hause

Українські зегниди в дії: t.me/Oleg_legalist/5625 Ви думаєте що в Україні буде щось добре?

Всьо ідьот по оманському зеплану...

Відсутність бачення Сухо. На холодну голову, після Вашингтона і Лондона. Мене не цікавить одяг Президента, жести, тональність і хто як на кого дивився. Ця мішура грає роль, але далеко не визначальну. У кожній зустрічі важливий лише результат. За результатами двох візитів глави держави зараз ми перебуваємо у форматі повної невизначеності. Таке враження, що автомобіль зупинився, попереду – суцільний туман, завтра все починаємо з чистого аркуша. Як для військового, мені важливі питання стабільності постачання розвідданих, старлінків, F-16 і ракет для петріот з Вашингтонщини. Я вже мовчу про кредити, повоєнну відбудову, малі ядерні реактори і багато іншого. З боку Європи – знову ж таки, зброя, боєприпаси, тауруси, літаки останніх поколінь. Слова про сталевого дикобраза – це, звичайно, дуже приємно і прикольно, дякуємо піарникам Урсули фон дер Ляйен, але нас більше цікавить практичний результат. Відповіді на ці питання не було, ні в п´ятницю у Вашингтоні, ні в неділю у Лондоні. Було багато шуму в стилі малих дітлахів, пафосу і загальні слова про "підтримку до останнього". Але, навіть при цьому європейські лідери завжди наголошували, що ми маємо порадитися "зі старшим", а кількість їхніх дзвінків у Білий дім просто зашкалювала. Але, що вражає найбільше – це відсутність будь-якого бачення з боку української влади. Маю на увазі не команду Президента (думаю, там бачення теж, максимум, на пару "днів-тижнів"), а владу загалом. Минулого тижня офіційно відпросився на 4 дні зі свого напрямку у Раду. У сесійній залі не знайшов жодного (!) депутата, хто б знав про суть переговорів, плани української держави, "червоної" лінії. Парламент помножили на нуль? Так, правда. Перевели у формат хлопчика-лакея. Раду не ознайомили навіть із проектом угоди, про який дехто на Банковій заявляв, як про "шедевр дипломатії". Тому, зараз важливо повернути у владу чіткий прагматизм і системність, посилити Кабмін, визначити ключового відповідального за переговори в США. Не Зеленського, при всій повазі до Президента. І наостанок. Чекаємо реальних дій від тих, хто вчора збирав "на ядерку" і поширював картинки з побитим Трампом і похабщину з роялем. Чекаємо в ТЦК і СП, герої ви наші. Джерело: https://censor.net/ua/b3538911

Чоловіки в формі гналися за хлопцем, який вигулював собаку: той послизнувся і впав, пізніше — під'їхав чорний бус і його забрали. Пса просто кинули на дорозі і поїхали, — соцмережі. UPD: Чоловіка відправлять служити кінологом, зважаючи на його любов до собак, — Волинський ТЦК. video_2025-03-02_16-39-12.mp4

