архітектор

З сьогоднішнього дня 26.01.2023, можна подавати заяви на отримання коштів на будівництво зруйнованих будинків на власній ділянці. Тобто формально уже не буде державного проекту і підрядника, призначеного муніципалітетом. Але чи скористаються люди можливістю зекономити кошти? Чи розберуться що не так з цією відбудовою, чи побачать проблеми? Чи знайдуть кращі рішення? Час покаже. А поки що продовжу обговорювати фото, і це не все, що я маю для аналізу. Отже, тут видно детальніше. Паспорт будівництва висить на зеленому паркані лівіше. Це одноповерховий будинок. Зроблений спеціально для цієї ділянки за окремим договором з адресою. Тобто не типовий проект багаторазового використання, а індивідуальний. На ньому (і це вимоги до безбар'єрного середовища) - одна сходинка на вході. Нарешті подолано дебільну, людиноненависницьку радянську обов'язкову норму про мінімум три сходинки на вході. Але по факту не так сталося як гадалося. Якогось ляда вхід в будинок вийшов на понад метр вище рівня вулиці. Отже, за тими ж нормами безбар'єрності вийде що? шість-сім сходинок на вході і пандус. Або навіть не знаю, як тут ще розрулити. В лівому куті будинку видно випуск каналізаційної труби. Через неї можуть пропхати водопровідну або вивести каналізаційну. Суті це не змінює. За ДБН глибина закладання труби має бути нижче рівня промерзання грунту. А за радянськими нормами, які тупо перекочували в 2024 рік майже в незмінному 60 років вигляді, ця глибина промерзання 0,9 м, а місцями і 1 м. Як це забезпечити? Насипати над трубою метр грунту. Тоді норми будуть виконані. Але ж рівень вулиці набагато нижче? Підпірну стіну будувати? А перед нею сходи і пандус? Виглядає на те, що буде як колись, при будівництві хрущівок. Як так виходить при зовсім немалій вартості метру квадратного? Жовтим обвів декоративні стіни на фасаді, які мали б символізувати певну стилістику будинку. Машинально запозичену у справжніх цегляних будинків середньовіччя. Але якщо колись ця стіна була не просто для краси, а для більшення брандмауера, то зараз це просто забаганка для краси. Ця забаганка - тягне за собою додаткові куби бетону на фундамент, на ці стіни. Хоча вирішити забаганку можна було за рахунок каркасу, без фундаменту. Ніякої корисної функції немає в цій прикрасі, а вирішена вона тупо, з використанням зайвого матеріалу, робіт і часу. Причому тут на фото нічого не вкрали. Бетону багато, арматура є, гідроізоляція є, утеплення буде. Але скільки бездумної роботи зроблено і як можна було за ті самі гроші зробити більш продумано. Якщо що - це одноповерховий будинок без використання горища. Бетону в фундамент вкатано рально втричі більше, ніж могло б бути, в балки, в широкий монолітний пояс. З того бетону і арматури можна було б бункер відлити, бункер-кімнату, мамад, як в Ізраїлі. Але ніт. Маємо те що маємо Ще кілька фото - вивід каналізаційної "підземної" труби, декоративні стіни: В середині будинку монолітні залізобетонні пілони, балки, пояси. Одноповерховий будинок. Зверху будуть лише дерев'яні балки. Для чого стільки бетону, арматури, опалубки і людино-годин? як я писав вище - один підрядник будує десяток будинків, відстань між якими до 50 м. Тому одну ділянку задіяли під склад деревини, вентиляційних блоків з керамзитобетону (причому деревина якісна, оброблена вогнебіозахистом, рівна, так само якісна вентиляція). А іншу ділянку - як арматурний цех. Арматури багато, нічого не зменшено. Стільки нормами для мостів одноповерхових будинків передбачено + запас = стільки і покладено. Але щось тут не те. Чому таку гору нарізаної арматури, хаотично навелено? Мабуть десь помилилися при порізці чи виготвленні каркасів, тому вийшло трошки металобрухту. Ну та пес з ним Цей будинок, доречі через дорогу, шириною 7,5 м, від попереднього будинку на високому п'єдесталі фундаменті. Чому така різниця, якщо тут майже однаковий рельєф і індивідуальне проектування - невідомо. Але комусь пощастило більше. Також одноповерховий будинок, 120 м2

