allanek

Вам вже внесли конструктивну критику, але вона вам не сподобалась, судячи з того, що під розумними порадами ви поставили дізлайки, або взагалі проігнорували таки дописи. По-перше, те, що ви називаєте "септик" таким не є. Це звичайна вигрібна яма. По-друге. Судячи з ваших фото, ця яма, в першу чергу, забруднює ваше особисте середовище, вже не кажу про загальне. Якщо маєте намір обійтись "косметичними" діями, будете і далі жити на тому, що зливаєте в каналізацію. 3. Вся земля навколо вашої вигрібної ями давно просочена відходами того, що робить людина. Вам дали гарне пояснення , що прочистка труб та викачати яму вам нічим не допоможе. Ваш грунт навколо ями, ще невідомо, наскільки глибоко, просочений та замулений і він не буде працювати фільтром. 4. Проста арифметика. Пора***те скільки вам буде коштувати виклик машини на рік, щоб відкачати яму, і це буде на постійній основі, чи краще витратити одномоментно ці кошти на те, щоб зробити , таки, септик. Водій, що приїжджає до мене раз на рік ( рекомендація виробника септику), каже, що в сусідньому селі є господарства, куди він їздить більше одного разу на місяць. Тому що там септики, чи те, що вони вважають за них, розташовані на глині та не працюють, як повинні. Вас, приблизно, чекає те саме, тому що ваша земля забруднена та не спроможна працювати фільтром. Річ не в туалетному паперу, треба слідкувати за хімією, якою користуєтесь. Вона впливає на стан септику, якщо мова за септик, звісно. Як і жир, про який вам вже казали.

Як власниця станції на 10кВт можу вас запевнити, що і 20-ка уе це дуже перевищена цифра. Дуже. Гібрідний Фроніус, генератор Матарі на 7,5кВт з АВР, панелі, розетка для зарядки електрички, металоконструкції ( і це не монтаж на дах), щоб не потворити вигляд ділянки. Монтаж під ключ. І це все ніяк не тягне на 20ку, навіть на 15-ку не тягне. Акумуляторів в мене нема, поки вони не були потрібні. Спокійно пережили важкі часи з таким набором. Ремарка. Чого тільки не почула за останні два дні в цій темі. Шахерезада чи брати Грім відпочивають. Здається мені, що ініціатором, в його випадку, був , виключно, його язик.

Та який сміх? Страшно думати, скільки він цитат законспектував, поки йому язика припнули. І це не рахуючи того, що він тільки-но зібрався просвітити форум життям у європах, а тут з ним сталася неприємність. Уявляю, як там з під "кришки булькає"😂

О, "не моя війна" смайликів натикало, з Наблюдателем змагається. Першим ділом він відповість мені, збере цитати за весь час, поки міг тільки читати форум, і буде долбодятлити відповіді на мої цитати 3-х місячної давнини. Він вже так робив в останній свій бан 😂

Ви повторили мої слова, десь тут раніше я сказала те саме. Якщо купуєш електричку, треба добре подумати, чи буде ця покупка мати сенс.

Брехнею.

Нас таких двоє- я теж виберу ліс

В мене з морем так- не люблю і ніколи не хотіла жити біля моря. І в цьому парадокс. Ставок чи річка мені подобається, а море-ні.

Терпіти не можу, коли люди брешуть. Так сталось, навмисно чи ні, але ви збрехали, видаючи статистику 2017 року за сьогодення. Тому так, отримали відповідно. Я тут, взагалі, не бачу опонентів. Ті, хто має електричку, не пишуть тут всяку хню. Ті, кого тіпає від електричок, хню пишуть і виглядають тут смішно.