ТРАМП И НЕУВАЖЕНИЕ Думаю, это бесполезно, но вдруг пригодится на будущее. Я извиняюсь, а мог Зеленский за всё это время научиться говорить? Не тужиться при каждом слове, как будто ему физически сложно его произнести и нужен напряг всем лицом и упор на это слово всей интонацией, и следующее слово так же сложно, и следующее, и следующее. Это очень тяжело слушать. Даже доброжелательному и воспитанному. Ладно, воспитанные терпят. А невоспитанный, недоброжелательный, тоже никому ничего не должный, тут же вскипит и непременно выплеснется, неконтролируемо или контролируемо (это уже неважно). Умение говорить - базовая вещь для актера, как и умение запоминать много текста. Этому учат на начальных курсах актерского мастерства. Начиная с дыхания. Думать - не учат, актеру думать не главное, а вот владеть интонацией - база. Зеленский произносит слова и выглядит так, будто его база - неуважение. Не "неуважение к", а неуважение в принципе. Как минимум - к тому, кто на другой стороне диалога. Трампу оставалось это только озвучить и направить на то, что дорого его аудитории - на его страну. Вы же не будете рассказывать среднему американцу, что Зеленский не конкретно его страну не уважает, а так, вообще. Потому что вы-то привыкли, а вот он не поймет. Я понимаю, что Трамп и прочие заведомо были предубеждены, но еще раз посмотрите на это глазами среднего американца, которому Украина - как вам Судан. От симпатий этого американца зависит многое, особенно в такой ситуации, как сейчас. Он включает телевизор и смотрит, причем Зеленского он видит и слышит без переводчика. Что он подумает? Даже если он не голосовал за Трампа, что он подумает, видя и слыша конкретно Зеленского. А когда ему скажут, что Зеленский представляет сражающуюся Украину, он задастся вопросом, а почему именно так нужно представлять сражающуюся Украину. Это не единственная проблема, к которой украинцы как бы притерпелись и которая вылезла сейчас. Все остальные проблемы, к которым украинцы тоже как бы притерпелись, сейчас тоже вылезут. И да - ошибочно призывать украинцев "объединяться вокруг президента". Объединяются вокруг Украины, и это касается всех украинцев и президента в том числе. Но тут необучаемо в принципе, поэтому, как сказано выше - бесполезно. Джерело: https://censor.net/ua/b3538652

Днями Державний центр зайнятості повідомив, що в Україні 2024 року найбільший дефіцит кадрів, порівняно з іншими галузями господарського комплексу, був у сфері освіти. Освітянська галузь потребувала близько 25 тисяч людей. І це при тому, що понад тисячу шкіл залишилися на окупованих ворогом територіях; майже мільйон українських дітей шкільного віку перебуває за кордоном; кількість загальноосвітніх закладів України, за даними Інституту освітньої аналітики, 2023/2024 навчального року скоротилася на 14% проти 2020/2021; у дуже багатьох школах учительські вакансії зайняли не ті, хто є вчителями за покликанням, а ті, кому потрібно було отримати бронь від служби у Збройних силах України. Тобто реальна ситуація з дефіцитом учительських кадрів є набагато гіршою, ніж та, про яку повідомляє Державна служба зайнятості. повний текст читайте тут: ukr-space.com.ua/news/214815?fbclid=IwY2xjawIviu1leHRuA2FlbQIxMQABHZOau9Mwl_ZkYk3vhN7mkOHsApSCKSxOdwrD6qQeJDk70A_xaA3b9g1tWA_aem_ithCnUXC3gOJIsQvKjBv3A

del

... 5 год · Світ ще не знає про ціну правління зеленого клоуна. Світ не чув про методи і способи. Тепер світ Почує і побаче, бо інформаційна машина Трампа почне працювати 24/7 щоб повернути клована в реальність. Бусифікація, вбивства незгідних, зачинені кордони за статевою ознакою, Тиса… Всі побачать ціну зеленої єрмократії… І так… про Єрмака розкажуть окремо, бо це такий шмат лайна про який треба знімати окремий серіал.

Підконтрольна Умєрову АОЗ від початку року не уклала жодного контракту на боєприпаси, - Шабунін censor.net/ua/news/3538395/aoz-za-misyats-ne-uklala-jodnogo-kontraktu ЗИ: готуються до здачі України до виборів?

Зелені мудари на місцях відзначають, як і десь тиждень назад відзначали день афганця, хоча чим відрізняється сучасний орк від тодішнього афганця так і не пояснили... ЗИ: чим більше пізнаю українських гнид, тим більше люблю собак ...

Просрано було все у 2014 році, але то було неочевидно, а ось з обранням зелених клованів стало все очевидним, шансу ніякого немає, вангую що і вдруге мудрий народ проголосує за зелене гівно, бо майже всі хто дотичний до влади за роки карантину та війни знатно прибарахлілісь, конституція на вічній паузі, раби в стойлі, патріоти загинули, грошенят на вибори наскирдовано нємєряно, думаєте буде інакше?

