allanek

О, вже зранку почав😂

Я теж ставила до війни, в 21-му році. І лише тому, що колишній голова СТ, напився та поліз без дозволу РЕСу в високовольтну лінію. Після чого всі 9 СТ тиждень серед спекотного літа сиділи без світла. Тому СЕС це запобіжник від дурнів, що мають якісь права робити, що заманеться. Якщо до СЕС ще можна було оформити і ЗТ, то чому цього не зробити, щоб і комфорт мати, і грошенята капали? Ніхто не розраховував на те, що станеться. Тому акуми не були потрібні, їх нема і зараз. Панелей на 10кВт, більше не було сенсу ставити; інвертор, який може давати без усіляких акумов, 3кВ електроенергії, коли мережі немає. Генератор на випадок, коли панелі не спроможні до генерації. Тож ніяких зайвих рухів, мінімальна необхідність, що дає змогу комфортно почувати себе, особливо коли постійні відключення. Дуже виручила нас на початку вторгнення, коли 2 тижні всі навколо були без зв'язку, світла, газу та всього іншого. І логічно, що маючи СЕС, купили і електричку. Ще логічніше, що продали електричку і купили, знов, електричку)))

Не знаю. Якщо лаванда росте поряд з рослинами, що потребують постійної вологи, то страждати будуть інши. Тут вам вирішувати. Це може бути хто завгодно- миши, землеройки і, навіть, джмілі.

Ну так це ж не хобі, а корисне вкладання грошей.

а не може бути замокання. В мене вона була давно, біла теж була, то пам'ятаю, що, як середземноморська рослина замокання не для неї. Тому зими боїться не стільки холодної, скільки мокрої. А тут ще агротканинаі, я так розумію, там постійна вологість грунту. На правильність думки не претендую.

Просто станція, як на мене. Наскільки я зрозуміла, ще трохи і підробіток.

Генератор в мене теж є 😁. Все робилось одночасно і працює ланцюгом, в автоматичному режимі. Вимкнули світло- працюють панелі та дають світло- не працюють панелі, тоді вмикається генератор. Але, якщо СЕС виручає постійно з відключеннями та ще приносить прибуток по ЗТ, то генератор, майже, стоїть без діла.

Перепрошую. Подивилась ваш профіль. Ваше хобі написано "сонячні панелі". Рибалку сама люблю і ловлю рибу з задоволенням, тим паче, що зараз, завдяки підриву шлюзу, річка тече в мене прямо на подвір'ї. Тож там, де раніше росли лохина, малина та полуниця, зараз плавають карасі та лебеді. То це хобі, що приносить задоволення і смачну їжу. СЕС в мене теж є. Допомогла вижити на початку великого вторгнення, допомагає і зараз. Але вважати то моїм хобі...не розумію.

Яким чином ви вкладаєтесь в країну? Платите податки, відкриваєте бізнес ? Мої батьки вчили мене, що, якщо робиш добро, то роби це мовчки, бо то ти робиш і для себе теж. Так само ми, як батьки, вчили і сина. Тож розповідати про те, що є речі, більш значущі за донати, я тут не буду. До того, знаю не одного форумчанина, що допомагають ЗСУ та країні постійно і мовчки. Тож це не щось видатне, це наш обов'язок. Ви постійно акцентуєте увагу на грошах. Враження, що це важливо для вас. Не завжди гроші, то самоціль, але без них погано. Тому хтось заробляє стільки,щоби йому вистачило на життя та на те, щоби бути вільним від обставин і це не захмарні цифри якісь; хтось заробляє гроші ради самих грошей; хтось, взагалі, не заробляє і від того не менш щасливий. Але ж ви не в Карпатах і постійно повторюєте, що живете за кордоном багато років. Я чи хтось інший хіба задавали вам питання про те, яким чином ви перебуваєте стільки років в Польщі? Звідки таке зневажливе ставлення до таких, як сам. І ще гірше, робити якесь припущення, не розуміючи, як воно насправді. Ні, ви не вкладаєте в Україну, ви вкладаєте в себе, задля свого побуту. В вас дивним чином перемішані думки про інвестиції в Україні та "патриотичним корінням". Тема починалась цікаво. Я б, наприклад, залюбки послухала про вибір Португалії. Там був чоловік з сином і в них думки розділились. Чоловік каже, що ні, не став би вибирати цю країну, щоб спокійно жити на пенсії, а син каже, що йому там подобається. Взагалі, цікаво читати про можливість вибору і чому такий вибір. Тож може ТС повернеться до теми інвестицій?

