DecorMaster

Зараз для створення подібних до цієї теми фасадів настали не найкращі часи. Бо усі робочі проекти створюються в стандартних компютерних програмах, які не дуже пристосовані для створення нестандартних ціавих "фішок". Якщо проектувальник і вставляє в проект якийсь ліпний декор, то він найчастіше або зовсім примітивний (щоб менше возитися з кресленнями), або просто примітивний (зкачаний у 3D на сайті "еліт декору", з колекцій китайських і малайзійських виробників, при створенні якого увага приділяється не стільки художній виразності, скільки технологічній придатності до масового виробництва). Часто ліпнину використовують так, що краще б її взагалі не використовували: примітивно за каталогом декорують простір, створюючи ефект попсовості. Тому, якщо зважитесь на щось подібне, прискіпливіше відносьтесь до того, хто це виконує. Чи оригінальність і художня виразність ставиться на перший план, чи технологічна зручність? Якщо друге, то чи є ця технологічність виразною і оригінальною (дуже навіть можливе і таке), чи це просто попсове примітивне декорування рюшечками?

Якщо цікавить щось більш схоже на викладене фото, то Вам швидше до фірм, які займаються виготовленням зовнішньої реклами. Хоч номерок і не в рекламній стилістиці, все ж, думаю, за гроші зроблять все і всяк. Якщо цікавить більш скульптурне рішення, в стилі герба чи картуша - спробуйте звернутися до мене ;) П.С. Дуже люблю таблички з адресами. Навіть найпростіші і найубогіші, аби лиш можна було зорієнтуватись у місцезнаходженні і знайти потрібну адресу.

Думаю, виглядатиме дуже навіть "креативно":good:

В форматі зборів форумчан простіше уявити якісь майстер класи, а не вистаку готових проектів. Проекти можна і в журналі або компі подивитися, на форумі похвалити/пообкакувати. На зборах, думаю, цікавіше переймати якийсь конкретний досвід. Але сумніваюсь, що за тематикою форуму реально провести якийсь практичний майстер клас. Якби тут були представлені крім проектувальників ще й виробники креативних предметів для інтер'єру, можна було б від них чекати якихось майстеркласів типу "як з нічого зробити щось". Теоретично, я міг би зі зразками своєї ліпнини просто покрасуватися, але наступного разу хтось так само вирішить привезти з собою на збори трохи паркетної дошки або міжкімнатні двері. Збори перетворяться на виставку будматеріалів. Треба, щоб хтось міг доволі швидко щось цікаве і практичне зробити на очах у всіх. Щоб усе відбувалося, як в кулінарному шоу. Тільки на будівельну тематику.

Якщо не помиляюсь, екзамен в МРЕО офіційно коштує 30 грн. Але особисто незнаю нікого, хто б вклався в офіційну "вартість". Очевидною є користь тільки для "компенсаційного фонду". Не вірю я в можливість навести порядок "сучасними демократичними методами".

Хоч "Хеопс" і був "щасливим власником" найбільшої єгипетської піраміди, він посідає лиш друге місце за витраченим на будівництво камінням. Його (згаданий вже Вами) батько Снофру збудував аж три піраміди, сумарний об'єм яких перевищив "Хеопсові досягнення". Просто дві перші вийшли "бракованими", і почали валитися ще до завершення будівництва. Практично при Снофру і відбувся перехід від ступінчатої до безступінчатої піраміди, тому що безступінчата виявилась стійкішою, а виглядала ефектніше. А відносно форми ступінчатої піраміди, то подивіться на форми месопотамських зікуратів. Їх будували десь на тисячу років раніше за найдавнішу єгипетську піраміду (Джосера), і за різмірами їх можна більш-менш співставити з першими пірамідами. Тому не було ніякої революційної появи пірамід просто з неба, а будівництво їх занепало так само, як занепадає багато чого. А люди на Землі мерзнуть вже стільки, скільки вони тут існують. Але про вичерпність енергоресурсів серйозно задумалось лиш в останні десятиліття. Розуміння цього і дало старт розвитку енергозберігаючих технологій. Ноутбуків у неандертальців не було так само, як і не було ніяких "будівельників пірамід з космосу".

