Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

hause

Пользователи
  • Публікації

    1 250
  • Зареєстрований

  • Відвідування

Усі публікації користувача hause

  1. Новий міністр закордонних справ - БРЕХУН 🤣 Що на це скажуть зелені сраколизи?
  2. Тут побиття та викрадення людини посадовими особами тягне на кримінал. Адвокати підкажуть
  3. Поліцію охорони — на фронт, де від неї буде більше користі Уряд повинен звільнити державу від витрат на утримання поліції охорони і перерозподілити ці ресурси на потреби військових та патрульних, які борються з злочинністю та виконують важливі завдання на фронті. Відповідна реформа допоможе більш ефективно використовувати кадровий ресурс і державні кошти. Наразі в Україні існує ситуація, коли поліція охорони з чисельністю у 16 000 працівників, зокрема, займається охороною приватних об'єктів і підприємств, що насправді є функціями, які могли би виконувати приватні охоронні компанії. В той час як патрульні поліцейські, які активно працюють на фронті, стикаються з нестачею ресурсів, поліція охорони бездіяльно виконує функції, що не є пріоритетними у контексті нинішньої ситуації в країні. А тут – чотири бригади псевдо-поліцейських, які на виклики не їздять, від мобілізації приховані й в цілому чудово себе почувають. У вас, Денис Шмигаль, я чув, грошей в бюджеті не вистачає? Розганяйте департамент поліції охорони МВС, працівників або в "патрульку", або до Міноборони на формування нових бригад. Там, я чув, у нас на Покровському напрямку не вистачає людей? Беріть — осьо вони. Позашляховиків у поліції охорони є певна кількість. Я постійно у Києві бачу на дорогах ці красиві білі "міцубісі" з пропозицією встановити сигналізацію. Охороняти кіоски та квартири можуть приватні охоронці. А уряд відзвітує, що держава стала утримувати на 16 тисяч людей менше, позбувшись при цьому невластивих для себе функцій. Не думаю, щоб у країнах Європи чи у США держава утримувала б охоронну фірму за кошти платників податків, а ці самі платники роками мовчали і не ставили питання - навіщо. Джерело: https://censor.net/ua/b3508465
  4. Про "триденних солдат" ...: Мені вже доводилось писати: якщо цю війну судилося виграти одній зі сторін, то вона буде виграна не на полі бою, як Друга світова, а через внутрішній колапс державності ворога, як Перша, коли Російська, Німецька, Османська та Австро-Угорська імперії розпались зсередини, хоча й й під тиском подій на фронті. Українська влада, яка все більше втрачає зворотній звʼязок із суспільством, ризикує піти тим самим шляхом. Ставка на політику fait accompli у відносинах із нашими західними партнерами, внутрішні інтриги, в яких загрузла владна верхівка, надмірна концентрація влади в одних руках, провл стратегічних комунікацій та критичний брак стримувань і противаг у владній конструкції може закінчитися катастрофою. Те, що наразі відбувається в командуванні ЗСУ, Кабміні, НБУ, НАБУ тощо, свідчить, що конституційний суверен і єдине джерело влади – тобто український народ – втратив будь-який вплив на її дії. Влада навіть не намагається прокомунікувати чи пояснити зміну "більш як половини чисельності" Уряду, звільнення з посади Командувача Повітряних Сил ЗСУ, сенс утримання плацдарму на Курщині, якщо ми ризикуємо вже у вересні втратити Покровськ. Водночас НБУ, занурений у суперприбуткові схеми з ОВДП замість фінасування армії, вирішив, що найактуальнішою проблемою України на сьогодні є заміна копійок на шаги. ТЦК своєю корупцією та масовою поставкою на фронт абсолютно демотивованих "триденних солдат" (їх так називає мій знайомий комбат, бо виживають вони у шанцях в середньому три дні) тільки докидає дров до вогню народного обурення... Ну а історія про те, як Семен Юрійович посварився з Гізо Тристановичем і до чого