Тоді ким ви себе вважаєте, сидячі в Польщі, тому що боїтесь повертатися? те, що в вас таке коло знайомих поляків не означає, що це в усіх так. Тож не бачу сенсу щось доводити. між нами дуже велика різниця в віці, тому і реакція на події з урахуванням цього. Я здогадалася, бо така максимальна категоричність притаманна в цьому віці. Це не образа, це проста констатація та спостереження.

Дивне сприйняття того, що тебе запрошують на родинні свята та завжди раді бачити, без особливої потреби на те з їхнього боку. Але ж , повторюю, то ваше бачення і ви маєте на те право. Начебто я вас не ображала і не робила висновків стосовно ваших думок і поглядів. Тож залиште це мені та сину. Дякую. Хтось намагався просто вижити, хтось скористався ситуацією. В друга сина батьки просиділи в підвалі багатоповерхового будинку перших 2 тижні. Потім тато відвіз мати з молодшим братом до кордону з Польщею, сам поїхав в Полтаву та пішов в лави ЗСУ. Те, що в їх будинок в Харкові прилетіла ракета, вони побачили вже по телевізору в Польщі. Ви дуже категорійні і узагальнюєте. Ви ж теж зараз в Польщі та не вважаєте себе байдужим до подій в Україні. Може і інші теж допомагають, тільки не розповідають на загал про любов до країни та все таке інше. Сенс не в тому, щоб багато працювати, сенс в тому, що тебе навчають тому, що життя непередбачливе і ти повинен зрозуміти, чого ти сам вартий, без допомоги батьків. Сам, в стресовій ситуації. і навіть ті, що народилися зі срібною ложкою в роті, теж повинні розуміти, що та ложка не завжди може стирчати з рота. Річ в тому, що тільки совкова ментальність каже таке. В світі поїхати з однієї країни до іншої, це звичайна річ. Це і називається "свобода вибору". Ви ж, чомусь, не їдете в Україну, бо, як самі казали , що поки боїтесь, але чомусь вважаєте себе суддею тим, хто обирає шлях поза межами тієї країни, де народився. Мова не тільки про Україну. Якось тема вийшла за рамки інвестицій. Гарного та тихого нам дня. бо це в Польщі була спокійна ніч, а в нас тут в небі літало усіляке.

Цікаво, а що, своїх думок нема, що постійно, начебто, хтось цитується ?Невже це така глибока думка, що не можна її своїми словами висловити? Чи оці лапки вважаються запорукою того, що коли знов про Україну бовкнути щось гидотне-образливе, то за це не відправлять в бан, бо це ж не я сказав?

