TaurosRMK

Сьогодні датчик знову пропав як тільки температура пішла в мінус. Згадав про запропонований варіант і прийшов до такого. ABS коробка 80х80х50, всередині на невеликий радіатор наклеїти плівковий нагрівач 12 В на 3 Вт, для безпеки додати термо запобіжник на 20-30°C. Для кращого контролю можна ще датчик температури туди додати, все рівно валяються. Десь в тій коробці розмістити SDP810, а саму коробку утеплити каучуком (маю 6 мм). Там поруч все рівно ESP32 Kincony A2 яка зчитує дані з цих двох SDP810, живлення підведено 12В, тому додати такий нагрівач не буде проблемою. Та сама Kincony може керувати підігрівом через реле, вмикати нагрів періодично чи по датчику температури, а радіатор буде накопичувати і розсіювати тепло. Думаю якщо підтримувати в такій коробці 20-25°C, то проблема більше не вилізе. І виглядає якось передбачуваніше, ніж врізатися в повітровід.

Та я не про це. В мене якраз є лишня Kincony A2 з двома реле. Я більше питав про логіку, чи є якісь датчики дощу. Чи просто по часу вмикаєте полив і це вся автоматизація?

А поділіться що і як реалізовано для поливу? А то я також думаю весною щось зробити, але на повноцінний контролер там немає сенсу, лише на два клапани. Тому ESP32 вже чекає. Можна в приватні. Дякую.

Та там все дрібниці на загальному фоні )) Бо основний відсоток забирає інвертор+комірки+панелі (~70%), в цілому десь в рівній частині по 700-800 євро. А все інше 50-100 баксів туда, 50-100 сюда.

Я ж наче нідее не згадував про замовлення монтажу і тим більше під ключ. Якщо зайшла мова про самозбір батареї, то дальше думаю стає зрозуміло що монтаж своїми руками. Тут тільки скупити все необхідне треба, а зі збіркою проблем не має виникнути. Хотів один, бо не знав нюансів. А так дійсно на два буде безпечніше. Більше панелей я не думаю що буде, тому можна спокійно розділяти. А про відстань я здаєтсья писав що біля 30 м від інвертора до панелей. Тому якщо на два стрінги, то 60+60 м. Наче так має бути. Може в 100 м влізе, треба буде заміряти.

Тобто грубо десь так чи ще більше? Бо щось ніхто не хоче поділитися навіть грубою оцінкою, ніби це якась комерційна таємниця... Та я думаю для чоритьох накінечників немає сенсу шукати обжимки чи навіть купувати. Глянув на олх, готовий кабель 2 шт по 1 м - 1500 грн, окремо кабель + накінечники напевно 1к вийде. На загальному фоні то вже непомітно. Та от подумав що краще зразу розділити на два, по 5 панелей. Може малувато як на один стрінг, але всі 10 пхати в один це вже забагато. А якісь варіанти 7+3 тоже не підійдуть. Так що кабелю треба десь 110-120 м 🤨 Приблизно по 25-30 м протяжність, хоча це примірка на око, але десь біля цього.

До речі, а крім нкону є ще варіанти десь взяти комірки? Мається на увазі в Європі, наприклад через знайомих замовити чи напряму на склад нової пошти з подальшою доставкою додому? Щоб можна було онлайн оформити замовлення. І ще питання по збірці і панелях, якщо хтось зможе зорієнтувати по приблизних сумах на додаткові витрати. Ціна на інвертор і комірки зрозуміла, пішов на нкон, додав в кошик і бачиш скільки виходить. Панелі в наших магазинах також зрозуміло, вибрав які і скільки треба, і маєш суму. А все інше, що потрібно до панелей і для збірки батарейки, скільки ще додатково потрібно в грошах? Для акумулятора готовий корпус десь $100-120, бсм ще $100 і ще $100 на все інше. Тобто грубо +$300-350 до вартості комірок чи більше/менше? По панелях взагалі не знаю що там треба, ще не дійшов до тої сторінки ))) +$300-400 до вартості панелей чи мало? Якщо рахувати для 8-10 панелей, плюс всі кабелі і тд. Плюс ще якись щиток з захистом потрібен, вірно? +$50-100? Якщо наведені суми плюс-мінус вірні, то крім вартості інвертор+комірки+панелі потрібно ще ~$800-900?