Дуже просто все зводити до простих і коротких пояснень. Але дещо можна винести за дужки. Я роглядаю таку річ: - вся проєктна документація в Україні має відповідати будівельним нормам. Але, якщо будинок до 500 м2, то його можна будувати на підставі будівельного паспорту. А для отримання будпаспорту проєкт може не виготовлятися. Або такий проєкт може бути, але він може не відповідати буквально всім вимогам будівельних норм. Сьогодні не вимагається надавати висновки експертизи, що буквально все в проєкті котеджу до 500 м2 відповідає ДБН. Отже на ринку готових проєктів і послуг з проєктування не заборонено продавати товар (проєкт) чи надавати послугу (проєктування) без слідування будівельним нормам. Можливо відстані між будинками мусять відповідати ДБН (не менше 8 метрів), не більше двох поверхів. І на тому мабуть все. Якщо фундамент зроблений не за ДБН - то що? Один може будувати щось своє замість фундаменту, називати це УШП, інший - "перевернута чаша", третій назве свій варіант фундаменту "стакан". Поставить будинок "на стакан". Четвертий зробить "прищемлену плиту", п'ятий - "п'ятку". Так воно і є, насправді. Фундамент в землі, не видно, не вимагається ніде і ніким робити його на півтора метри в землю. А об'єктивно, якщо робити фундамент суворо за ДБН, то він може бути в 2,5-3 рази дорожчий за всі інші народні методи. Далі кілька фото так званих "державних", держстандартних фундаментів: це під будиночок десь 50 м2, я думаю, що це на два господаря по 50 м2 на перший поверх кожному. Монолітний стрічковий фундамент, де орієнтовно 20-22 м3 бетону, що на сьогодні 60 000 - 70 000 грн. І це без вартості арматури, оренди опалубки. Тобто одні лише матеріали 160-170 тис. грн і плюс роботи. Але це ще не все - гідроізоляція з усіх боків в два шари, утеплення, зворотня засипка, трамбування, просипка щебенем, ще одна гідроізоляція, плита підлоги з армуванням, утеплення плити по грунту. Плюс ще всі адміністративні витрати, податки. Таким чином цей фундамент об'єктивно, якщо стоїть задача поряд збудувати такий самий, коштує 600 -700 тис. грн., або майже 20 тис доларів. Хто не згодний? І при цьому укриття в такому будинку не буде. Підвал, погріб не передбачений. Хіба що власники потім самі відкопають Ось це вже інший фундамент. І також, скоріше за все це все буде засипано землею, це не цокольний поверх, а чисто закопаний в землю бетон. Багато бетону. Хто не знає, висота одного фундаментного блоку 60 см, є окремі типу отвори - висотою 120 см. Тобто це не двері, а скоріше за все місця для прокладки труб. Навіщо такий масивний фундамент? Очевидно проектувальник не зацікавлений економити матеріали, чим більше бетону - тим спокійніше. А потім,перед входом в будинок треба робити 6-7 сходинок. Хоч на візуалізації видно майже безбар'єрне середовище, одна сходинка на вході. По факту бачимо височенний подіум, на якому стоїть будинок. Банка 16 л з-під гідроізоляції - поставлена замість сходинки, бо залізти на вистоту 80 см без неї складно. Також проєктом передбачені важкі залізобетонні балки. Над вхідними дверима величезна балка, в два рази ширша за проєм, над вікнами - ще гігантські балки. По верху, через ряд-два газоблоку залито масивний залізобетонний пояс, товщиною 30 см. Це і місток холоду, і велика витрата матеріалу, без якої запросто обходяться ті, що будують більш продумано до витрат ресурсів. Я вже не кажу про екологічність, чим більше бетону і арматури, тим більше викидів вуглецю в атмосферу на їх виготовлення. Витрачати таку кількість бетону на одноповерховий будинок - дуже сумнівне рішення

З кошторису видно, що вартість метру будинку понад 1000 доларів за м2. Це при тому, що тендер проходив з одним учасником, без торгу. А підрядник не будує один окремо взятий будинок, а по 10 шт одночасно, поряд, на маленьких ділянках менше 4 соток. Зрозуміло, і навіть видно на фото, що арматуру вивантажують і в'яжуть в одному місці, все дерево складують на іншій ділянці, побутові приміщення - на іншій. Тобто є можливість поєднати процеси. Але я більше хочу сфокусуватися на формах і нормах. Що держава через ДБНи вимагає від проектувальників, від забудовників, наскільки воно відрізняється від того, що будують неконтрольовані державою підрядники без необхідності навіть фундамент робити за вимогами ДБН і ДСТУ

