allanek

А ви рахуєте Чорновола людиною з сумлінням? Все його сумління закінчилось тоді, коли він сказав, що набридло жити в злиднях і тому піду працювати до ригів, бо хочу, нарешті, жити смачно. Посилання не просить, шукати не буду. Було це давно, за часів такого ж запроданця Ющенко. Казав це Чорновіл на якомусь з каналів ТБ, може десь і в газетах теж було. Тож про нормальність самосуду стосовно Чорновола, то питання моральності, а не закону, як на мій розсуд. Він повинен був закінчити смітником. Тож гадити в мізки людей блювотою ригів та ахметових, розуміючи, що верзеш те, що тобі замовили чи дали наказ "рабовласники" і робити це за гроші, що дають змогу "солодко жити" це нормально, а дії людей, що гидують цією істотою та показують де його місце, це не нормально? До кого він перекинувся потім не слідкую, бо то огидна істота, що спотворила пам'ять свого батька, що був і є стовпом державності України. Неподалік від мене є шматок лісу в кілька гектарів, мальовниче місце. Належить тому, чиї руки ніколи нічого не крали. Перед цим шматком лісу був ще шматок лісу, який дуже хотів той "бджоляр". Десь років з 10 дуже хотів. Нарешті він получив своїх "33 срібника" , як завжди, "в оренду на 49років", коли треба було агітувати за януковіча на останніх виборах. Може пригадаєте за кого агітував "бджоляр", чиї руки самі нічого не беруть, бо до них все саме липне? Смітник, то місце в історії країни, що тарасика чорновіла, що ющенка. В любих сенсах.

Спробуйте звернутись за роз'ясненням до районного відділу земельних ресурсів з цим питанням.

А що заважало викликати геодезистів та офіційно переміряти межі ділянки? Ми, наприклад, так і зробили перед тим, як ставити паркан між нами і сусідкою. І тоді стало зрозуміло, чому вона весь час казала, що може ми не будемо взагалі ставити паркан між нами. Бо дивним чином, посунула межу між нами на 3 метра. Потім робила великі очі, що вона тут ні до чого, вона не знала і так і було, коли вона купувала ділянку. Що теж було смішно, бо вона купила сусідню ділянку вже після нас. Тому, як була позначена межа добре знали. Але будувалась першою вона і межа, дивним чином, посунулась в наш бік. Коли викликали геодезистів, то попередили її, щоб вона була присутня. Позначки межі мовчки пересунула в свій бік і ми спокійно зробили паркан там, де він і повинен бути.

1. Регулятор швидкості обертів вентилятора Вентс RS-1-300. Ціна 500грн Були куплені, але не знадобились. Їх поклали і в коробку та забули про них. Навіть не розпаковані. В одного трохи надірвана упаковка. 2шт. Ціна 500грн за один. 2. Стіл садовий LARVIK 90x150см (ЮСК). Ціна 7000грн Пару років тому поміняли садові меблі. Спочатку була думка, що і цей стіл знадобиться, але ні, пролежав цей час в сараї. Сірий, металевий. Стан, майже ідеальний, за винятком кількох подряпин на одній вузькій стороні стола.

Наташа, а точно мова за медуницю йде? Згадую про ту, що росте дикорослою. Завжди розкидана невисокими кущами, поодинці. Багаторічники, вони такі. Колись розповідала, що лісова суниця може забити "ногами" яливці грунтопокривні. Або снить варієгатна, якої в мене багато. За нею треба слідкувати, бо прагне захопити все. Розповзається кореневищем, навіть, під агротканиною. Але вона прогнозована і її можна тримати, як мені треба. До того ж це грунтопокривна рослина і там. де вона росте, нема бур'яну. Як і флокс шилоподібний. Вже відцвів та радує яскраво-зеленим килимом по квітнику. Ніякої уваги ні до флокса, ні до бур'яну. Якщо і медуниця себе поводить так, як снить чи флокс шилоподібний, то вона мені потрібна, бо був намір саджати її в ті частині саду, де залишився ліс без особливих змін. Навмисно сфотографувала. Це Блю Чип на фемах. Все, що він там має, то щілина між "цеглинами". Йому цього досить, щоб вчепитись коренем в ту вузьку стрічку піску. Як він там росте, то загадка, бо під шаром піску лежить шар щебеню. І якщо його не стригти кожного року, то він міг зайняти набагато більшу площу, що і намагається зробити. Я ще можу зрозуміти багаторічники, але щоб ялівець себе так поводив і, навіть, не скальний?