тут Шабунін, стала просто апогеєм антикорупційного карго-культу, яким безбожно користається зграйка пройдисвітів. Що в принципі не заважає НАБУ активно витрачати бюджетні кошти на нові авто та інші витребеньки, про які бойові частини навіть мріяти не можуть... Все це тільки накопичує в народі питання, на які влада не те, що не намагається дати відповідь – вона їх чути не хоче. Типова мантра тирана – просто довіртесь мені: "I alone can fix it", за сумнозвісним виразом Дональда Трампа. І ця мантра працює доти, доки тирану таланить. Поки Прага, Варшава, Брюссель та Париж швидко падають до ніг фюрера. Але коли трапляється Сталінград, просто довіряти стає все важче. Хочеться чути аргументи, а не тільки запевнення "I alone can fix it"... Питання до української влади наростають наче сніжний ком. І просто вірити у зірку "найвеличнішого лідера сучасності" стає все важче. Чи є шанс на відновлення чесного діалогу між владою та народом, який і несе на собі усі тяготи війни? Чи дочекаємось ми не щоденних поточних звітів стомленого чоловіка, а щиру розмову лідера і нації на кшталт рузвельтових "Бесід у каміна"? Сумніваюсь. Чи це шлях до катастрофи? Вірогідно... Але не забуваймо, що колапс Російської імперії породив Леніна, а колапс Османської імперії – Ататюрка. Які відродили свої держави фактично з попелу. Це тільки у нашого сусіда-агресора: "говорим россия – подразумеваем путин, говорим путин – подразумеваем россия". Україна тому й не росія, що Україна можлива і без Кучми, і без Ющенка, і без Януковича, і без Порошенка, і без Зеленського також. Поки Рубікон не перейдено, ще є час побачити у власних громадянах партнерів, а не ресурс. Почати говорити з ними, а не до них. Навчитись пояснювати та аргументувати свої вчинки, а не просто закликати довіритись лідеру – мовляв, ніхто, окрім нього, нездатний виграти цю війну. І нарешті повернути у геть розбалансовану систему державного управління стримування та противаги. В противному разі... Втім чекати залишилось недовго. Сподіваємось на краще – готуємось до гіршого. Джерело: https://censor.net/ua/b3508475
  5. В уряді з’явиться Міністерство повернення українців. Обговорюємо кандидатів, які могли б очолити, - "слуга народу" Арахамія 🤣
  6. А так потужно? Зелені виблядки ... А хто може пояснити логічну цепочку: ухилянт -- (бусифікація -- уявне ВЛК -- уявне навчання -- посадка -- 200-й і )... ГЕРОЙ ???
  7. До Ради надійшли заяви про відставку від низки міністрів, — Стефанчук Заяви написали: ▪️міністр юстиції; ▪️очільник міністерства з питань стратегічних галузей промисловості; ▪️міністр захисту довкілля та природних ресурсів; ▪️голова Фонду державного майна. Зекриси біжать з корабля.
  8. Хто б розповідав, в мене дружину після 20 років перерви запросили попрацювати в школі (інформатика, математика, фізика ) , вистачило на 1.5 роки, з поверненням у Київ повернулася у банк, з\п в 3-4 рази більше, нах та школа потрібна з їх совдеповськими директорами\яжематями\звітами\... У школі після кожного підвищення з\п стає все меньшою, з таким підходом через 5 років підуть зі школи всі пенси, а от тоді і буде повна опа
  9. То у лісовго 12 тис., по факту після всіх "підвищень" до 10 тис.
  10. Ймовірна втрата Покровська не обвалить фронт. Головне - щоб це не спричинило серію катастроф, - нардеп "Голосу", воїн Костенко Зи: подейкують з Покровська вже зелебалися тцкакашники і поліціянти, мабуть щось знають ...
  11. У Яремче водія туристичного автобуса забрали до ТЦК. У військкоматі заявили, що він порушив правила військового обліку Джерело: https://censor.net/ua/n3507696 В автобусі перебували 50 туристів, зокрема вісім дітей. ПіСі: от нахрена таке робити? і яка при цьому мета? невже у головах тих хто в погонах одні зелені вавки? земударастія процвітає ...
