Улыбнуло

[muvic]

В следующем году на Евровидении!

 

так расєйська пєдєрація наче не збирається наступного року брати участь.

[Музей]

так расєйська пєдєрація наче не збирається наступного року брати участь.

 

Эссэсна, она к тому времени превратится в дюжину бывших Рассей.

[Walduk!]

Обратный эффект:

в селах Украины теперь колорадских жуков называют сепаратистами.

[ТРУДОГОЛИК-КАРЬЕРИСТ]

Как, австрияки победили? Да мы же их в войну ТАНКАМИ задавили!!!...

Люди, ну это же жутко! Это страшно! Это же бесчеловечно!

так они с одной законспирированной партии "ХУЙЛО"

[ТРУДОГОЛИК-КАРЬЕРИСТ]

Подъезжает Илья Муромец к камню, а на нем с одной стороны написано, а на другой накакано!

 

скачет Илья Муромец,день,ночь,два дня,три,неделю.

перекресток,и камни.

смотрит на правом написано,на право пройдешь,мзды получишь,смотрит на лево,написано ,мзды получишь,смотрит прямо,тоже мзды получишь.

ну Илья не растерялся смотрит назад,там тоже камень,и надпись,назат повернешь мзды получишь.

стоит растерян,чешит затылок...

тут голос с верху.

а долго будешь думать,прям тут мзды получишь.

[ТРУДОГОЛИК-КАРЬЕРИСТ]

приговорен к низшей степени наказания,расстрел.

[Evgenich]

 

Ничто так не скрашивает плохую характеристику, как хороший некролог.

(с) Александр Ратнер

[IEC 60364]

[Некто]

фотошоп рулит

[alexandr_e]

[Некто]

 

РЕИНКАРНАЦИЯ?..

 

[alexandr_e]

Было скучно...

 

[alexandr_e]

[DEN24]

 

- Владимир Владимирович, тут звонят из Киева, просят дать трубку "этому ***асу"...

- А, это Медведева, я-то - ***ло.

 

[DEN24]

(ссылка на изображение устарела)

[alexandr_e]

[IEC 60364]

[spoiler=Про їду та її вред... і пользу...]

 

В дєцтві нас учили, що завтрак ззіж сам, обід поділи з другом, а ужин отдай... Добкіну. Кажуть шо січас ця концепція уже устарєла і можна жерти коли захочеться... Ми так і робимо часто... Ото, бува, ззіси цельної овсянки на воді з половиною єжевичної ягоди зранку, та в обід отвєдаєш дикого рису з грибами шіітаке... І цілий день така льогкость во всьом тєлє... Аж поки увечері не вип’єш півтори бутилки водки з двома пачками пільменів. З сметаною разумєється... Ну, це перед Київським тортом і вареннячком... Це в лучшем случає... Бо якшо є якісь гості в домі, то вже після Київського торту якомусь мудрому чоловіку ше вздумається ззісти пару грибочків з банки... На коня, так сказать. Ну і з водкою, да... Бо я ше не стрічав в жизні чоловіка, якому б хотілося маринованих грибочків просто так, без водки... Якщо серед ваших знакомих такі є, то не довіряйте їм ні на секунду і гоніть в шию, бо це люди неіскрєнні і закомплєксовані... Сьогодні він вам їсть грибочки без водки, а завтра встроме ножа ззаді... І це ше харашо якшо – ножа... І після грибочків все починається по новому кругу... Вєчне возвращєніє, як писав Ніцше... А потом встаєш утром і справедливо думаєш: херня воно весь цей здоровий образ жизні... Жреш-жреш ті шіітаке, а воно тіки хуже становиться...

 

Тому я вас від пізніх вечерь все таки застерігаю... Хоча ісключить їх полностью тоже невозможно, клянусь вам лічним опитом. Десь пару місяців назад, помню, встав я посеред ночі, часа в три, шоб випить стакан холодної води з лаймом... Поліз у шкаф по стакан, а в шкафу лежить “Пряник “Золотоніський” з повидлом”... Та ше при чому і не сам лежить, сука, а в акурат коло бутилки “Хеннесі”... То води я так і не попив... А лайм десь к їбеням закотився за холодільник. Ну і *** с ним. По-моєму він там і досі лежить... Лайм мене вже тоді не інтересував. Бо я сидів і думав важкі думи, шо люди в принципі, злі, жестокі і неінтірєсні... Ну не всі, а тіки ті, до кого мені удалось дозвониться... Жоден, жоден (!!!), бля, не дослухав до кінця як я його уважаю... Сплошна стіна ненависті і непоніманія... Хотя нє, один таки, кажись, найшовся, ну він на той момент уважав мене ше більше чим я його... Ну об’яснить цього вже не міг, бо перейшов в разговорі на упрощонний варіант есперанто (в ньому іспользується тільки фраза “Ммм-м-м”) і я поклав трубку сам...

 

Ну я пишу вам цей пост не для того, а для того, щоб спеціально іспортить вам вечерній апетіт і врятувать від пару тисяч ненужних калорій.

 

Взимку 2010 року, успєшно проіпав президентську кампанію Юлії Володимирівни (в своє оправданіє могу сказать, що це не тіки моя заслуга, це – плід колективної творчості) я поїхав на заслужений отдих у Мексику...