Звісно, що занесла з чимось. Бо вона тут в кожному дворі в кооперативах є. На черзі медуниця. ніяк не посаджу її в саду. А тут "зорким оком" побачила, що поряд з дорогою, серед лісових рослин, стирчать два листочки медуниці. Поки слідкую та розмірковую, чи треба їх копнути та додому принести, чи хай собі і далі росте там, де росте. От ростуть же тюльпани поряд , вже така невеличка купка, але в мене нема і думки, що їх треба додому нести, а ці два листочки в цяцечку мені спокою не дають

Як ти його знайшла, якщо кубла не бачиш? Вони ж там і не вилазять, поки не підростуть. В мене таке саме з лілейником. Лілейник білого кольору. Сам кущ , як я люблю-вузьке листя і дивиться догори, а не розпадається на всі боки фонтаном і маю таке "щастя" - всередині розпустились фіолетові квіти традесканції. Поки не чіпаю, подивлюсь, як лілейник буде реагувати на такого заселенця. Головне, що вибрав білого кольору, а не якогось іншого. Поряд росте Sister Spider, лимонно-жовтого кольору , чому в ньому не поселитись ? Чому вибрав білий? Я до них звикла, бо куди не повернись, всюди павутиння і павуки різного розміру. Це малеча. Завжди купкою тримаються, але трохи розбіглись, поки я їх фотографувала.

В мене були, білі. Вони високі.

Може повисмикувати простіше, ніж викопувати?

Це що за хвойда така, що дитинку кинула? В нас завжди живе їжачкова родина. Якщо зверху тихенько постукати по гнізду, то малеча, наче паровозики пихтять "пих-пих"- лякають Теж саме. Ми в сосни, навіть, цвяха не забиваємо. і кротів ☠️

Таке враження, що їй ніхто не потрібен, вона своїми "ногами" сунеться, куди не просять. Я, звісно, полюбляю агресивні рослини, що швидко заповнюють потрібні місця, але ж не так, щоб совала носа всюди. А що за дзвоники? Може вони не псують загальне враження та не турбують лілейники?

Треба Іру питати, чи є в неї бджоли- тесляри, та як відносяться до її будинку. В неї будинок з брусу. В мене сарай та садовий будиночок з дерева. Не чіпають. Мабуть тому, що завжди дрова є, рівненько складені і там їм зручніше. То мускатна має таку висоту, дібровна набагато нижча. І в мене вона не насівається, як посадила три кущика так і росте три кущика. Не лякайте мене, мені садової традесканції досить. В приятельки росте в саду шавлія лікарська( звичайна). Я не помітила, щоб вона шалено сіялась по всьому саду. Росте собі деінде. Якщо заважає, висмикнув-посушив, наступного року знов десь кущик вилізе. Запах дуже приємний і листя на вигляд і дотик наче оксамит

Про сіялась. Звідки в мене взялась садова традесканція вже не пам'ятаю, але точно не купляла. Причому 2-х кольорів. І це така зараза, що насівається де завгодно, навіть всередині кущів міскантусів чи лілейників. Останнього такого "діверсанта" помітила в місці, де росте кілька сортів м'яти. Метрах в 25-ти від того місця, де в неї "кубло". Тож, кому сподобалась ця рослина, добре подумайте, чи варто її саджати. Це єдиний її недолік. Все інше в ідеалі- рано прокидається навесні; сама собі росте та квітне, не потребує уваги, чхати хотіла на грунт та полив; декоративна з весни і до холодів. Але позбутись її , як на мене, буде важко, бо розсівається на декілька десятків метрів навколо. Посаджена була з однієї сторони будинку. Як виросла в другій частині саду, з другої сторони будинку, то загадка.

Зрозуміла. Добре, що в мене тільки три куща тої шавлії та росте біля городини, де вписується в картинку. Ти зрізаєш весь кущ чи другий варіант, коли обрізаєш тільки суцвіття?

В мене якийсь сорт шавлії дібровної. Але я не можу сказати, що то моя мрія- мати ту шавлію. Ще і колір якийсь рожево-бузковий, невиразний. То бджола-тесляр, червонокнижна. Вона не псує деревину, селиться в мертвій деревині або робить нори в землі. Завжди було їх багато в саду, було враження, що я їх не цікавила зовсім. В цьому році не бачила ні джмелів, ні цих бджіл. Тільки шершні снують в пошуках місця, де збудують гніздо.