  12. Так війна чи мати рідня? Укргнидам мало війни? Та цих гнид не виправить і дві війни t.me/AndriyuKK/34351
  13. тобто питань немає до тієї частини українців які перетворили війну на заробляння бабла на крові своїх же ?
  14. Хтось хотів подивитись на земударів у погонах, то дивіться :
  15. Прямо об косяк або Міністерство Єдності Прес-конференція президента у мене асоціюється з ударом об косяк. Торкнуся лише одного аспекту, бо це мені близько, сам колись був ВПО. Зеленський зізнався, що влада не знає, як повернути біженців. Цього ніхто не знає, каже він, бо з таким ніхто не стикався. (Чому не стикався? Це що перша у світі війна?) Тому, у нього з’явилося рішення, я так розумію – геніальне рішення. І воно настільки геніальне, що президент України не став ділити лаври успіху з міністром МЗС і дав зрозуміти, що це його особисте рішення. Я заінтриговано чекав, коли ж він вже почне деталізувати та аргументувати. Дочекався. Зеленський запропонував створити ще одне міністерство – міністерство єдності. Запустити його планують цієї осені, навіть не дочікуючись наступного бюджетного року. Чомусь поспішають. Я так розумію, що невдовзі держбюджет отримає ще одне велике навантаження, у вигляді статті видатків на отримання цього хитрого міністерства. А може, як президенту, ці кошти раціональніше було б направити на підтримку тих же самих біженців? Наприклад побудувати для них реальний хмарочос, в якомусь обласному центрі, а може й у Києві? Ні? Президент про таке не думає? Тоді про що він думає? Ці питання не виходили у мене з голови, аж поки не з’явилася відповідь. По ходу в цьому проекті, таки є соціальна складова і вона про створення нових робочих місць. Бо, я впевнений, що після цієї заяви політики та щури з ОП, прямо зараз розпочали процес працевлаштування у це міністерство своїх родичів, коханок та коханців, ну і звісно ж кумів, …без них ніяк. Чим же буде займатися це міністерство? Не повірите. Воно буде шукати роботу біженцям. Це, суко, не можна уявити, навіть і у фільму жаху. Яким чином братія з міністерства буде шукати десять мільйонів робочих місць в пустелі, де Гетманцев знищив не тільки робочі місця, а і саму мрію про них. А ще працівники міністерства будуть говорити з біженцями, бо з ними консульства не говорять, точніше говорять, але ж не так багато, як потрібно. Так, вважає президент. Все! Крапка! Більш ніяких адміністративних, соціальних, моральних, інституційних навантажень це міністерство єдності не носитиме. Отже, з осені ми отримаємо ще одного паразитарного монстра, в якому чиновники-родичи, будуть отримувати зарплати у сотні тисяч, а наші біженці продовжуватимуть тулитися на задвірках Європи. …Що в голові у цій людині? Чи розуміє вона, що є президентом країни, яка воює і стікає кров’ю? Така ініціатива, точно не посилить обороноздатність держави, а тому і виглядає, як економічна диверсія. Чи може це тільки мені так здається? Тоді, чому вони так поспішають? Про інші аспекти цієї «історичної» прес-конференції поговоримо іншим разом, спробую на цю тему записати відео. …Якщо, звісно ж буде світло. Джерело: https://censor.net/ua/b3507081 ПіСі: зелені мудараси вони і в Африці Ган Дони