Продовжу розповідь. Одразу зазначу що не ставлю за мету довести абсолютну істину і так, в силу браку часу не співставляю точну адресу будинку на фото з адресою в тендері. Інформація подана для аналізу. Отже є вулиця Багірова в Ірпені, яка до нападу росії виглядала так, а після вигнання окупантів - так: Зараз (2023-2024) тут відбувається відбудова фактично з нуля 30 будиків та ремонт 37 будинків за кошти донорів, які проходять через бюджет України. Кінцевим замовником виступає Ірпінська міська рада. Це сторінка з кошторису на відбудову одного будинку площею 100 м2, на 5, 5 млн грн, або приблизно 55000 грн/м2. Що входить в цю ціну? 900 тис грн ПДВ, а також роботи і матеріали з будівництва коробки, підключення її до зовнішніх мереж. Щодо опорядження - незрозуміло. Опалення та внутрішня електрика мають бути включені в цю ціну. Ділянка, ясне діло, після будівництва буде повернута власникам. Участь власників у процесах відбудови, на етапі прийняття рішень не передбачена. За що "люблю" кошториси за державним стандартом, так це за те, що не фахівець тут нізащо не розбереться. Не зрозуміє що входить, що не входить. Скільки коштує якась окрема робота, дорого це чи дешево. Так виглядає процес

Вже понад півроку триває відбудова (будівництво фактично з нуля за новими проєктами) приватних будинків, які були зруйновані внаслідок бойових дій 2022 року. Звичайно це дуже мало в умовах величезних незакритих потреб, звичайно чим швидше добудують, тим краще, бо це житло для людей. Але моя тема про те - як саме це будується. Ще ніколи дотепер держава не замовляла проєкти приватних будинків, хоча держава встановлювала будівельні норми на їх будівництво. Тобто зараз міг би актуалізуватися процес зміни норм, якщо ця величезна громіздка машина побачить що радянські норми несумісні з сучасним будівництвом і в першу чергу впливає на вартість будівництва і прозорість процесів. Передісторія така: більшовики забрали право на приватну власність. Саме формулювання "приватний будинок". Як воно могло існувати, коли права на землю не було? Не можна було вільно купувати і продавати, здавати в оренду, ринок будматеріалів, технологій і проєктних послуг був радянським, підпільним, дефіцитним, без можливості вибору. Але при цьому були написані норми для будівництва. Хто їх придумував, звідки копіював? Радянські СНІПи, строітельниє норми і правіла писалися ідеологічно правильними інститутами, підпорядкованими центру. Нібито будувати експериментальні будинки, заселяли експериментальні родини і за ними визначали ширину коридорів, дверей, площу кімнат, мінімально достатній набір розеток, приладів. Так само, якісь далекі від реалій дядьки, писали типові кошториси. Існували типові проєкти будинків часів 70-80-х років. Альбоми випускали проєктні інститути з різних республік срср. Що ж відбулося з державними будівельними нормами для приватних будиків з 90-х років до сьогодення? Радикально - нічого. Житлові будинки 1 поверх і 30 поверхів нормуються однаково. Норми не передбачають поділ на багатоквартирну комерційну забудову та одноквартирні приватні будинки. Норми не копіюють Єврокоди. Хоч окремо взяті розділи вже ближчі до Євростандартів, але в цілому система з радянських часів мало як змінилася. Далі на конкретних прикладах детальніше. Отже - держава через ряд представництв (облдержадміністрації, агенство відновлення, міські департаменти будівництва) провела тендери, часто з одним учасником, на проєктування приватних будинків і на їх будівництво. Кошторисна вартість приблизно 5 млн грн за 80-100 м2, але треба детально розглядати кожен приклад, які можна знайти на тендерах Прозорро. Якщо раніше приватні забудовники ніяк не могли перевірити звідки формується ціна за держрозцінками, орієнтувалися на ринок, а ринок пропонував різні ціни і звісно повністю ігнорував державні норми. То тепер є два варіанти для порівняння: - держава сама написала норми, сама замовила проєкт і кошторис за цими нормами і сама ж будує. Звісно підрядники і проєктувальники - це приватні організації, але саме в цьому випадку їх замовник і керуючий саме держава з усіма її порядками і перевірками. І фінальна ціна/якість - приватні забудовники, які можуть не притримуватися де завгодно державних стандартів, на виході також пропонувати будинок з фінальною ціною/якістю Кілька фото, далі буде більш детально:

кілька питань на перевірку критичного мислення: - чи газобетон роблять синтезуючи хімічні сполуки? Можливо крекінг? Переробка важких вуглеводнів? Чи виробництво газобетону це хімічна промисловість, чи все-таки будівельна? - з яких матеріалів роблять газобетон? - з яких матеріалів роблять цеглу? - чи в обох випадках є велика доля синтетичних матеріалів? - як відбувається випал цегли? Які ресурси для цього викорситовуються та які викиди в атмосферу відбуваються? Як відбувається автоклавування газобетону? Хто сказав, що різниця у вартості стіни з одно і іншого матеріалу не відрізняється? Вага цегли більша, значить дорожче транспортування та розвантаження, перенесення, більший фундамент для більшої ваги. Більше розчину для швів, порівняно з клеєм для тонких швів, більше розчину на штукатурку, більше клею на утеплення нерівних цегляних стін з допуском 2 см, порівняно з 2 мм

Треба так і ставити задачу - вкластися в бюджет. З мого досвіду можна вкластися по сьогоднішніх цінах, хоча щодня умови змінюються, логістика і доступність товарів, матеріалів змінюється. Одні заводи опинилися в окупації, інші відкрилися на неокупованій території. В тому ж Житомирі відкрили виробництво газоблоку, а в Березні і Обухові заводи Аерок припинили виробництво, завод в Новій Каховці також не працює, в Куп'янську не працює також. Зате Бровари працюють денно і нощно. Ось приклад що можна збудувати до 40 тис.

При збільшенні розмірів будинку треба звернути увагу на розміри матеріалів. Дерев'яні конструкції, якщо це не ферми, кратні колодам, які пиляють у лісі. Стандартні розміри 4, 4,5 і 6 м довжиною. Якщо проліт 6,1 м, то уже нестандартне дерево потрібно. Або зрощувати по довжині, або ставити колону, або робити ферму. Або зменшити проліт на 30 см, і перекрити стандартним деревом

В сучасних польських проєктах (тих, які зроблені за держзамовленням і викладені у вільний доступ в повному обсязі) є рекуперація і примусова вентиляція. Санітарні норми забезпечуються вентиляційними установками. Зрештою, в салоні авто набагато менше простору, ніж в будь-якому приміщенні, але ще ніхто не скаржився, що мало повітря

на сайті польської архітектурно-будівельної інспекції недавно виклали понад 100 проєктів будинків площею забудови 70 м2 (загальна до 140 м2) з детальною проробкою по всіх розділах для безкоштовного скачування. Я якось навів приклад - що українці, користуйтеся. Не знаю, не чув щоб хтось скористався чи сказав про це. Деякі люди глянули, що спальні маленькі, що то не для нас, а для якихось гномів. Дорого і дуже тісно. А взагалі тут підказали збоку що є така мудрість - "відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте". Я б застосував її до багатьох тем на форумі. Акценти зміщуються на третьорядних питаннях, фокус уваги збитий дрібницями і несуттєвими темами для срачу. Важливе і головне - за кадром майже завжди

ну так а хто сюди Непопа приніс? Чи є його нерухомість релевантною для даного форуму? Чи тут тусуються найкрупніші київські забудовники, які хотять здобути трохи досвіду від собі подібних? Чи дізнатися як правильно вибрати проєкт чи архітектора чи підрядника? Чи тумбочку між ліжок поставити в кімнаті на 10 м2?

Покажіть реальний приклад, де Непоп допоміг зробити якісний сучасний будинок площею 100 м2. Просто на спір - чи є в природі такий приклад, чи ні. Я гарантую, що такого прикладу бути не може просто за визначенням і способом мислення, стандартами роботи.

