allanek

Все, що їх поєднує, те, що обидва нутканські. Мені дуже подобаються пендульні хвойні і коли я побачила дорослий кипарисовик нутканський , то зажадала мати його в своєму саду і почала шукати. Поки шукала, побачила ще і Кліпперт. Я дорослого Пендулу бачу ще і неподалік від мене, в сусідніх кооперативах. Свого кипарисовика купляла в 2019 році заввишки десь 1,30 чи трохи більше. Росте повільно, габітус вузький, гілки не мають регулярного розташування, хвоя звисає довгими пасмами вздовж стовбура. Кліпперт інший, широка крона, відстовбурчені гілки зі звисаючою хвоєю на них. В тому, що на світлині, яку виклала, Кліпперт , впевнена, бо спитала про те в робочих, що були там поряд. Мій ще молодий і нема в мене вдалого фото Пендули. Він, взагалі, пару років ріс дуже повільно, зараз заввишки біля 4метрів, але тонкий в габітусі і гілки не мають особливого бажання рости в горизонталь, туляться до стовбура(фото1). А ось той, завдяки якому я захворіла Пендулою (фото2). Скільки ому років не знаю, але це доросла рослина з товстим стовбуром . Порівняйте з Кліппертом, що на фото вище і побачите різницю між ними. 305грн з пакуванням+ відправка до мене. Так, невеликі гроші і я про це казала. Але...я вже маю те, що хотіла так, що спати не могла. Наприклад, ось така ялина і не тільки (фото4). Тож цю жагу я вже втамувала. І знаю, що воно варто того. В нас так колись мейн кун з'явився. Місце в саду є. Колись казала, що один Блю Арроу загинув, чи то уламками його пошматувало під обстрілами, чи ще щось сталось, не знаю, якось не до нього було влітку 2022 року. Засох і нема великого ялівця. Сад не дуже і помітив його відсутність, бо поряд великі рослини, але місце є і мені здається, що нутканський Глаука там буде виглядати краще, ніж Кліпперт. Тому що я дивлюсь на яку красу перетворюється мій кипарисовик нутканський Глаука і все більше закохуюсь в нього (фото3). Кліпперт я б воліла посадити біля води, бо той, що на фото вище , як раз і росте на березі ставка і виглядає там органічно. Поки що берегом я не маю наміру займатись, може тому і не поспішаю з Кліппертом.

Дружина має досвід, тому і зажадала акумуляторний оприскувач меншого літражу.

Вітаю та запрошую до клЮбу. Мені здається, що цього не оминути, бо сад, це про те, що голова рукам спокою не дає🤭. Головне вчасно схаменутися та зрозуміти, яким ти бажаєш бачити свій сад взагалі. Я зараз передивляюсь архівні світлини і місцями волосся дибки від того, що я була таке накоїла. Добре, що вчасно прибрала або є можливість, якщо і не прибрати помилки, то хоча би обіграти так, щоб це вже перетворилось на те, що подобається. Тому, якщо щось в голові засіло, то можу почекати і пару років, тому що "НА ПЕРШИЙ" вже проходила, коли лопату зламали, викопуючи колосняк. Більше в саду його нема

Трохи про інше. Кілька днів тому була розмова про відкладене життя і пастки від від цього явища. Ну от і приклад. Якось так склалось, що кілька років не могла купити кипарисовик Кліпперт. То не встигла і розкупили, то ціна непомірна, то, взагалі, не завозять в Україну. навіть, коли перебували в Польщі та поїхали до дендропарку, то я не змогла до нього підійти близько, чомусь та ділянка, де він росте, була зачинена на вхід туди і змогла сфотографувати його лише здалеку. Але ж "тарган" чи "хробак" постійно точить, що він мені конче потрібен. І що? нарешті з'явився. невеличкого розміру за смішні гроші. Купуй, не барися. І що? Кинула в кошик і одразу в голові думка " він тобі зараз потрібен?" І рука не стала натискати на оформлення замовлення. Навіть думка в голові з'явилась, що дочекаюсь, коли всі розкуплять і знову в мене буде бажання на потім. От що на це сказати😏?