Тоді навіщо ви спотворили статистику, спираючись на дані 2017 року та стверджуючи про кожну п'яту, знаючи, що в 2023 році зовсім інші показники? Щоби що? І що? Хто збирається купувати електричку, той купить. Якщо, при цьому, будуть ще і якісь преференції, що поганого в тому, що держава стимулює купувати електрички? Перед цим Німеччина стимулювала своїх громадян купувати Тесли. Поки ми були в Польщі, заряджались в німецькій сеті безкоштовно, як і на тесловських суперчарджерах. І ще мали можливість безкоштовних стоянок по всьому місту, включно з центром, виключно, для електричок. І що в тому поганого? Я, всього лише згадала Норвегію, де сама висока статистика власників електричок. Це так боляче для тих, хто їздить на ДВЗ, що треба вишукувати "блох"? Чому власники електричок не пруться в тему ДВЗ, якщо вона є, та не починають вишукувати, щоб таке сказати, щоб підвищити своє реноме у власних очах. Комплекси сверблять? Інакше не можу пояснити цього прагнення довести власникам електричок, що вони їздять, як казало оте " не моя війна", на недоавтомобілях чи щось таке. Факти річ непереборна. І статистика продажу в Україні електричок каже про те, що їх купують все більше. Навіть по форуму це видно. На цьому крапка.

По-перше, я сказала Ні, це статистика 2017 року. Ось вам статистика за 2022рік- 79% куплених авто були електрокарами. В 2025 році Норвегія збирається повністю відмовитись від ДВЗ

Якщо оселяться на ПМП, будете вночі слухати, як вони крякають. Ой і голосно🙂, а вдень поводять себе тихенько. Але ніщо не зрівняється зі "співом" чаплі. Наче динозавр голосить з якогось фільму В вас і досі нема світла? Якби не сад, я не знаю, як би себе почувала морально. Той рік мене рятувала рибна ловля. Я і раніше любила посидіти десь з вудкою на березі ставка, а зараз з будинку вийшов і лови рибу. Якщо є хоч маленька надія, що рослина жива, Радіфарм витягне. Можете ще купити гумат калію та пролити ним. Він гарно впливає на рослини. Ну і по ціні не боляче.

Тому і я про все, включно з теплицею, на що були (або є ) плани, завжди закінчую цією думкою- "після перемоги". Тому що бачила, як швидко можна зруйнувати чиїсь життя. Туї не треба, бо це вже стає антитрендом, але високі дерева (або кущі) і закриють сусідські будинки чи сараї від вас, і нададуть вам відчуття приватності. В мене між мною та сусідкою зроблено європаркан. Хоча і не збиралась його робити. З боку сусідки, спочатку, наполегливо просувалась думка зовсім не робити паркан між нами. Дивне бажання для здорового глузду. Потім ми запропонували зробити паркан з дерева, щоб кожен міг його пофарбувати в той колір, який більше йому подобається. Начебто зголосилась. І почалось- то фасон не той, то кошторис не такий. І так пів року виїдала мізки чайною ложечкою купою вимог. Коли мені набридло, я сказала "крапка" і поставила своїм коштом європаркан, хоч вона розраховувала на те, що, коли я зовсім втомлюся від її вибриків, то за свій кошт поставлю дерев'яний паркан. В підсумку отримала свій самий великий кошмар- європаркан, звісно, що гарною стороною до мене. Істерики не припинялись, але мені було начхати, бо вже на той момент я з'ясувала, що вона хотіла поцупити трансформатор, на який скидались 4 господарства, значними грошима кожен. Тож поставила європаркан і жалкую, що не зробила цього і з другого боку. Коли той європаркан ( окремі секції) простояв кілька місяців під водою, на них , навіть, фарба збереглась та нічого з нею не сталось. Тож це з серії "поставив та забув". Якщо нема бажання віддавати площу під живу огорожу, по паркану легко пустити щось з ліан, навіть звичайний дівочий виноград, який можна нарізати де завгодно, або щось з сортових дівочого, краще з присосками(Вічі, Енгельмана), кампсис, жимолость, горець бульджуанський, плющ, лимонник ( в мене чудово росте в тіні), деревогубець, актинідію. Завжди можна знайти щось, що буде подобатись. Якщо не ліану, то можна дерен посадити, кущі великі, більше 3м заввишки, росте хоч на сонці, хоч в тіні, завжди декоративний- влітку варієгатним листям( Елегантиссима), взимку червоним кольором гілок. Якщо пам'ятаю, то в вас він є. І якщо згадувати сади Європи чи Великої Брітанії з приводу того, що в них нема парканів, то вони в них є. Задні двори там теж воліють відокремити від очей сусідів високими парканами. Звісно, все це моя окрема думка)

І ніхто не хоче згадувати, чомусь настає раптова амнезія, що Норвегія, майже, перейшла на електромобілі. Це так, ремарка.