За кого вони проголосують? Вранці написав оптимістичний пост, про нас, за кого треба голосувати. До вечора подумав - дану його накуй! - ніхто за нас не проголосує. Годі навіть мріяти. Повернувшись ненадовго додому на ППД із Крама, де постійно прилітали КАБи, за пару днів «насолодився» принадами сільського життя під Києвом. Тепер ніхто й не згадує, що ми з сином, наш добровольчий підрозділ захищав це село у 2022 році, і визволяв його. Фотографії того дня, коли ми зайшли в село на плечах відступаючих російських військ треба видалити зі стрічки, щоб не ганьбитися. Тепер інші пріоритети. Із 14 чоловіків із нашої вулиці дев'ять - військовозобов'язані, які успішно ховаються від війни та мобілізації в селі, і половина з яких, або їхні дружини пише про мене гадощі в місцевому чаті у Вайбері. А вчора взагалі влаштували провокацію, викликали поліцію - нібито я в когось стріляв. Постріл справді був, тільки я в цей час чистив сніг на вулиці, на очах у камер спостереження, тому провокація не вдалася. Чого хочуть? - Ненависті. Вони ненавидять те, що я працюю, що я воюю, що я живу в нормальному будинку, а не в похиленій халупі, що не бухаю 24 години на добу, що не дозволяю іншим бухати в мене під вікнами вночі, що вимагаю дотримуватися закону й порядку. Одинакового для всіх. Як ви думаєте, за кого ці люди проголосують? Джерело: https://censor.net/ua/b3536025

"Розцінюю заяви Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції, що «якщо комусь не подобається - можуть обрати інше громадянство», як погрози. Мені не подобається автократія, непрофесійність, хамство, «підготовка» до війни, корупція. Я це критикую. Я почула в словах Зеленського погрози, що українці, які критично ставляться до влади, мають шукати інше громадянство. В мене є підставити говорити про політичні репресії проти нашої команди, але тут прозвучали погрози всім українцям, які сміють не любити Зеленського. Треба закривати на замок міністерство єдності з такими заявами. Ну й так бездарно використовувати майданчик Мюнхенської конференції, аби на очах світу погрожувати опозиції, власним громадянам, принижувати мера столиці, коли сам без папірця не можеш речення без хамства сказати- це просто не відчувати викликів і загроз перед країною. Шок. 📝 Iryna Gerashchenko"

https://www.youtube.com/watch?v=EQqlQHF6cmE Украину уже не спасут даже мигранты Морской юрист Николай Гольбин 228 тыс. подписчиков Новый план Министерства единства по спасению Украины. Как мигранты будут восстанавливать Украину и подымать экономику нашей страны. Рассматривается такая инициатива в рамках нового министерства единства. А если быть еще точнее, Алексей Чернышев, возглавляющий Министерство единства сказал, что единственный вариант, чтобы спасти экономику Украину, это привлечь мигрантов. Украину уже не спасут даже мигранты?

У "Дії" запустили Сертифікат неодруженого чи неодруженої для пошуку кохання: що він дозволяє life.pravda.com.ua/society/u-diji-zapustili-sertifikat-neodruzhenogo-chi-neodruzhenoji-dlya-poshuku-kohannya-yak-ce-pracyuye-306426/#:~:text=Якщо невдовзі неодружений користувач прийме,де чекаєте на взаємність почуттів.

