allanek

Тому і купувала Делонгі, бо цікавило молочне меню без ніяких пасів руками. Безумовно, тут ви праві. Я теж все це робила. Але арабіка без купажу з робустою мені подобається більше.

Воно ж в такому вигляді на сосні недовго буде висіти? Бо стовбур швидко товстішає та в нього вростає все, що навішано на стовбурі. потім залишаються наче перетяжки на сосні. І м'яка підкладка не допоможе. В моєї сусідки таке бачу. В цьому році викликала лісника, бо в неї високо було канатів нав'язано, щоб той виліз на сосну та повитягував все те зі стовбура. Тож краще контролюйте, як воно в вас буде.

Та ви багатій🙂. Саєко... Враження, що це самий популярний чи розкручений бренд кавомашин. Я не кавоманка і завжди замість "кремА" кажу "пінка" і коли вирішили купити кавомашину, то почалось паломництво по знайомим. У всіх Саєко, в когось, як у вас, дві . Голоси хором співали :" нема нічого кращого за Саєко". Насьорбалась я тої кави тоді на все життя, від дешевих кавових зерен до купажів від "Дома кави" чи щось таке та купила...DELONGHI. Це, приблизно, як в Лавацца всі купують арабіку Lavazza Qualita Oro і чомусь, мало хто знає, що арабіка Lavazza Tierra Selection набагато цікавіша- має насичений смак, гарно тримає пінку😁 та не має того специфічного кислого присмаку, що має Lavazza Qualita Oro. Нічого не маю проти Саєко чи іншого бренду, кожен купує, що йому заманеться)))

Яка кавоварка і що вона робила в сервісі?

Це я в вас не помилилась, коли відмовилась втамувати вашу цікавість, приїхати до мене та подивитись, як я живу. Дивне прохання, якщо звернути увагу на те, що я ніде не казала, що влаштовую "День відчинених дверей для всіх бажаючих на форумі. Не вигадуйте. Просто вас так мало, хто це робить, що не важко запам'ятати. Особливо, коли людина (ви) спочатку ставить дізлайк, а потім звертається з якимось питанням. Це не кожному з "шанувальників" мого фан-клЮбу прийде в голову. Ви перший такий. На цьому все. Продовжуйте ставити мені дізлайки.

Золотий унітаз, який вас хвилює, не має значення, а звичайний, хоч з ободком, хоч без нього, краще мати з бачком, повним води. Як і воду в крані. І мати змогу вижити на протязі двох тижнів, поки вже не сказали, що краще поїхати, ніж залишитись, то має значення все, що допоможе вижити. В моїй місцевості світло полагодили 19 травня, 21-го я вже була вдома. Якби я залишилась, то спокійно вижила б з тим набором, що мала. В такі буремні часи, що маємо в країні зараз, краще надіятись на свою автономність, ніж на те, що швидко полагодять. Ви на себе не схожі. Зазвичай ваша увага до моїх дописів обмежується дізлайком. Ви вже добудувались та маєте досвід виживання, що знаєте, як краще в кутку, де я мешкаю.? Питання риторичне, відповіді не потребує.

Іра, я не про косяки питала, а як ти собі уявляєш верхнє освітлення спальні. Але добре, що поділилась. Те, що ти пишеш, то слушні зауваження. В мене в спальнях є світильники (люстри) в якості загального верхнього освітлення. Вмикається вкрай рідко. Але , як інтер'єрне рішення, крім утилітарного, має право на життя, іноді воно ще і необхідно. Так і зроблено. Мені сподобалась загальна картинка, але до деталей виникають питання. Мабуть тому, що щось проходила з того, що бачу в вас. Відкриті полиці- нізащо. Чому? Тому що знаю, яка морока прибирати оті дрібниці з полиць , щоб витерти пил. З книжковими відкритими полицями згодна і маю їх. Пилосос легко впорається там. А ось ті кутові відкриті, що бачу на вашій візуалізації, в думках прибрала одразу. Освітлення біля ліжка. Трек, то гарне рішення. Трекові світильники мають направлене світло та не дратують тим, що б'ють в очі чи, взагалі, дають багато зайвого світла, яке руйнує відчуття затишку в спальні. А от світильники, що звисають зі стелі ( з другого боку ліжка), то рішення, що полюбляють дизайнери. Виглядає воно гарно, але всі, кого знаю з таким освітленням, кажуть, що не робили б цього знову. Воно ніяк не регулюється, та може бити в очі.