Я би бажала, щоб це "явище" ніколи та нікуди не зникало.

Добре. Покажу моє "награлося". Скоріше це схоже на етапи мого дорослішання, як садівниці-аматорки, якою я є і до сьогодні. Це одне і те саме місце. Перша світлина-2014рік, остання-2023рік. В цій частині саду це не єдине місце, яке повністю поміняло той вигляд, з якого починала. Простіше сказати, що залишилось таким, як було спочатку. Майже нічого, нема таких місць. По сусідству знаходяться СТ, ще з 80-років, може і раніше. Ділянки по 6 соток. Там є такі сади-лялечки, що очей не відірвати. Є пряничні будиночки, теж саме можна сказати за ці сади. На таких ділянках дуже гарно виглядають високорослі хвойні, об'ємні листяні кущі та різноманітні злаки, за якими ховаються будинки. Ті сади мають глибину, об'єм і враження, що сад нескінчений. Огірки з помідорами, та вишні з яблунями там теж є. Навіть невеличкі ставочки є, з готових форм. Виглядають вони чарівно. І мені дуже подобається, що доріжки в таких садах вузенькі та не рівненькі, наче губляться десь в глибині саду. 6 соток, якщо власник тільки забажає, можуть перетворитися на чудовий сад. Моя приятелька, що жила неподалік в СТ ( зараз виїхала та навряд вже повернеться), часто запрошувала мене на чай чи каву. Особливо я любила ці запрошення навесні, коли цвіли вишні. Під ними ставили невеличкий столик зі стільцями, чай-кава зі смаколиками і це було так затишно - сидіти під квітучими деревами і теревенити про все, що заманеться. Наче в іншому житті це було 😪 Ні, невеликий сад, безумовно, може дати фори великому, якщо власник має на те бажання.

Про монохромність питання гіпотетичне було. Не завжди потрібна яскравість в саду, щоб створити гарну картинку. Тільки що подивилась "Голду". Як перекликається з нами. Політика та людські почуття...

І хіба монохромно дорівнює нудно? Гарно ж. Але без кущоріза тут не обійтися)))

Згодна, що це краще, ніж Особливо з погляду на те, що тенденції в ландшафті чимчикують в бік природності. Навіть відмовляються від заморочених кованих арок та чогось схожого. Той сад, що Іра показала, є гарним прикладом того, що візуальна картинка робиться за допомогою форми квітників та самих рослин. А в кого їх не було, тих пересадок? Як і помилок. Зате ваш сад буде тільки ваш)))

Так і я сказала, що, безперечно, Але, як і в випадку моєї знайомої, то не моє))) Сад, дійсно, гарний. Ландшафтнику, що його проектував можна тільки аплодувати))) Що цікаво. Планування схоже на те, що має сад знайомої. Навіть галявина газону розташована так само.

Може в сусіда бурхлива уява? А може не розраховував на те, що воно таке виросте? Хто знає, чому йому потрібне те лешеподібне. Ну я ж притягнула пендульне, ще і не одне, і бачу в тому красу невимовну Якби я хотіла сад під лінійку, я би не шукала рельєфну ділянку в лісі. Тут попрацювали над рівною ділянкою і зробили гарний сад. Але щоб зберігати таку картинку, треба постійно докладати руки до цього саду. Я на таке не готова. Кожному своє)

А я завжди дивуюсь натхненню вашої дружини і вас не лінуватись вирощувати різноманітні квіти. Банально, то не про ваш сад, це зовсім інше, не буду повторювати, бо казала вже про те багато разів. В мене горобців нема, не лісова то пташка. Літає купа різних пташок, але ще ні разу ніхто з них не залітав ні в трубу, ні в димохід. В нас багато летючих мишей влітку, то я більше за все хвилювалась, щоб вони в димохід не повадились літати. Поки не було такого. Дякую)))

