allanek

Наташа, тут дуже комфортне середовище в плані відношення до мігрантів. Стосовно традицій...вже казала, що вони православні , навіть більші, чим поляки католіки. Шанують всі свята церковного календарю і Божицю ( Різдво) закінчили святкувати 20 січня. Ментальність... вони нікуди не поспішають, як тут кажуть " полако" ( не поспішай), дуже відрізняється від того, до чого ми звикли- постійної думки, що не встигну, не наздожену і таке інше. А жити коли? А вони насолоджуються життям. Взагали це "полако" притаманно народам, що живуть біля моря, в теплому кліматі. Вчимо. Я не розумію, як можна обрати країну для життя і не вчити її мову. Не можу сказати, що я вже теревеняю, але розумію, майже, все. До переїзду не вчила, хоч і були думки переїхати сюди ще до великої війни. Коли сідали в літак, я казала чоловіку, що через два тижні або ми залишимся тут, або поїдемо десь далі. Залишились, хоча я, взагалі, перебувала в стані, наче в мене стерли можливість відчувати красу, що була навколо. А це дуже гарна країна. Повертаючись до мови. Труднощів з вивченням нема. Мені мови завжди легко давались. Якщо ставити собі за мету інтегпуватись в місцеве суспільство, а не замикатись в своєму середовищв, тоді все вийде і вивчити мову ьуде легко. Я тут опитування проводила серед мігрантів- хто як вчив мову. То по- різному. Хтось курси знайшов, хтось репетитора, хтось самостійно вивчив, бо без знання мови складно вирішити багато питань. Стресовий стан робить дива з людиною. Як то кажуть " не боги глечики обпалюють". На жаль, мені більше вік дається взнаки. І запалу вже нема того, що раніше; і втома про себе нагадує; і моторність вже не та(((

Цього не бачила. Мабуть ще не дійшла або , що скоріше вони розташовпні біля туристичних центрів та працюють в якісь дні. Тут продають, від нерухомості до дрібниць, по групам в ФБ та Телеграмі. Іра, тут скарб в звичайних магазинах, а їх тут небагато. Таке враження , що вони і самі не знають, що в них є. Я в кутку, де треба пробиратися через завали дзеркал, всіх розмірів, форм та стилей знайшла, як ти кажеш, скарб- дзеркало в спальню, а кілька днів тому, мабуть продавчині викопали з якоїсь купи, вазочку, ще і за копійки. Фужери купувала в невеликій крамниці, там стільки всього, що не відірватися . Мені подобаються такі крамниці, в них завжди особлива атмосфера. Побачила там скляного гарбузика, стоїть в мене перед очима, навіщо він мені здався, то не знаю, але думки купити не покидають😁 Про Хеловін не згадуй, тут православіє і вони всі дуже дратуються від католичних свят. Хоча в них з цим так наплутано, що в змішаних родинах, якщо хлопчик і папа католик, то дитину несуть хрестити в католицький храм, якщо мама православна та народила дівчинку, то їдуть до православного храму. Але католичні свята ні-ні. Про блошині ринки треба спитати, чи є вони.

