allanek

Коли переоформлювали договір електропостачання на нового власника, автоматом йому дістались і всі "плюшки". Ніякої переробки техпаспорта, дата його виготовлення ще раніша за вашу і в графі про опалення так і написано " електроопалення". Тож тариф на 2000кВт підтягнувся автоматично. ЗТ теж, тільки по ньому треба внести зміни, крім призвіща нового власника, обов'язково потрібен новий паспорт точки розподілу . Якби я почула те, про що ви пишете, зателефонувала б в РЕС та запитала, чи дійсно таке потрібно, чи то спосіб спонукати вас на виготовлення нового техпаспорту.

Не збирались. Хоча і не зарікаюся. Поки тут, бо є комфортне своє житло і справи, які потребують присутності тут.

І що? Я тільки звідки. Тепер хочу переконатись, що це дійсно так. Поживу в інший країні, щоб можна було порівняти переваги життя в Україні та ще деінде. Ще будуть пропозиції? Чи на цьому завершимо крапкою.

В ланцюжку Валенсія - багнюка-король Іспанії - будівельник курника моя цитата зайва.

Навіщо?

Вони в своїй країні, де сплачують податки . Як їм поводитись в країні, громадянами якої вони є, то вже їх справа. А читаючи, як тут навипередки вихваляються тим, що знайомі та родичі отримують допомогу, житло та живуть, простіше кажучи, дармоїдами на шиях тих самих "ледачих" німців, то я розумію, чому, приїхавши в Польщу через 2,5 роки, бачу відчутну різницю у відношенні до українців тоді і зараз.

Tres. Термін користування 3 роки, включно з вбудованим тропічним душем (без термостату). Враження- чудово. Чи буду розглядати знову- буду. Kludі. Можливо, це мені так "пощастило", але більше ніколи. Коли купуєш офіційний кран, з гарантією від виробника, вартістю 750 доларів і через рік накривається картрідж ( керамічний), приходить сервісник, дивиться та каже, що моєї вини нема, то брак був та гарантія на картрідж не розповсюджується, то треба до тих 750 доларів добавити зі своєї кишені ще 150 і це не гривень, бо то ціна картріджу. Звісно, що можна мені хором скандувати, що Клуді, то дуже гарно і в мене сталося виключення, то може статись в любого виробника, але я кажу Kludі- ні, ніколи, ні за яких обставин. Emmevi. Улюблений бренд. Досвіду з ним багато, від кранів до душових систем. Ні разу ще не схибив. Працює роками. Коли треба буде обирати, то буду дивитись в бік Emmevi та Tres. Взагалі то користувалась і Гроє, і Хансгроє, і чимось фінським, і чимось польським.

Наташа, дякую і за настрій, і за троянду. Обожнюю ці помпони. Наче нема нічого такого в цих квітках-кулях, а очей не відірвати. Якщо хтось з товариства спокуситься посадити кущ помпонів, то можу сказати, що Hans Gonewein Rose дуже невибаглива та довго і гарно квітуча . Гадаю, що фото цієї троянди можна тут тикнути, бо там, виключно, самі квіти. Це одна китиця така Кожен створює собі свій світ. В моєму пеларгонії пахнуть. Теж люблю цей запах. Домовились і дякую за теплі слова, мені дуже приємно))) Поки я во Вроцлаві, то вже кілька разів бачила квітники злаків та вербени бонарської. Шалено гарно. Іра, саджай, бо то буде пасувати твоєму саду. І, взагалі, така краса не буде зайвою в любому саду. Тож саджайте.

Ми теж хотіли (спочатку) купити в Епіку, але з'ясувалось, що річ не в тому, що він коштує в рази дешевше від оригіналу. Тож краще перевірити спочатку. Про це і мова була.