А тут, як на Андріївському узвозі на День Киева. Асортимент від китайських каків до художніх творів. Якщо хто прийшов вперше, то зразу і не розбереш, що і за яку ціну втюхають.

Тільки за усе це відповідають різні групи дизайнерів. Іще постійно співпрацюючи з інженерами і вислуховуючи настанови маркетологів, надаючи взалежності від класу авто певні риси і вкладаючись в певний бюджнт. В потоковому режимі проекти видавали китайці: брали за основу відому європейську або японську модель, додавали трохи потворності, і - вперед, на міни! Врешті, навіть китайці збагнули, що краще дизайн замовити десь в Італії у професіоналів. Зацініть результат - надійність і якість практично ті ж, продажі різко пішли вгору. А з цим на 100% згоден.

Але невже на тому ж таки "Мерседесі" дизайн поставлено на потік?

Приблизно так: Міністерство сільського господарства дбає про "поголів'я великої рогатої худоби", а Міністерство освіти - про поголів'я людей з вищою освітою. Для кожного міністерства головне - робити вчасні вичерпні звіти про результати діяльності міністерства. Крім диплому, з надписом зверху "Міністерство......"

"Чорний квадрат" Малевича - оце індивідуально. Зробив чорним, а міг би рожевим або коричневим. Використав фарбу, а міг би зекономити.. Можна було взагалі не квадрат. Для образотвочого мистецтва - ніяких рамок. Що зробив, тим пишайся, за те червоній, соромся або отримуй славу і визнання. Можуть нагородити, а можуть і в заслання. Але з самого початку ніщо не обмежує фантазію. Дизайн же завжди має з чимось рахуватися. З функціональністю, висхідними даними, бюджетом реалізації.. У випадку з будівництвом - ще й з будівельними нормами і технологіями будівництва. Щоб потім "рабочие точных спецальностей" і просто будівельники могли усе це реалізувати без матів і пркльонів в сторону "творця-митця". Відносно домашніх розеток, то в мене вони також не за нормами. Також так захотілося. Але дизайнер як мінімум мав би знати усі норми, і попереджати замовника про їх існування.

Я б ще доповнив. Найчастіше "великі дизайнерські колективи" - це фірми, в яких крім дизайнерів-вчорашніх-студентів іще "кипить повний офіс" - бугалтера, касир, головний бугалтер, завхоз, адміністратор, вахтер, спеціаліст, профільний спеціаліст, спеціаліст по загальним питанням, головний та провідний спеціаліст, начальник відділу роботи з кліентами, фінансовий директор... (Вибачте, якщо когось забув назвати). І найчастіше начолі усіеї армії працівників стоїть людина, котра також не дизайнер. Чи може в такому колективі відбуватися професійний зріст дизайнера, якщо найчастіше він працює на ставці, і якість виконаної роботи практично не впливає на заробіток (премії найчастіше розподіляються між керівником і бугалтерами, дизайнери на такій фірмі - нижчий обслуговуючий персонал)? І чи буде дизайнер з такої фірми нести якусь відповідальність, якщо відповідати нема чим, бо з витрачених Вами грошей він нічого не заробив? Дизайнери на таких фірмах більше часу і енергії витрачають на те, щоб ображатися на керівництво, ніж на роботу над проектом. Приказка "ситий поет віршів не пише" на дизайнерів в корені не розповсюджується. Найталановитіший дизайнер вряд чи видасть Вам достойний результат, якщо при цьому він не задоволений своєю роботою. Тому шукати краще серед колективів, які окрім роботи пов'язані ще й приятельськими відносинами, або серед починаючих незалежних дизайнерів, які прагнуть розкрутитися і сформувати навколо себе такий колектив.

