TaurosRMK

Нажаль ні, повітровід висить в повітрі на висоті десь 0.7-0.8 м над перекриттям. Ваша ідея наштофхнула мене на іншу ідею. Можна на тому ж прямому відрізку, напевно краще після вимірювальних трубок, зробити невеликий виріз в повітроводі, буквально 5х5 см, і зробити невеличку коробку з оцинковки, щоб помісити сенсор фактично в повітровід, в таку міні кишеню, щоб не заважати основному потоку. Але там буде постійно тепле повітря, гарно це ізолювати, щоб точно не боялося промерзання. Варіант ніби робочий, тільки гнучкі трубки все рівно будуть прокладені в шарі мінвати і скоріш за все там все рівно буде конденсувати.

Я про такі і згадував, але думав вони керамічні, або є і керамічні, і пластикові. Єдине що тут треба обтискати проводи, але ті накінечники, кільцеві чи вилочні, навіть під 2.5 мм2 провід, ну вони такі тоненькі, що страшно як він може витримати якісь токи. Монолітний провід завести і зробити кільце буде напевно надійніше, ніж ті накінечники. Маю в наявності такі під 2.5 мм2, діаметр внутрішній 4.2 мм, зовнішній 6.6 мм, а товщина металу лише 0.5 мм в кращому випадку. Трохи товстіше ніж фольга. В перерахунку це десь 1.2 мм2 і наче має витримати 1.2 кВт, але дивишся на той накінечник і страшно якось.

Так напевно не вийде. Місце монтажу трубок в повітровід порівняно недалеко від корпусу з теплообмінником, але тільки в цьому місці є прямий відрізок на якому можна змонтувати трубки і проводити заміри. Якщо трубки залишити тут, але сам сенсор сховати в тепло, то треба буде десь 2.5-3 м (два куски по 1.5 м) гнучкої трубки щоб їх рознести і сенсор сховати в тепло. Теоретично це ніби має працювати без проблем, в коді є компенсація на довжину і діаметр трубок, але виглядає що це дуже багато, біля 3 м трубки. На відстані до 1 метра можна було би спробувати.

Ну от, потепліло, датчик знову працює 😅

Які є альтернативи для таких клемних колодок? З того що попадається під 2.5-4 мм2 там ток лише 3А. В канальному нагрівачі він Вентс на 1.2 кВт стоять такі колодки, не скажу якого виробника, але такого типу, а там 5.2А току... Може якісь кращі за масовий китай, але тим не менше, вони не дуже зручні. Накінечник чи монолітний дріт заходить буквально на 6-7 мм і фіксуєтсья невеликим болтиком. Дещо перероблюю в тому нагрівачі і потрібно більше точок підключення, тому думаю чим би замінити. Є ще керамічні колодки, але вони під кільцевий накінечник. Ніби можна обтиснути один раз і забути, але з тими накінечниками також нюанси. Накінечники кільцеві невеликих розмірів таке відчуття що для силового навантаження зовсім не підійдуть.

