1:0 селищна рада в адміністративному суді проти прокуратури відстояла своє рішення щодо приватизації присадибних земельних ділянок через технічну докментацію
reyestr.court.gov.ua/Review/32855042
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2013 року 13:06Справа № 808/3538/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А.,
прокурора: Понятенко К.А.;
представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: Шамайди С.І., Слободянюка С.В.;
третіх осіб: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах держави
позивач Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області
до Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
про визнання незаконним та скасування рішення,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
02 квітня 2013 року Прокурор Новомиколаївського району Запорізької області (далі - прокурор) в інтересах держави, в особі позивача - Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області (далі - відповідач), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 (далі - третя особа 1), ОСОБА_5 (далі - третя особа 2), ОСОБА_6 (далі - третя особа 3), ОСОБА_7 (далі - третя особа 4), ОСОБА_8 (далі - третя особа 5) в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 07.02.2013 №16 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам».
Ухвалою суду від 02 квітня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 23 квітня 2013 року.
Провадження у справі зупинялось до 21 травня 2013 року та до 19 червня 2013 року.
В судових засіданнях прокурор підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, на їх обґрунтування зазначив, що прокуратурою Новомиколаївського району з метою встановлення законності прийнятих рішень, витребувано з Новомиколаївської селищної ради рішення «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам» за №16 від 07.02.2013 року.
За результатами вивчення рішення Новомиколаївської селищної ради «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам» №16 від 07.02.2013 року, встановлено, що в порушення вимог чинного законодавства, яким передбачено затверджувати саме проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, селищною радою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та в подальшому в порушення вимог діючого законодавства передано у власність земельні ділянки громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8
В результаті прийняття даного рішення Новомиколаївською селищною радою, із земель територіальної громади Новомиколавїської селищної ради, як вважає прокурор, незаконно передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,3001 га.
На підставі викладеного в позовній заяві, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
16 квітня 2013 року від позивача надійшло клопотання (вх.№16570) про розгляд справи без участі його представника. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Представники відповідача проти заявлених вимог заперечили.
На обґрунтування правомірності винесення спірного рішення зазначили, що в усіх громадян, що зазначені в рішенні 07.02.2013 №16 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам» на земельних ділянках вже були житлові будинки, гаражі, тощо, що є власністю зазначених в рішенні громадян. Вказану обставину підтверджують: витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину за законом, технічна документація БТІ, договір купівлі - продажу житлового будинку. Копії документів надавались громадянами разом з заявою про надання дозволу на розробку технічної документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки. Наявність нерухомого майна на земельних ділянках підтверджує, що на момент прийняття рішення про передачу в приватну власність земельних ділянок, земельні ділянки вже знаходились в користуванні громадян.
Таким чином вважають, що Новомиколаївська селищна рада Новомиколаївського району приймаючи рішення 07.02.2013 №16 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам» діяла в межах повноважень у сфері регулювання земельних відносин, передбачених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про землеустрій», в інтересах громадян, не порушуючи права держави, територіальної громади чи інших осіб.
Треті особи чи їх представники в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заперечень чи пояснень по суті заявлених вимог суду не надали. Про час та місце судового засідання були повідомлені у відповідності до норм КАС України.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 19 червня 2013 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Як встановлено з матеріалів справи, Рішенням Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області від 07.02.2013 №16 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам» було затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передано у приватну власність ділянки громадянам:
- ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (в спільну сумісну власність) в розмірі 0,15 га (в тому числі 0,15 га під будівлями та дворами) по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд;
- ОСОБА_9 і ОСОБА_7 (в спільну сумісну власність) в розмірі 0,15 га (в тому числі 0,15 га під будівлями та дворами) по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд;
- ОСОБА_8 в розмірі 0,01 га (в тому числі 0,01 га під будівлями та дворами) по АДРЕСА_3 для будівництва індивідуального гаражу.
Не погодившись з даним рішенням прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду. Обґрунтовуючи підстави звернення, прокурор зазначив, що селищна рада, в разі передачі у приватну власність, в межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок, має затверджувати громадянам проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а не технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та лише після цього передавати у приватну власність земельні ділянки.
Однак, суд не погоджується з даною правовою позицією виходячи з наступних обставин.
Статтею 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, встановлено основний принцип відповідно до якого повинні діяти органи державної влади та місцевого самоврядування, а саме: на підставі, в межах та у спосіб, встановлений Законом.
Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до Преамбули Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05. 1997 за №280/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі Закон №280/97-ВР), цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.25 Закону №280/97-ВР, зі змінами та доповненнями, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з п.30, п.34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:
- прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
Відповідно до пп.1 п. «а», пп.2, пп.9, пп. 10 п. «б» ч.1, ст.33 Закону №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
- підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів;
- реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею;
- здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Також, в пп.3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010, зазначено, що відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Також, повноваження сільських та селищних рад у галузі земельних правовідносин визначені Земельним кодексом України.
Згідно з п. «а» та п. «б» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
- розпорядження землями територіальних громад;
- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Статтею 40 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва надаються Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Згідно з вимогами ч.1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до ч.1, 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим
Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Пунктами «г» та «д» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Згідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Абзацом 2 ч.1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, Установити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
З матеріалів справи судом також встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки замовлена громадянами за власні кошти, в ліцензійних землевпорядних організаціях, на підставі рішень Новомиколаївської селищної ради:
- ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від 25.12.2008 №17 «Про наділ земельних ділянок»;
- ОСОБА_8 від 01.12.2009 №03 «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки»;
- ОСОБА_9 і ОСОБА_7 від 20.05.2010 №12 «Про перехід права користування земельних ділянок в зв'язку з придбанням житлових будинків»
Вказані рішення є чинними та долучені до матеріалів справи.
З наданих відповідачем документів вбачається, що у всіх громадян, що зазначені в рішенні 07.02.2013 №16 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам» на земельних ділянках вже були житлові будинки та гараж, що являються власністю вищезазначених громадян, що підтверджують витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину за законом, технічна документація БТІ, договір купівлі-продажу житлового будинку. Копії документів надавались громадянами разом з заявою про надання дозволу на розробку технічної документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки. Також, вказані документи надані відповідачем та долучені до матеріалів справи. Крім того, на кожну земельну ділянку є погоджений та затверджений Кадастровий план земельної ділянки з зазначенням її розмірів та знаходження на місцевості, що спростовує твердження прокурора про відсутність затверджених планів земельних ділянок з прив'язкою їх до місцевості. Копії погоджених Кадастрових планів земельних ділянок долучені до матеріалів справи
Наявність нерухомого майна на земельних ділянках підтверджує, що на момент прийняття рішення про передачу в приватну власність земельних ділянок, земельні ділянки вже знаходились в користуванні громадян.
Відповідно до ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нових земельних ділянок.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.
Таким чином суд вважає, що Новомиколаївська селищна рада Новомиколаївського району приймаючи рішення 07.02.2013 №16 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам» діяла в межах повноважень у сфері регулювання земельних відносин, передбачених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про землеустрій».
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На думку суду, прокурором та позивачем не доведено незаконність спірного рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову за позовом Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах держави в особі позивача Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області відмовити.
.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко