вмієш побудувати якісно та гарно. Будинок продано і це факт. Не продали б, то залишились в Україні тоді. Але якщо нам зробили пропозицію від якої безглуздо відмовлятися, то і кажу- продано. Може не слухати ріелтерів, а спробувати. Хто знає, як воно повернеться.

В мене сусід (колишній) замовив тент в якості стоянки для автівок. В якоїсь фірми. Закінчилось тим, що він склався на автівки так, що склався дах автівки та побилося скло. "Дороговастенький" тент вийшов. Панство, що хочу сказати. Ми продали будинок, тож тепер мені нема про що говорити в темі- сад має інших господарів. Чи буде тема жити далі, то вже залежить від вас. Я можу сюди приходити лише, як гість і просто з цікавості. Бо те, що ми виїхали з країни, не означає, що я витерла, наче ластиком, всі наші розмови і все, що нас пов'язувало. Тож поки я ще не кажу вам "прощавайте". Коли вирішимо, де купити житло , може і покажу, як облаштувались. Отакі справи.

Згодна з вами. В мене так і було. СЕС (10кВт) з ЗТ + двозонний лічильник. Взагалі, електричка буде ідеальним варіантом, якщо є чітке розуміння для чого вона купується і чи є умови для того, щоб ця покупка не стала розчаруванням. Кілька днів тому поїхали до Польщі. Зарядитися не було проблем. Звісно, що не на суперчарджері, але швидких зарядок достатньо. Мушу визнати, що порівняно з Польщею мережа зарядок в Україні бажає бути кращою. Але якщо згадати, що в країні жахлива війна та методично руйнується інфраструктура, то те, що по дорозі нема проблеми зарядитись, то диво. Тепер трохи флуду в темі, бо обіцяла в "Електричках-1", що розповім про свої плани на зиму. Розповідаю...і не тільки на зиму, на майбутнє. Купівля нової Тесли (уточнюю, щоб не почалось знов- "нової" означає, що автівка нова, офіційна з заводу з гарантією та сервісом). Купівля цієї вайки була не спонтанною, бо будинок продано. Він був проданий вже на той момент, поки тут мене "вчили", як треба жити. Тож, поки закривала свої справи перед тим, як залишити країну назавжди, звісно, що для мене це була розвага над недолугістю "вчителів". Тож в родині було розуміння навіщо купується Tesla Model Y Performance. В планах знайти та купити собі жило в одній із країн Європи. Поспішати мені нікуди, в Польщі є власне комфортне житло, тому поки їздимо по польських дорогах і розуміємо, що був зроблений правильний вибір. До речі, звернула увагу, що за 2,5 роки з останнього приїзду в Польщу, кількість СЕС вражає- дуже багато і промислових ( цілі поля), і в приватних господарствах. Якщо хтось збирається їхати до Польщі, робити це електричкою комфортно. Звісно, якщо нема в голові, що треба дупою потіти, не вилазячи з автівки. Бо, хоча б на 1 зарядку зупинитись буде потрібно. Ну і трохи флуду в темі стосовно міфів форуму про продаж будинків. Міф перший. Про те, що, якщо будуєш для себе і вкладаєшся якісними матеріалами, то такий будинок ніколи не продати за ціною вищою, чим вкладено коштів. Або, хоча б, повернути те, що вклав. Мій досвід каже інше- будинок продався легко, майже за ті гроші, за які мали намір продати будинок перед повномасштабним вторгненням. Ціна чималенька. Дорого. Повернулось все, що було вкладено і ще зверху на бутерброд з маслом залишилось. Міф другий. Каркасник, який прийнято на форумі називати не інакше, як "з гімна та палок" продався з льоту. PS. Розмови про те що "патріотка виїхала" розпочинати не треба. Плани жити на пенсії десь в тихому спокійному місці та насолоджуватися життям були ще до навали.

Мені здається, що форумчанин mib веде таку статистику, він завжди знає що і коли в нього скільки споживає. Ну так і є. Поки згадала, то вам тут mib в поміч)))

Та мені, не пам'ятаю ніка, щось схоже на шкандаль пристроїв, коли я таке казала. Бо спочатку прочитав , не зрозумів, що то інвертор без окремих АКБ таке витворяє, коли розжувала, то ще винною залишилась, що я не казала, що в мене АКБ нема😁. То ви пропустили , коли я за свій інвертор розповідала- Fronius Symo GEN24 Plus То ми можемо флудіти в темі законно?