Коли вперше їх побачила, то згадала тебе і себе теж згадала🤣, бо це було мрією - мати його в саду, приблизно такою самою, як блакитниий мак(забула назву), що росте в англійських садах, а а нас йому холодно Так, агапантусу тут багато, цілі бордюри з нього. Я ще в грудні, як приїхала, звернула увагу на розкішні кущі зеленого листя, ще не квітне, сама чекаю на цвітіння , щоб побачити цю блакитну красу. Зараз стриліція квітне. Ніяк не звикну, що рослини, яеі в нас, або не ростуть в садах, або ростуть в кімнаті, дійсно, тут, як бур'ян. А агави, що мають тут гігантський розмір, мене дивують і досі, або опунції, що ростуть плантаціями, майже на голому камінні. Про це треба окремий допис робити, з фото, а в мене зараз голова зайнята трошки іншим. Я так само на них дивилась і думала, коли мої італійськи покоцаються, тоді куплю ці. Італійськи залишила , бо навряд чи довезла б їх- там токе скло та і місця вони займають чимало. Але посуд, таки, я забрала з собою, бо розуміла, що такого не куплю ніде. Свого часу я в Києві не могла знайти ці тарілки, купляла в мами, тож їхали вони з нами в багажнику. І взагалі розуміла, що посуд та усіляки кухонні дрібниці відкусять великий шмат бюджету, тож цього везла з собою по максимуму. І була права. В мене тут ще одна "проблемка" намалювалась була😁- кухонні дошки для нарізання. Ну не люблю я дерев'яні і все тут. Вони в мене є тільки для піци та сирна, щоб з них їсти. А щоб різати в мене пластикові і різнокольорові: червона- м'ясо різати, голуба- риба, зелена- овочі, жовта- сир і біла- хліб. Порізав та в посудомийку поставив і все, не треба шкрябати та мити руками, як дерев'яні. І що? Тут зайшла в магазин, стала біля стелажу довжиною метрів 10, на якому лежать тільки дерев'яні та бамбукові дошки всіх форм та розмірів. І тільки десь з краєчку трошки тих кольорових з пластику. І ще не всіх кольорів, що мені потрібні. Для риби купила білу з голубою стрічкою по краю🤣. "Розважаюсь", як можу. Зрозуміла, що мені це потрібно, оці незначущі дрібнички, бо треба якось позбавлятися від втоми та міняти ритм життя. Нарціси вже відквітли, сподіваюсь, що підуть на друге коло, бо їх тут багато. Пишу з телефону😏, якщо є помилки та ляпи, перепрошую, але виправляти не буду😊

Наташа, не сприймайте так емоційно мою розповідь. Навіть здивована, бо я це розповіла , як кумедну дрібничку з облаштування нового життя. Мені здавалось, що розповідь викличе посмішку, а не навпаки. "Галя балувана"- я про себе. І бокали, і чайник можна придбати без проблем. Тут великий вибір скла для напоїв, але ...в більшості прозорий. І дуже гарний столовий посуд. Це мені конче захотілось тих фужерів, що і вдома вони де завгодно, але не в кожному ТЦ. Купила я сьогодні ті фужери, що хотіла 😁. І чайник мені привіз інет-магазин додому. Стосовно чайників. Ну що поробиш, якщо їм зручно користуватися електрочайниками, а я їх не люблю. Звісно, що в магазині є звичайний чайник, але вибір- одна модель в 3-х кольорах. Ну не підійшли мені вони. Так я і вдома( в Україні) свого часу довго шукала чайника, щоб мені сподобався. Взагалі, тут народ простіше до життя відноситься і не заморочується на такі дрібниці. Те, про що я розповіла, скоріше з розряду " погодуй свого таргана". Але нам далеко до їх магазинів з декором та усіляким кухонним приладдям- очі розбігаються від різноманітності вибору. Тут є Юск (великий магазин) і Ікеа ( невелика мережа, що привозить та торгує виключно ікеєвськими товарами) Звісно, що до ціни треба добавити 20-30%,та не розумію як, але перед НР, я в них купила лампу за ціною нижче, ніж в польській Ікеї. І що для мене парадоксально, в них є величезний, 3 поверхи, німецький магазин KARE, який спеціалізується на цікавинках меблів та декору. А в Києві є два невеличкі магазини цього бренду. Був ще в Харкові, чи є він і зараз там, хто знає. Це маленька країна і особливої необхідності в інет-торгівлі немає, тож я не дивуюсь, що вони тільки почали цим займатись. Бо якщо я зайшла в магазин ( чи на сайт магазину) та захотіла того, чого нема в цьому магазині, вони зателефонують в інший і привезуть ту "хотелку" через день-два, ще і прямо додому. Стосовно квітів...чому не можна купити? Хіба я жалілась на це? Якщо ви про пеларгонії, дійсно, я ще не бачила ні одного горщика з ними. Але це не дивує, бо тут зовсім інший набір рослин звичний для них. Я про це і казала. І це ні для кого не секрет, що в нас і з медициною краще, і з салонами краси, і з перевезеннями, і з інет-магазинами теж. А не треба вірити. Бо їм є чому повчитися у нас. Я про Європу. З сайту Укрпошти. "Спеціальна пропозиція з 2023 року — знижки до 75% на доставку відправлень у Польщу, Латвію, Литву, Естонію та Німеччину." "в Канаду до 20%." Коробка від 15 до 20кг обходилась нам ( у Польщу) менше 400грн. Це влітку того року.