Теж було бажання після 8 років постійного використання камінопечі Ромотоп, замінити цей шнур. Особливої потреби не було, бо нічого не пропускав, але було розуміння, що ще рік-два-три такої інтенсівної експлуатації і треба буде це робити все рівно. Але, як з'ясувалось, для Ромотопа потрібно було замовляти шнур, бо не всякий підходить. Замовили, але він так довго їхав (весь той рік), що так і не зробили заміну. Проблем не було, поки. Далі, то вже не моя справа. Я до чого. Краще запитати в тих, хто пропонує продаж Йотулов та сервісне обслуговування, чи підходить будь який шнур, чи є якісь особливості.

Якщо адекватний РЕС і якщо нема мети - "мені потрібно ще на вчора", то робіть самі. Може статися затримка у часі, але зараз обмаль працівників, хтось виїхав, хтось в лавах ЗСУ. Тож інспектора з перевіркою можна чекати біля місяця. Я теж чекала довго, але справа була не в РЕСі, а в тому, що на той час по всій Україні не було модемів до лічильника. Як тільки з'явився модем, швидко приїхали інспектори, замінили лічильник та зробили акт на підключення ЗТ. В Вишгородському районі нема проблем з адекватністю ні в РЕСі, ні в ЕК.

Наче і з цим зараз нема особливих проблем. Але так, в мене було 50кВт, то цей момент ніколи не турбував. Думаю, що і y mib вирішено це питання

Так, це безглуздо було, з мого боку, витрачати час на брехуна та лузера.

Тоді ви все зробите самі. Я не знаю чому по інету ходять міфи про неможливість підключення ЗТ. Насправді, там нема нічого складного. Тож бажаю удачі в цьому процесі.

Аня, я бачила , що вас вітали з Днем народження в вашій темі. Ні, вітати я вас не буду, бо сама не люблю цей день і , як на мене, коли давно перетнув риску віку, коли здається, що все попереду і часу нескінченно до обрію, то вітання з днем народження, це як нагадування, що годинник став тікати скоріше. Але...завжди є це "але" використаю цей привід, щоб побажати вам зберегти себе такою, як я вас взнала, бо це диво зберегти такі щирі почуття , не бути байдужою та готовою прийти на допомогу іншим. Аня, бережіть вашу чисту душу, бо це, дійсно, диво в такі буремні часи.

Ще по інерції відповім. До них не було сенсу і раніше звертатися. Вам потрібно буде їхати на Борщагівську, 97Б, вони займаються ЗТ. А там без усіляких затримок та перепон. Але термін більше залежить від вашого РЕСу. Бо спочатку від них повинні приїхати інспектори (чи один інспектор) , сфотографувати ваші панелі, лічильник , оформити акт і дати вам його на підпис. Це справа кількох хвилин. Але їхати вони можуть до вас і місяць. Потім збираєте документи до купи та йдете з ними в ЕК, там вам оформлюють ці папери та відправляють на Борщагівську. З Борщагівської висилають рахунок, щоб приїхав знов той самий інспектор та перевірив те, що вже перевіряв ( може вам пощастить і все обійдеться одним разом) і після цього чекаєте запрошення з Борщагівської на підписання договору. Лічильник. А в вас стоїть модем, бо все буде передаватися автоматично? Ну і параметризацію лічильника для ЗТ теж ніхто не відміняв. Тож подайте заявку до РЕСу зараз і чекайте собі, якщо вирішили, що ЗТ вам потрібен.

Сьогодні це можна до мене прикласти, інакше не можна пояснити, чому я спілкуюся з таким, як ви 🤮

ОК. Викладаю сюди всі мої цитати, що я бачу на сторінці 9 цієї теми. І ось ваша цитата з моїм висловом від 2017 року. А я казала, -висмикнув та спотворив. щоб зрозуміти, чому я так написала, треба дати повну цитату. Де повна цитата, а не висмикнуте? Хоча треба бути зовсім вдареним головою, щоб прикладати 2017 рік до 2022 чи 2024 років. "Експерт", що сказати🤣Навіть не знаю, хто більше розважається, він чи я? Я сьогодні щось добра, тому можу дати ще фору з підказкою. Там, в цитаті з висмикнутим з 2017 році, Мастерок каже і про запасний аєродром, і про дітей, що навчаються за кордоном, і про переобування. тільки чомусь не приклав це до себе, бо це не тільки в його знайомих таке, а і в нього самого дочка поїхала в Німеччину, потім в Канаду, на навчання, та там і залишилась. Ну чекаю знов фантазій та спотворених цитат. Але я ще недовго тут буду розважатися, поки маю вільний час