Взагалі - так. Але все ж на відміну від образотворчого мистецтва, де мистецтво просто заради естетичного задоволення, дизайн має першочергово вирішувати також інші задачі, такі як практичність і вартість реалізації. Це явище (дизайн) виникло у десь на рубежі 19-20 століття у порівняно відсталій на той час Німеччині. Німці прохлопали "технічну революцію" - перехід від ремісництва (дрібного ручного виробництва) до заводського масового випуску продукції за допомогою технічного устаткування. Тому німецькі товари мали порівняно високу собівартість і були абсолютно неконкурентноздатними навіть на внутрішньому ринку. Грошей на "технічну революцію", звісно, також не було. Вихід знайшли у тому, що англійскі товари, вироблені на заводах, конструктивно нічим не відрізнялося від тих, які колись виробляли ремісники - непродуманими з точки зору придатності до масового виробництва, практичності використання, а зовні вони мали приївшийся малоестетичний вигляд. Оптимізувавши практичність з естетичністю, незабувши про собівартість, дизайнери створили конкурентноздатний німецький товар. Такий продукт захотіли купувати не тільки у Німеччині. Не за "відкат", а за споживчі якості. Бачте, починалося все не з мистецтва. Хоча з часом багато виробів, створених не як мистецтво, стають такими. Наприклад, ретроавтомобілі: малопрактичні, неекономічні з низькими експлуатаційними характеристиками. Їх купують виключно для естетичного задоволення, як твори мистецтва. Старі поштові марки, котрі вже неможливо використати в поштових цілях, також практично прирівнюються до творів мистецтва. Практично нема чіткого кордону між мистецтвом і немистецтвом. "Чорний квадрат" Малевича - твір мистецтва. Але вряд чи він такий дорогий через те, що принесе власникові багато естетичного задоволення. Швидше - задоволення від володіння брендовим предметом.

Я не дизайнер, але вставлю "свій п'ятак". Не парше, і не друге. Не мистецтво, бо тоді усе створене дизайнерами мало б вважатися творами мистецтва. В тому числі і дизайнерами одягу, автомобілів, пилососів. Твір мистецтва (образотворчого, літератури, музики) несе в першу чергу естетичне задоволення, в той час як поняття "дизайн" (з англійської - констуювання) від початку існування стосується речей, що мають практичне значення, забезпечуючи їх і функціональністю, і естетичністю, намагаючись обидва цих поняття іще й максимально співвіднести до собівартості. Ремесло - дрібне ручне виробництво. Спектр "продукції" від суто утилітарних побутових речей (наприклад - настругати держаків для лопат), до створення високохудожніх творів мистецтва (типу "яйця Фаберже"). Тобто, ремесло, частково - мистецтво. Я себе відношу до ремісників. До чого ближчі мої роботи, до творів мистецтва чи держаків до лопат, судити не буду.

Перепрошую, ненавмисно лишив позаувагою даний пункт. Неповторюватиму.

У піраміді Хеопса на стінах всередині справді відсутні офіційні тексти. Цей факт сам по собі став приводом для домислів і надмірної фантазії про обсерваторії прибульців. Єдиний надпис червоною фарбою в піраміді Хеопса - справді підробка, накалякана чисто від приколу. Але хто ж так прикольнувая над стінами в пірамідах, створених при наступних династіях фараонів? Так от там справді пишеться про загробне життя. А тепер поверніться до мого першого допису в цій темі. Там про піраміди всього два речення, після котрих розпочався діалог не по темі: Мова про те, що кожна епоха диктує якісь вимоги до того, що будувати. Якщо колись умовою для будівництва пірамід став розум чи безглуздість правителів, то тепер в часи поглиблення умов для дефіциту енергоресурзів є всі передумови, щоб максимально ефективно використовувати усі можливі варіанти отримання і економії "шарової" енергії. Правильне використання сонця - один із засобів. А єгипетскі піраміди, з точки зору сучасності - Величні, але абсолютно безглузді і як місце поховання, і як обсерваторії. Просто туристичні об'єкти. Покищо охочих вкладати гроші в геліосистеми в Україні не так багато. Але повірте - вкладати гроші в будівництво пірамід Ви не знайдете навіть серед тих, хто вперто доводить надвисокість мудрості творців пірамід, недосяжної сучасникам. Чи може я щось невірно зрозумів у Вашому бажанні пообговорювати "шкільний курс"?

Думаю, більшість великих будинків, що зараз продаються, для продажу і збудовані. Ваші ж знайомі колишні директори не продають. Просто неопалюють увесь будинок. У мене 80 з чимось квадратів, і опалюю я зараз трохи більше половини, і продавати заради покупки 50 квадратів навіть і не думав. Наприклад, небачу смислу "тримати ташкент" в кімнаті для гостей, коли гостей там нема. Для НВО завжди простіше буде закласти якимось піноблоками частину вікна, ніж продавати будинок і будувати новий.

