allanek

Передивлялась архів світлин. Між цими світлинами 5 років. Не помітила, як ці роки минули і сад виріс.

Залишу моє повідомлення від 22-го року стосовно того, що допомогло спокійно пережити 2 тижня на початку війни. Жили б і далі, але бійці попередили, що краще виїхати на той час. Без купюр, як написала тоді. Добавлю, що в мене гостьовий будинок опалюється електричною ТП і відсутня "буржуйка", про що дуже шкодую. Поки шукала повідомлення стосовно опалення, попалося на очі ще одне, теж від 2022 року, теж даю без купюр

Свого часу "№13" дивилась три рази. На нього завжди треба було замовляти квітки з появою репертуару на наступний місяць. Вони переклали її на українську мову? І зараз в залі стояв безперервний сміх? А скільки разів я на тій сцені бачила Аду Роговцеву...Лише спогади і біль...

Фрай, ви молодці з дружиною. Що та де дивились? Завдяки цим хлопцям ми ще їснуємо, в усіх сенсах. Добре, що в них є можливість дивитись виставу.

Колись читала розлогу статтю про Радіфарм. Стосовно застосування звернула увагу та запам'ятала, що для дієвості препарату температура повинна бути з твердим "+". Препарат не працює при -1 градусі. І ще запам'ятала, тому що здивувало, що не було вказано якоїсь планки для плюсової температури. Сказано , що добовий плюс . Звісно, що краще подивитись рекомендації на сайті Валагро.

Якщо про Аякс, то там все просто. Гучність сповіщення про початок, гучність сповіщення про завершення тривоги, гучність про підвищену небезпеку і вібросигнал. Всі чотири позиції регулюються окремо. В мене вібросигнал вимкнений взагалі, бо я від нього буду мати серцевий напад швидше ніж від верещання сповіщення про підвищену небезпеку

А попередження про підвищену небезпеку теж є? Воно з'явилось зовсім недавно на додатку від Аяксу , раніше не було і воно верещить- то страшне

Якщо в чоловіка додаток тривоги від Аяксу, то внищу сторінки , намальована шайба та написано "налаштування". Там виставляєте звук, який потрібно. В мене він чтоїть на третину від повного і то волає до переляку. Раніше в додатку було або панянка, або Арестович. На мене він не впливає, як на Латиніну, нарциси на мене взагалі не діють, як удав на кролика, тому волає жіночий голос. Чи змінили на додатку голос Арестовича не цікавилась. Задля об'єктивності. Ця цитата приписується Солженіцину, але ніхто так і не доказав, що то він сказав, як і не можуть довести, що то не його. По великому рахунку, імперець Солженіцин про своє кацапське бидло сказав влучно.

Це вже потім "хряк", а спочатку, гидота, нерви вимотає, коли вночі летить прямо на будинок і тільки по звуку розумієш, що над будинком пролітає. І ти, навіть, не чуєш нову прибамбасину, коли додаток тривоги починає верещати та казати про підвищену небезпеку? Бо, іноді, я не чую тривоги, а ця "панянка" мертвого підніме. Кіт, як завжди, поки тривало "шоу", сховався під ліжко.

Цікаве в вас порівняння😄Раніше в нас літали "жжжжжжжжжж", а вночі було "зззззззззз".

Маю надію, що у всіх все добре після нічної тривоги. Я вже трохи забула, які можуть бути світлові та шумові нічні шоу. І мені здалось чи в шахедів звук змінився? Щось новеньке сьогодні жужало над будинком.

я купувала бетону плитку під цеглу на заводі в Вишгороді. Для внутрішнього оздоблення. Але завод каже, що вона призначена для зовнішнього, для фасадів. Зателефонуйте та запитайте подробиці. Завод існує давно, купувала в них не один раз. Якщо мешкаєте на Київщині, можна і під'їхати та подивитись-поспілкуватись, якщо вам цікава така плитка. Посилання на сайт заводу під спойлером

В мене не показує ваше відео, каже нема відео в підтримуваному форматі. Так, розумію, що будете пробувати все, аби позбутись цієї небезпеки.

Звідки в вас змії? Я дуже їх боюся, навіть до вужів з пересторогою відношусь, але є тільки вужі.

Ні, не пробувала. В знайомої був з піщалкою. Не знаю, чи мали кроти головну біль, а я мала, коли приходила до неї. До того, не всі ці штуки корисні для домашніх улюбленців. Я свого кота люблю) Змій в мене нема, тільки вужі. До будинку не лізуть, на ділянці не турбують.

Купуй таблЕтки і починай класти. Бо риють швидко.

Одразу відкривайте сторінку з цього сайту в приватному вікні.

В Вишгородському теж з паспортом точки розподілу та всіми папірцями їдеш в місцеве відділення КОЕК, я сказала РЕС, бо працівники ті ж самі, тільки розкидались по офісам з різними адресами. Якщо прийняли в вас документи, то все в порядку, тепер тільки чекайте, коли підготують договір.