Мені, навпаки, цікаво зробити моносад таким, щоб він виглядав смачним тістечком, а не батоном з хлібзаводу. Марді Гра я проходила і зрозуміла, що це яскраве свято не для мене. Тому так- кущі, хвоя, трави. Прибрала яскраві кольори троянд та замінила квітники з ними на квітники з газоном з ялівців та різними хвойними. Навіть, лілейники яскравого кольору це вже забагато для мене, але вони, якимось дивом, вписуються в моє бачення саду. Звісно, що щось і з дерев є, оскільки їх зовсім мало,тому я волію, щоб вони були акцентами і формую їх на свій смак. Взагалі, то я ціную в садах не те, що вони мені подобаються чи ні, а те, коли сад має індивідуальність та характер. Колись казала, що в знайомої сад це суцільні листяні рослини, до яких я байдужа, та посаджено все геометрично по прямокутниках. Чи подобається мені її сад? Так. Тому що він дуже харАктерний, має своє лице. Чи хотіла б я мати такий сад? Ні, ніколи. Бо то не моє і я не відчувала би себе затишно в такому саду. Я обома руками і за моносади, і за еклектику, і за Марді Гра і за просто квітник з однорічниками, якщо сад викликає зацікавленість. І, навіть, великий кущ любистку, під яким ріс барвінок, біля хати моєї бабусі, ще і досі здається мені чимось гарним та затишним. І це через стільки років. Тож я за різні сади, якщо вони не схожі та мають своє лице.

Питання не до мене, але можу за себе сказати. В мене навпаки, город мені не цікавий, зовсім. Мені це нудно. Але він в мене є: і перці-помідори, і огірки-кабачки, і салати з базиліком. Якщо мені поставити питання під що віддати частину ділянки- городину чи декоративний сад, не вагаючись віддам під декоративний сад. Трохи краще в мене з ягодами та плодовими деревами, там я готова приділяти їм час, особливо полуниці та лохині і ще диплоїдним сливам😄 Навряд чи я народилась з цією тягою до саду. І не відчувала цієї цікавості, поки не дійшла до ландшафту ділянки. Навіть, коли купили ділянку, коли будували будинок, я ще не знала, що мені буде так цікаво займатись садом. При тому, з початком вторгнення, я тільки зараз починаю потроху, знову, проявляти цікавість до саду. Хто не хоче чекати, купує дорослі рослини та саджає. Мене це не влаштовує. По-перше, в мене може змінитись бачення, по-друге, мені подобається дивитись, як змінюється сад, поки ростуть рослини і, якщо я зробила помилку чи з'ясувала, що мені це не подобається, маю можливість виправити це, хоч і не завжди. Як з'ясувалось, 5 років, майже, проминають непомітно і там де був пісок з бур'янами, я бачу дорослий сад. Я , навіть, в темі фото виклала, що було і що стало через 5 років. Сама була здивована. І останнє. Фінансова складова теж має значення.Я можу... іноді... психанути і витратити якусь тисячу гривень за одну рослину, але це буває рідко і в тих випадках, коли розумію, що це потрібно, інакше від саду буде постійний присмак їжі, коли все готується без смаку. От чого нема, того нема. Я, навіть, сад створювала з рослин, які можна купити в кожному розпліднику. Але, якщо я кажу, що мені дуже подобаються пендульні хвойні, це не означає, що готова купувати все пендульне, що бачу. Звісно, буває, що побачила і все- повинно бути і в моєму саду. Мені, наприклад, дуже подобаються пендульні тсуги і вони в мене є. Або ялівець Хорстманн, який не є чимось недосяжним, але мене зачаровує його зовнішність, ці тонкі гілки з хвоєю, що нагадує тонку тканину, яку накинули на гілку. І я можу скільки завгодно часу товктись біля нього, гадаючи, яку гілку відстригти, щоб пробудилась та спляча брунька, що потрібно мені, бо від цього залежить той зовнішній вигляд, що я хочу бачити. Це ті рослини, яким я завжди дивуюсь і від погляду на які завжди піднімається настрій. Для мене сад, це нескінченність і постійно є бажання щось змінити чи щось спробувати. В мене ростуть сосни-самосійки. Дві з них я почала формувати, тож кожного року виламую їм свічки та формую крону. Починаю розуміти японців з їх деревами в горщиках

Яка зараз якість Форте мені невідомо, в нас він вже років 5 і нема ніяких претензій до нього. Все працює, заряд тримає, штанга влаштовує. І що добре було, то те, що був сервісний центр. Як зараз, то не знаю.