Тут ще одна подібна гілка є.. www.stroimdom.com.ua/forum/showthread.php?t=81057&page=3 Я звідти сюди перенесу свою думку з цього приводу: Десь на форумі вже писалося, що "дизайнер" перекладається як "конструктор". Біда в тому, що називатися дизайнерами мають бажання значно більше людей, ніж реально вміють щось зконструювати. Реально за вміннями більшість теперішніх дизайнерів максимум на що тягнуть - це називатися оздоблювачами. Не створив унітаз, а оздобив його камінчиками "сваровскі". У нас закінчивши спочатку художню школу, а потім отримавши диплом дизайнера, людина так і лишається мислити як художник, а не як конструктор. Для художника важливе образне мислення, щоб створювати образи (образотворче мистецтво), для дизайнера - конструктивне. Якби художники створювали б, наприклад, автомобілі, вони могли б їх робити у вигляді білого лебедя, рожевого фламінго або могутнього дракона. Може, це і було б гарно, але вряд чи зручно у використанні і дешево у виробництві. З художнім мисленням неможливо створити серійного автомобіля - зручного і придатного до конвеєрної зборки, і по своєму красивого. Тому я б не казав би, що дизайнери в будівництві не потрібні. Нормальні, з конструктивним мисленням - можуть справді допомогти добитися максимального результату (красиво і практично) за мінімальними витратами. Головне, щоб Вам не попався "естет", котрий за Ваші гроші буде оздоблювати Ваші унітази камінчиками собі на втіху.

Десь на форумі вже писалося, що "дизайнер" перекладається як "конструктор". Біда в тому, що називатися дизайнерами мають бажання значно більше людей, ніж реально вміють щось зконструювати. Реально за вміннями більшість теперішніх дизайнерів максимум на що тягнуть - це називатися оздоблювачами. Не створив унітаз, а оздобив його камінчиками "сваровскі". У нас закінчивши спочатку художню школу, а потім отримавши диплом дизайнера, людина так і лишається мислити як художник, а не як конструктор. Для художника важливе образне мислення, щоб створювати образи (образотворче мистецтво), для дизайнера - конструктивне. Якби художники створювали б, наприклад, автомобілі, вони могли б їх робити у вигляді білого лебедя, рожевого фламінго або могутнього дракона. Може, це і було б гарно, але вряд чи зручно у використанні і дешево у виробництві. З художнім мисленням неможливо створити серійного автомобіля - зручного і придатного до конвеєрної зборки, і по своєму красивого. Слова "повара-окулиста" впринципі десь недалекі від правди, але тільки тому, що поняття "естетика" зараз спотворене не менше, ніж поняття "демократія". Проблема, що тих, хто вважає себе гоміком не ізолюють в психлікарні так само як тих, хто вважає себе "напалеоном". Хоча перші не менш небезпечні для суспільства, ніж другі. Тому я б не казав би, що дизайнери в будівництві не потрібні. Нормальні, з конструктивним мисленням - можуть справді допомогти добитися максимального результату (красиво і практично) за мінімальними витратами. Головне, щоб Вам не попався "естет", котрий за Ваші гроші буде оздоблювати Ваші унітази камінчиками собі на втіху.

Таке легше придумати, ніж помити)

Чомусь конкретно в тому випадку ніхто цього не помітив. Мій родич, як середньостатистичний замовник, вникав переважно в загальне планування. А архітектора, мабуть, хвилювало мало, як житеметься в його творінні. Якщо Ви ніколи не допускаєте подібних ляпів - я щиро радий за ваших замовників. Але крім Вас є багато інших. Тому не зайвим є аби ті, хто читає цей форум, мали це на увазі. Ви трохи не повністю доцитували, не те виділили. З виділенням я речення написав би так: "Звичайно, щиро бажаю, щоб Ваш проект в процесі будівництва виявився бездоганним, але й не слід відкидати можливості, що будувати за проектом будинок - всеодно, що намагатися виростити за проектом дерево". А з вінігретом, подібним до того, який ви описуете далі, мені доводилось стикатися неодноразово. І не в ліпнині справа. Це просто я з ліниною працюю, тому про неї і пишу. Справа у тому, що у людини, яка переплутала стелю з підлогою, є диплом архітектора. Люди, з однаковими дипломами, насправді - різні. Важко отак одразу визначити, хто там криється за корочкою архітектора - архітектор чи рахітектор. Між іншим - я сам проголосував за "Полный рабочий проект с топосъемкой, геологией и привязкой к месту". Не тільки тому, що знаю архітекторів, котрим довіряю, але й тому, що сам дещицю тямлю в тому; принаймні лажу від нелажі відрізню. Але навіть найбездоганніший проект вряд чи буде абсолютно ідеальним, і не викликатиме в процесі якихось бажань щось вдосконалити.