Альо, де цитата? Якщо не буде, то така брехня, це намагання хоч якось мене вкусити 🤣 Невже настільки закоханий в себе, що і досі не зрозумів, що я можу дозволити собі спілкуватись з таким, як ви, тільки в разі, коли я цього забажаю. Стосовно "переобуваться", взагалі, не зрозуміло. Ото торкнуло персонажа, мабуть ще до Лідла не добіг Якщо буде цитата, то треба її викласти повністю, а не як завжди - пересмикнути і спотворити . Це зрозуміло голодупому поціновувачу іспанських клопобомжатників? Буде цитата, може і відповім, а може і ні. Як в мене настрій буде І на це цитату треба, щоб я бачила, що я сказала :" Мені не однаково на рішення інших"

А на Airbnb для Іспанії клоповники вважаються високим рівнем? Та мені однаково на чиюсь думку з приводу моїх рішень.

Хіба я пропонувала путівник по областям та містам Іспанії? Мова була, виключно, за клопобомжатники, в яких ви мешкаєте, коли буваєте в різних містах Іспанії. Про Малагу, Барселлону та іншу Іспанію, я і так знаю. І жити в цій країні не збираюсь.

Мова не за когось, мова за вас. І те, як воно виглядає, коли вам смішно. Ви що, починали будівництво ще в 90-х роках? А з якого дива ви вирішили, що комусь була цікава ваша думка чи хтось вважав її експертною? Кожен живе на свій розсуд, тому, як ви полюбляєте тут казати

І як я це пропустила? Смішно, це коли перебуваючи 12 років на форумі, нудіти про життя на острові серед океану та побудувати курник в Сумах. Смішно, це коли бігати по всьому форуму, кажучи, що треба бути подалі від оркостану та побудувати курник в нього під боком. Смішно, це коли даються поради в темі інвестицій, в той час, коли сам вклався в 2019 році в купу цегли, що і досі не перетворилась в житло. Смішно, коли все, на що зміг спромогтись в віці 50 років чи щось близько до того, це переїзд з одного іспанського клоповника до іншого . До речі, дарую бізнес-ідею - скласти путівник по всім клопобомжатникам Іспанії. Ну і на десерт, бо це, дійсно, смішно- вважати подібне досягненням життя. В мене нема звички акцентуватись на статках когось, але тут інакше не виходить, бо сам персонаж постійно торочить та повчає, як треба жити на своєму прикладі. Тож трохи аналізувати приходиться. І висновок, який тут зробили задовго до мене- голодупість, як підсумок життя. Мабуть, робити собі "смішно", це єдине, як можна виправдати такий підсумок.

Що сказати? Я не з тих, в кого горіще нагадує шматок музею в Пірогово в розділу " Побут українців , починаючи з часів Речі Посполітої". Якщо є річ, то вона використовується. Звісно, що якісь дрібнички, що нагадують якісь життєві події, теж є, але звички обрастати речами ніколи не мала. І що? Сама була здивована скільки всього " я з цим не розстанусь". І поштою відправляли, і з собою везли. Хочу окремо подякувати Ользі, бо колись її слова про те, що першим ділом треба брати з собою альбоми з фотографіями, закарбувались мені в пам'яті. Тож твоє життя може не вмістится в невелику кількість коробок, навіть після того, як " розхламишся". Головне, що картини всі забрали з собою. Бо то дуже особисте.