Це зовсім не по темі форуму і гілки, паралельна реальність до мікропроєктів і самозабудовників. Треба вміти з гівна і палок, не сильно порушуючи норми побудувати 80 м2, і це зовсім не те саме, що рішати вопроси на мільйон квадратних метрів багатоквартирного житла на продаж. У вас є фото будинку Непопа чи Бабушкіна? Де вони живуть, що для себе побудували? Яке там планування, яка собівартість? Щодо архітекторів, які проєктують багато бетону - це все якраз звідти тягнеться. Якщо архітектор все життя працював з Бабушкіним і Непопопом, і проєктував будинки, де бетон лився рікою, бо так треба і так написано в нормах, то з якого переляку він має економити? Непоп у себе ж не економив, лив бетон рікою, так само

я говорю про те, що критерії вибору і досвід має бути у замовника. Якщо замовник немає твердої перевіреної бази де взяти архітектора, немає бази даних де перевірку зробили експерти, де працює репутація, верифікація, де задіяні чинні державні механізми, диджиталізація, база ЄДЕССБ, то сам замовник має володіти досвідом з попередніх будівництв. І вже на підставі свого особистого досвіду обирати, суб'єктивно. Але, як показує практика - бесіда крутится навколо сексу з дружиною у похилому віці, чи жіночим кремом, тумбочкою, шириною ліжка. Ну таке - поржати, потеревенити анонімно, час вбити, ще міфів додати. Напевно має бути якісь веселий підрядник з товстим масним почуттям гумору. І так жартиками на сороміцькі теми будувати будинок, не парячись там всякими правильними рішеннями. Чисто по приколу

Архітектори різні і досвід і їх суперсила в кожному випадку різні. Якщо сказати що всі архітектори в Україні однакові - це буде черговий міф. Щодо Непопа і його досвіду... Ну не знаю. Чи є релевантною експертиза Непопа і проєкт будинку 80 м2? Сумніваюся. Чи є релевантним досвід Непопа і приватні будинки площею понад 1000 м2 - можливо. Але там зовісм інші теми і схеми. Нижче цитата про Непопа з інтернету:

о, тут починається винос мозку для всіх причетних. Наприклад, з альбомом проєктних рішень можна зайти на сайт https://www.rabotniki.ua/uk/catalog та спробувати відкрити ящик Пандори. Я уявляю собі цей процес приблизно так: - телефонуєте першому по списку представнику ринку будівельних послуг. У більшості випадків це буде менеджер по роботі з клієнтами, чи то диспетчер по прийому телефонних дзвінків. Типові питання - типові відповіді. Чим менше знає і розуміє потенційний клієнт, тим типовіші його питання і менш пов'язані з реальністю, якої фізично неможливо знати до тих пір, поки не закінчиш будівництво. - можливо хтось погодиться приїхати на місце, оглянути ділянку, пустити пил в очі замовнику. Раніше більшість представників підрядників надавали перевагу старому перевіреному способу - очній зустрічі з замовником, щоб краще зрозуміти його фінансове становище, рівень забитості голови міфами про будівництво/ чи боронь Боже реальним досвідом будівництва будинків - якщо голова забита міфами - тут своя стратегія продажу послуг. Не сперечатися там, де є хибне уявлення, навпаки, підсилювати впевненість замовника у своєму виборі. Наприклад, хоче замовник витратити зайвий матеріал - чудово. Можна йому запропонувати більше знижок, а заробити на більшому обсязі проданих матеріалів. В будь-якому разі краще, коли немає ясності на папері, коли замовник не дуже розбирається. Тут завжди можна підняти очікування на словах і зовсім інше зробити в реальності. Наприклад - замість копати котлован, викопати траншею і залити в неї бетон без опалубки взагалі. Або залити на землю плиту, без будь-яких траншей. Додати якісь "народні" слова, яких немає в будівельних нормах. Наприклад козирнути словом "ущемленная плита", пофіг, що це сленг і під ним може бути все що завгодно. Як слово "хлоп", яке може означати як чоловіка, так і звук. Головне мати на увазі своє, знати як це продається на звук, не заглиблюватися в норми і креслення. На гарний звук багато чого можна продати і зовсім по різному побудувати. - якщо замовник не витримає такої зливи невпорядкованої сленгової інформації, заплутається та зіб'ється з орієнтиру, тоді вже на рівні особистих вмінь менеджера з продажів буде прийняте остаточне рішення Як би мало бути? - проект мав би проходити експертизу фахівців, реєструватися на Порталі державної електронної системи у сфері будівництва, за допомогою фахівця мав би бути розроблений генеральний план забудови, схема забудови, внесена в реєстр, подане повідомлення про початок будівельних робіт, зроблено кошторис, на підставі відповідності документації перевірено потенційних підрядників до заключення договору, в процесі виконання робіт та після їх завершення. А потім, якщо будівництво відповідає проєктним рішенням - офіційно введено будинок в експлуатацію. Чи так буває? Дуже рідко, в більшості випадків так, як описано вище або так, як можна побачити з розділу "як ми будуємо будинки" цього форуму.