В мене за грудень генерація була 112кВт ( СЕС-10кВт), на сьогодні, за 13 днів січня генерація - 28,9кВт. Так і є. Тому що СЕС та ТН ( не маю) для мене це не про економічну окупність, це про автономність та комфорт. Те, що ЗТ дозволяє компенсувати мені купівлю дров та опалення (електрика) взимку, лише приємний бонус. Стосовно газу. Мої сусіди,"щасливі" користувачі газової труби , вже на третій день від початку великої війни не мали ні світла, ні опалення, ні води, ні можливості приготувати їжу, бо опалення та кухонна плита, то газ, а газову трубу орки перебили. Тож генератор, що працював в них від магістрального газу та мав би давати їм оте все, теж був купою металобрухту. Можливо, в мирний час, мантри газових сектантів і мали сенс, але зараз, маючи досвід того, що камінопіч+генератор (бензин)+ СЕС дали змогу мати воду, тепло, хліб та гарячу їжу, на відміну від сусідів; тому, коли читаю про газ, що то "наше все", реакція -. Скоріше за все, це небажання читати інструкцію, якщо вона є. Читаю розмови, як треба і чому і постійно виникає питання про те, чи хтось з порадників відкривав інструкцію та читав, що там написано? Бо більшість того, що читаю, нагадує мені " бо я так роблю і воно працює". В мене піч-камін, з герметичною топкою, з первинною та вторинною подачею повітря та всім таким іншим. Підкреслене, то для себе , коли вивчала інструкцію, щоб розуміти процеси та чому треба робити так, як "книжка пише". Кому цікаво, коли треба класти папір чи щось інше для розпалювання зверху чи знизу, можуть витратити хвилину та прочитати. Стосовно дров. Якщо дрова добре висушені, то на особистому досвіді знаю, що і товсте дубове поліно, довжиною 45см, гарно загоряється від такого маленького кубика для розпалювання (фото2), без усіляких "пірамідок" з тонких полін. Моя буржуйка має зольник, тому кубик кладу знизу під дрова.

Наприклад? Цікаво, чи ми про одне і те саме? Послухаю🙂

Думала, це тільки в мене таке враження.

Так, Вітек. Дякую))) О, про Скарлетт взагалі забула. Згадала. Коли шукала новий блендер, в Мегамаксі на Петрівці, була якась дуже щедра акція і комбайн Кенвуд коштував трохи більше за той блендер від Філіпс. Мабуть годину кружляла біля великої коробки з тими "цацками" з нержавійки. Але здоровий глузд переміг, бо мені не потрібно була та стаціонарна стійка з великою чашею. Але ж яка красуня😁. Купила незрозумілий Зелмер з купою всього. і все це можна сховати в шафу, ставити окремо і діставати легко, і мити легко. Працює до цієї пори, задоволена їм повністю.

Я все намагаюсь пригадати назву фірми, що завжди була поряд з Сатурном. І не можу згадати. Вони завжди були, як близнюки- дешево і поганої якості Взагалі, кухонна техніка, то лотерея. В мене був блендер Філіпс, повний набір різних насадок та дві чи три чаші з кришками, від яких працювали ті насадки. Так кришка для невеликої чашки, ще на гарантії згоріла, без причини. В сервісі на Глибочіцькій замінили на нову та продовжили гарантію. Через кілька місяців все повторилось. Сервіс сказав, що то буде постійно таке. Вже не пам'ятаю , то було притаманне тільки конкретній моделі Філіпсу, чи то загальна хвороба їх блендерів. Тому блендер змінила на інший бренд. А от тостером від Філіпс, якому більше 20 років, користуємось і зараз.

Це мій відгук викликав обіду за Мулінекс? Наче я нічого поганого чи принизливого про Мулінекс не сказала. Яке враження залишила хлібопіч, тим і поділилась

Перша хлібопіч купувалась на початку 2000 років. Тоді побутової техніки Мулінекс було багато, різної, і вона вважалась доволі непоганою. Ніяк не Сатурном , то вже дно було. Крім хлібопечі, які тоді тільки з'явились і вибір був невеликий, з Мулінексу в мене нічого не було, тож можу тільки за хлібопіч сказати. Серед них Мулінекс вважався середнячком. Сама якість, як зроблена була, то добре. Два рази падала зі стільниці кухні, залишилась неушкодженою та продовжила працювати. Хліб пекла, теж не було претензій до процесу випічки. Рецепти, що були в книзі рецептів, були відпрацьовані, це важливо для хлібопечі і не всі можуть цим похвалитись. Вона , навіть, не зламалась, просто хліб, що вона пікла, хоч щоб то було- рецепти з книги чи інші, на молоці або пиві, завжди були однакові на смак. Навіть не пам'ятаю, де вона поділась, бо перестали пекти хліб і Панасонік купила через кілька років. А хіба Мулінекс ще є на нашому ринку? Якщо і є, то яким він зараз вважається не можу сказати. Якщо якість не змінилась, то така собі робоча лошадка. Звісно, не Кенвуд і не Філіпс, щось поряд з Браун, як на мене, але ніяк не Сатурн.