Ні, сорти не підписують, тільки кольори. Чи продають через інет, не знаю, але мені здається, що ні. Знайшла їх адресу та контактний номер, можна зателефонувати та спитати проспект Степана Бандери, 26А, Київ, тел. 044 418 6149

Це головне. І я не зрозуміла, чому ви самі збираєтесь їхати на Борщагівську та подавати документи? Може в кожному РЕСі свої правила. Але чоловік здав пакет документів, включно з банківською довідкою у відділ РЕСа, написав заяву на оформлення договору ЗТ і вони самі все це відправили на Борщагівську, тільки назвали йому вхідний номер, під яким зареєстровано його пакет документів та сказали чекати дзвінка з Борщагівської, коли їхати до них на підпис договору. До паспорту точки розподілу треба ще копії вашого паспорта, ідентіфікаційного коду, акт на земельну ділянку, право власності на будинок, акт технічної перевірки, банківська довідка. Тож на Борщагівську ми їздили тільки , коли вже був готовий договір , щоб підписати його та забрати. Якщо довго не буде дзвінка з Борщаговської, зателефонуйте до них самі. В них там якось щось пов'язано з днями, коли вони оформлюють це все, тому може бути швидко, а можна і чекати тижні зо два.

Це офіс. Людей там буває мало. На першому поверсі віконце з охоронцем, по внутрішньому телефону пояснюєте свою проблему, до вас виходить менеджер і дуже ввічливо спілкується з вами. Вас з папірцями послали туди вже після того, як РЕС все подивився та затвердив?

Наташа, в мене такий настрій був раніше. Пам'ятає, як я казала, що зовсім сад став не цікавий. Але сад і лікує, допомагає позбутись думок та настрою, що вганяє в той стан, коли постійно себе питаєш "навіщо?" Тож займайтесь розсадою, квітами, садом в цілому і якщо є бажання посадити пеларгонію рожевого кольору, то саджайте. Якщо почнете входити в штопор синдрому відкладеного життя, вибратись звідти важкувато потім. Я хочу коралового кольору і думки про ампельну теж є, хоч і суцвіття квітів в неї не такі великі , як в зональної, але вона має свій шарм. Якщо буду в змозі вже не скакати на милицях, то поїду в свій Зеленбуд за пеларгоніями- білою та кораловою, може і рожеву візьму. Але то не раніше травня. Це я сподіваюсь, а як воно буде, хто знає.

Таке саме і в мене. Коли поїхали до Польщі, а там люди живуть звичним життям, ходять по магазинам, сидять в кафе, відпочивають на травичці в парках, ні, я не заздрила, але враження було дивне, наче все це я дивлюсь через скло і не можу доторкнутись до того життя. Взагалі, перші 2 тижні я не могла зрозуміти, якщо над головою літак або гелікоптер літять, то вони не несуть загрози для мене. В нас кіт добре знає, якщо на телефоні ввімкнулась сирена, то треба ховатись. Про те, коли їхали з дому та не знали, чи буде куди повертатись не хочу згадувати. Взагалі, чомусь дуже болісні спогади тих перших тижнів. Завжди охоплює страх. Щось ми з вами в повний мінор пішли(

Взагалі не знаю, які ціни біля мене. Але бачу, що в садових товариствах поряд багато будинків, що були частково пошкоджені ( вікна повибивало, стіни посікло), то їх відновлюють та будують нові. Але є і такі, що стоять і ніхто там нічого не робить. Скоріше за все, то власники виїхали за кордон і не повертаються, або в людей нема коштів на відбудову. Цей будинок, наприклад, як був зруйнований на початку вторгнення, так і стоїть. Знайома, що живе в тих кооперативах, та на її вулицю прилетів отакий "подарунок" (фото2) , поїхала за кордон та там і залишилась, навряд чи повернеться взагалі. Я казала про вас, про себе, про тих, хто пережив все те, про що ви кажете і тому, коли кажу, що я вас розумію і життя вже ніколи не буде таким, як було, тому що сприйняття речей та людей змінилося, то це не просто слова. Тому я і на форумі змінила свою точку зору на те, як мені поводити себе з тими, до кого відношення , як ви сказали.

Чомусь не можу згадати чи до краси навколо і краси самого будинку мені було, коли два тижні над головою літало та навколо бухало, без перерви, з 9 ранку до 11-ї ночи. Але, якби не великі вікна, то навряд чи я би бачила, як кожного вечора, о 7-й, від "чипсів" прилетало два літаки та скидали бомби за гіркою біля мене, або як міст розбомбили ті самі літаки. Тиша була з 11 еочі до четвертої ранку. Потім обмін "подарунками" , а вже з 9 ранку ніякої перерви. Я сказала про той ролик лише тому, що кожного разу від нього жахливе відчуття. Звісно не таке, коли бачиш та чуєш, як над головою гуде літак чи гелікоптер К-52, але теж жахливе. Наташа, я розумію, що ви відчуваєте зараз і те, що життя сприймається по-іншому, теж розумію. Як колись вже не буде. І ще. Мабуть тому я і відкрила цю тему, щоб не забути відчуттів, які були чимось звичним колись...в іншому житті.