allanek

Вже згадувала Сашу ПОЗИТИВА, в нього кавуни чи дині по стелі тягнуться, він їх до труб прив'язує та ще і мішечек на кожну ягоду одягає, враження, що бахча займає верхній поверх. Не знаю, чи можна назвати це синдромом відкладеного життя, але оце " мені треба" чи " я це хочу" , якось втратило актуальність. Навіть запаси зараз не роблю, як раніше, як і планів на потім. Купую лише те, що потрібно. І особливо по садовим закупам це видно. Але винятки маю. В мене є засіб для ванної-туалету, що я дуже полюбляю. І зараз з ним гойдалки- то він є, то його нема. Тож коли потрапила на його наявність, то вже закупилась, якщо і не на рік, то на півроку точно😁 Маю надію, що цю ніч та ранок ми всі пережили і всі живі-здорові. Читаю та дивлюсь, куди попало - лікарня, школа, пологовий будинок, метро Лук'янівська...в мене вже закінчились всі назви, якими можна назвати те, що копошиться на болотах😡Юрій Гнат каже, що летіло до нас все, крім калібрів. Страшна ніч... В мене знайома, коли з нею таке саме було, йшла на ринок, знаходила , де продають парики та приміряла. Казала, що дуже дієвий метод. Я роблю простіше, якщо щось закортіло зробити з волоссям, то роблю. Наприклад, знаю, що класичне каре то не моє, але закортіло знов спробувати. Спробувала якийсь лайтовий варіант, ще раз впевнилась, що то не моє. Все, шукаю далі чогось зі стрижками, бо з фарбуванням я вже давно награлась і заспокоїлась. Іра, поки є бажання, роби, що заманеться) Чи я не звертала на них увагу раніше, але здається, що так рясно вкриті ягодами кизильник (фото1,2) та барбарис(фото3) ще не були, як цієї зими.

Так, в тебе нема вибору, бо пакетик з насінням вже муляє😉 Починали розмову про строкате листя конвалій і як докотились до кавунів, то краще не шукати зв'язок😂

Щось ти рано почала))) Невже теплицю купила? В бабусі на городі завжди дині та кавуни росли. Дині були запашні та смачні, кавуни невелички і рідко стиглі. В темі ПОЗИТИВА восени було бурхливе обговорення чи то динь, чи то кавунів. Пам'ятаю, що він викладав фото, де зі стелі теплиці звісали , наче, кавунчики.

Колись я ревень посадила лише тому, що мені лопухасте листя подобалось, дякую , що дала підказку стосовно хріна. Залишилось тільки знайти, де цю красу купити) Подивилась. Гарне листя в того хріну. Ще і сорти є різні. Але враження, що купити варієгатний хрін в нас, все одно, що шукати насіння дикої моркви з парасольками бузкового кольору.Не знайшла пропозицій продажу того хріну.

В нас весь сніг потаяв. Наче і не було того снігу, що я фотки викладала. Тому і бачу, що на городі робиться. Так, знаю. Поки що, гірше за конвалію в мене рукола, насівається скрізь, поки нема квітів виглядає чимось порядним, коли починає квітнути, справжня сурепка на вигляд. Ще та краса. Якщо хтось мріє про руколу в саду, то смачна з горіховим присмаком.

В мене є куточок, де можна посадити таке, що "пре" і не переживати з цього приводу. Те, що в знайомої не "пре" та сортова конвалія, ще не факт, що вона не буде робити того самого в другому, більш сприятливому, місці. Як приклад, колись вона мені давала шматок яглиці (снить), потім я ще купила кілька штук. В мене тієї яглиці стільки, що ліс навколо можна засадити, а в знайомої вона пропала через кілька років. Хоча в неї, на відміну від моєї, яка росте на сонці і голому піску, вона росте в тіні і на умовному чорноземі. В мене папороть не так швидко росте, як яглиця. Літом, в саму спеку, забули їй полив ввімкнути, той клаптик весь висох, наче Ураганом побризканий. Гадала, що дивитись на те неподобство доведеться до наступної весни. А вона через два тижня знов затягнула той шматок молодим листям. І хто знає, які думки в мене будуть навесні, а поки зима, то усіляке в голову лізе. Сьогодні дивилась, чи не проклюнулась цибуля з часником, бо погода тепла. Ні, сидять тихо, а ось кущі листової селери не тільки зелені, ще і враження, що ростуть, наче не зима на дворі. так, мені декоративне листя подобається більше квітів). У яглиці так само- розповзається кореневищем і може повзти під агротканиною кілька метрів, поки не знайде, де пролізти назовні. Але боротись з цим легко, якщо не потрібна в тому місці, висмикнув і все, бо кореневище тонке, наче стеблина. PS. Я ще і досі не посадила в себе хрін, тож, коли роблю малосольні огірки влітку, кидаю які завгодно листя ( вишня, дуб, смородина), але не хрін, бо не маю. То може, нарешті вже ткну той корінець та хай росте)