Ну я тільки два тижні назад почав цю тему вивчати )) То ж я поки це думаю що буде оптимально, а по факту буду брати коли все обдумаю, і що буде по наявності чи навіть з очікуванням, то не проблема, можна і почекати. То ж не критично прямо вже все скупити і монтувати. Ось цей пищить - Deye SUN-6K-SG05LP1-EU-AM2-P? Хм... але ж сонце тільки вдень, а вдень той писк не помічається, бо постійно в русі або навіть на дворі. Це більше для ночі критичне. Он як. Пошукав що і як, в цілому навіть можна розбити на два міні поля по 5-6 панелей. Я не думаю що є сенс резервувати інший вхід на невизначений термін, наврядчи поле буде розширюватися враховуючи вище написане, без ЗТ і тільки для себе, тому плюс-мінус 5.5 кВт панелей буде норм. Більше не бачу сенсу.

Щоб не створювати схожу тему, напишу тут, тому що запити плюс-мінус схожі з автором. Отже, будинок з однофазним вводом і 25А автоматом, тобто 5 кВт потужності. Постійних потужних споживачів немає, опалення і вода на газовому котлі, залишаються хіба що духова шафа, пральна машина і ПВУ 😅 Типове місячне споживання е/е в зимовий період лише 300-330 кВт*год, в літній ще менше. Як тут заведено, пішов на нкон. По інвертору подумав що 5 кВт мало би вистачити, але ціна на 6 кВт зовсім трохи більша, тому припустимо що він і буде - Deye SUN-6K-SG05LP1-EU-AM2-P. По батарейці подумав що зможу сам зібрати, лише б комірки знайти. На тому ж нконі бачу що нічого майже немає, або тільки 320+, що як на мене трохи перебір для моїх потреб. Розраховував на 230-ті, тобто на батарейку 11.8 кВт*год, або вже 280-ті на 14.3 кВт*год, якщо взагалі щось з цього буде доступно. Як ні, то буде якийсь готовий варіант з того ж нкону, наприклад NKON ESS Pro 10.24 кВт*год 😕 По панелях взагалі не знаю. Використання інвертора і батарейки без панелей немає сенсу, тому панелі необхідні. З одного боку місця на панелі немає багато, на даху будинку шифер і покрівля рано чи пізно буде перероблятися. Тому монтувати там панелі, а потім знімати їх, немаю бажання. Є господарська будівля, з невеликим дахом, по площі десь 10-12 х 3 м. Дивиться прямо на південь, нічим не затіняється, ну може зимою трохи сонце ховаєть за дерева ближче до вечора, але до того часу пряма видимість. Тому декілька панелей там можна повісити. Інша сторона питання, це те що ЗТ не планується, тобто це тільки для себе, значить завішатися панелями по максимуму тоже не варіант. А також підключення однозонне. Подумав що 10 шт орієнтовно на 5-5.5 кВт буде достатньо. В цілому на літо може і 3 кВт вистачило би, але в зимовий період 3 кВт то ніщо, хоча і 5.5 кВт далеко не втекли, але таки краще ніж 3 кВт, майже в 2 рази. Тому думаю що 5-5.5 кВт панелей таки буде, більше немає куди і немає сенсу, менше також. Відповідно питань багато. Почнемо з того чи оптимальна така міні СЕС? Спочатку по панелях, як писав Gemini, 5 кВт на літо для 12-14 кВт*год акумулятора з головою вистачає, так щей буде надлишок, котрий нікуди дівати. Весна і осінь якраз додстатньо має бути, а зимою треба буде добирати з мережі. В цілому якщо це так, то ок. Інше питання про інвертор. Враховуючи вище описане, чи є сенс в такому інверторі? З одного боку зрозуміло, топ товар з відповідним функціоналом, але чи потрібен той весь функціонал в такій міні СЕС без ЗТ і потужних споживачів? Єдине що він наче безшумний, тому це буде плюсом, бо скоріш за все буде стояти в прихожій в кутку, і якби там постійно шумів вентилятор, то було би трохи неприємно, хоча звикнути можна. На рахунок підключення панелей. Оскільки вони будуть на іншій будівлі, то від них до інвертора потрібно протягнути десь 25-30 м кабелю. Це нормально? А також чи можна до літа змонтувати наприклад 3 кВт панелей, а до осені це доставити пару штук, щоб добрати тих же 5.5 кВт? Чи краще то все робити за один раз? Ціль цього всього, це забути про генератор і постійні перемикання туда-сюда, вимкнення потужних приладів і тд. А також не думати про підвищення цін на е/е. Хоча з моїм споживанням то ще копійки, але тим не менше.

В мене також повітроводи розведені по холодному горищі, але дуже холодному, дах просто шифер і нічого більше. Також є комбінація повітроводів, де потрібно оцинкований спіровент, а довгі траси і гілки ATCO Superflex. Магістраль 150 мм, дальше 125-100 мм. Додатково це все зверху обтягнуто трьома шарами рулонної мінвати 50 мм, але то така вата, що фактично загальна товщина добрих 100-110 мм в кращому випадку. Зверху мінвата закрита фольгованим спіненим ППЕ 5 мм. Переважно всі повітроводи лежать на перекритті, в місцях біля теплообмінника висять в повітрі. ПВУ не заводська, а набірна, теплообмінник протиточний не ентальпійний. В зимовий час ПВУ ганяє десь біля 130 м3/год повітря, щоб поменше вбивати вологість. Є достатня кількість датчиків щоб робити порівняння. Від самої дальної точки витяжки до ПВУ десь 10-11 м повітроводу, фактично йде магістраль і від неї невеликі гілки до кімнат звідки витягуєтсья повітря. Вся витяжка зосереджена в одній стороні. При 130 м3/год в морози -10°C присутні суттєві тепловтрати, якщо середня температура у витяжних кімнатах десь 22°C, то до датчика перед входом в теплообмінник може дойти вже 18-18.5°C. Приблизно при нулі на вулиці тепловтрати невеликі, деся біля 1.5°C. Дані приблизні, не слідкую за тим, але точно знаю що тепловтрати є, бо в морози спостерігав. З притоком ситуація така сама, але там три великі гілки. Датчик в ПВУ, дальше частина магістралі де встановлено постнагрівач, і дальше все розходиться через трійники по кімнатах. В одній з кімнат в приточному анемостаті встановив датчик, якраз саме для контролю тепловтрат. Від датчика який в ПВУ і до анемостату десь 8 м. Тут втрат трохи менше ніж на витяжці, але все рівно присутні. Наприклад зараз при +2С на вулиці постнагрів не вмикається, 19°C вийшло з теплообмінника і трохи менше 19°C зайшло до анемостату. Але при -10°C також втрачається до 3°C. Щоб зменшити тепловтрати в морози, в моєму випадку треба збільшити потік до 180-200 м3/год, тоді навіть при -10°C можна очікувати на 1-1.5°C втрат, але тим самим це дуже швидко висушує будинок, тому що в хату запускаєтсья повітря з вологістю 10%. Хоча є і зворотня ситуація, з одного боку витяжне повітря остиває, а з іншого збільшується його вологість, що краще впливає на теплообмін. Ефективність теплообмінника дуже добре залежиться від температури, тому якщо знизиться температура витяжки, то знизиться і температура притоку. Декілька разів проводив експеримент, в морози вимикав постнагрів. Якщо не помиляюся то до анемостату доходило менше 15°C, що трохи не комфортно. Тому без постнагріву ніяк. До речі, я не знаю яка на виході вологість з ентальпійного теплообмінника, але враховуючи той фактор що їхня ефективність нижча за не ентальпійні варіанти, і те що це все на холодному горищі, то тут постнагрів може зіграти злий жарт. Для прикладу, в морози вийде з теплообмінника 10-11°C і 45% вологість, поки повітря дійде до кімнтат воно зазнає тепловтрат, які ви будете компенсовувати постнагрівом. І чисто припущення, якщо брати мої тепловтрати, то маючи в ПВУ на виході 11°C, до кімнат може дійти лише 11-12°C, якщо не менше, цього мало, бо я очікую не нижче 17-18°C, тому прийшлося би нагрівати до 20°C, щоб поки повітря дійде до кімнат, то мало хоча б 17+ °C. А нагрівання повітря 11°C до 20°C заодно і зменшить відносну вологість десь до 28-30%. Тому в такому випадку постнагрів дещо вбиває сенс ентальпійного теплообмінника, тому що частина повернутої вологи втрачається.