В мене сина постійно звуть на якісь свята та і просто так в родини друзів-поляків і так було з першого курсу, так залишається і досі. Завдяки їх порадам має гарну роботу, що дає йому незалежність. Має гарну квартиру, не має іпотеки. Має роботу, про яку мріють поляки, але перевагу віддають сину. І головне, що він має, то впевненість, що покладатися треба тільки на себе і бути наполегливим в досягненні своїх бажань. Ніколи не почувався третьосортним, на життя дивиться не в рожевих окулярах. навіть в ковід не було думок, що залишиться без роботи. Зовсім нічого. Якщо вам так краще, то і робіть так, як вважаєте за потрібне. Я про те і казала, що нема нічого поганого ні в тому, щоб поїхати в іншу країну і там будувати своє життя, ні в тому, щоб повернутись додому. Таке в планах чи ви зараз можете собі це дозволити? Просто, як приклад. З сином навчався поляк, статки родини якого дуже великі, відоме прізвище. Після бакалаврату його тато дав наказ перейти на заочне відділення і почати працювати в родинному бізнесі з самої нижчої ланки. Тобто, щоби бути вільним в своїх бажаннях, треба спочатку зрозуміти, що життя не завжди лагідне до тебе. Щоби щось отримати, треба пройти якійсь шлях і він не завжди може бути легким. Ну як сказати. Комусь це потрібно, хтось вважає, що це висить якорем на нозі, бо заважає шниряти світом туди-сюди. Це дало вам якусь свободу від обставин? Судячи з того, що читаю, то ні і ви намагаєтесь ту свободу отримати, побудувавши фінансову незалежність. Я вважаю, що головне, що мають дати батьки дітям, то гарну освіту. Але то світогляд кожного з нас. Вони не суперечать одне одному, просто вони різні, як і шляхи, якими ми йдемо. і ще. більшість людей в Україні, взагалі, не мають окремого житла, успадкованого чи ні. І живуть роками з батьками. Тому що іпотека в тій же Польщі та іпотека в нас, це дві великі різниці.

Дякую за відповідь. Для мене є суперечливості, але то ваше бачення, про яке я питала. Ще раз дякую. В мене син живе в Польщі з 2010 року, поїхав на навчання і залишився. Але поїхати в Польщу було його бажанням, не батьків (нас), мабуть тому, що маємо і українське коріння, і польське. Тому і я, коли їду до Польщі, почуваюсь там, як вдома, в Україні. Більшість поляків так живуть, беруть іпотеку та купують житло. Інша справа, що вже кілька років поспіль ціни на нерухомість летять до верху дуже швидко. Відсоток на іпотеку теж не відстає. Чи багато молодих людей в Україні, хто може дозволити купити собі житло, не беручи іпотеку? Така картина по всьому світу. Інша справа, те, про що ви кажете, хто- де- як себе почуває. Питання не стільки в корінні, скільки в самій людині. Хтось налаштований на те, щоб залишитися в новій країні і робить все для того, щоб почуватися комфортно там, де вирішив жити, а хтось сумує за тим, що покинув та не може асимілюватись в нові умови. Багато залежить і від самої країни, наскільки закрито чи відкрито суспільство до людей, які бажають стати його частиною . Ну і можна багато казати про духовну ментальність, але фінансове підгрунтя корегує думки та прийняття рішень. Вам бажаю прийняти рішення, яке дасть вам змогу почуватися вільним та незалежним від обставин.

Що вас не влаштовує в Польщі, що є бажання повернутись додому? Звісно, відповіді чекаю лише в тому випадку, що в вас буде бажання розповісти про це.

Ні, не тільки. Лише в прикордонних гмінах не продають , в інших іноземцям можливо. Питання часу, можуть пів року розглядати, а можуть і більше. З новобудовами простіше. Якщо, наприклад, купуєте таунхауз ( в них вони дуже відрізняються від того, що в нас зветься таунхаузом), то земля оформлюється таким чином, що ви можете купити таунхауз і землю, що додається до нього.