Може панство тут щось порекомендує. Є невеличка проблема, яку не знаю як вирішити. Маю DIY датчики потоку повітря на базі SDP810. Сенсор стоїть вертикально штуцерами вниз і під'єднаний до трубок які в повітроводі через гнучкі трубки з внутрішінім діаметром 4 мм. Внутрішній діаметр штуцерів на сенсорі напевно десь 2.5 мм, тобто зовсім невеликий, а прохід в самому сенсорі напевно ще менший. Повітроводи на холодному горищі, утеплені декількома шарами рулонної мінвати. Сам сенсор знаходиться поза контуром утеплення, тобто трубки в повітроводах зафіксовані, до них підключені гнучкі трубки по ~45 см і на іншому кінці сам сенсор. Проблема яка виникає це те, що з часом сенсор який на приточному каналі, пропадає, точніше перестає фіксувати перепад тиску. Повітря витяжки вологе, по датчику який стоїть через 2 м показує не нижче 50% вологості витяжного повітря. Відповідно невеликий потік такого повітря потрапляє в трубки які вмонтовані в повітроводі і рухається до сенсору. В гнучких трубках повітря конденсує, бо вони поза контуром утеплення. В цілому воно так може працювати, конденсат не може піднятися аж до самого сенсору, тому що стікає по трубці вниз. Але з часом конденсат напевно випадає в самому сенсорі і блокує прохід повітря, після чого сенсор нічого не фіксує. Допомагає "продування сенсору", зняти вхідну трубку з сенсору і він затягне холодного повітря. Але коли на вулиці мінусова температура, то це може знову повторитися. Хоча зворотня ситуація також можлива, сенсор може повернутися до нормальної роботи, коли конденсат просохне, але це може зайняти декілька днів, або навіть більше тижня. Що зовсім не влаштовує. Якщо довго не повертається до нормальної роботи, то приходитсья лазити на горище і "продувати". Що я пробував вже робити. На гнучкі трубки натягнув ізоляцію зі спіненого каучуку, трубка 6 мм, товщина ізоляції 9 мм. Сенсор так і залишався на відкритому повітрі. Не помогло. Потім ці ізольовані трубки разом з сенсором засунув під шар мінвати і зверху ще накрив мінватою. Аналогічно не помогло, при чому навіть швидше сенсор забився, ніж він був на відкритому повітрі. Потім дещо переробив конструкцію, змонтував сенсор прямо на вихідний штуцер трубки, яка монтується в повітровід, а інший вихід підєднав гнучкою трубкою. Це все було під великим шаром мінвати і практично прилягало до оцинкованого повітроводу який був постійно теплим від витяжного повітря. Тобто можна сказати що вся конструкція була в теплому контурі. Поки закінчував інші справи, зліз з горища, а сенсор вже не подає ознак... Єдине не зрозуміло чому так швидко, адже він був в теплому контурі. Як результат повернув все як було раніше, виніс сенсор за межі утеплення і під'єднав через гнучкі трубки по 45-50 см, які не утеплював нічим. Деякий час все було ок, а сьогодні знову повторилося. Останні дні було майже по -10С, тому саме це стало причиною. Можна звісно почекати декілька днів, трохи потепліє, сенсор просохне і повернеться до нормальної роботи. Але хотілося би зробити так, щоб таких ситуацій не було. Якщо це взагалі можливо. Аналогічний сенсор на приточному каналі після теплообмінника працює без збоїв більше року. Просто там немає такої вологості і нічому випадати в конденсат, а мінусові температури взагалі не страшні для роботи сенсору. А от з витяжним є проблема, особливо в морози. Що можете порекомендувати в такому випадку? Подумав може сенсор помістити в коробку з 50-100 мм ЕППС, щоб він був повністю ізольований від зовнішнього повітря. Але й гнучкі трубки також треба ізолювати, тим же спіненим каучуком, але може його мало, тому ще декілька разів це все обмотати мінватою...Маю пів рулону мінвати, може вистачить? Але фактично я це вже робив, навіть скоротив довжину трубок, щоб вони разом з сенсором повністю помістилися під шар мінвати. Щось не дуже помогло.

Не знаю. Потрібно шукати реальні відгуки, а не маркетингові тексти. В свій час в 2022 також дивився на те, як позбутися вологи і всіх пов'язаних з нею проблем, які вилазили кожної зими. В будинку також не було ніякої вентиляції. Розглядав рекуператори через стіну, але потім відкинув їх. По нормальному одним-двома не обійтися, все ж залежить від площі/об'єму і кількості людей. На 100 м2 і 3-4 людей напевно 3 або навіть 4 шт потрібно. До вартості одного рекуператора потрібно додати вартість зробленого отвору через стіну, а також прокласти кабель від коробки чи щитка (у кого які загони), плюс монтаж цього всього. Штробити стіни по готовому ремонті не кожен захоче, а прокладати якось в кабель каналах чи просто через подовжувачі, ну це тоже не вихід. Тому прикинув що купити і змонтувати 4 таких рекуператори не так і дешево, навіть при умові що сам це буду роботи, крім буріння отворів крізь стіну. А також не викликав довіри такий пристрій. Тому прийняв рішення робити централізовану приточно-витяжну систему з рекуператором. Приточні канали в спальні/вітальні/дитячі, а витяжні в кухні, ванній, технічних приміщеннях. Спочатку це все було напів саморобним, але через рік перейшов на заводський рекуператор. Ні разу не пошкодував про централізовану приточно-витяжну систему вентиляції.