Нажаль ні, повітровід висить в повітрі на висоті десь 0.7-0.8 м над перекриттям. Ваша ідея наштофхнула мене на іншу ідею. Можна на тому ж прямому відрізку, напевно краще після вимірювальних трубок, зробити невеликий виріз в повітроводі, буквально 5х5 см, і зробити невеличку коробку з оцинковки, щоб помісити сенсор фактично в повітровід, в таку міні кишеню, щоб не заважати основному потоку. Але там буде постійно тепле повітря, гарно це ізолювати, щоб точно не боялося промерзання. Варіант ніби робочий, тільки гнучкі трубки все рівно будуть прокладені в шарі мінвати і скоріш за все там все рівно буде конденсувати.

Я про такі і згадував, але думав вони керамічні, або є і керамічні, і пластикові. Єдине що тут треба обтискати проводи, але ті накінечники, кільцеві чи вилочні, навіть під 2.5 мм2 провід, ну вони такі тоненькі, що страшно як він може витримати якісь токи. Монолітний провід завести і зробити кільце буде напевно надійніше, ніж ті накінечники. Маю в наявності такі під 2.5 мм2, діаметр внутрішній 4.2 мм, зовнішній 6.6 мм, а товщина металу лише 0.5 мм в кращому випадку. Трохи товстіше ніж фольга. В перерахунку це десь 1.2 мм2 і наче має витримати 1.2 кВт, але дивишся на той накінечник і страшно якось.

Так напевно не вийде. Місце монтажу трубок в повітровід порівняно недалеко від корпусу з теплообмінником, але тільки в цьому місці є прямий відрізок на якому можна змонтувати трубки і проводити заміри. Якщо трубки залишити тут, але сам сенсор сховати в тепло, то треба буде десь 2.5-3 м (два куски по 1.5 м) гнучкої трубки щоб їх рознести і сенсор сховати в тепло. Теоретично це ніби має працювати без проблем, в коді є компенсація на довжину і діаметр трубок, але виглядає що це дуже багато, біля 3 м трубки. На відстані до 1 метра можна було би спробувати.

Ну от, потепліло, датчик знову працює 😅

Які є альтернативи для таких клемних колодок? З того що попадається під 2.5-4 мм2 там ток лише 3А. В канальному нагрівачі він Вентс на 1.2 кВт стоять такі колодки, не скажу якого виробника, але такого типу, а там 5.2А току... Може якісь кращі за масовий китай, але тим не менше, вони не дуже зручні. Накінечник чи монолітний дріт заходить буквально на 6-7 мм і фіксуєтсья невеликим болтиком. Дещо перероблюю в тому нагрівачі і потрібно більше точок підключення, тому думаю чим би замінити. Є ще керамічні колодки, але вони під кільцевий накінечник. Ніби можна обтиснути один раз і забути, але з тими накінечниками також нюанси. Накінечники кільцеві невеликих розмірів таке відчуття що для силового навантаження зовсім не підійдуть.