Не дивлячись на все, що коїться з нашою країною, такого гарного перевезення і взагалі сфери обслуговування, нема ніде ні в старій Європі, ні там, де я зараз живу. Коли переїжджали, я з України до Польщі відправила Укрпоштою 25 коробок вагою до 20кг і це мені обійшлось приблизно в 500 дол. Коли стало питання перевезти ці коробки з Польщі до Чорногорії, почався квест "Як перезти вантаж". Добре, що кругом є наші люди і питання вирішилось. Звісно, не за такі "копійки", але ж вирішилось і зручно. Якби я відправляла одразу з України до Чорногорії, то це було б легко. Я ж кажу, що Україна в багатьох питаннях дуже зручна для людини, як не парадоксально це звучить на тлі того, що відбувається.

Іра, вони тільки познайомились з таким способом. Тож про рослини нвкому в нолову нн приходить. Країна маленька. Якщо потрібно поїхпти за 60км в інше місто, то це вже дуже далеко і довго😄. Розповідаю. Мені потрібні бокали для вина, бо свої я б не довезла. Завжди подобались з кольорового скла під старовинні. Стало несподіванкою, що в них все скло прозоре. Тільки в одному магазині є такі бокали, як в нас можна купити і в Епіке, і де завгодно. І що? Вони там були, але комплект я зібрати не змогла, бо тих тільки 1шт, а подзвонили в Подгорицю (столицю), то там ні одного не було; а інших тільки 3шт і вони не пасують одне одному. Тож або в Хорватію їхати, або купити прозорі, на які я теж давно дивлюсь. І не затягувати, бо і їх не буде😁 Про чайник. Всі користуються електрочайниками, а мені треба звичайний. Тож замовила через місцевий інет-магазин, вони його з Сербії привезли. Гарнюній і дуже до нової кухні пасує🙃

Парадокс, яещо звик, що мандарини- кумквати то екзотика. Забігла в "Сад-город" в ТЦ, схожему з Епіком. То не можна без підготовки в такі місця забігати. Гарненьки саджанці апельсини- мандарини- лимони - кумквати коштують 6 евро, а вьюнка монстера 60 евро. І це я ще не була в садових центрах. Стосовно пеларгоній, то не бачила їх тут ні разу, ні горщика. Колись ми розмовляли за плющелистні, Іра свої показувала. То я в Польщі намилувалась ними. Навіть думала собі посадити. Так, в них нема таких квіиів, як в зональних але ворох листя, поверх якого , наче метелики, розкидані китиці ніжних квітів, то дуже гарно. Якщо знайду тут, хоча б горщик буду мати.

Провела невеличке опитування. Таки 10-11 центів за кВт. Кожен муніципалітет ( як гміна в Польщі) сам приймає рішення по ціні тарифу, тому ціна може відрізнятись на 1-4 центів в залежності, де живеш. Який відсоток від денного складає нічний тариф, то взагалі ніхто не знає😁. В більшості випадків тут, взагалі, не зациклюються на ціні електроенергії, до лічильників ніхто не бігає, бо показники всі передаються автоматично і залишається тільки оплатити рахунок. Точніше буду знати, коли отримаю рахунок.

Не чує він тебе, бо "обіженка" це приниження, якого він ще не зазнавав...ще і від тебе🤣

Та ким він тільки не був, починав татарином та закінчив євреєм; з останнього, то казав, що заробив грошенят, бігаючи по різним редакціям, чи соціологом, чи ще якимось лайном прикидався. І куди цей щур зник? Начебто казав, що готується вилізти з погребу та десь поїхати в Німеччину. Скоріше за все знову збрехав, може і поїхав, але кудись в інший бік.

В сусідки Водолій теж років 14, але там все так працює. І на Аквабазис не киваю.

Це колишній модератор форуму Прохожий 🤮.

Не знаю, що за Новодворські в Епіцентрі, але я замовляла в Польщі, в їх магазині. І треки, і окремі світильники. Все дуже гарної якості та вигляд має достойний. 6-й рік ніяких проблем. Навіть лампочка не замінювалась ніяка. Треками задоволена, як і їх іншими світильниками.

" У самурая є тільки шлях". Кожен збирає свої граблі як може. Взагалі, то "біг по граблям" , це улюблене на форумі. Перефразіруя - хто скаже, що в нього їх нема (я про граблі), хай першим кине в мене своїми. Я спокійно до цього відношусь. Для того і форум, щоб задавати питання, відповідати та ділитись інформацією чи щось радити, якщо є бажання. Будівництво і в мирні часи було нелегкою справою, а зараз, то нема про що і казати. Але так, згодна, я б теж замовила проект , бо тут багато забаганок, які потребують конкретних знань. Тож цікаво буде подивитись на результат))) Про свердловину. Свого часу мені та сусідці свердловину робив Аквабазис. Свердловини поряд, майже однакові. Єдина різниця, що в мене насос Грундфос, а в сусідки Водолій, хоча легко могла собі дозволити такий самий Грундфос. Що маємо? За 12 років в нас ніяких проблем не було, і це з урахуванням того що навантаження на той насос велике - полив 30 соток саду на чистому піску, це робота насосу годинами. А в сусідки раз на 2-3 роки щось стається. Так само і з септіком - ми викликали машину раз на рік , а в сусідки, схоже, що ті кільця зовсім накрились, бо того літа бочка приїздила до неї 3 рази за 2 місяця. І це на чистому піску. І вона не замовляла септік , як я, відомому на форумі "спеціалісту" - це мої "граблі", за які я розрахувалась переробкою дренажу. Так в мене це чи не единий випадок був за всі роки, а сусідка могла б вже своє будівництво окупити, якби організувала екскурсії до себе з назвою " Як не треба будуватись". Тож помилки робимо ми всі. Питання лише в фінансових спроможностях того бігу по граблям. І як швидко ми робимо висновки з того бігу. Звісно, якщо взагалі, їх робимо.

Тоді я перепрошую, що Матраса не так зрозуміла.

Та чоловік взагалі мені розписав все покроково, це вже я стисло переповіла його звіт😁. Чесно, поки що не знаю, що та як. Все дуже стрімко відбулось , тож тарифами не цікавилась конкретно. Ми ще не платили комуналку. По домовленості Продавець нерухомості оплачує всі витрати за січень. І поки жили в апартаментах, теж нічого не платили, взагалі нічого, бо нам сказали :" Живіть безкоштовно". Але то окрема історія. Тож коли сплатимо першу комуналку, то відзвітую по ціні кВт та витратам на зарядку. І по тарифам теж напишу пізніше. Я, за звичкою відключень, не можу спокійно дивитись, як тут світло в когось може горіти цілими днями, або ліхтарі на дорозі вдень не вимикаються.

Нарешті обіцяний звіт. Хоча і звітувати особливо нема про що. Тому що Тесла будувала маршрут стосовно суперчарджерів і треба визнати, що порівняно з тим, як будувався маршрут спочатку з Чорногорії до Польщі не електричкою, бо за нею та речами туди і їхав чоловік, Тесла показує оптимальний маршрут. І не тільки тому, що будує його по зарядкам, він виявився оптимальним взагалі. Проїхав 1570 км, витратив на зарядку (суперчарджер) 163 євро. Їхав - Польща, Австрія, Словенія, Чехія, Хорватія, вся дорога автобанами до Дубровника. Проїзд по автобанам для електричок безкоштовний, навіть поляки зробили безкоштовними ті шматки, що були платними. Виняток- Хорватія, проїзд від Словенії до Дубровника коштував 50 євро. Час в дорозі зайняв трохи більше доби, включно з зарядками та пару годин на сон. Стосовно ціни на зарядку. В порівнянні з іншими зарядками зарядитись Теслі на суперчарджері коштує, майже, в 2 рази дешевше. Стосовно інших зарядок по країнам, через які їхав, нічого не сказав, бо логічно, що заряджався на суперчарджері. Кожна зарядка займала не більше 30 хвилин, як раз перекус та туалет. Стосовно їзди по Чорногорії. Чоловік сказав, що такого невеликого розходу, як тут, ще не було на Теслі. Заряджаємось в своєму гаражі, від домашньої розетки. Про порівняння їзди на ДВС (орендована, коли приїхали в Чорногорію) не буду, але пересаджуватись на ДВС , як не було наміру, так і нема. До речі, вся країна автоматично має денний та нічний тариф + неділя (вихідний) рахується по нічному тарифу.