Будемо вважати, що ще вечір, вже традиційно, прокидаюсь серед ночі і не можу вже спати. От не треба одразу в кущі😊. Я не дуже великий спец по солодким випічкам та усіляким смаколикам, щоб не сказати зовсім не спец, тож ваші рецепти, що тут викладались, мені подобаються- без отого складного чаклування "з жаблячою лапкою та коренем мандрагори", щоб вийшло смачно та чарівно. Тож, якщо є щось таке , що можна швидко закалапуцати та спекти, то з радістю буду чекати на такі рецепти від всіх вас. Моє рішення... Що хочу сказати. Мій допис в темі евакуації наче лакмусовий папірець- одразу видно, наскільки легко перевірити, чи я правильно ярлички розвісила на персонажів форуму. Поки задоволена собою- ні в ком не помилилась. Шабаш форумного "сміття" потрохи набирає обертів Не знаю, на які думки тебе спонукала моя новина, можу тільки гадати, але що хочу сказати з приводу мого рішення. Воно не спонтанне, тому що війна і над будинком літають шахеди. Звісно, що і це має великий вплив, але наше життя якось так влаштовано, що більшу частину його ми проживаємо в постійному стресі - щось вирішуємо, кудись біжимо, за щось хвилюємось. Ну повинен в житті людини настати такий час, коли вона просто насолоджується тим, що не треба нікуди бігти та слідкувати за годинником. І умовна "пенсія" (для мене) якраз і є таким часом. Бо родина готувалась до цього, щоб прожити роки, що залишились, без стресу та кошмарів. Війна...так, її не було в моїх планах, але хто питав мене та всю країну, чи згодні ми жити в цьому кошмарі та втрачати життя. Про те, як жили і що робили ці 2,5 роки не буду казати, то вже історія, за яку мені не соромно. Але якщо життя подарувало мені шанс здійснити те, про що мріялось, то чому я повинна відмовлятись від цього шансу? Може це прозвучить егоїстично, але вважаю, що треба зважати тільки на свої бажання. Не на бажання батьків-вони прожили своє життя, може і не так, як хотілося, але прожили, як змогли; не на бажання своїх дітей- особливо, якщо заклав фундамент, віддав велику частину свого часу, щоби дати можливість гарного старту для подальшого життя. Тож настає час, коли треба згадати і про себе, свої мрії та бажання. І якщо можеш це зробити- то роби. Постав собі за мету і їди до цього реперу. В мене так склалось, що вся родина розкидана. В Україні нікого нема, тож нема якоря, який би тримав мене тут. Мама далеко і в неї все добре, тож я спокійна за неї. До того ж, нарешті, вона чекає, коли ми облаштуємось на новому місці та теж приїде до нас жити. За сина теж спокійна, він має самостійне життя , повну фінансову незалежність і вже багато років живе в іншій країні. То що мене повинно тримати тут? Війна? Так, але мені не соромно за ці 2,5 роки, бо я , як і всі мої знайомі, допомагала, як могла і зараз продовжую це робити. Бо так мені каже моє сумління. Але це не означає, що я повинна відмовитися від своїх бажань. Я і не відмовилась. І що хочу сказати- іноді треба пам'ятати, що це твоє життя. Ні батьків, ні дітей- тільки твоє і живи так, як бажаєш. Життя швидкоплинне і тільки здається, що попереду ще багато років та встигнеш те, від чого відмовилась зараз. Ні, війна багато що міняє в світогляді і починаєш розуміти, що треба жити зараз, бо завтра може і не наступити, або наступить та кожен день того завтра буде здаватися тобі кошмаром, розтягнутим в часі. На останок. Перед від'їздом заїхали до знайомої, з якою давно не бачились. В нас діти одного віку. Що сказати? Чоловік на полігоні десь за межами міста, син на полігоні в Запоріжжі чи десь там. Сім'я лікарів. Я розумію, що то в неї захисна реакція, коли вона каже, що ні, на нуль вони не підуть, бо їх готують до іншого. Звісно, що ми її підтримали в цьому , але після цієї зустрічі залишилось важке враження. Бо що таке біль втрати я добре знаю. Нікому не побажаю такого. Не знаю, наскільки життєво вийшло в мене донести свою думку, але повторю- живи так, як сумління каже, та не забувай про те, що життя не перемотаєш назад та не проживеш знов.