 

В Мексику летіть тяжело і довго. Довго тому, шо вона далеко, а тяжело тому, шо невозможно бухать двадцять чотири часа підряд (з учотом стиковок і пересадок). Хотя мені і удалось спростувать цю істіну, не так це вже й важко... Як казала моя перша вчителька Марія Михайловна: можеш же як, хочеш... Да, магу, да...

 

По прильоту в Мехіко (з самольота цей город виглядає як найбільший в мірє лагерь беженців для совєцьких сборних гаражів) мені захотілося автентіки. І я попросив гіда повезти мене в правильне місце. То він і повіз... На якусь їхну троєщину... Потом оказалось, шо це центральна площа города. На центральній площі города росли брудні кактуси і красіво літала по воздуху жирна бумага з під якоїсь сільодки. Про то, шо саме з сільодки я узнав уже потом, бо вона мене таки нагнала і іспользовав порив вєтра кинулась на мене, як опитний і безжалосний орьол...

 

Ресторан, куди я прийшов був автентичним на сто сємдесят процентів. По углам сиділи персонажі, наче б то зішедші з фільму “Хороший, плохой, злой”. На вид їм було років триста-триста піісят... Сразу чось вспомнився фільм “От заката до рассвєта” Родрігеса-Тарантіно...

 

Ше там були музиканти. Вони грали за гроші для таких любителів екзотіки як я. Я їм дав піісят доларів і вони почали грать і співать... Потом оказалось, шо у них одна пісня стоє 25-ть центів, і то, як потом об’яснив гід, вони мене наіпали раз в пять в сравнєнії з кон’юнктурою ринка... В обшим, скоро у них закончився репертуар і вони попитались підмінить мєсний фолк “калінкою-малінкою” і даже “подмосковними вєчерами”. Ну я їм сказав “заткніться” і вони питали: сеньор, можна ми вже підемо додому? І даже пробували отдать сдачу, ну я їх одпустив і так... Перед цим я ім поспівав українських пісень з репертуару Квітки Цісик, Софії Ротару і раннього Скрипки, і вони казали: Муча Граціа, Гранде Сеньоро! ... Ну було замітно шо вони брешуть і шо їм не сильно понаравилось...

 

В завєдєнії було всього два блюда: текіла і томатний сок. Люди пили текілу, а мухи – томатний сок. Це всіх устраївало. Мухи були великі, зелені й довольні жизню... В один момент я попросив просто води, на шо офіціант мені сказав: та де ж її, плять, взять тієї води, - текілу пий, це вкусніше. Я согласився...

 

Під кінець вечера я сидів в углу разом з амігами і вже нічим од них не отлічався. По-крайнєй мєрі, внєшнє... В науці це називається мімікрія і симбіоз, по-моєму... Точно не помню, бо вчився я неважно... Ми з ними говорила про білого тигра Тігрюлю, яка бездарно програла вибори і про то, хто все-таки вбив Гетьмана і Чорновола... Аміги були дуже освєдомльонні в цих вопросах і оповідали свої версії, а може мені так тіки казалось, тєм болєє, шо по іспанськи я знаю тільки одне слово – Барселона.

 

Потом, коли я вже не міг пить фізічеськи (потому шо устав, як співав Висоцький), то я пішов додому. І на виході в пориві чувств і родственності душ дав сто доларів якомусь мєсному бомжу. Після чого він повз за мною на колінах кілометра два, єлі одчепився... Для цього йому понадобилось дать ше двадцять доларів... і він уповз обратно... Не ісключено, шо в дальнєйшому він став президентом якоїсь страни...

 

А ноччю мені було пагано. Дуже пагано... Я помню цей день (ніч), бо саме в цей день Янукович прогодив процедуру еякуляції (чи – інаугурації, - так просто й не вспомню зараз)... В общим, десь там, далеко, у рідному холодному Києві Янукович здіймав над головою бутафорську булаву і клав руки на пересопницьке євангеліє, яке потом по-моєму, удачно й списдив... Чи то він якесь друге євангеліє списдив, - не важно... Важно то, шо у Києві в даний момент Януковичу було хорошо, а мені було в Мехіко – погано... Діалектика, пля...Вєчна ця, сука, діалектика, яка лізе коли її не просять...

 

Ну, зате, назавтра я мав на обід всяких вкусних мєстних существ... Ну, про це я потім розповім, пообідайте сначала, я ж не ізвірг...

 

(с)

[alex_1612]

На пике горы — не поверишь, дружище, -

Кругом — ни души! Да и быть не могло!

Я вдаль со скалы прокричал: «Красотище!»

А Эхо ответило: «путенг — xуйло!»

 

 

Тогда я подумал спокойно, бесстрастно:

«Почудилось. Надо поменьше курить».

Опять со скалы прокричал: «Жизнь прекрасна!»

А эхо ответило: «Мне повторить?»

[Stroim DOM]

[AlexNaymk]

[Stroim DOM]

(ссылка на изображение устарела)

[tesey]

Обратный эффект:

в селах Украины теперь колорадских жуков называют сепаратистами.

:D

[*Alexey*]

:D

новый виток развития секс фетишистской культуры :lol:

 

ПС: а через трубочку флажка надуть их как жабу (в детстве) (только компрессором) и пустить плавать :grin:

[Lana_CK]

новый виток развития секс фетишистской культуры

"Накажи меня! Накажи! Я буду твоим колорадо!" ))

[Некто]

В следующем году на Евровидении!