allanek

Наташа, хости різні. Є великі, є такі, що ростуть маленькими кущиками. В мене такі теж є. Їм років по 8, а в них доволі невелика розетка і ростуть повільно. Кажіть, які сорти в вас, будемо розбиратись)

Добра новина для мене. Я люблю так, щоб посадив і росте роками на одному місці. Від багатьох рослин відмовилась через те, що вони хочуть, щоб їх викопували - оновлювали -ділили та пересаджували на нове місце.

З цього місця з подробицями. Ти що, за 15 років , не ділила та не пересаджувала ті кущі? Чому питаю, бо теж не хочу викопувати, окрім отої, що "антіпод". Про гортензії. Колись ти казала, що в тебе росте Саржента. Чи можеш вже зробити якісь висновки стосовно неї. Чому вона мені засіла в голові, не можу зрозуміти.

Кому куди було треба, той туди і поїхав... Ще шмарклі будуть?

Я вже маю результат "антиподів". довго вибирала, щоб і розміром були близькі, і розпускались одночасно, але щоб малюнок листя відзеркалювало одне одного. І що? Одна накрила іншу всім своїм листям і хоче бути " царицею морською2- всі геть, я сама тут буду жити. Якраз її і треба пересадити, бо доріжку теж накрила

Героїчна жінка! Маєш натхнення бавитись з макрофілами. Дивлюсь в тебе хости ростуть в ногах гортензій. Судячи по хостам, то вони ще не набули свого розміру. Чому звернула увагу. В мене є такі кущі, що вже добігають 2-х метрів в діаметрі та накривають своїм листям сусідів. Хоча місця залишала багато між ними. Треба відсадити якісь, бо дивитись страшно. Тебе така сама доля чекає. Ненавиджу пересадки. До речі, гортензію черешкову я, таки, спромоглась пересадити в, майже, повний затінок. Листя з світло-зеленого, коли росла на сонці, на очах стало набувати темнішого кольору. Гортензія це дуже гарно в саду.

Це помітно🤣

Що ви, як останній лох, вклався в цеглу ІФ.

Це в нього покликання. Чого б це не стосувалось- завжди одне і те саме. На днях поцікавилась його темою про будинок. Так там, вже починаючи з другої сторінки таке саме. Витримала 10 сторінок по діагоналі. І вперше побачила, що особиста тема закрита для коментарів. І чого б це?

Про морозиво забули згадати. Крем-брюле за 15 копійок . Смачне було...щасливе дитинство (сарказм) Як мені це пережити? (сарказм) Яка погана дівчинка. (сарказм) "Штірліц ще ніколи не був так близько до провалу"(с). Газманов... ви серйозно? Ви зрозуміли, що зараз відбулось? Я поясню. В намаганнях якось мене вкусити, ви зараз розповіли про те, що є шанувальником Газманова. Я ж вам вже казала, що в сарказм та логіку , то не ваше. ( Боже, яке дурне) Так, не завжди бувають такі вдалі покупки. Маленький житловий комплекс, з виходом в гарний парк з річкою, респектабельний район. За 3 роки її ціна настільки збільшилась, що продав її, можна купити гарний будинок неподалік від міста, в гмині, де будинки будуть тільки дорожчати. Поки розмірковую над цим. Бо дуже гарна квартира та нема бажання з нею розлучатись. (відверте глузування) Цікаво, як довго ще ви будете робити з себе посміховисько, чіпляючись до газіровки, мови, Точкіна? В дужках, то пояснення для вас, як я сприймаю всю ту відверту дурню, що ви тут вичавлюєте з себе вже другий день. Починає набридати, бо ви не просто гидота, а нудна гидота. Беріть приклад з вашого однодумця Серджіо. Той креативіть свою огидність гарними світлинами з відпочинку. А ви що? тільки нити та шмарклями булькати. Нудно...

Починаючи з 90-х, марченко дуже дратувала "бомонд" тим, що називала себе першою леді, бо вже тоді медведчук був впевнений в тому, що його дупа буде наступною в кріслі президента України. І що? Де той медведчук зараз?

Чому буде? Вона була моєю с самого початку і нічого не змінилось до сьогодні. Це моя війна, бо це моя держава та моя країна. Завжди була. Для мене нічого не змінилось.

Судячи з того, що ви розповідаєте про своє життя, то воно суцільне гімно, хоч та частина, що була в СРСР, хоч після. Завжди смішно виглядає, коли хтось починає мені казати, що в мене в голові. Краще, вам пельку стулити з цього приводу. І це не прохання. Це серйозна провина з мого боку. Як я могла? Як я спокутуватиму цей гріх? Це був сарказм, бо пам'ятаю, що ви в нього не вмієте.

Може Фаріон теж "пощастило" б, якби вміла співати.

Жалюгідний- Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний. Жалюгідні дурники! Вони [фашистські звірі] не розуміють того, що синів твоїх [Україно] не можна перестріляти (Мал., II, 1956, 35); Та жалюгідні душі ті понурі, Яких в негоду острах обгортав! (Перв., II, 1958, 204); [Ольга:] Як ти брешеш.. Який ти боягуз, жалюгідний, нікчемний... (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 54); // Позбавлений внутрішньої значущості, змістовності. Точкін, який про "асвабадітелей", зараз донатить на ЗСУ. Що робите ви? Розповідаєте форуму, що то не ваша війна. Ностальгія за газіровкою- це все , що мені можна пред'явити? Хоча я завжди казала та можу повторити- в мене було щасливе дитинство, то чому я маю казати, що моє життя в СРСР, то гімно? Але повертатись в СРСР я ніколи не хотіла і про це я теж казала. Про що далі буде істерика?

На відміну від вас, Точкін, знайшов спосіб, як забрати батьків до себе, коли почалась війна, і зробив все, щоб тата прооперували в Канаді. Та шукає способи, як задонатити з Канади на ЗСУ. Що зробили ви, який "сперечався" з Точкіним? Покинув хвору матір напризволяще, сам, від страху, сів в автівку та здриснув в Карпати. Мені, навіть, ніколи на думку не спадало, що я можу свого кота !!! залишити самого, бо треба спасатись. Він добре знає, якщо дістали переноску, треба лізти в неї та їхати з родиною. Вже мовчу про те, що весь форум знає, що ця війна не ваша. Треба зовсім мати спотворений погляд на події чи життя, щоб сидячи в Україні, хвалитись тим, що ця війна не ваша. Тут є ще один, що не стидається того, що він покидьок. Серджіо, який сьогодні, на тлі того, що сталось у Львові, хизувався світлинами відпочинку в Албанії. Дві гидоти- смердюча "солодка парочка".

Тож, взірець. Крапка. "Я красивий, я сильний, я мудрий, я добрий. І все це відкрив я." (с) "Не кожна сіра маса має щось спільне з мозком." (с)

Дивно чути про Кучму від вас, для кого гидота-руzzкомирець Васаби є взірцем по життю. Можу добавити, що коли Кучма вип'є, то полюбляв хапати за цицьки Лорак та Бужинську. Тож звання вони за цицьки получили. Зараз безхатько прибіжить, це ж його тема. Я щось пропустила і президента Кучму вже засудили та він офіційно оголошений держзрадником та вбивцею? Може посилання десь є? І заборона суду використовувати вислови Кучми в якості мема? Забула спитати неперевершеного в знанні української мови, чи є в мене помилки в дописі? Дивлюсь, тут два невимовних мовознавця зібрались- безхатько з Вадимом. Іноді ще чеський мойдодир приєднується. Куди тому Аврааменко братись?

А ви все не можете стриматись та скачете перед моїми очима, наче блоха по собаці ? На відміну від вашого товариша, схибленого на піхвах вчительок, я не вдаю з себе знавця мови, бо постійно користуватись українською почала з початком війни. Що роблю помилки говорить лише про те, що спілкуюсь українською не через гугл перекладача, а самостійно. Вчусь постійно, не гребую подивитись, що словник пише; як тлумачить; читаю роз'яснення Авраменко, в яких випадках та як треба використовувати ті чи інші вислови та окремі слова. І вже традиційно, закінчую наше спілкування, уроком української від Катерини Солар 20230531_095021.mp4