За 9 років роботи в освіті, я жодного разу не дозволив собі написати те, що я напишу зараз. Сьогодні я задав собі питання: «Кого ми виховуємо й навчаємо? Майбутню еліту, яка буде розвивати й відбудовувати країну? Чи спільноту жорстоких людей, якій не знайомі такі поняття, як мораль, добро, повага, взаємоповага тощо?». Знаєте, що має справжній авторитет у наших з вами дітей? Не вчителі, не військові, навіть не батьки… А тренди. Головне - бути в тренді. Наприклад, зайти у шкільну вбиральню, вилізти з ногами на унітаз, зняти на ньому тікток, завалити його й побігти голосно сміючись. Або ж піти в їдальню, набрати яблук, і закидати їх в той унітаз, щоб він забився. І абсолютно неважливо, що потім прийде слюсар, якому вже за 70+, разом з жіночкою такого ж віку, і будуть власноруч приводити цей унітаз до ладу, бо він же повинен працювати для «майбутньої еліти»….. Слюсар, «технічка», працівниця їдальні…. Хто ці люди? Вони ж навіть погляду не варті…. Я вже мовчу про «добрий день» або «до побачення». Наступний тренд - куріння вейпів та інших приладів. Скільки не говори про відповідальність, а тренди й бажання самоствердитись перемагають. Це ж модно. І всі ж думають, що вчителі й працівники школи нічого не бачать. Вони ж дурні, від яких вейп можна сховати в рукав, чи сорочку, дивитися в очі й нахабно брехати, що «то не я». А ми все бачимо…. Викликати поліцію й скласти протокол не дозволяє совість, бо це ж діти. Нащо їм псувати майбутнє? Псувати життя їхніх батьків, на яких буде складено адмін протокол…. Уся команда закладу разом з батьками й владою створюють сучасний освітній простір, роблять власноруч ремонти, малюють гарні картини, щоб «майбутня еліта» навчалася в гарному й затишному приміщенні. Разом ми створюємо тематичні й гарні осередки, в які вкладаємо купу власних коштів, нам допомагають міжнародні організації, створюючи кімнати психологічного розвантаження й інші локації, щоб «майбутня еліта» могла розвантажувати себе, бо сильно перевантажена, бо війна, стреси тощо. А потім приходить «майбутня еліта» й починає це розбивати, малювати на стінах «чоловічу гордість» і бажано ж великого розміру, щоб всі побачили, що Петрик зробив такий сміливий вчинок. І абсолютно чхати, що протягом тижня вчителька малювання жила в школі, щоб зробити цю стіну гарною. Щодо війни. Тут найбільше болить. Щодня ми вшановуємо памʼять загиблих. Щодня ми виходимо по кілька разів на прощання з героями, і стоячи на колінах схиляємо голови. А що потім? А потім продовжують керувати тренди. Які? Увімкнути російську пісню й співати її. Зняти це на відео, викласти в мережу, і показати світові, що «я крутий» чи «Ваше українське не модне». Звісно, не модне, бо в топах прослуховувань абсолютно інші пісні. І всі це проковтують. Насправді, «трендів» ще дуже багато. І вони абсолютно в кожній школі. Ми сьогодні витрачаємо купу коштів на реформи, на навчання вчителів, батьків, на купу курсів, досліджень….. ми сьогодні говоримо, що в жодному випадку вчитель не має права підвищити голос на дитину, ми говоримо, що ставити «2» теж не варто, бо прийдуть батьки, і будуть зʼясовувати, а потім спробуй довести їм, що та двійка поставлена заслужено. Ми сьогодні говоримо й робимо все, щоб і закладах розкривати потенціал кожної дитини, впроваджуємо уроки щастя, купу інтерактиву тощо. Але, друзі, подивіться правді в очі. Все це не має жодного сенсу, бо сьогодні усі ми стикнулися з найстрашнішою проблемою, яка може бути. І це далеко не освітні втрати, не булінг. Це БАЙДУЖІСТЬ! І вона майже у всьому. Це проблема спільна. І вчителів, і батьків, і держави, і самих дітейІ доки ми не почнемо працювати разом, не почнемо кожен зі своєї родини, у нас нічого не зміниться. Хоч ми 200 реформ проведемо і золотом обвішаєм наші заклади, хоч створимо 10 служб освітніх омбудсменів, міністерств різних, тощо. Не буде результату без розуміння партнерства і поваги один до одного. За що сьогодні гинуть військові та люди? За націю байдужих? За ворожі пісні й мову в стінах навчальних закладів? За жорстокість, яка сьогодні процвітає? То це в цьому шлях до Європи і справжня Європа???? Мені стає страшно. Страшно за наше майбутнє. Дуже хочеться вірити, що ми зможемо це подолати! Цей допис може викликати шквал негативних відгуків, хейту….. Але скільки вже можна мовчати? Все починається зі школи. І якщо вже там починаються такі прояви, то ми з вами, любі друзі, у великій «дупі». Любі батьки! Ваші діти для вас - найкращі! І ми це поділяємо! Але перш, ніж купувати своїй дитині новенький дорогий айфон, покажіть їй, якою тяжкою працею ви заробили кошти, щоб придбати його, і будьте впевнені в тому, що цим айфоном ви не знімаєте з себе відповідальність за ті дії, які в майбутньому вчинить ваша дитина. Станьте ближче до своїх дітей, бо іноді ви навіть не уявляєте, яка велика стіна між вами та вашою дитиною! Шановні колеги! обравши шлях педагогіки - ми самовіддано віддали себе на благо майбутнього. Мужаймося й шукаємо можливості, щоб достукатись до сердець наших дітей. У нас є надія! У великій кількості паперів, звітів та перевірок, варто лише знайти час на щире спілкування з учнями й ученицями. Ми все зможемо! Дякую всім, хто дочитав до кінця! ©Андрій Олійник