Угу, ми теж про нього розмовляли, тож записала і його🙂. Я, навіть, до звичайного дудника лісового придивляюсь. Нічого не можу зробити з тим, що подобається мені ця потужна рослина з купою парасольок. Навіть коров'як біля води виглядає якоюсь сортовою рослиною, а не бур'яном 🙃

З точки зору фінансів, ні, не одне і те саме. В мене Форте акумуляторний (16л) купувала по акції за 1000грн. Зараз вони не набагато дорожче коштують. Так, повним відчувається вага перші пару дерев, потім забуваєш, що він бултихає за спиною. Але я більше ніколи не згодна носити, хай і вполовину від ваги мого Форте, той, що треба носити на плечі, бо добре знаю, що таке 5л помпового на плечі або в руці. Мене, наприклад, напружує бігати до садового крану, щоб заправити оприскувач 5литрами. В моєму саду, де багато дорослих хвойних, це ні про що. Як приклад. Якщо обробляю Актеліком рослини, то прискати треба не тільки зверху по кроні, ще і всередину запустити штангу та добряче там побризкати. І наскільки мені вистачило б тих 5-ти літрів? І скільки разів треба бігати на заправку оприскувача? Зараз, коли сад, майже, дорослий і рослин багато, я передала оприскування в обов'язки чоловіка. Берусь за оприскувач тільки в разі якихось локальних завдань. І тут краще мати ще один чи два оприскувача на невеликий літраж. Якщо той оприскувач купується для жінки, то треба в неї і питати, чи підходить їй оприскувач на 5 літрів. Бо кожен тут буде розповідати про свій погляд-досвід-зручність і аргументи в кожного під свої забаганки. А вам треба, щоб жінка не казала потім, що зробили помилку і треба інший купляти.

Про окопник ми розмовляли той рік. Я питала, що то за рослина з фіолетовими квітами росте на шматку землі перед парканом моєї сусідки. Збиралась копнути, але поки нехай розростається в тих хащах. Бо те, що в неї, навіть, галявиною не назвати. Тож він теж є в моєму списку. Після тієї розмови я ще цілу куртину окопника побачила в селі. Теж бур'яном росте, але з блакитними квітами. З фіолетовими виглядає ефектніше, але, якщо чи коли дійдуть руки до цього, то копну обидва кольори. І бадан, звісно, теж збираюсь посадити біля води. Але тут питання. В мене він є, колись знайома копнула та дала. Самий звичайний. Зараз бачу, що з'являються сортові і не один. Чи дуже вони відрізняються між собою? І має сенс купувати ті сортові? Бадан мені подобається , в першу чергу, тим, що я його посадила і він собі росте, не хворіє нічим, тільки старе листя, те, з якого чай готують, прибираю восени. Завжди декоративний, весь рік.

Впевнено можу сказати, що гупати біля мене почало раніше, ніж почалась тривога. В нас тривога загула в селах і на телефоні в мене, коли вже все відгупало. Причому гупів було не один, я ще здивувалась, що тривоги не було, а кілька бухів підряд зовсім не схожі на те, коли сапери працюють чи хлопці бавляться в "Зарницу". Дивилась відео, де малі діти бігли в бомбосховище. Це жахливо.

Фрай, я тому і спитала, що спірного ви побачили в моєму вислові, бо воно саме так і звучало, як ви зараз мені намагаєтесь довести спірність, якої нема. Ключове було в моєму вислові- "в нас". Ключове в вашому- "у нас". Тож нема про що і сперечатись. Не розуміння того, що таке, дійсно, каркасник і привело до того, що "каркасник", принаймні, в межах форуму, дорівнює "з гімна і палок". Навіть, чудові просвітницькі теми Роракоти та SKTD не в змозі змінити подібну зашкарублість сприйняття та розуміння цієї технології. Але це вже розмова трохи не по темі , де людина хоче зрозуміти, з чого дешевше буде побудувати невелике приміщення, в якому можна і якесь приладдя зберігати, і самому влітку мешкати.

І що в тому спірного?

Та я, начебто, читала і розуміла, що хочуть сарай на 30кв.метрів з можливістю жити там. Якщо ТС згоден витрачати гроші на те , що потім зруйнує, то хай тренується будувати "з палок та гімна", як ви кажете. Але. чи навряд така думка сподобається самому ТС, бо він казав, що обмежений в грошах. Якщо він уявляє собі той сарай, як 4 стовпи зі стінами з ОСБ та дахом з шиферу, безперечно, це найдешевший варіант. Особливо, якщо не звертати увагу на якість деревини.