В кого росте шавлія? Як обрізаєте після квітіння? Позбулась котовника через те, що масиви цієї рослини треба було обрізати після квітіння. Тепер маю нову "забавку", не з власного бажання - шавлію. Добра людина дала кущик перовскії і думала, що порадує мене та, не спитавши, поклала до перовскії ще і шавлію. Якусь сортову, не лікарську. Не порадувала, але викидати не стала та посадила. Тепер маю кущі, які мене трохи лякають швидкістю зростання, на відміну від перовскії. І щось мені шепоче, що то таке ж "щастя", як і котовник. Тільки росте кущем, а не килимом.

В мене теж гідроакумулятор Aquasystem (150л), чи то з 2011, чи то з 2012 року встановлений та працює. Без нарікань. Мені свердловину робив ще Мамай. І гідроакумулятор вони привозили та встановлювали. Якщо вже так муляє поміняти, можу подивитись їх контакти та дати вам, може в них є .

Так, зовсім не добрий ранок. І чого чекати далі, то велике питання. В одну мить все стає таким неважливим. Дивилась ролик, як в НК затоплює зоопарк, жінка знімала і плакала, знов загинуть тварини. Серце крається( Начебто про це краще в темі війни висловлюватись, але там такий смітник, що бридко , навіть, читати, не те, що залишати там якісь дописи. Тож, тримаймося і сподіваймось на краще. Не знаю, хто як, але думок про те, щоб кудись знов їхати нема...поки нема...там побачимо...

Для смарагда не притаманно обвішуватись шишками. Ті шишки, що є а моїх Смарагдах. не помітні на загальному фоні крони. Я, навіть, не знала що вони на них є взагалі, поки не роздивилась. З'явились вже в дорослому віці. Я не міряла і не міряю полив відрами, бо в мене , з самого початку, полив зрошувачами. В мене пісок, тому не буває такого, щоб було багато води. Навіть там, де лежать шланги, що сочаться, ставимо зрошувач, щоб крони мали верхній душ. Раніше, коли читала на форумі, що полив вмикають на 20 хвилин, завжди дивувалась, бо для піску, на якому росте мій сад, це ні про що. Як і що в вас, то вам краще знати. Спостерігайте і робіть висновки, бо кожний сад це, як людина, має свої відмінності.

Хвойним потрібен час, щоб вони показали, чи допомогло. Тож чекайте. Якщо коріння було живе, то оклигається. По шишками. 1. Є сорти, що генетично дають багато шишок. 2. Якщо рослині не вистачає вологи, в неї вмикається "думка" про те, що вона загине і треба продовжити себе в нових поколіннях, тому і обвішується шишками.

Помідори, якраз, люблю солодкі. Зелені сорти подобаються ( Малахитова шкатулка) якраз за те, що солодки, без кислинки. Яблука їм тільки Симиренку, оту не дуже привабливу на вигляд,та Сніжний Кальвіль. Інші сорти їм печеними. А груші, взагалі, не їм. І огірки вирощую лише тому, що чоловік їх любить. Я огірки їм малосольними чи консервовані , свіжі тільки в салаті з йогуртом.

Так, не любимо. Чому, не знаю. Колись купила в місцевому розпліднику, що займався ін-вітро, шпендік заввишки 2см з двома листочками. під назвою "Тризубець". Безшипна, велика, ніякого укриття на зиму, агресорка страшна. Солодка. Паркан весь в тих чорних ягодах. Мені вона дуже солодка була, не вистачає кислинки. Тому лісова подобається, сортова ні. Я і абрикоси люблю з кислинкою. Тож, що вирощувати в саду, що подобається чи ні, то дуже індівідуально. Знайшла фотку, 5 років тому ще. То не ягода малини маленького розміру, то така ожина. Малина, сорт "Столешнік", велика. ягода.

Я не стала саджати ні йошту, ні іргу, ні жимолость - вони всі для мене "ніякі". Мабуть, тому і актинідію не ризикнула посадити, хоч мала рішучій намір. Взагалі, поки сам не спробуєш, не зрозумієш. В мене, наприклад, стосовно ягід, вибудувався такий ланцюжок " суниця-полуниця- смородина- лохина-малина" і ще шовковиця, бо моя пендульна обвішана ягодами. Я, навіть, кущі крижовника прибрала, бо з'ясувалось, що їсти не встигаємо, а збирати його нема бажання, бо дратує велика кількість ягід

А де ви збирались жити, якщо хотіли будуватись? Про швидкі технології, такі, як каркасник, наприклад, я так зрозуміла, мова не йде. Тоді вам треба 2 роки на будівництво. І треба було б десь жити. Я не буду коментувати. Бо в мене інше ставлення до обставин та комфорту. Варіант таунхаузів не розглядали?