  16. Війна та по війні Вже не раз доводилося писати, що цієї зими я очікую затухання війни. Бо сторонам просто не буде КИМ воювати у таких масштабах. Попри патріотичне піднесення та безугавну пропаганду з обох боків, охочих вбивати і вмирати за батьківщину залишається все менше. Мобілізаційний ресурс стає все неякісниший. А політичної волі оголошувати загальну мобілізацію в росії чи понижати її вік бодай до 20 років в Україні просто немає. Бо майже всі, хто хотів чи бодай був не проти воювати, вже на фронті, а багатомільйонні армії вболівальників з обох боків воліють нищити ворога in absentia, тобто заочно. До того ж сам етос війни як екзистенційної (мовляв, виживе тільки один) давно і непоправно підважений. Українці все більше переконуються, що війна триває вже не за українську державність як таку, а за її кордони. І головне, хто і як буде бенефіціаром України в цих (нових) кордонах. А це стимулює найбільш кмітливих та ресурнсних вже зараз думати та інвестувати ресурси не в захист країни, а в потрапляння у команду (майбутніх) бенефіціарів. Ну і другий фронт, на якому українська влада веде безкомпромісну війну з українськими громадянами і українським бізнесом, вже став набагато ближчим і відчутнішим для більшості українців, аніж фронт, на якому ми бʼємося з ордою... Росіяни теж далекі від відчуття екзистенційної загроженості від українського наступу, а отже і мотивації рятувати росію за будь-яку ціну. Попри несамовиту пропаганду, Курська офензива лише підтвердила здогадки багатьох громадян рф: це не їхня війна. "Хохли" – це нацисти тільки у хворій уяві путіна, бути під ними не страшно, і головне, аби лінія фронту не затрималась надовго на твоїй "малій батьківщині". А отже мобілізувати "страну огромную" як у 1611-12, 1917-20 чи 1941-45 роках не вийде. Залишається воювати найманцями та контрактниками, але за такої інтенсивності їхньої утилізації в Україні, їх дуже скоро просто не буде де брати. І розмір "підйомних" ніяк не впливатиме на критичний дефіцит живої сили. Тому і "Курську офензиву" і Покровський наступ я розглядаю, як останні козирі сторін перед тим, як війна почне взимку пробуксовувати і поступово затухати. От тільки ставки нерівні. Росіяни задекларували, що прагнуть анексувати український Донбас назавжди і навіть записали це у власній конституції, а от що нам робити з тисячами квадратних кілометрів КНР, якщо ми і надалі декларуємо відданість статуту ООН та міжнародно визнаним кордонам, незрозуміло. Я б на місці путіна загалом би чинив суто символічний спротив українцям на "одвічній" території рф: чим більше українських сил та засобів втягнуться в росію, тим легше буде росіянам завойовувати Донбас. Як говорив Наполеон, багнети добрі на будь-які цілі, от тільки сидіти на них незручно. Чим більше "ісконно російських" (дотованих) територій опиниться під контролем України, тим важчий тягар ляже на Україну щодо їхнього утримання. Нагадаю, що вся курщина – це трохи менше за 0,18% російської території... Отже, за моїм прогнозом війна у шанцях взимку почне суттєво знижувати оберти. Можливо, певний час сторони компенсуватимуть це певним аналогом "війни міст" часів ірано-іракської війни. Тобто замість захоплення квадратних кілометрах зосередяться на знищенні критичної інфраструктури один одного. Бо для цього потрібно набагато менше людей. Але й у цій війні на знищення ворожої інфраструктури, боюсь, Захід та Китай попіклуються, аби вона чимшвидш пішла на спад, не спричиняючи шоків на глобальних ринках та техногенних катастроф, відчутних далеко за межами України та росії. І тоді, коли лінії фронту стабілізуються і стануть тимчасовими, ніким не визнаними, але більш-менш тривкими кордонами повоєнної України, сама внутрішня логіка війни за