Як їх будували - справді точно ніхто не скаже. А якщо і запевнятиме що знає точно, то не зможн нічим того довести. А відносно їх призначення, то його 100% скаже кожен, хто справді знає шкільний курс. В них ховали фараонів. Принаймні саме так писав давньогрецький історик Геродот, саме це підтвердилось після розшифрування давньоєгипетського письма. Але це я не заради повторення шкільного курсу. Просто ситуація така, що невідновлювані джерела енергії постійно дорожчають, і ймовірність перспективи їхнього здешевлення доволі примарні, то недурно намагатися максимально використовувати енергію сонця. Дотого ж тему відкрив архітектор, просячи висловити усіх свою думку відносно геліоархітектури. Я свою висказав. Я вважаю цей напрямок перспективним, хоч і не неєдиним вірним. у мене самого старенький 1968 року дерев'яний будиночок без жодної сонячної батареї. Але особисто я мрію про будівництво не прсто більшого і красивішого, а про більшого, красивішого і енергоефективнішого.

Справа не тільки в геніальних ідеях. В процесі будівництва раптом може виявитися, що на прольоті між сходами вимальовується "місце для удару головою", яке Ви вряд чи могли б виявити переглядаючи плани поверхів. Я вже раніше писав про таку ситуацію з одним своїм далеким родичем. По своїй роботі знаю геніальні випадки проектування ліпнини на стелю, коли архітектор повикреслювала усе на плані кімнати.. Тільки кімната була не квадратна і не прямокутна, а зі складноскошеним кутом під санвузол - форма стелі відповідає ДЗЕРКАЛЬНОМУ відображенню форми підлоги, форму котрої і можна спостерігати на плані.. Короче - коли усе було зліплене в майстерні згідно наданого проекту, виявилося - змонтувати ліпнину можна або тільки на підлогу (!), або приклеїти до стелі лицьовою стороною. Тож не слід розглядати проект як повну гарантію того, що у Вас усе гаразд. Звичайно, щиро бажаю, щоб Ваш проект в процесі будівництва виявився бездоганним, але й не слід відкидати можливості, що будувати за проектом будинок - всеодно, що намагатися виростити за проектом дерево.

Якщо Ви ще на стадії проектування, можете подбати про декор ще до початку будівництва.

Думаю, більшість, хто збудував будинок, бажав би додати йому якусь родзиночку. Скульптура і ліпний декор - один із способів створити її. Хоч і доволі недешевий. Вартість кожного виробу залежить від розмірів, складності та тиражу. Так, щоб дуже приблизно зорієнтувати: якщо бажаєте на фасад, наприклад, свій "герб" шириною або висотою близько 1 метра - розраховуйте щонайменше на суму від 800 у.о. Дешевше можна, але не бажано. А верхня межа ціни взагалі практично не має кордонів. При тиражуванні певного елементу, починаючи з треттього екземпляру, вартість зменшуеться на половину і більше (пов'язано з технологіею виготовлення). Якщо бажання ще не відпало, надсилайте на kolaskulptur@gmail.com ескізи ліпнини, або просто словесні описи, бажано з фотографіями тих місць будинку, де Ви їх собі побажали. Ну, і будемо переписуватися/передзвонювіатися утрясати подробиці і вартість питання. При потребі я підїзжаю на об'єкт, можете Ви до мене в майстерню подивитяся "що-до-чого". На стадії моделювання в глині я скидаю фотки Вам на @. Якщо Ви дизайнер або архітектор чи прораб - маєте можливість домовитись про "відкат". Його розмір залежить від багато-чого. Пишіть - поторгуємось.