Подивилась форум по тому посиланню, що ти дала. Враження, що поляки закохані в конвалію. Фото звідти. Це, дійсно, красиво, особливо навесні, коли інші рослини тільки починають прокидатися. і пишуть, що листя зберігає декоративність майже весь сезон.

Не знаю, як поводять себе сортові конвалії взагалі, але та, що росте у знайомої, зовсім не агресивна, навіть не можу сказати, що і дуже розрослась килимом. Сидить собі невеликою смужкою біля паркану, серед інших багаторічників, якщо не знати, що то сортова, то здивувати може лише трохи більший розмір листя і квіточок. Зараз до формальних садів та мінімалізму в садовому ландшафті, додались ще і природні сади. Може тому і тягнуть типові лісові рослини в свої сади. Залюбки ділюсь чимось новим стосовно саду, але не цього разу.Там ролик не ландшафтника і викладати тут той ролик не хочу з різних причин...недоцільно. Тож вибачай))) Я про нього згадала лише тому, щоби якось пояснити свою цікавість до конвалії. До речі, чому я написала , що в тому саду смужки на листях конвалії мали коричневий колір, коли вони були жовті ?... щось в голові переплуталось Але можу дати посилання на цей сад Бернарда Тікнера.

Допис " точити теревені". На днях попався мені ролик одного саду англійського садівника, що мешкав неподалік від садів Бет Чатто , був з нею знайомий та створив великий сад в природному стилі. Не купив лісову ділянку, а на пустій ділянці створив природний лісовий ландшафт. Я це до чого? Не дивлячись на те, що мій будинок розташований в лісі і сад, наскільки я це змогла, створювався, як природний, в мене нема конвалії в саду. Цієї рослини багато поруч, але я ніколи не копала та не приносила в сад те, що росло в лісі. Навіть садової конвалії нема і на пропозицію знайомої копнути шматок від її садової конвалії, свого часу, відмовилась. Але в ролику побачила конвалії з листям, що було просічене смужками. І для мене, що полюбляє листя більше за квіти, це виглядало гарно- листя конвалії в тонких коричневих смужках. Подивилась, чи є щось подібне в продажу у нас. Побачила сорт, в якого листя має жовту смужку. На якомусь сайті зустріла 3 сорти з варіаціями смужок. Хтось з товариства, що заглядає в цю тему, має таку конвалію? Якщо так, то цікаво, як виглядає те листя на протязі сезону? Чи зберігається декоративність тих смужок?

Не перечепіться, коли будете бігти в тому напрямку, що, зазвичай вказують в випадках, коли хтось дає поради, яких не питали. Наче вам не було пропозиції копирсатись в тому, з чим ви спілкувались. Мова була про інше.

Допис Фрая, на мою думку, доречний в будь-якій темі форуму, що стосується війни. Цікаво, що в вас не виникло питання стосовно доцільності розміщення в темі шлюбу цієї блювоти, що адресовано вашій цитаті та висить там вже 9 годин.

Можна взяти в аренду. Раніше була купа усіляких фірм та фірмочок, що пропонували різну техніку. Взагалі, то він вам знадобиться в хазяйстві, хоча би для того, щоб полив на зиму консервувати.

Нарешті прийшли гроші за липень цього року. Тож отримала все, що ДТЕК був винен по ЗТ.