Приточно-витяжна система вентиляції з рекуператором вирішує проблему з вологістю раз і назавжди. Потім ще буде проблема як повернути вологість до норми, бо за деякий час весь будинок "висохне" до 35%, якщо не нижче.

Спробував для нагрівачів керування Slow PWM + PID, щоб зменшити вплив від SSR регулятора напруги з сигналом 0-10В. SSR залишилося те саме, тільки додав Slow PWM, який перевів SSR в on/off. В цілому все ок, уставка підтримується на рівні без різких коливань і перегрівів. Але як результат через 2-3 години роботи ESP32 почала давати збої, що призводило до втрати wi-fi. Повернувся назад до звичайного PID через 0-10В.

Спеціально для пана. Сьогодні помірний мороз, вирішив протестувати без нагріву вхідного повітря. ~130 кубів початково, 0С пітримує нагрів з вулиці, з будинку 19С, потік майже рівний, як і швидкості/оберти вентиляторів. Інші дані на скрішнотах. Через 40 хв без нагрівача. З вулиці поступає -8.5С, потік витяжки дещо впав, приблизно на 20-25 кубів, трохи знизилася температура вихлопу. Підняв витяжку щоб вирівняти потоки, по 130 кубів. Витяжку прийшлося підняти аж на 8%, трохи піднялася температура з будинку, але на вихлопі стало холодніше. Також приблизно 40 хв очікування. Повернув витяжку до стандартних 44%, при яких за нормальних умов є баланс потоків. Очікування біля 20 хв, а витяжка вже видає всього 90 кубів. Значить опір теплообмінника значно збільшився і витяжці вже важко протиснутися через нього. При цьому різко почала падати температура вихлопу. Трохи більше півтори години, а потік витяжки доволі суттєво впав, з 130 м3/год до 90 м3/год, на 30%. Якщо так покористуватися більше часу, то думаю впаде ще нижче. Бо десь в той час коли я вимкнув нагрівач і температура з вулиці почала знижуватися, між пластинами почав збиратися конденсат у великій кількості, а при -8С з вулиці він одразу почав підмерзати в самій холодній точці. В мене ТО на ребрі і в самому низу найхолодніша точка, там і починаєтсья обмерзання, яке поступово перекриває частину каналів. А датчик знаходиться трохи далі від ТО, на вході в круглий канал, і спокійно показує +8С, бо частина повітря все ще прохидить через вільні канали ТО. І здаєтьсь нічого страшного, а ТО вже обмерз 😐 При розміщенні ТО на стінці це відбуваєтсья ще швидше. Запустив посилений підігрів на +8С, по легко тане, куби на витяжці зростають.

Як боротися з цим? Бо вилізло це цього опалювального сезону, а попередні роки такого ніколи не було. А детальніше можна, бо трохи не зрозумів? В бачку на холодну треба перевіряти і спустити теплоносій, вірно? А в системі по манометрі в котлі? Десь в листопаді була ситуація з різким ростом/падінням тиску по манометру, потім спустив воду з бачка, а там майже не було тиску. Мембрана наче не пробита. Підкачав бачок до 1 бара, по манометру в котлі було 0.8 (але мало би бути 1 бар?), якщо не помиляюся, підкачав ще води до 1.3 і так працювало. На гарячу тиск зростав до 1.5 не більше. Але десь через місяць-півтора тиск на холодному котлі знову впав до 0.8-0.9 бара. Бачок здаєтсья тримав біля 1 бара, як було підкачано раніше. Знову підкачав в систему до 1.4 бара. І чисто по здогадкам десь в цей час і почалися ці дивні звуки при користуванні гарячою водою, а недавно і при зупинці котла.