незалежність поставить нас перед засадничим вибором. Бо народ радше відчує, аніж усвідомить, що причиною цієї руйнівної війни та жахливих жертв, які вона принесла на українську землю, є не тільки схиблений на фантомних імперських болях "кремлівський дід" (хоча насамперед саме він), але й слабкість та неефективність української держави, яка здавалася не тільки путіну легкою жертвою для російського ведмедя. Отже, неймовірним напруженням сил та великою ціною державність збережено. Її фактичні кордони визначені не в Москві і не в Ялті, а на полі бою – там де між нами і ворогом встановився динамічний баланс сил. Як до речі, маже завжди бувало в реальній, а не вигаданій історії. Після цього перед українцями постане питання, чим наповнити нашу незалежність, аби зробити її тривкою? І аби вона гарантувала не тільки захист окремої ідентичності, але й також – безпеку, розвиток, заможність та самореалізацію для своїх громадян. І тут у нас буде два з половиною шляхи. Перший. Як американці, французи, італійці, індійці, відстоявши незалежність, сісти і домовитись про нові правила гри у повоєнній Україні. Скликати свій Конституційний конвент. Відмовитись від невластивих в Європі функцій президента як наріжного каменя та гаранта української державності. Створити більш збалансовану систему стримувань та противаг. Піти на складні компроміси. Збалансувати різні гілки та рівні влади. Залишити достатньо автономного простору для особистості та захистити його ефективними судами. Змусити врешті-решт наше природнє его запрацювати на загальне благо. Другий шлях більш вірогідний за перший. Знайти і повірити в чергового месію. Тим паче, що війна створила та продовжує творити цілий пантеон новітніх героїв. "Батьківська фантазія", як називав її мій вчитель Девід Вільямс, глибоко укорінена в природі людини. Більшість не любить брати на себе відповідальність і nolens volens шукає собі "батька", якому готова делегувати тягар вибору, відповідальності і свободи. Так у нас може зʼявитись на Банковій поміркований "месія" Валерій Залужний або менш помірковані та більш пасіонарні українські "каудільйо". В такому випадку шанс на радикальні реформи, яких вкрай потребує Україна, є. Врешті-решт, і Ататюрк, і Чан Кайші, і Пак Чон Хі були великими модернізаторами, які привели свої країни з третього світу в перший. На жаль, негативних прикладів латиноамериканських та африканських диктаторів у погонах, які завели свої країни на манівці цивілізації, набагато більше. Не певен, що нам поталанить з новоявленим "провідником", як азійським тиграм, а не навпаки. Ну і остання опція – нічого радикально не змінювати після перемоги. Пустити країну самопливом. Дерибанити між наближеними до влади решки її багатств. Канючити міжнародну допомогу. Вести безкінечні перемовини з ЄС. Списувати всі факапи на підступних москалів. Годувати народ ідентичністю замість розвитку і добробуту. Пишатися героями визвольних змагань, особливо полеглими (так безпечніше), і таврувати усіх критиків режиму "агентами кремля". І десятиліттями догнивати зсередини. Прикладів безліч. На жаль, вірогідність окреслених опцій зростає від першої до третьої у геометричній прогресії. Бо воювати ми, схоже, навчилися, а домовлятися про спільне майбутнє – досі ні. Але вибір досі за нами... Джерело: https://censor.net/ua/b3507171 ПіСі: вангую, що українці підуть по третьому шляху, тобто (пиз) ...діти і ...дити
  17. Просто без слів ... або "опять проєбалі ?"