Перепрошую, я тільки побачила ваше питання. Коли в мене ще не було Панасоніка, не могла зрозуміти, чому його власники, незалежно від конкретної моделі, нагадують мені секту. Коли стало питання нової хлібопічки, купила Панасонік SD-2511. Так, це секта))) Навіть чоловік сказав, що хліб з Панасоніку дуже відрізняється від хлібу з Мулінексу.

Наташа, подивилась. Звичної таблиці з кодами помилок нема , лише таке (фото). Стосовно несправності 2 пункти. І якщо в першому випадку хоч щось пишуть про причини та як їх усунути, то в другому пункті про безперервну роботу зливного насосу ніяких вказівок про мої дії, як користувача. Дивно перекладали інструкції 10 років тому. Все, більше нічого нема. ПММ Вірпул, сама проста на той час.

‐‐‐---‐----

Ви знімить плинтус, що ноги закриває, та все буде видно. Я вас запитала і згадала, що в мене так само нема дісплею на посудомийці в гостьовому будиночку😄 Тож треба буде подивитись інструкцію, що вона каже з приводу помилок.

Це як? Посудомийка ж не вбудовується в кухонні шафи, вона автономно ставиться в проміжок між ними. Знімається плинтус знизу та витягується ПММ. В вас хіба не так? Я бачила, тому і спитала, як вона вам каже про стандартні помилки?

А якщо це якась стандартна помилка, як вам посудомийка про це говорить? Зазвичай пише код помилки на дісплеї, а в вас як?

Наташа, колись, дуже давно, перша моя посудомийка, робила щось подібне. ПММ була на гарантії, тож приїхав майстер, скинув всі програми , наче перезагрузку зробив, все запрацювало. Щось подібне було і з микрохвильовкою, вона не просто три кнопки жмакнути, там багато чого можна зробити. Цей глюк зняла сама. В інструкціях про це не пишуть, тож пошуком знайшла , як зробити перезагрузку в конкретній моделі або схожих та зробила те, що казали там. Все спрацювало. Може і вам так спробувати, бо це в вас на глюк схоже. Або пошукати майстра, якому можна довіряти.

І мені. Якшо вдала модель хлібопічки, то ніщо не замінить, коли вранці будинок наповнюється запахом спеченого хліба. Хрустка запашна тепла скоринка французького хліба, до якої додаються тонкі кружечки салямі Наполі пікантної та шматочки молодого сиру Проволоне з солодкуватим присмаком і чашка гарного сорту зеленого чаю, ферментованого молоком...тож підтримую повністю))) До речі, більшість сортів хліба, що випікає хлібопіч, чудово підходять для тостера- шматочки хліба м'які всередині та мають хрустку піджарену скоринку.

Наташа, вам не потрібно його виправдовувати. Місто- це люди, в кожного своя голова, а що вже в ті голові, то відповідальність конкретної людини. Дякую за розповідь.

Наташа, до вас що, жодного разу не прилітало? Не було такого, щоб від кацапні прилетіло по жилих будинках-садочку-лікарні-школі? Чи люди не підписані на Телеграм, ютуб чи щось таке? Я навмисно не згадала про Єдиний марафоні на що він перетворився. Невже 24.02.2022р. в вас не вибухало та не літали літаки з гелікоптерами? Невже ціле містечко позбавлено критичного мислення? Рік мого народження такий, що я пройшла всі ці стадії від "октябренка" до "комсомолки". Ще студенткою платила 2коп комсомольських внесків. Але, коли була пропозиція вступити в партію, бо це впливало на подальшу карьєру, категорично відмовилась. "Привіт" прихильникам Фаріон, що була комуністкою, а зараз затята мовознавиця та борчиня з русским язьіком в окопах на нулі. Партквіток в СРСР це було про совість та пристосування до корита. Не мали (майже) вибору на стадії "октябренок-комсомолец", але вибір, чи стати комуністом був завжди. В Києві я з "понаєхов". Вперше побачила його , коли з класом приїхали на екскурсію. І закохалась. Тому і інститут вибирала тут, і коли в мене був вибір, залишатись в Києві чи їхати в мацкву по отриманню диплома, не витратила ні хвилини на роздуми- тільки Київ. Кацапія завжди була мені тим, де я ніколи не хотіла жити. В нашому кутку, де майже всі розмовляли мовою окупанта, непомітно стало україномовним. Якось познайомилась з переселенкою з Краматорська. Теж розмовляє українською. Почала вчити українську після 24.02. І в неї українська добра, хоча є і помилки, а в кого з нас їх нема? Тож так, в кожного свій шлях. Тож можемо дозволити собі побазікати про життя взагалі)))

Так, це слушне зауваження. Тому що є таке- те, що вважається русизмами, насправді може бути місцевим діалектом. В будь якому разі, бажання та намагання говорити українською може викликати лише повагу.