Може панство тут щось порекомендує. Є невеличка проблема, яку не знаю як вирішити. Маю DIY датчики потоку повітря на базі SDP810. Сенсор стоїть вертикально штуцерами вниз і під'єднаний до трубок які в повітроводі через гнучкі трубки з внутрішінім діаметром 4 мм. Внутрішній діаметр штуцерів на сенсорі напевно десь 2.5 мм, тобто зовсім невеликий, а прохід в самому сенсорі напевно ще менший. Повітроводи на холодному горищі, утеплені декількома шарами рулонної мінвати. Сам сенсор знаходиться поза контуром утеплення, тобто трубки в повітроводах зафіксовані, до них підключені гнучкі трубки по ~45 см і на іншому кінці сам сенсор. Проблема яка виникає це те, що з часом сенсор який на приточному каналі, пропадає, точніше перестає фіксувати перепад тиску. Повітря витяжки вологе, по датчику який стоїть через 2 м показує не нижче 50% вологості витяжного повітря. Відповідно невеликий потік такого повітря потрапляє в трубки які вмонтовані в повітроводі і рухається до сенсору. В гнучких трубках повітря конденсує, бо вони поза контуром утеплення. В цілому воно так може працювати, конденсат не може піднятися аж до самого сенсору, тому що стікає по трубці вниз. Але з часом конденсат напевно випадає в самому сенсорі і блокує прохід повітря, після чого сенсор нічого не фіксує. Допомагає "продування сенсору", зняти вхідну трубку з сенсору і він затягне холодного повітря. Але коли на вулиці мінусова температура, то це може знову повторитися. Хоча зворотня ситуація також можлива, сенсор може повернутися до нормальної роботи, коли конденсат просохне, але це може зайняти декілька днів, або навіть більше тижня. Що зовсім не влаштовує. Якщо довго не повертається до нормальної роботи, то приходитсья лазити на горище і "продувати". Що я пробував вже робити. На гнучкі трубки натягнув ізоляцію зі спіненого каучуку, трубка 6 мм, товщина ізоляції 9 мм. Сенсор так і залишався на відкритому повітрі. Не помогло. Потім ці ізольовані трубки разом з сенсором засунув під шар мінвати і зверху ще накрив мінватою. Аналогічно не помогло, при чому навіть швидше сенсор забився, ніж він був на відкритому повітрі. Потім дещо переробив конструкцію, змонтував сенсор прямо на вихідний штуцер трубки, яка монтується в повітровід, а інший вихід підєднав гнучкою трубкою. Це все було під великим шаром мінвати і практично прилягало до оцинкованого повітроводу який був постійно теплим від витяжного повітря. Тобто можна сказати що вся конструкція була в теплому контурі. Поки закінчував інші справи, зліз з горища, а сенсор вже не подає ознак... Єдине не зрозуміло чому так швидко, адже він був в теплому контурі. Як результат повернув все як було раніше, виніс сенсор за межі утеплення і під'єднав через гнучкі трубки по 45-50 см, які не утеплював нічим. Деякий час все було ок, а сьогодні знову повторилося. Останні дні було майже по -10С, тому саме це стало причиною. Можна звісно почекати декілька днів, трохи потепліє, сенсор просохне і повернеться до нормальної роботи. Але хотілося би зробити так, щоб таких ситуацій не було. Якщо це взагалі можливо. Аналогічний сенсор на приточному каналі після теплообмінника працює без збоїв більше року. Просто там немає такої вологості і нічому випадати в конденсат, а мінусові температури взагалі не страшні для роботи сенсору. А от з витяжним є проблема, особливо в морози. Що можете порекомендувати в такому випадку? Подумав може сенсор помістити в коробку з 50-100 мм ЕППС, щоб він був повністю ізольований від зовнішнього повітря. Але й гнучкі трубки також треба ізолювати, тим же спіненим каучуком, але може його мало, тому ще декілька разів це все обмотати мінватою...Маю пів рулону мінвати, може вистачить? Але фактично я це вже робив, навіть скоротив довжину трубок, щоб вони разом з сенсором повністю помістилися під шар мінвати. Щось не дуже помогло.

Не знаю. Потрібно шукати реальні відгуки, а не маркетингові тексти. В свій час в 2022 також дивився на те, як позбутися вологи і всіх пов'язаних з нею проблем, які вилазили кожної зими. В будинку також не було ніякої вентиляції. Розглядав рекуператори через стіну, але потім відкинув їх. По нормальному одним-двома не обійтися, все ж залежить від площі/об'єму і кількості людей. На 100 м2 і 3-4 людей напевно 3 або навіть 4 шт потрібно. До вартості одного рекуператора потрібно додати вартість зробленого отвору через стіну, а також прокласти кабель від коробки чи щитка (у кого які загони), плюс монтаж цього всього. Штробити стіни по готовому ремонті не кожен захоче, а прокладати якось в кабель каналах чи просто через подовжувачі, ну це тоже не вихід. Тому прикинув що купити і змонтувати 4 таких рекуператори не так і дешево, навіть при умові що сам це буду роботи, крім буріння отворів крізь стіну. А також не викликав довіри такий пристрій. Тому прийняв рішення робити централізовану приточно-витяжну систему з рекуператором. Приточні канали в спальні/вітальні/дитячі, а витяжні в кухні, ванній, технічних приміщеннях. Спочатку це все було напів саморобним, але через рік перейшов на заводський рекуператор. Ні разу не пошкодував про централізовану приточно-витяжну систему вентиляції.