Я теж можу тільки за себе говорити. І коли ми їх ставили, то мова була не про окупність, а про комфорт. Про окупність, це коли 30кВт СЕС замість 10кВт і дешевий мережевий інвертор. ЗТ ні до чого. Була можливість його оформити- оформили, те, що ще кошти маємо з СЕС, то вже приємний бонус. АКБ не були потрібні, бо в нас інвертор такий, що вміє давати 3кВТ, коли нема світла. Звісно, якщо є з чого їх брати. Я про сонце. Якщо нема світла, а є сонце, то в мене є 3кВт без АКБ. Якось всі ці зими пройшли без особливих стресів з відключеннями, далі буде видно. На форумі є тема про альтернативні джерела енергії, то як завжди - якщо хтось не розуміє для чого це робити, якщо "за ці гроші можна електрикою ще 20-30-40...років опалюватись, то "дурні" та "гроші на вітер". Віталман- це той, хто продав будинок та поїхав до Канади? Гадаю, що продав він той будинок в "+" собі. Це про окупність. Раптову моду на генератори ми вже проходили, зараз настав час панелей. І те, і інше від бажання не замерзнути взимку в разі блекаутів. Хоча, теж про це постійно кажу, з нашим сонцем взимку особливої користі від СЕС нема. В кінці літа до нас сусіди звернулись з проханням розповісти про СЕС. Розповіли з цифрами та показниками. Сусіди вирішили, що поки обійдуться інвертором та АКБ. Ті знайомі, що ставили собі панелі теж рахували та розмірковували для чого вони їм потрібні. Більшості сподобалось та вони потихеньку додають ще панелі. Починали про камінопіч Володимира, та як завжди розмова кудись пішла про інше- перекинулась на панелі )))

В вас же, наскільки пам'ятаю, як і в мене, теж не заведений газ на ділянку? Навіть, якби не русофашисти, ціна на е/е поступово зростала і, все одно, прийшли б до того, що витрачали б кошти на альтернативну енергетику. Може не так швидко і масово, як зараз, але ж зацікавленість зростала б. Чому я зробила СЕС, то вже розповідала. Тому що не хотіла бути залежна від дурнів та їх примх. Тож мене спонукали не орки, а місцеві дурні задовго до навали. Взагалі світ приходить до того, щоб використовувати енергію сонця та вітру якомога більше. Пару років тому читала, що во Флориді прийняли закон, згідно якого не можна будувати багатоповерхівки та щось подібне, без встановлення на даху сонячних панелей. Я про інше казала. На форумі стала традиція цькувати те, що не вписується в світогляд більшості. Але це окрема тема для розмови))) Це і добре, і нормально, бо за цей час був розвиток і все дешевшає. Хоча в інший темі порівнювали ціну на сонячні панелі і з'ясували, що мої Risen не подешевшали в порівнянні з 2021 роком, коли я ставила СЕС. До речі, АКБ в мене і досі нема. Поки, завдяки моєму інвертору, не було потреби в них. Далі час покаже, чи будуть вони потрібні. А ось камін чи буржуйка, при всіх обставинах, річ корисна , іноді і незамінна.

А можливо, що вам сподобається, коли горить вогонь в печі зимовими вечорами. В нас так і вийшло, хоча спочатку вагалися, чи потрібен нам той камін(офен) взагалі. Зараз кажу, що це було найкраще рішення, що зроблено в будинку. PS. Це як з СЕС. В той час, коли ми її ставили форум дружньо реготав з таких "дурних", як я та інших, що витрачають гроші на альтернативні джерела енергії. І що маємо зараз- купа тем про сонячні панелі, інвертори, акуми... Якщо і не будете постійно запалювати камінопіч, це така річ, що не буде зайвою, особливо зараз.

Дивлячись, як користуватись. Ми кожної весни 5 складометрів замовляємо, після зими залишок невеликий залишається. В цьому році 10 замовили, було вигідно по ціні і 2 роки можна про дрова не думати. Опалення ще не вмикали. Вистачає камінопечі.

Начебто я зверталась до ТС. В мене інший досвід. 12 років користування і Фінестрою, і Каскі. Від стандартного пакету до термо, навіть внутрішні двері є. Проблем ні з дверним отвором, ні з самими дверима за всі роки не було.

Якщо ви вже Hormann розглядаєте, чому не дивились в бік Каскі ( Фінестри) ? По ціні вони приблизно однакові, здається, що Hormann , навіть, трохи дорожче. На форумі є тема з відгуками форумчан, багато років є менеджер Фінестри (Каскі).