Передайте отому неуку- мисливцю за піхвами, що "стрибає", то не про нього, бо він, таки, плигає. Це йому не про піхви ахвіцерських доньок-вчительок розповідати. Щоб когось виправляти, треба самому добре знати українську мову. Тож хай стулить свою пельку і плигає далі. ПЛИГАТИ, аю, аєш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками. Жаби годі вже мовчать, Плигають сміло і кричать (Гл., Вибр., 1951, 123); По стінах - жуки волохаті, плигає котик за ними (Ю. Янов., V, 1959, 23); З радісним гавканням плигав Волохан навколо нерухомого Тико (Трубл., Крила.., 1947, 27); // Стрибком кидатися вниз. З берега плигали цілими сотнями маленькі.. чортики (Н.-Лев., II, 1956, 348); Плигати додолу; // Танцювати, роблячи стрибки, підскакуючи. Він плига під звуки сарабанди (Рильський, І, 1960, 172); // Швидко текти по камінню, уступах і т. ін. (про струмок, річку тощо). Каламутна вода плигала на камінні, на глибших місцях вирувала (Десняк, II, 1955, 410); Річки плигають по камінню (Збан., Єдина, 1959, 160); // Раз у раз пересуватися з місця на місце (про відблиски, світло, тінь і т. ін.). Веселе полум'я жваво стрибало по соломі,.. плигало по стіні золотим зайчиком (Коцюб., І, 1955, 86); // перен. Раз у раз з'являтися і зникати в уяві, думках (про спогади, образи і т. ін.). Картини мінялися, плигали з неймовірною швидкістю: то ввижалося спотворене болем, бліде обличчя німця,.. то плигають перед ним вибалушені очі бійця (Тют., Вир, 1964, 318).

Сьогодні поспілкувалась на Борщагівський, 97Б. Розповідаю стосовно виплат по ЗТ. 1. Та виплата, що була в квітні ( мені приходила), то друга частина виплати за квітень 2022р. В цьому році повинні виплатити другу частину того, що не виплатили в тому році. 2. Виплат за травень 2023р. і далі ( за квітень в мене не було зайвих кВт від сонця) ще не було і коли будуть, то невідомо. Було багато слів, що то не від них залежить, в них грошей нема, багато боргів від споживачів. Тому, коли почнуться виплати, вони не знають. Що я прокоментувала стосовно того, що "брати в вас кВт ми повинні згідно договору, а виплати грошей в умовах війни, то вже форс мажорні обставини", краще я не буду розповідати. Тож виплати будуть , але коли, сказати не можуть. 3. Тож, в цьому році чекаємо борг за той рік і виплати за цей рік: а) мають виплатити другу частину того, що не дали за той рік; б) виплати за цей рік в повному обсязі. Якщо(умовно) вам прийшов акт з нарахуванням 5000грн, то і на рахунок прийде 5000грн, а не по формулі, коли платили лише частину від повної суми. Але коли це станеться, вони не знають. 4. Стосовно нових умов, хочеш грошима, хочеш накопичуєш кВт і забираєш взимку. Це стосується тільки тих, хто буде оформлювати ЗТ в цьому році. Всі інші будуть мати те і так, як записано в договорі.

Це любов з першого погляду. Як в мене з Альден Бізен). Зазвичай вибирала троянди, щоб було довге цвітіння, не примхливі до умов, не хворобливі. Потім ще додалось самостійне очищення, бо "ганчірки" того, що було гарною квіткою, дратує. А с Альден Бізен забула про всі ті умови для троянд. Просто хотіла її і все. Тож можу зрозуміти почуття Наташі. Як на мене, якби вибір був між Ангелою та Помпонеллою, мабуть, вибрала б Помпонеллу. Мене завжди причаровує моя Hans Gonewein Rose своїми порцеляновими напівпрозорими помпонами. Тут звісно, мова про вподобання, вони в нас дуже різні. Це, як з лілейниками спайдерами. Багато хто не розуміє краси в тих простих квітах, а мені, навпаки, саме простота і здається привабливою. Лілейники, які я зву вінтажними, тому що їх пелюстки, наче кольоровий старий папір, десь окрас потьмянів, десь затерся.

Я дивлюсь по інету та порівнюю. І роблю вибір на користь Помпонелли. Мабуть тому, що подобаються троянди-помпони. Але Наташа, чомусь дуже бажала Ангелу. Наташа, чому хотіли Ангелу?

Іра, а Ангела в тебе є? Цікаво подивитись фото та порівняти.