Приточно-витяжна система вентиляції з рекуператором вирішує проблему з вологістю раз і назавжди. Потім ще буде проблема як повернути вологість до норми, бо за деякий час весь будинок "висохне" до 35%, якщо не нижче.

Спробував для нагрівачів керування Slow PWM + PID, щоб зменшити вплив від SSR регулятора напруги з сигналом 0-10В. SSR залишилося те саме, тільки додав Slow PWM, який перевів SSR в on/off. В цілому все ок, уставка підтримується на рівні без різких коливань і перегрівів. Але як результат через 2-3 години роботи ESP32 почала давати збої, що призводило до втрати wi-fi. Повернувся назад до звичайного PID через 0-10В.

Спеціально для пана. Сьогодні помірний мороз, вирішив протестувати без нагріву вхідного повітря. ~130 кубів початково, 0С пітримує нагрів з вулиці, з будинку 19С, потік майже рівний, як і швидкості/оберти вентиляторів. Інші дані на скрішнотах. Через 40 хв без нагрівача. З вулиці поступає -8.5С, потік витяжки дещо впав, приблизно на 20-25 кубів, трохи знизилася температура вихлопу. Підняв витяжку щоб вирівняти потоки, по 130 кубів. Витяжку прийшлося підняти аж на 8%, трохи піднялася температура з будинку, але на вихлопі стало холодніше. Також приблизно 40 хв очікування. Повернув витяжку до стандартних 44%, при яких за нормальних умов є баланс потоків. Очікування біля 20 хв, а витяжка вже видає всього 90 кубів. Значить опір теплообмінника значно збільшився і витяжці вже важко протиснутися через нього. При цьому різко почала падати температура вихлопу. Трохи більше півтори години, а потік витяжки доволі суттєво впав, з 130 м3/год до 90 м3/год, на 30%. Якщо так покористуватися більше часу, то думаю впаде ще нижче. Бо десь в той час коли я вимкнув нагрівач і температура з вулиці почала знижуватися, між пластинами почав збиратися конденсат у великій кількості, а при -8С з вулиці він одразу почав підмерзати в самій холодній точці. В мене ТО на ребрі і в самому низу найхолодніша точка, там і починаєтсья обмерзання, яке поступово перекриває частину каналів. А датчик знаходиться трохи далі від ТО, на вході в круглий канал, і спокійно показує +8С, бо частина повітря все ще прохидить через вільні канали ТО. І здаєтьсь нічого страшного, а ТО вже обмерз 😐 При розміщенні ТО на стінці це відбуваєтсья ще швидше. Запустив посилений підігрів на +8С, по легко тане, куби на витяжці зростають.

Як боротися з цим? Бо вилізло це цього опалювального сезону, а попередні роки такого ніколи не було. А детальніше можна, бо трохи не зрозумів? В бачку на холодну треба перевіряти і спустити теплоносій, вірно? А в системі по манометрі в котлі? Десь в листопаді була ситуація з різким ростом/падінням тиску по манометру, потім спустив воду з бачка, а там майже не було тиску. Мембрана наче не пробита. Підкачав бачок до 1 бара, по манометру в котлі було 0.8 (але мало би бути 1 бар?), якщо не помиляюся, підкачав ще води до 1.3 і так працювало. На гарячу тиск зростав до 1.5 не більше. Але десь через місяць-півтора тиск на холодному котлі знову впав до 0.8-0.9 бара. Бачок здаєтсья тримав біля 1 бара, як було підкачано раніше. Знову підкачав в систему до 1.4 бара. І чисто по здогадкам десь в цей час і почалися ці дивні звуки при користуванні гарячою водою, а недавно і при зупинці котла.