Санкції: питання не до Президента Зеленського, а до членів РНБО Джерело: https://censor.net/ua/b3535927

В’ячеслав Курбанов офіцер ЗСУ Що знищує українську армію Наша армія тане як сніг на квітневому сонці. І не втрати на полі бою є головною причиною цієї ситуації, а недолуга мобілізація та епідемія СЗЧ. Провалена мобілізація не дозволяє нам компенсувати регулярні санітарні втрати війська, а лавина СЗЧ зменшує кількість особового складу в бойових підрозділах до критичного рівня. Причини невдач мобілізації та самовільного залишення бійцями своїх частин в більшості моментів співпадають, і головні з них це: (1) неадекватність світогляду реальній ситуації; (2) хибність вибраної стратегії ведення бойових дій; (3) слабкість та безвідповідальність старших та вищих армійських командирів. 1. Неадекватний світогляд. Ми проголошуємо себе вільною та демократичною країною, яка більше за все цінує свободу і гідність, а в реальності закриваємо кордони та проводимо протизаконну, насильницьку та ганебну бусифікацію. Ми кажемо, що служба в армії – це конституційний обовʼязок кожного громадянина, а на ділі взяли в заручники (воюйте до перемоги, або до вашої смерті) кілька сотень тисяч добровольців, які стали на оборону країни в 2022 році, а тепер бусифікуємо до армії всіх бідних, слабких та неосвічених. Ми ведемо постійні розмови про те, що "перемога вже завтра", "кожний день наближає нас до перемоги", захід нам допоможе, дасть зброю, захистить біженців, домовиться з агресором і всіх врятує. Замість цього, якщо ми дійсно бажаємо перемоги, то перше, що нам потрібно зробити, це подивитись в очі реальності та визнати, що це не тимчасова криза, і вона завтра не зникне чарівним зусиллям героїв на фронті, чи магічними діями наших західних партнерів, чи здачею агресору кількох областей. Це екзистенційна криза такого розмаху і сили, яку ми ще не зустрічали за все наше життя. Вона ставить під питання наше існування як нації та держави, і несе пряму загрозу життю наших дітей. Переможне "завтра" може настати не "вже цього року", як постійно облудно навіюють наші недолугі керманичі, а через 5, 10, а то і 15 років. Ось що треба усвідомити і на чому будувати свої плани та очікування. А це означає, що необхідно готувати кілька армій, які будуть змінювати одна одну на фронті та розбудовувати потужну оборонну промисловість для забезпечення фронту всім необхідним. З цією кризою ми можемо справитися тільки разом. Війна – справа всіх громадян, що усвідомлюють себе власниками країни, а отже готові її боронити, воюючи на фронті чи працюючи в тилу на оборонних підприємствах. Всі інші - тільки її жителі. Їм можна видати посвідчення резидентів, збирати з них додатковий податок за оборону і залишити в спокої. І навпаки, всім іноземцям, які готові проливати кров за свободу нашої батьківщини, після 18 місяців їх служби в армії та здачі екзамену на знання мови та історії України, пропонувати громадянство, виділяти землю у власність і давати підйомні гроші. Тільки уявіть! Ми можемо стати країною сміливців і красенів усього світу! До речі, це стосується не тільки іноземців. Ті, наймужніші люди серед нас, хто захищає наше життя, ризикуючи на фронті своїм, повинні отримувати найбільшу зарплатню в країні, найкраще медичне страхування, ділянку землі у власність та фінанси для купівлі чи будівництва житла для своєї сімʼї. Світогляд "перемога буде не завтра, а, можливо, тільки через 15 років" диктує тобі відповідні дії, як то, будівництво в тилу нових міст для вимушених переселенців з окупованих територій. Добровільне повернення українців на окуповані території, під владу ворога, – це чи не найбільша ганьба, якщо не злочин, який можна інкримінувати сьогоднішній владі. 