Я думаю - проблема у тому, що ТС не знайшов де почитати що робить архітектор, і як виглядає типовий проєкт, чим відрізняються між собою архітектори в Україні. Так само виглядає дуже незрозумілим бажання вкласти зайві гроші в фундамент і стіни одноповерхового будинку. Почну з фундаменту товщиною 600 мм. Для того, щоб будувати фундамент без зайвого ризику, потрібна інформація про тримальну здатність грунту та особливості ділянки. Цього ми не знаємо, але 90% ділянок мають проблеми - або заїзд тісний і вузький, чи низький. Неможливо проїхати фурою, довжиною 13,6 м + тягач, вантажопідйомність до 20 тон Або неможливо працювати краном достатньої вантажопід'ємності для того, щоб цю фуру поперше розвантажити, а по-друге поставити вантаж в котлован чи на ділянку: А тепер подивимося вартість і вагу фундаметного блоку (блок ФБС використовується щоб монтувати стіни фундаменту швидко і без опалубки). Отже блок ФБС розміром 600*600*2400 мм важить 1,6 - 2 тони підібрано з сайту виробника з фільтрами по розміру, є три варіанти по марці бетону в тому самому розмірі, від чого змінюється вартість від 2000 грн за штуку до 3000 грн. shop.kovalska.com/wall-foundation-blocks/height-580spmm/length-2380spmm/width-600spmm/ на будинок розміром 10*8 м треба як мінімум 14 шт + добірні елементи + для ганку + для тераси + для внутрішніх стін (димоходу). Загальна вага лише одних блоків складе понад 30 тон. Потрібно або дві фури (причеп без тенту), або три бортові КАМАЗи. Вартість цих блоків - мінімум 45000 грн + доставка + розгрузка Чи одних блоків достатньо для фундаменту? Ні. Треба викопати котлован і вивезти грунт, зробити розбивку, засипати щебінь для дренажу, залити підготовчий бетон, купити мінімум одну тону арматури, зробити нижню монолітну стрічку, виставивши опалубку. Потім поставити фундаментні блоки, потім знову оплалубку, арматуру і залити верхній монолітний пояс, вивести всі труби (вода, каналізація, електрика), гідроізолювати, засипати грунтом, утрамбувати, зробити чорнову стяжку. Таким чином вартість такого задоволення з роботою на сьогодні коштуватиме щонайменше 360 000 - 400 000 грн А якщо не все так ідеально? Наприклад неможливо використати кран для монтажу блоків? Або грунт вимагає використати монолітний фундамент? Тоді треба більше міксерів бетону, більше арматури і головне - дорогу і якісну опалубку. Бо при товщині стіни фундаменту 60 см, висоті 90 см, вага погонного метру буде понад 1 тону. Щоб втримати таку масу рідкого бетону плюс трясіння від вібратора при якісній укладці, плюс падіння беттону з висоти під тиском (з бетононасосу), потрібна заводська міцна інвентарна щитова опалубка + кран для її монтажу. А це ще додасть у вартості, до 450 000 - 500 000 грн. І факторів, які збільшуватимуть варість буде багато, всі не перерахуєш, не знаючи реалій ділянки. Тепер фактор зниження вартості - наприклад стіни з газобетону+утеплення ватою, зменшать товщину і вагу фундаментних стін на 1/3. А значить і загальна вартість фундаменту зменшиться. А через зменшення ваги фундаменту, нижню фундаментну стрічку можна зробити вужчою, буде менший тиск на грунт. Це інтелектуальна робота архітектора, в результаті якої можна або переплатити 300 000 - 400 000 грн на будівництві лише коробки, або витратити їх на щось інше. тепер питання до ТС - чи є у нього ці зайві кошти? Чи представники, менеджери з продажів типових проєктів розуміють це і можуть підказати при виборі проєктних рішень? Чи багато архітекторів це розуміють? Чи є спеціалізація - хтось працює в компанії над великими проєктами, де економічні рішення обираютьь інші люди, їх задача тільки креслити те, що скажуть? Чи архітектори-візуалізатори, які роблять зовнішній вигляд будинку, не задумуючись про його вартість і варіанти як здешевити, як підібрати саме те, що потрібно для конкретної ділянки? багато питань без відповіді, а звідси і неточність завдання і великий розбіг по ціні, і збільшення собівартості або втрата якості через незнання процесів