Посторонні звуки в системі опалення, ніби хтось стукає по трубах/радіаторах. Помітив що останнім часом їх стало більше і тільки в моменти вимкнення котла. Тобто коли котел гріє, все ок, як тільки нагрів припиняється, тут же стукіт по радіаторах. Також така сама ситуація буває коли користуюся гарячою водою від котла і подача води перекривається, такий самий звук, але трохи тихший. І це в різних місцях відбувається. Чисто припущення що більше всього це траплятися коли котел грає довгий час. Бо коли пробував зловити звук, нагрівав 10-15 хв і вимкнув, то нічого не відбулося. В чому може бути проблема?

chatgpt.com Користуйтеся

Так ви просто запобігаєте обмерзанню теплообмінника, збільшуючи об'єм витяжки. Я не це мав на увазі, хоча частково і це, а те що ПВУ мала би працювати в нормальних умовах при балансі потоків, тим самим досягаючи максимального ККД. Якщо у вас є баланс потоків і відповідно мінімально рекомендований потік повітря для вашого ТО, то в цілому до якоїсь мінусової температури можна спокійно нічого не робити, сам ТО справиться. Не знаю які у вас показники вологості на вході в ТО, але для прикладу ось такі показання. З будинку 45% і 20°C / з вулиці 90%, то до -3°C, а то навіть і до -5°C можна не турбуватися про обмерзання, при умові що потік повітря не менше 100 кубів. А якщо з будинку 21°C і 50%, то навіть можна спробувати до -7°C з вулиці. В такому випадку отримаєте на подачі дуже високу температуру. Але якщо буде дизбаланс в сторону притоку, то це зразу портить всю картину, приточного повітря більше, витяжка хоть і тепла, але охолоджуєтсья швидше, і як результат на вихлопі температура різко падає. Ви починаєте бустити витяжку по якимось там алгоритмам, але потім вона все рівно повертається до ваших робочих швидкостей, де знову є той дизбаланс на приток. І з часом знову те саме відбувається. Ось реальний приклад, потоки на балансі, вимкнув нагрівач, з вулиці поступає майже -1°C, на вихлопі 7.2°C. Збільшую приток, чекаю деякий час і ось, температура вихлопу впала більше ніж на 2°C. І це лише при -1°C з вулиці, а при -5°C цей процес ще швидший. А якщо малі потоки, відповідно малі швидкості, то витяжному повітрю ще важче проходити через наповнений конденсатом ТО. Тобто картина приблизно така. Наприклад у вас дизбаланс на приток +20%, на вулиці мороз, вихлоп починає падати до нуля, ви почитаєте бустити витяжку. З часом вихлоп піднімається вище 7С, чи скільки ви там вказали, витяжку повертаєте знову до свого "балансу" по обертах. Все стає на свої місця, приток знову переважає на 20%, Т вихлопу починає зменшуватися, цикл повторюється. Але якщо б ви мали баланс потоків, то до певних температур (як на скріншотах вище) можна було би уникати цих частих циклів розморожування. А іноді було би достатньо просто витяжку підняти на 2-3% і вихлоп також би піднявся, і так би працювало собі. Не знаю як правильно, головне щоб було зрозуміло. В мене ось такі назви, здаєтсья колись ще до епохи ШІ підглянув такі назви в якомусь мануалі до ПВУ. А зараз ШІ те саме пропонує.

Для запобігання потрібно хоча б притримувати мінімально рекомендовану швидкість в теплообміннику, 0.5 м/с, а це для вашого ТО має бути десь при 100 кубах. І без якогось балансування потоків ті обмерзання будуть постійно, бо там полюбому є дизбаланс. Маєтсья на увазі що ви мали би виставити роботу своєї ПВУ в оптимальному для вас режимі в баланс хоча б плюс-мінус. Однакові оберти не означають баланс, хіба що у вас однакових опір приточних і витяжних каналів. Фіксуєте для себе бажані оберти притоку, замірюєте який розхід виходить, далі вирівнюєте до цього значення витяжку і фіксуєте як якусь відправну точку. Навіть при такому "балансуванню" до умовних -5С напевно можна просто трохи підняти витяжку і цього могло би вистачити, без оцих постійних коливань туда-сюда. А при -10С і нижче нічого не спасе, хіба що двохкратне збільшення витяжки. А так, якщо у вас менше 100 кубів, так щей присутній дизбаланс в сторону притоку (скоріш за все так і є), то марна справа щось робити. п.с. Перейменуйте датчики, а то не зрозуміло що який означає 🙂