Ось ще один забобон, що плющ, то рослина для цвинтарів. В мене плететься по стіні будинку. Сорт не знаю. Посадила і не розраховувала на те, що йому буде добре, та він по стіні почне повзти. В моєму дитинстві, коли їхала на канікули до бабусі, то вночі, коли вже лягали спати, бабуся завжди розповідала усілякі чудернацькі оповідання, що були в житті родини. Але я не пам'ятаю, щоби чула від неї про якісь забобони стосовно рослин, які можна чи ні, садити біля хати. Повертаючись до розмови стосовно стрижки. Покажу на прикладі сербської ялинки. Колись, років 8 тому чи більше, купувалась під назвою "Гніздо", але розплідник попередив, що навряд чи вона буде тим гніздом, тому що це якісь спотворені частини звичайної сербської. Що маю на сьогодні. Після трьох пересадок в саму спеку літа, що (само по собі) не можливо, бо з усіх прасок кажуть, що літня пересадка, то загибель для ялини і не тільки, це "гніздо" вирішило, що буде дорослим деревом та швидко відростило собі верхівку. Щоб закріпити свій успіх і підтвердити наміри, відростило одразу подвійну (фото2). Відрізала ту верхівку , але "гніздо" вперто відростило нову. Відпиляли стовбур, бо наче гідра- відрізаєш одну верхівку, на тому місці з'являється кілька. Замість однієї верхівки маю "їжачка" з верхівок (фото3) Поки стрижу копною, бо ще не вирішила яку форму хочу бачити. Якби не стригла, то вже мала б трохи нижчу, але ось таку звичну сербську ялину висотою 4м (фото4). Поки не вирішила, яку форму хочу бачити в того "гнізда" , то стрижу копичкою ближче до кулі, зараз та копичка заввишки трохи більше 1 метру. Тож наочно можна бачити, що робить стрижка з ялинами чи рослинами взагалі.

Це в тебе зараз таке сипле? Бо в нас сонечко і легкий вітерець. Зранку щось намагалось сипати, але, мабуть, до тебе все побігло. Навіть СЕС 3 кВт на зараз змогла зловити.

Я барвінок полюбляю з дитинства, в бабусі ріс в квітнику біля хати, про забобони стосовно нього ніколи не чула тоді. Може це залежить від місцевості. На Кіровоградщині не чула про те, що то рослина для цвинтаря. Якщо побачити, що росте на кладовищах Польщі (наприклад), то там є все з хвойних, що росте в наших садах

Якщо звернути увагу на розмір листя, то згодна, що то великий. Тому що Варієгатний, то точно великий і відрізняється від малих сортів не тільки розміром листя, ще і формою листя теж. Так, він квітне білим, але не бешкетує в мене. Ну і , як ти казала, то він умовно вічнозелений), як і Варієгатний. Тож можемо зробити висновок, що для наших умов дійсно вічнозеленим весь рік є барвінки малі. Малий в мене теж є з білими квітами, я про це казала.

Ви постійно наголошуєте на тому, що об'єктивний , незалежно від кольору , хто в якій палаті тут знаходиться- зеленій чи брунатній. І так схибити. Ще за часів, коли в синагозі Бродського. На всяк випадок уточнюю, що мова не за Михайла, а Лазаря, засновника цієї синагоги. Так ось, ще за часів, коли там був театр ляльок, а на Оболоні ще не відкрили першу єврейську гімназію, всі київські євреї збирались у синагозі на Подолі, головний ребе, виступаючи якось на телеканалі чи то Тоніс, чи то Київ, цього вже не пам'ятаю, дуже хвалив Петра Олексійовича та казав, що він дуже правильний єврей і гарно опікується єврейською громадою, не шкодуючи грошей для цього. В мене нема підстав не вірити головному ребе України на той час. Чому прихильники Порошенка завжди заперечують його семітське походження, наче в цьому є щось погане? Це побутовий антисемітизм дається в ознаки? Бо я не можу зрозуміти цього феномену. Питання риторичне було...

Я досі не зрозуміла відмінність між великим і малим, та і не намагалась. Але те, що в мене росте з малих, з блакитними та білими квітами (фото1) і Іллюмінейшн (фото2) , вони всі не умовні, всі вічнозелені, переносять добре зиму і завжди мають листя насиченого зеленого кольору. Барвінок великий Варієгата (фото3) та ще якийсь сорт (фото 4,5), що не пам'ятаю ні звідки він в мене, ні його назву, не подобаються своєю поведінкою. Варієгата може бути зеленим взимку, а може і не бути. А той сорт, що не знаю ( з білими квітами), завжди жухне зимою, навіть там, де йому тепло і зараз зелений , весною буде мати пожухле листя. Ногами забиває всі інші сорти барвінок малий з блакитними квітами, навіть такого самого з білими. Тож краще не міксувати сорти барвинку між собою. Коли Варієгата ріс окремо, швидко заповнював пусту землю, але навесні потребував суттєвої обрізки і руйнував всю "пастораль". Мені подобається Іллюмінейшн . Якщо треба затягнути невеликий клаптик, де в нього не буде конкурентів, якщо нема забубонів відносно барвинку, то це гарна рослинка в саду. І квітне він не блакитним, а бузковим кольором. Навесні, коли всі малі барвінки квітнуть, це суцільний блакитний килим. Друге цвітіння вже не має такої потужності. Світлини зробила зараз, після снігу, яким було вкрито всі барвінки.

В мене росла лаванда, що цвіла білими квітами. Так в неї листя було звичайне зелене, а не сизого кольору, як в тої, що квітла блакитним. Розмарин я бачила лише той, що в горщиках продається в овочевих відділах супермаркету, але знаю, що розмарин та лаванда родичі. Якось в темі була розмова про шавлію та яка вона буває. І хтось казав, що ту мускатну, про яку ви кажете, краще не заводити в саду, бо потім її важко позбутись.

Це була перша шавлія, яку я побачила. В моєї приятельки по всьому саду росла. В мене насіння, що вона збирала, так і лежить кілька років, я не посіяла, але запах те насіння тримає і досі. Пахне гарно.

Тому я чебреця і позбулась. Спочатку гарний, швидко росте, але потім починає старіти та замокати місцями. Щоб не старіа, треба стригти, те де замокло теж стригти, затягуються ті місця не так вже і швидко. Якщо росте перед очима, то дратують ті чорні "галявини". М'ята в мене є, різні сорти і вони мають різний вигляд та запах. Вона гарно виглядає в масиві та не дає сорнякам рости. Про шавлію раніше була мова, то зовсім не моя рослина, але і м'ята, і шавлія додають декоративності городу якщо є бажання, щоб він виглядав не утілітарно.

А точно мова про розмарин? Колись на Садибі була тема про його вирощування, пам'ятаю, що радісних реляцій про його життя в наших садах не пам'ятаю. Але він залишився поза моєю увагою, тож нічого про нього не знаю. Я і лаванди позбулась в себе, включно з білою. Вже мовчу про чебрець, що мала кілька сортів.

Я його, навіть, в горщику вдома не тримала, бо в мене чоловік реагує на нього в їжі, як я на руколу 🤮 . Дякую, я їй приблизно так і сказала, що то марна справа. Навіть якщо його спробувати в якості літньої рослини, на кшалт петунії чи пеларгонії, мені здається, що він не встигне набрати зеленої маси, а чи встигне вкритись квітами , то годі і гадати. Дякую. Вже передала твою відповідь) P.S. В мене є невеликий пагірб, де проблематично щось посадити, він вкритий поверхневим корінням сосен і копати там посадкові ями, то краще не робити того. Тож я посадила там кілька сортів барвинку. Начебто рослина, що пристосована до наших умов та невибаглива. Нічого подібного. Невибагливий та завжди привабливий звичний нам барвинок, що росте бур'яном. Ще добре пристосован Ілюмінейшн, але росте повільно і немає агресивності, тож всі інші сорти, навіть ті, що жухнуть взимку, забивають його "ногами", а тут мова про теплолюбну рослину.

Питання від знайомої. Чи є в когось досвід вирощування розмарину ампельного в саду, бажано в Київської області та північніше?мається на увазі, чи рсте він у когось постійно в грунті, чи саджають ( в горщик чи в відкритий грунт) кожного року новий кущик. і як швидко він розростається? Я не мала з ним справу, тому відповідей не маю. Знайома десь бачила , каже, що дуже гарно виглядає, "захворіла" рослиною.