2. Хибна стратегія. Зеленський і ко можуть скільки завгодно говорити про те, що вони якнайвище цінують життя кожного солдата і цим постулатом керуються. На практиці ж ми бачимо втілення стратегії "ні кроку назад", миттєвих штурмових дій, щоб відновити втрачені позиції та стратегію контрнаступу. Дії нашого вищого військово-політичного керівництва незаперечно свідчать про те, що вони насправді керуються тим ситуативним світоглядом "перемога вже завтра", який транслюють їх ЗМІ. Багато хто думає, що це заспокійливі інформаційні пілюлі для народу-дитяті, декотрі вважають, що це цілеспрямована політика зради і знищення української нації, я ж бо бачу тут причиною недоумкуватість за загальну низьку культуру нашого верховного та сервільність, корупційність, інтелектуальну слабкість його оточення і генералітету. Замість цієї самовбивчої контрнаступальної стратегії, яка вочевидь виходить з неадекватної оцінки співвідношення наших і ворожих сил, нам треба перейти до стратегії тотальної технологічної оборони, головну ідею якої можна передати наступним зверненням до солдат ворога: "Росіяни, бачите цю лінію оборони?! Ми будемо нищити вас тут повітряними та наземними дронами, щільним артилерійським вогнем і мінними полями. А за цією лінією у нас підготовлено ще кілька. Вам треба буде наступати тут десятиліттями і покласти не один мільйон своїх життів, щоб просунутися хоча б на кілька десятків кілометрів. Росіянин, хочеш померти, приїжджай в Україну. Хочеш жити, залишайся вдома". 3. Безвідповідальні слабкі командири. Ситуація: нова бригада на третьому році великої війни їде на фронт без розвідувальних дронів, FPV та засобів РЕБ. Якою повинна бути реакція: всі причетні до формування бригади вищі та старші офіцери здають посади і звання та йдуть командувати взводами. Навіть роту цим дебілам полковникам і підполковникам доручити неможливо, бо вони до цього часу не зрозуміли суті сучасної війни. Зрозуміють, коли попрацюють командирами взводів на передовій під ворожими дронами. Ситуація: бригада веде оборону в сірій зоні, на необладнаних позиціях, без можливості евакуації поранених. З цієї причини в неї сотні зниклих безвісти та СЗЧшників. Якою повинна бути реакція: всі причетні командири йдуть на бойове чергування в цю сіру зону звичайними солдатами на термін, на який у них зазвичай заходять бійці. Після цього, якщо виживуть, опускаються нижче по посаді та званню. Наразі немає в країні важливіших посад, ніж армійські командири. Це люди від дій яких залежить доля країни. І ми не можемо доручити цю долю виключно тим, що робили свою карʼєру в армії, яка тільки тим і жила, що дегенерувала, пиятила і розпродавала своє майно останні кілька десятків років. Старших та вищих військових командирів треба набирати не тільки серед випускників військових ВУЗів, але також і серед цивільних, серед успішних бізнесменів і науковців. Розвинений інтелект та організаційні здібності – ось що в першу чергу необхідно сучасному командиру. Сьогоднішня війна вимоглива не як до твоїх спеціальних знань у військовій справі, а як до твоєї здатності навчатися та організовувати ефективні процеси у великих організаціях, якими і є, по суті, військові підрозділи, починаючи з рівня батальйону. Нам треба нарешті зламати, розпилити та здати на металобрухт радянський військовий карʼєрний ліфт, у якого є тільки один напрямок руху - вгору, і який до цього часу працює в нашій нереформованій армії, та призводить до негативного відбору командирів. Замість оцінки якості ("крутості") командира за неофіційним критерієм "чим більше втратив своїх бійців, тим краще воював", перейти до критерію "коефіцієнта втрат" - співвідношення своїх втрат (включаючи СЗЧ) до кількості знищених ворогів. І це співвідношення для піхоти повинно бути мінімум 1 до 10. Починаючи з цього співвідношення можна оцінювати роботу кожного командира стрілецького чи моторизованого підрозділу як нормальну. А щоб цього досягти потрібна належним чином обладнана лінія оборони (див. мою статтю "Комплексна оцінка обороноздатності бойової позиції"), потрібні потужні підрозділи РЕБ і БпЛА, належним чином працююча вогнева підтримка та контрбатарейна боротьба, потрібне запровадження практики аналізу післядії та звітів про кожну свою втрату та кожного знищеного ворога. ***** Неадекватний світогляд, який транслюється провладними ЗМІ, хибна стратегія ведення війни, безвідповідальні та слабкі командири - все це привело до повної демотивації українського народу, його розгубленості, зневіри у керманичів та поведінки типу: "справляйтесь без мене, бо ж ми і так перемагаємо, я поки зачекаю; до того ж я не хочу помирати в штурмах на переважаючого в силах ворога, та тримати оборону в ямах в сірій зоні, під командуванням бовдура командира, без захисту від ворожих дронів та можливості евакуації". Транслювати та усвідомлювати адекватну картину світу (де війна – це надовго і ніхто нам не допоможе, крім нас самих; де війна – справа всього народу, всіх громадян, а не тільки тих, хто на фронті), жити цінностями свободи і гідності (ТЦК та поліція їдуть на фронт, кордони на виїзд відкриті), перейти на стратегічну, розумну, технологічну оборону, почати відбір командирів серед найкращих громадян, оцінювати їх бойову діяльність за критерієм коефіцієнту втрат, відповідно винагороджувати їх за цю найголовнішу на сьогодні роботу в країні, - і ми побачимо розквіт української армії. ***** Для кого я це пишу? Спочатку, я хотів направити відкритий лист до Верховного Головнокомандуючого Президента Володимира Зеленського, поки не почув його фразу "якщо завтра половина армії піде додому, то треба було в перший день здаватися". Потім я планував написати Головнокомандуючому ЗСУ генералу Олександру Сирському, але подивившись його останнє інтервʼю зрозумів, що в цьому немає ніякого сенсу. Я пишу це звернення до народу України, до кожного з вас, до кожного, хто відчуває себе громадянином України. А особливо до бізнесменів, бо ви є особливими людьми, і, скажу більше, навіть якщо ви це ще не усвідомлюєте, ви створені для війни. Займатися своєю справою, бути керівником і лідером за власною ініціативою і власною волею, пройти горнило вільної конкуренції і перемогти, – це доля мужніх і обраних. Прийшов час вам, бізнесмени, зрозуміти, що немає наразі в нашій країні важливішої справи, ніж командувати військами. Ви, як ніхто, знаєте, що таке правильно визначені цілі та задачі, як відслідковувати основні показники ефективності, як відбирати, мотивувати і керувати людьми. Військові офіцери, випускники військових вишів, в масі своїй, цього не знають і не розуміють. Прийшов час вам брати військову справу до своїх рук. Шукайте притомних командирів бригад (їх меншість, але вони є), йдіть до них в учні, ставайте командирами. Обʼєднуйтесь, вимагайте змін, готуйтесь до оборони. У нас попереду довга і важка війна. І ми здобудемо у ній перемогу. Перемогу, а не мир.

З 2023 року жодне кримінальне провадження в НАБУ по жодному "крахобору" на ринку дронів не добігло до оголошення підозри, - журналіст Ніколов censor.net/ua/news/3533999/nikolov-rozpoviv-pro-skandal-i-problemy-v-nabu

Черговий висер зелених довбограїв: Міністр: план реорганізації вишів є жорстким, його не варто оприлюднювати osvita.ua/vnz/93972/?fbclid=IwY2xjawIL-zVleHRuA2FlbQIxMQABHf-vDaBxAzYFlH2mjFqjJTzbDATDnOEOu0qD6pWaowgF3L4fuB5U6XzUyw_aem_81CLWEBSbiJjdYK78NtJSw