Іра, може і так. Але як пояснити, що за рік до повномасштабки, я стояла в саду та дивилась на гірку в лісі і раптово, наче голос в голові питає: " А чи можна там сховатись, під тією гіркою, в лісі, коли почнуть стріляти?" і все, більше нічого. І що? Вже на другий день навали наші хлопці кожного ранку ставали під тією гіркою і пуляли в бік Козаровичів. Тож над головою в нас літало добряче. А ввечері від бульбазалупена прилітало два літаки на ту гірку та бомбили її. Добре, що хлопці встигали звідти вшитися, бо ці виродки прилітали по розкладу, кожного дня в одну і ту годину. Навряд то була така програма. Але стосовно програми, до якої йшли, тут згодна з тобою, був такий намір і, чесно кажучи, не вірила, що все вийде. Але все сталось якось несподівано та швидко. Здивувало, що на картинах художник намалював дуже схожий краєвид, наче знав щось... Я йому написала і показала, він сам був здивований)))

Товариство, в мене питання. Купила нову хлібопічку ( стара залишилась в Польщі, там сказали, що теж треба таке мати😁), звісно, що знову Панасонік. Читаю рецепти і що бачу- в той х/п, що була, в рецепті вказано було масло (коров'яче), в новій книзі рецептів тільки борошно, вода, сіль та дріжджі. І як це розуміти ? Я розумію, якщо виробники різні, а тут Панасонік дає рецепт з різним вмістом. Якщо хтось пече французький багет (хліб), чи додаєте масло, чи ні? І трохи чи то містики, чи то фаталізму в житті. Коли побудували будинок, познайомились з київським художником та замовили йому картини. Всі вони поїхали з нами, кілька днів тому розпакували коробки з ними і вони поки стоять та чекають , коли займуть свої місця на стінах нової оселі. Я до чого? Подивилась на картини, потім подивилась на те, що бачу з вікон і трохи очманіла. В нас було побажання, що хотіли бачити на картинах. З'ясувалось, що те, що малювалось кілька років тому, виявилось дуже схожим на те місце і той краєвид, що маю зараз. Картини, як передбачення. І таке трапляється постійно в моєму житті...

Залишиться скважина для поливу. На форумі читала, що люди навмисно мали другу скважину для поливу.

125 мається на увазі, що бити будуть на Сеноман, навряд чи Бучак в них на 125 метрах.

Ольга, вітати не буду бо не знаю, чи це свято для вас. Для мене цей день коли волію, щоб телефон мовчав і знаю багатьох з таким самим відношенням, як в мене. Навіть в цій темі це обговорювали. Але вважаю це приводом сказати, що ви ще на рік стали мудріші😉 і побажати сил та натхнення, не зважаючи на обставини, завдяки саду, відчувати спокій та множити красу навколо себе.

Та то ви його пропустили. Він тут був вже після початку повномасштабки, коли Флеш всіх амністував.

Якщо вам це важливо. Побачила рекламну тему Ієзуіта, він займаєтьс,я септиками. Для довідки- дуже поважає рузький мир. Настільки, що всім форумом вимагали змінити аватарку, де він був з наліпкою триколорної ганчірки.

Ми будували одноповерховий каркасний, з двоскатним дахом, по одному скату зроблено а-ля друге світло без горища, по другому скату з горищем та звичайною стелею висотою в чистовому варіанті 2,80м. Чудово опалювався камінопіччю, але вікна великі і, звісно, тепловтрати більше та не настільки, щоб відмовлятись від вікон і рішення взагалі. Про свій гостьовий вже не раз розказувала - взимку, якщо не жити в ньому, достатньо було килимка електричної ТП розміром 0,7 кв.м чи щось таке і не більше. Чи стала б робити знов такі будинки. Так, стала б. І тільки такі, може б трохи змінила планування.