Воля ваша. Маючи два будинки та хозприміщення по каркасній технології, я розумію, про що кажу, як і розумію, що дешевше не вийде. під канадською технологією в нас розуміють, що то СІП-панелі.І це ніяк не каркасник.

І можливостей наробити помилок буде більше теж. Нема в нас культури та розуміння, що таке гарно побудований каркасник. Тому і відношення таке, що це з гімна та палок.

А те фото, що тут викладали? На ньому добре видно, що хвоя жовта. І це пожовтіння є слідством однієї проблеми. І ще. Хіба вам не давали якоїсь гарантії на рослини? Зазвичай, якщо замовляєте ще і посадку рослин , то розплідник дає гарантію, якщо рослина погано почувається через помилки розплідника, то він нече відповідальність. Колись знайома замовляла крупноміри з посадкою в "Діметрі", щось там сталось з ялиною . Приїхали, подивились та зробили заміну за рахунок розплідника. В вас був якийсь папірець про гарантію та умови виконання від розплідника? Колись я замовляла хвойні, що не могла знайти в місцевих розплідниках, в Смарагді". Рослини були не дешеві. Але коли почала питати власника "Смарагду", чи буде заміна в випадку, якщо рослина гикнеться, то почались розмови, що такого ніколи не станеться і бла-бла. Тож там я розуміла, що гроші віддала і далі сама. Замовила лише тому, що знайома сама їздила до них та купувала собі рослини, тож якість я розуміла. "Проксіма" та "Зелені янголи" спокійно вирішують такі питання.

Та нема за що вибачатись. Я звернула увагу на це, бо сама, коли починала створювати сад, багато чого не розуміла. Навіть якісь прості речі мені здавалися чимось складним настільки, що в голові закипало 🙀. Тож краще уточнити, що малось на увазі🙂

Якщо рослину вирощували в горщику, то так і повинно бути- ком буде м'який та пружній. Важким та щільним буває ком в випадку, якщо рослину викопали з поля та пересадили в горщик. Я кілька разів купувала такі рослини, але розплідник так і казав, що то з поля. Чому в горщик, а не ком, обернутий в мішковину та металеву сітку- не питала. Я не казала, що ком буде "плотніший", я казала

Це в мене росло само по собі, коли купили ділянку ( фото1) і ще багато з того списку, що ти дала - ситник, татарське зілля, очерет, рогіз, аїр, стрілиця та ще купа рослин, назви яких не знаю. Що з того виділяється очима- ситник, татарське зілля, стрілиця, рогіз. І, звісно, ірис болотний, бо то акцентна рослина, що утворює куртини більше 2-х метрів в діаметрі (фото2). Їх в мене було кілька, великих, та постійно з'являлись нові. І їх було достатньо, щоб нічого не саджати біля них, бо вони самі створювали гарну картинку. Обов'язково знайду десь на березі ірис та стрілицю та посаджу знову. Стрілиця росте невеликим кущем, але виглядає екзотом та її важко не помітити серед інших рослин. Можливо, якісь сортові поводять себе тихо, але я спостерігаю за білокопитником (чумна трава) вже багато років на місцевому пляжі на водосховищі. Так, гарний настільки, що перше бажання копнути та посадити в себе. Але він агресор, розростається швидко і позбутись його буде важко, тому що розповзається за допомогою коріння. Я вже мала проблему з маленьким паростком в два листячка та 2 см заввишки сортової ожини In vitro, що купувала в місцевій теплиці. Де був мій розум, коли купувала- це питання. Бо посадила ту піндюрку на те місце, звідки звичайної лісової ожини позбулись з великими зусиллями. Отой шібздик почав рости з такою силою, що ледь не загубив великі куртини іриса, розповзався та укорінювався дуже швидко. Трохи втихомирилась та ожина, коли пересадили її в чистий пісок та пустили гілки по паркану, але постійно слідкували, щоб не лізла, куди не треба. Страшна рослина, але швидко та гарно декорує паркан, ще і ягоду дає, хто любить. Я це до чого. Перелік рослин потихеньку складаю, але дуже обережно. Дармера, роджерсія, ревінь, злаки, якісь осоки...