Виясняється поступово. Отже будинок має мінімум 300 м2 загальної площі? Навіть не уявляю окрему вартість теплового насосу, який би ефективно опалював таку площу і кубатуру внутрішнього повітря. По хорошому у вас мала би бути ще система механічної вентиляції з рекуперацією. Далі, стає зрозумілим, що стартова інвестиція (собівартість) м2 будинку є набагато більшою, ніж в квартиру в багатоповерхівці. На вашому балансі, як власника домоволодіння - і система опалення, і сам будинок з дерева, яке має властивість всихатися, десь проявляти природні тріщини, і дія ультрафіолету на покриття стін з дерева, і звичайно, обладнання для водопостачання, каналізації, і вся прибудинкова територія і її утримання. Тобто величезний перелік об'єктів, обладнання і систем, які по перше треба купити, по друге - ремонтувати, а в майбутньому повністю оновлювати. На балансі власника квартири - лише внутрішні підлога, стеля і стіни. Фасад, дах багатоквартирного будинку - спільна власність, і спільна проблема як ремонтувати. Система опалення також спільна. Ви не знаєте і не думаєте про те, хто купив котельню, хто і за скільки її ремонтує, чи вона енергоефективна. Те саме про водопровід і центральну каналізацію. Взагалі непотрібно думати як домовласник, коли з квартири потекли собі стічні води і потекли. Прийде рахунок. А от у домовласника на балансі ще є очисні споруди, і тут уже потрібно знати як їх правильно експлуатувати. Чи тепла вода прийшла по трубах, на яких лічильник, і рахунок. Далі можна його оплатити. У власному будинку треба самому дбати за всю систему опалення, її обслуговування , модернізацію. Чим вона складніша, тим дорожче. Навіть піч і дрова, очистка топки, димоходу - і то не таке просте питання

Якщо погодитися, що собівартість будівництва - це кінь у вакуумі, тоді будівництво це бій без правил. Наприклад при наявності кошторису і собівартості, можна наперед оцінити інвестицію, домовитися на суші. Якщо домовилися на суші - постачальники постачають матеріали відповідно до погодженого плану, будівельники планують свою роботу. Якщо не домовилися ні про що - постачальники везуть що завгодно, що неможливо порівняти. Добросовісні будівельники, так само як і постачальники, наперед вважаються крадіями і бракоробами. Якщо вони зроблять роботу, як домовлялися і якісно, їх поставлять в ряд з бракоробами і недоплатять. Якщо зроблять неякісно, їх так само кинуть, але хоч рахунок буде 1:1. При встановленні собівартості при продажу - знову таки вона буде зі стелі, при оцінці вартості при потребі відновити пошкодження - також критерії будуть відсутні Основна ключова вимога - хотєлкі. Я так хочу, і так будую. Рамок немає. Захотів - що завгодно поміняв, поламав систему, документи викинув, журнал будівництва? Це що таке? Не веду. Покупцю розкажу казку, порадами, висмикнутими з контексту - заморочу голову і зведу на манівці

Можна тут детальніше. Як так вийшло, що будинок з дерева (допустимо з товщиною зовнішніх стін 18 см) дешевше експлуатувати, ніж квартиру, де площа зовнішньої стіни мінімальна (сусіди збоку, зверху, загальний опалюваний коридор). І що входить в ціну експлуатації: Квартира: опалення, обслуговування будинку, електрика, вода каналізація. Будинок: все те саме, плюс амортизація - стіни, дах, ділянка, прибирання снігу, газон, ремонт генератора, фільтрів для води, насосу свердловини, чистка септика