Посторонні звуки в системі опалення, ніби хтось стукає по трубах/радіаторах. Помітив що останнім часом їх стало більше і тільки в моменти вимкнення котла. Тобто коли котел гріє, все ок, як тільки нагрів припиняється, тут же стукіт по радіаторах. Також така сама ситуація буває коли користуюся гарячою водою від котла і подача води перекривається, такий самий звук, але трохи тихший. І це в різних місцях відбувається. Чисто припущення що більше всього це траплятися коли котел грає довгий час. Бо коли пробував зловити звук, нагрівав 10-15 хв і вимкнув, то нічого не відбулося. В чому може бути проблема?

chatgpt.com Користуйтеся

Так ви просто запобігаєте обмерзанню теплообмінника, збільшуючи об'єм витяжки. Я не це мав на увазі, хоча частково і це, а те що ПВУ мала би працювати в нормальних умовах при балансі потоків, тим самим досягаючи максимального ККД. Якщо у вас є баланс потоків і відповідно мінімально рекомендований потік повітря для вашого ТО, то в цілому до якоїсь мінусової температури можна спокійно нічого не робити, сам ТО справиться. Не знаю які у вас показники вологості на вході в ТО, але для прикладу ось такі показання. З будинку 45% і 20°C / з вулиці 90%, то до -3°C, а то навіть і до -5°C можна не турбуватися про обмерзання, при умові що потік повітря не менше 100 кубів. А якщо з будинку 21°C і 50%, то навіть можна спробувати до -7°C з вулиці. В такому випадку отримаєте на подачі дуже високу температуру. Але якщо буде дизбаланс в сторону притоку, то це зразу портить всю картину, приточного повітря більше, витяжка хоть і тепла, але охолоджуєтсья швидше, і як результат на вихлопі температура різко падає. Ви починаєте бустити витяжку по якимось там алгоритмам, але потім вона все рівно повертається до ваших робочих швидкостей, де знову є той дизбаланс на приток. І з часом знову те саме відбувається. Ось реальний приклад, потоки на балансі, вимкнув нагрівач, з вулиці поступає майже -1°C, на вихлопі 7.2°C. Збільшую приток, чекаю деякий час і ось, температура вихлопу впала більше ніж на 2°C. І це лише при -1°C з вулиці, а при -5°C цей процес ще швидший. А якщо малі потоки, відповідно малі швидкості, то витяжному повітрю ще важче проходити через наповнений конденсатом ТО. Тобто картина приблизно така. Наприклад у вас дизбаланс на приток +20%, на вулиці мороз, вихлоп починає падати до нуля, ви почитаєте бустити витяжку. З часом вихлоп піднімається вище 7С, чи скільки ви там вказали, витяжку повертаєте знову до свого "балансу" по обертах. Все стає на свої місця, приток знову переважає на 20%, Т вихлопу починає зменшуватися, цикл повторюється. Але якщо б ви мали баланс потоків, то до певних температур (як на скріншотах вище) можна було би уникати цих частих циклів розморожування. А іноді було би достатньо просто витяжку підняти на 2-3% і вихлоп також би піднявся, і так би працювало собі. Не знаю як правильно, головне щоб було зрозуміло. В мене ось такі назви, здаєтсья колись ще до епохи ШІ підглянув такі назви в якомусь мануалі до ПВУ. А зараз ШІ те саме пропонує.

Для запобігання потрібно хоча б притримувати мінімально рекомендовану швидкість в теплообміннику, 0.5 м/с, а це для вашого ТО має бути десь при 100 кубах. І без якогось балансування потоків ті обмерзання будуть постійно, бо там полюбому є дизбаланс. Маєтсья на увазі що ви мали би виставити роботу своєї ПВУ в оптимальному для вас режимі в баланс хоча б плюс-мінус. Однакові оберти не означають баланс, хіба що у вас однакових опір приточних і витяжних каналів. Фіксуєте для себе бажані оберти притоку, замірюєте який розхід виходить, далі вирівнюєте до цього значення витяжку і фіксуєте як якусь відправну точку. Навіть при такому "балансуванню" до умовних -5С напевно можна просто трохи підняти витяжку і цього могло би вистачити, без оцих постійних коливань туда-сюда. А при -10С і нижче нічого не спасе, хіба що двохкратне збільшення витяжки. А так, якщо у вас менше 100 кубів, так щей присутній дизбаланс в сторону притоку (скоріш за все так і є), то марна справа щось робити. п.с. Перейменуйте датчики, а то не зрозуміло що який означає 🙂

А який там максимальний baud rate?