Мені допомагає килимок Ляпко. І ще тайський масаж. Звісно, якщо то дійсно тайка його робить. Зараз тайку мені замінює килимок Ляпко. Гарна річ і дієва. Буває така біль, що не поворухнутись. Якби не цей килимок, не знаю, як би знімала цей стан та приходила в нормальний стан. Зараз все, що я можу, спостерігати з вікон за тим, що робиться на річці. Риба там вже давно вийшла на поверхню, бо та поверхня кипить від неї. Зараз маю багато часу на спостереження і помічаю те, на що раніше не звертала уваги. Баклани...сказати, що то ненажерливий птах, то нічого не сказати. Поки ще не завітали до мене зграями, то тих, поодиноких, розрізняю "по обличчям". Перші з'явились, як тільки розтанув лід на воді. І почалось...пірнути та виплисти з карасем у дзьобі займало секунд 10-15. Але з початком того, як місяць став набувати повної форми, щось сталось і риболовля вже не була прогулянкою, а потребувала багато пірнань, щоб здобути хоч щось. Але вчора в цих "мопедів" (бо коли летять, то звук такий самий в них) потроху все почало налагоджуватися і мій "красунчик", знов, спіймав щось велике настільки, що проковтнув та ледве не потонув. Риба була така велика та важка, що в нього ледве голова над водою стирчала, не міг не те, щоби злетіти, не міг на поверхню води піднятися. Поплив десь до кущів, щоб не потонути. І таке вже не вперше😄

Іра, сеслерія Гейфлера дійсно вічнозелена і взимку теж зберігає зелений колір? Спитаю, на всяк випадок, може мала справу? Або хтось з товариства? Я все дивлюсь на манник (лепешняк) як на злак, якому гарно біля води. Чи вартий він того, щоб мати його в саду?

Так само, тільки аватарка і нік.

Видужуйте))) Пенсія для того, щоб насолоджуватися життям, а не для хвороб. Вчора вже не було сил , чесно кажучи і бажання теж не було, питати по сеслерію. Судячи з того, що ти її розсадила, вона в тебе не перший рік. В якості чого вона служить- бордюру, масиву чи чого? І розсадила чому- вона того потребує чи тобі потрібно більше тих кущів, тому і поділила? Сеслерія, чомусь, здається мені поліпшеним варіантом вівсяниці, в плані того, що це низькоросла розетка злаку, яка поводить себе набагато краще. Якщо можна, поділись враженням. Питаю з думками про те, якщо в мене річка і далі залишиться, то потроху підбираю трави та інші рослини, які хотіла б там посадити. Коли вода затопила частину ділянки, то всі хвойні, гортензії, плодові, город та інші рослини, що опинились під водою, звісно, загинули. Поки я там нічого не саджаю, але ж треба чимось голову зайняти та думати про майбутнє. Колись це жахіття повинно закінчитися.

Наташа, Фрай теж з Київщини, тільки ми всі з різних сторін Київщини. В мене раніше було під аватаркою, що я в Лютіжі, з початком війни прибрала. Інші самі скажуть, якщо буде бажання.

Я все одно прокидаюсь, якщо щось летить над головою , чи то мопеди, чи то ракети. Ну і коли вибухи починаються, то не до сну. Мені краще розуміти, чого чекати від тривоги, чи то з Саваслейки клятий МіГ робить тренування, чи то мопеди з ракетами летять в наш бік. До того, коли починають волати тривоги в двох селах поруч, то тривога на телефоні колисковою здається. Ну і на повний місяць завжди погано засинаю. А зараз від нього ночі залиті світлом. Мабуть, це в мені від прабабки-відьми відлуння Якщо не знайшли та хвоя не колюча, то це Скайрокети. По великому рахунку, якщо влаштовує, дійсно, нема різниці.

Фрай, ви не розповідали, але в мене склалось враження, що ви хворієте і не просто простудою, бо звернула увагу, що кажете про те, що хворієте вже давненько. Я не сплю, коли на телефоні тривога починає вити. Не можу.

Іра, я тому і запитала в товариства, чи всі цілі, бо так, як в нас було вчора, я і досі не можу скинути з себе той страх, що відчула. Особливо, коли читаєш в ТГ, що запустили ще 4 ракети, а через кілька хвилин рахуєш, як всі 4 пролетіли десь поряд над головою. В нас теж було дуже гучно. Але те, що проклята русня накоїла сьогодні, то маю надію, що всі живі-здорові. Фрай, рада, що відгукнулись)))