Підкажіть будь ласка, чи ви проєктуєте будинки сьогодні? Як часто до вас звертаються за проєктами? Бо ті, з ким я спілкуюся, не ставлять такі питання. Собівартість - таємниця. От яка, по вашому має бути собівартость м2 будинку, щоб пережити таку зиму, як в 2022? Енергоощадність - не обговорюється. Показник оплати за опалення в сьогоднішніх цінах за м2 на рік - неактуальне питання. Актуальні питання навіть тут в темі - розмір кімнат, висота стелі (це має бути більшим). Варіанти оздоблення фасаду, форми і розміри вікон. Кількість місць в гаражі, розмір гаража, матеріал стін (не товщина і матеріал утеплення). В моєму досвіді по роботі - те саме. От я і думаю де шукати такі запити? В польських проєктах, які надаються їх державою безкоштовно, є розрахунки ефективності, вартості опалення і порівняння видів опалення. А ми чомусь вважаємо, що цей досвід - так собі. І, ще, не знайомий з багатьма рієлторами, але тих, з ким знайомий, кажуть, що покупці також не копають глибоко і енергозбереження це якесь ну дуже абстрактне питання, яке далеко не ключову роль грає. І ще, ви відповіли "ні" на питання чи держава стимулює розвиток енергоощадної чи якісної архітектури. І це очевидно. Бо у нас немає жодних державних проєктів приватних будинків. Навіть неякісних. Те, що відбудовується, не відповідає вимогам сучасного енергозбереження. Ключова вимога - дешево і швидко. То як так виходить, що при багатьох факторах про відсутність інформації про якісне будівництво, люди в загальній масі таки змогли розібратися як правильно робити і без польських проєктів?

Кілька додаткових питань: Розумію, що українська традиція не зізнаватися в ціні квадратного метра і не рахувати її точно, переводячи в поточні на сьогодні цифри. Або ще називати суттєво занижену ціну, щоб менше заздрили, або навпаки більше заздрили як таку канфєтку вдалося побудувати з нуля за такі копійки. Але, все-таки, яка по вашому на сьогодні собівартість будівництва чогось (без уточнення сотень параметрів), що прийнято вважати приватним будинком в Україні? Щодо оцінки проекту за описом стіни 380 2 нф з утепленням. Дуже не зрозуміле формулювання, яке насправді ніякої детальної і об'єктивної інформації не містить. Яке утеплення підлоги, стін, даху, матеріал, товщина, вузли? Які витрати на рік на опалення за м2? Копіювання польських проектів - у вашому розумінні - це копіювання розмірів, чи копіювання технології і точне її виконання?

Ну дивіться, для мене тригер це тема "что би я не сделал второй раз, если би строіл дом" чи як вона називається. Там просто збірник штампів, міфів. Звідки вони взялися? З радянського минулого, з 90-х років хаосу і безладу в архітектурі, без технологій, утеплення, нормального дизайну. Ці міфи з минулого тягнуть як поради бувалих, транслюють в майбутнє. Люди читають, вірять. А запитати в цих порадників про утеплення, про опалення і про те, як зміниться Україна з 2009 року до 2023? Більшість "порад" розрахована на "дешевий" російський газ, незаморочене утеплення і опалення, "рубльовські" ідеали. З такими ідеалами ми приречені на залежність від цін на енергоносії, на ментальну подібність у житлі на північних сусідів. На це тоді багато чого працювало і далі за інерцією продовжує працювати Ще тема критики мансардних польських будинків, які "давлять на голову" мешканцям колишнього СРСР - також тригер для мене. Пострадянська архітектура на голову не давить, а польська давить. Пора позбуватися цього посттоталітарного ярма з його цінностями в побуті

Я вже про це розповідав - ідея цікава, але не матиме широкого використання. Це більше як "дизайнерська" фішка, чи "родзинка". Тобто коли немає комплексного підходу, а є бажання хайпонути на темі оздоблення фасадів сільських хат в Київській області 60-70 років тому. По кошторису, конструкціях і тим більше раціональному плануванню, санвузлах, опаленню - немає рішень взагалі

моє питання до вихідних даних: 1. Чи є потреба у власника малометражної квартири збудувати собі приватний будинок в Україні? 2. Чи є у такого потенційного забудовника розуміння собівартості якісного будівництва сьогодні? 3. Чи стимулює Україна розробку проєктів і поширення знань про якісне будівництво? 4. Чи є у списку антикорупційних вимог (крім боротьби з чиновниками, які блокують погодження будівельних паспортів і введення будинків в експлуатацію) вимоги до технологічності будівництва, енергозбереження? 5. Чи хтось знає, яка завтра буде ціна опалення? Субсидії для населення, дешевий газ, електроенергія? 6. Чи будуть на ринку прозоро конкурувати енергоощадні будинки і будинки великі (з лічильниками, які вимикаються магнітом), чи будинки з "силіконом"? Якщо ви вчора побудували будинок 180 м2, то у вас очевидно були інші вихідні дані. А завтра вони стануть іншими. Питання у тому - чи будемо ми максимально довго опиратися зміні критеріїв оцінки?