  18. osvita-info.com/post/39447?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=cze-bude-shou-vid-yakogo-zaplachut-najstijkishi-likarchuk-pro-tmutarakan-shho-panuye-v-ukrayinskij-osviti&fbclid=IwY2xjawE6Qu5leHRuA2FlbQIxMQABHdkM-FONphv7E-cfCogQw7F0by6fGnSCBQFTNsei0Z6QrTKr2es6FK00IQ_aem_ouxgCPOlguyOBDoFMtRNUw Це буде шоу, від якого заплачуть найстійкіші: Лікарчук про «тьмутаракань», що панує в українській освіті
  19. У країні зовсім відсутній діалог між владою та суспільством. Війна слугує прикриттям для влади. Як можна керувати країною, коли показуєш, що думка громадян нічого не варта? А якщо війна триватиме ще 5-10 років, чи означає це, що у нас буде диктатура? Ми створили платформу для Громадської петиції «Народний референдум: 7 кроків до перемоги!», тому що обмеження в 25 тисяч голосів, як на офіційному сайті президента, не достатньо для того, щоб голова держави прислухався. Наша мета — зібрати мільйони голосів українців! Що ми вимагаємо від влади: КРОК ПЕРШИЙ — «Скоротити державний апарат»: скоротити чиновників на 80%, з кадрового резерву скорочених держслужбовців всіх чоловіків призовного віку мобілізувати до армії. КРОК ДРУГИЙ — «Змінити управлінські еліти»: працювати в держустановах повинні мати право тільки громадяни чоловічої статі призовного віку, які брали участь у бойових діях, та громадянки жіночої статі і громадяни непризовного віку, які пройшли тест на доброчесність і допомагали фронту. КРОК ТРЕТІЙ — «Створити професійну армію»: створити сучасне високотехнологічне мотивоване професійне військо замість старої зашкарублої «радянської армії». КРОК ЧЕТВЕРТИЙ — «Все для фронту! Все заради перемоги!»: перерозподілити державний бюджет таким чином, щоб основна його частина — не менше 80% — витрачалася на потреби армії й оборони країни. КРОК П’ЯТИЙ — «Економіку війни»: максимально забезпечити держзамовленнями на виготовлення зброї й оснащення армії українські підприємства і підприємців, створити для них пільгові умови, заборонити втручання в їхню роботу з боку державних і правоохоронних органів, запровадити спрощене оподаткування; податкову службу слід скоротити, а звільнених працівників мобілізувати. КРОК ШОСТИЙ — «Відкрити західні кордони»: заборона на виїзд повинна бути тільки для держслужбовців. КРОК СЬОМИЙ — «Повернути демократичні процедури»: внести зміни до виборчого законодавства, щоб забезпечити можливість проведення справедливих і безпечних виборів та референдумів в умовах довготривалої війни. Підтримати Громадську петицію «Народний референдум: 7 кроків до перемоги!»: petition.fb.ua/uk https://www.youtube.com/watch?v=k5aop1vB3t8
  20. Ні дня без зезашквару: Міністр агрополітики Сольський має бути негайно звільнений та відправлений у СІЗО! Весь день в українському інформаційному просторі триває якийсь божевільний сюрреалізм навколо корупції Міністра аграрної політики. Вранці Національне антикорупційне бюро повідомляє про підозру чинному міністру (!!!) за те, що той вкрав дві з половиною тисячі гектарів державної сільськогосподарської землі й хотів вкрасти ще більше трьох тисяч, але досі немає жодної реакції від влади "слуг", яка його призначила. Маємо лише відверто комічно-цинічне "виправдання" самого Сольського, яке зводиться до "та то давно було, й взагалі стандартна схема". Немає подання від Шмигаля до Верховної Ради на його звільнення. Немає реєстрації проекту постанови від фракції "слуг" зі зверненням до Премʼєра з вимогою такого подання на його звільнення. Від депутатів "слуг" навіть якоїсь заяви немає. Немає заклику Зеленського, який відповідальний за появу цього афериста на високій посаді, до його звільнення чи хоча б відставки. Ніхто з них навіть якесь тимчасове відсторонення не вимагає. Це все стосується також й абсолютної більшості "модно-молодіжних" блогеро-експертів, які з усіх сил роблять вигляд, що нібито "нічого такого" немає у врученні підозри за корупційний злочин чинному міністру Кабінету Міністрів України. Сюрреалізм. Божевільний сюрреалізм. Вони всі просто знаходяться в якійсь іншій паралельній реальності! Але насправді це все жахливо впливає на суспільні настрої та обороноздатність країни! Джерело: https://censor.net/ua/b3485975
  21. Видалили мій пост про одного загиблого мого родича, і про другого важкопораненого... Ну да, то мабуть не патріоти по київським міркам, посади собі у ЗСУ не купили і не строчили тут про патріотизм і ухилянство інших сутками на прольот...
  22. Тикай собі у сраку, я про тебе не писав
×
×
  • Створити...