Та я зрозумів, у вас канальний сенсор, а той що я показав хз як назвати, в канал його не запхаєш, хіба що вільно-висячим можна назвати 😅 Мені то в канал і не обовязково, якраз закріпив на стінці в середині корпусу ПВУ, але зараз там все ще І2С в такому самому виконанні на проводі. В китайців чомусь важко випросити фото сенсора в розібраному виді.

Таки зняв, під термоусадкою немає герметика і вона без клею, тому туди 100% потрапляла би волога і з часом датчик сказав би "бувайте". Але це вже не важливо, датчик запоротий через китайську програму )) Продавець надав ПЗ і мануал, відкрив ПЗ, підключився до датчика, дані зчитуються. Побачив що там є можливість вибрати baud rate 115200, вибрав і натиснув застосувати, зміни застосувалися і ПЗ запросило перепідключити датчик. Від'єднав живлення, почекав пару секунд, підключив і на тому все, датчик не подає ознак зв'язку 😅 Ні на 115200, ні на 9600, та взагалі всі до 115200 перепробував, і ніяк. Як його реанімувати і чи взагалі це можливо, без поняття. Тому хай спочиває 😕 @volomoto Чи є у вас фото сенсора який використовуєте в розібраному виді?

Якийсь дивний датчик... Інструкції в продавця немає, знайшов гулі якусь pdf на китайському сайті. Прочитав через Modbus Poll, в регістрі baud rate стоїть "2", це наче має відповідати 2400, а по факту підключаєтсья через 9600 (заводське значення). Пробую змінити на 19200, зберігаю, перепідключаю датчик і ніфіга, та сама "2" в регістрі і підключення знову через 9600. Адреса пристрою змінилася, а baud rate чомусь не хоче. Також якісь дивні значення в інших регістрах, особливо коригування температури і вологості. Наврядче вони на заводі "калібровані", але це просто звичайний зсув показань сенсору. Брак якийсь, напевно треба рефанд робити і дивитсия що там під термоусадкою 😅

Що панство скаже про такий датчик, чи можна його використовувати на витяжці після ТО, тобто там де постійний конденсат в зимовий період? Плата залита якимоcь герметиком, зверху термоусадка, але чи залати плата під термоусадкою, це важко сказати. Термоусадка схоже без клею, тому волога може проникати під термоусадку, особливо під тиском повітря, і якщо там не залито герметиком, то напевно буде погано. Знімати термоусадку не дуже хочеться. Взяв один для тесту, точніше для використання в приточному каналі після постнагрівача, там конденсату немає. По фото на алі виглядало що там всередині така ж плата, як і та що поруч, тобто нічим не покрита, а виявилося що загерметизовано. Корпус звісно немає ніякого ІР захисту, продуваєтсья наскрізь, але не в корпусі питання. Як рекомендував пан @yur43, взяв ще RTC модуль, контролер тепер буде мати годинник 😅