Сумський сцикун знов мене цитує. Таки, конспектує за мною І про що каже висмикнуте з цитати? Лише про те, що в мене об'єктивний погляд на електричку. На відміну від шизофренічного відношення того, хто не мав електрички і не розуміє, що це таке. Мені не потрібно одягати памперс, щоб кудись "летіти" , не виходячи з машини. Навіть на початку великого вторгнення ми їхали з зупинками, щоб трохи відпочити. І на відміну від сумського сцикуна , в мене не було думок залишити мого кота, як цей шмат лайна залишив під обстрілами хвору матір. Кот великий, 10кг, і хоч переноска теж немаленька, йому треба давати можливість розм'яти лапи і хоч трохи зняти стрес від дороги. Є ще і моя розповідь про те, що на зворотній дорозі з Польщі до Києву, зарядка займала не більше 30-40 хвилин, як раз, щоб випити чай-каву, відвідати туалетну кімнату та дати коту погуляти. Але ж ця хвора істота висмикує шматки цитат, щоб спотворити їх, або висмикує лише те, що йому подобається. Стосовно переходу на особистість. Для початку її треба мати- особистість. Якщо замість неї це шмат лайна, то про якій перехід може бути мова? Вважає себе невимовним тролем та хоче вивести на ємоції? Ще одна дурна думка в голові огидної істоти . Тут казали, що це хворе бажає уваги, неважливо якої, тож він її отримує, але з акцентом на те, ким він є. Так, об'явили відбій тривоги та і бухати в нас перестали, тож поки тут писала, трохи відволіклась від ракет, що шниряли над головою. Було гучно. Пішла пити чай.

Тому і здивувалась, що в вас умови набагато ліпші за мої. Вже обговорювали це. Що лише підтверджує, що порівняння чисто механічне не дасть об'єктивну картинку, тому що купа сукупних факторів впливає на результат.

Якось дивно, бо в мене навпаки. Генерація в серпні була більшою на 300кВт, ніж в липні. І відключення теж почались після ракетного обстрілу.

Патрашителя на 5 років відлучили від форуму, тепер тільки вподобайки може ставити. Тож пів року бану, це так, легкий переляк, навіть до бабки , щоб яйцем викачати, ходити не треба.

І чому я не здивована

Ні, це воно мені. Згадую, що колись я казала, що волію сидіти не за кермом, а поряд. Воно, здається, конспектує за мною і робить висновки лише такі, які йому подобаються. Не звертайте уваги. Ну що я казала таки конспектує. І це лайно не розуміє різниці, або робить вигляд, що не розуміє, бо треба якось виправдати свою ганебність, що коли люди в розпачі , то треба підтримувати одне одного, а не радіти з того, що він здриснув, а хтось ні. Ну і те, що своїм діям я даю оцінку, бо можу собі це дозволити, а такому лайну треба стулити рота, з тієї причини, що воно смердить. Я сьогодні в поганому настрої. Ще була надія, що небіж мого сусіда , таки живий. Більше нема надії, вже підтвердили, що загинув. Сусід довго спілкувався з нами, розповідаючи про небіжа, про фронт, про те, що забрати тіло можна буде ще не скоро. Людині потрібно було виговоритись, бо болить. Тож єдине, чим можна було йому допомогти в цій ситуації- вислухати його. Тому настрій не дуже і менше за все в мене є бажання добирати слова, коли мова зайшла за " рукомийника" та воно ще намагається, щось там бовкати.

Та це я ще лагідна до того, хто насміхався над форумчанами в перші дні вторгнення, що ми тут дурні залишились під обстрілами, а він розумний, бо одягнув памперса та здриснув в Карпати. Особливо цікаво згадати про матір яку , начебто, не можна було взяти з собою в Карпати, тому залишив під обстрілами в Сумах, але, коли треба було її тягнути, як перепустку, щоб виїхати з України, то сталось диво, різко покращилось її здоров'я. Про пів року бану за те, що паплюжив гідність України не треба нагадувати, бо потім 2 місяці скиглив, що йому пота затикають. Тому я гидую, взагалі, спілкуватись з тим, що смердить. Тож треба радіти, що я хоч щось відповідаю шматку лайна.

Іспанія не в радість експерДу з нерухомості. Не знає, як вкусити. Чим більше намагається, тим дурніше виходить.

Та я, навіть, не реагую на такий закид. На відміну від експреДу по електричкам( крім інвестицій в нерухомість), про які він знає з вікіпедії, я нікому не розповідаю, як кому їздити. Дурніше мені нічого не можна було закинути. Шизофренія прогресує.