З вологістю звісно зовсім біда... 😐

Все таки Kincony A2 знадобилася, але не в щитку. Довго думав як перевести чотири датчики біля теплообмінника з І2С на RS485, навіть було спаяв невеличку плату і вона навіть працювала. Але під самий кінець прийшла геніальна ідея, Kincony A2 готова плата з обвязкою живлення на 12В і RS485, а також цифровими входами, якраз чітко підійшла під мої потреби. Розмістив її на горищі біля ПВУ, через мультиплексор підключив наявні 4 датчики І2С і також оберти від вентиляторів на цифрові входи. І тепер вона як слейв шле дані з датчиків і оберти на головний контролер. Профіт. Дроти від І2С датчиків десь приблизно по 60 см, поки ніби все добре, перезавантаження, які були до того через шину І2С, зникли. Принаймні за 2 дні роботи не помічено. Інші пристрої реалізовані через ESP32 + TTL-RS485 конвертер. Едине що спочатку збило з толку, думав що знову щось пішло не так, так це на простоях які в ESPHome зроблені як модбас слейви, в логах одні попередження. Як сказав жпт, це специфіка роботи модбас контролера в ESPHome, тому що слейви бачать все що відбувається. Але в той же час мастер веде себе спокійно, в логах чистота, всі дані приходять. Так що все ок, всі датчики переведені на RS485, жмут непотрібних проводів викинув, залишилася тільки вита пара 😅 На нагрівачах залишив плавне керування через SSR 0-10В, але виніс їх прямо в коробку самого нагрівача. Прикрутив SSR до стінки нагрівача, радіатор зі зворотньої сторони. Але враховуючи що то все на холодному горищі, то навіть без радіатора той SSR не нагрівався би ніяк, але хай буде. В результаті в щитку тільки один контролер, регулятор 0-10В і блок живлення, а також клеми. Майже половина щитка пустує. Також помітив деякі покращення. Раніше якщо індикаторною викруткою торкнутися клем блоку живлення чи то 5В, чи 24В (+DC / GND), то індикатор світився. Аналогічно з шиною RS485, індикатор також світився на клемах А/В 🤔 Це дивно було, тому що такого не мало би бути. Зараз же вирішив перевірити, а цього вже немає, індикатор на слаботочці не світиться. Значить стало краще. А в чому була проблема, так і не дізнаюся, силових дротів не стало менше, а от слаботочки стало менше. І раніше в щитку по кабель каналах була каша, всі дроти в перемішку, не звертав на то увагу, а зараз всі силові дроти прокладені в лівому кабель каналі, а слаботочка в правому. Може то були сильні наводки через переплутаність всіх дротів в кабель каналах. Тим не менше зараз це зникло і це добре.

Економія чи так було завжди? Нагрівачі в системі вентиляції раніше були підключені ВВГ-нгд 3х1.5, якщо не помиляюся від Мега Кабель. Зараз треба було подовжити кабель, а в результаті просто поміняв кабелі місцями (довший на коротший), а той що коротший замінив на цілий кусок здавалося би аналогічного ВВГ-нгд 3х1.5, але від ЗЗКМ (вказано Electro Cable Group ЗЗКМ). Але порівнюючи ці два кабелі, якось дивно стало чому топовий (?) виробник зробив такий кабель. Перетин жили ніби відповідає (хоча не заміряв, але з вигляду однаковий як і в Мега Кабель), але сам кабель значно гірший, як на мій погляд, чи то може в межах норми... жили скручені, ну це ніби ок (чи ні?), ізоляції на жилах зовсім трохи менше ніж в Мега Кабель, відсутній тальк чи що там в середині має бути, а товщина зовнішньої ізоляції також порівняно тонка, може 1.5 мм. І в загальному діаметр цілого кабелю ЗЗКМ напевно на 2 мм менший від Мега Кабель. Якщо дивитсия з відстані, то зовсім трохи товстіший за виту пару F/UTP, та й виглядає також витим. Це нормальний вигляд ВВГ-нгд 3х1.5 чи просто зекономили? Раніше ЗЗКМ не використовував, може вони постійно так робили.

Так у вас же наче нагрівач є на вході в ПВУ чи навіть в самій ПВУ?🤔

Нагрівач на вході )) До речі, я тут провожу деякі зміни і вентиляція тимчасово не працює. Залишив її вимкненою і забув про теплообмінник. Пройшло кілька днів, якраз гарні морози, вирішив заглянути, а там ТО обмерз... 😕 Треба було перед зупинкою добре прогнати і прогріти, а краще навіть зняти і занести в хату. Але то вже історія. Розмерз в хаті, промив його добряче, вже другий день в теплі, день стояв у ванній, день на теплій підлозі. І от глянув, а між пластинами все ще є каплі води. Тобто за два дні він так і не висох з середини. До чого це тут. Оскільки у вас вентиляція на низьких обертах, то цілком ймовірно вентилятори не можуть вигнати конденсат з середини і він обмерзає не тільки на виході з ТО, але й глибоко в середині. Від цього і страждає ефективінсть, а також з часом обмерзання все більше і більше. Ваш експеримент якраз це і підтверджує.