Mr. D

20% (сміття) - 2,5 тонни; 100% (на стінах) - 12,5 тонн

Дуже схоже. На жаль, жодного разу не бачив роботи з правилом, але ці сотні кілограм на підлозі бачив. Навіть не можливо було ходити у звичайному взутті. Якось траплялося так, що я завжди потрапляв на затирання штукатурки на наступний день, але після затирання штукатурка виглядає як пісок.

Так, звісно. Відомо скільки всього мішків приїхало (кількість кратна кількості піддонів). Відома площа стін та, звісно, ось ті погоні метри стін, де ширина менша за 1 метр. Від всього, що приїхало, віднімаю кількість саме штукатурного сміття (та ще деяку кількість на кілька промивок, результати яких в додатковій ямі, але це не дуже велика кількість). Ось так й отримую кількість того, що на стінах. Всю штукатурку з підлоги збирали на наступний або через кілька днів, поки та ще була більше або менше вологою. Звісно, щось потрапило на стелю, але це не виглядає сотнями кілограм.

Звісно, трохи кусками, але в більшості ні. Частина штукатурки вже поїхала на смітник, то ж особисто спробував на вагу мішки (не по 25 кг, але по 15 - 20 кг точно). Щоб все разом розмістити знадобилося 5 піддонів (піраміда висотою до 1,20 - 1,30 м). Мішків кілька сотень.

Зрозуміло, що якісь технологічні втрати завжди є кожен день на початку роботи штукатурної станції та наприкінці. Можливо, протягом дня трохи треба прогнати суміш. Питання тільки в загальній кількості.

Всі відходи в тих самих мішках, в які й була запакована штукатурна суміш. Приблизно порахував кількість мішків. За об'ємом всі мішки в купі з тільки штукатуркою виглядають на 5 - 6 кубічних метрів. Зрозуміло, що мішки на піддоні складені щільно, але все разом сміття виглядає як майже два - три піддони.

Звісно, матеріал привезти точно майже не можливо. Але наявний приклад показує, що 20 - 25% матеріалу фактично йде в смітник. Й не очікувано 2,5 тонни штукатурки фактично куплено та перероблено в сміття. Й тому цікаво зрозуміти так відбувається завжди або все ж таки це якась специфіка виконання робіт. Можливо, це якийсь короткий шлях для досягнення кінцевого результату. Точно відомо, що більше нікуди штукатурка не поїхала, все штукатурне сміття в наявності. Й ці 20 - 25% - це частина кошторису. Тому й спитав у спільноти завжди так багато штукатурки йде поза результатом робіт або 20% - 25% - це забагато.

На жаль, виявилося в реальних умовах ПВХ мембрану пошкодити досить легко. Тому так, додаткові 5 метрів не будуть зайвими. Нещодавно вихор закинув металічну деталь на дах і та деталь під час приземлення розрізала мембрану навіть разом з підкладкою.

Зрозуміло, що є якісь втрати під час роботи. Але ж не можуть бути втрати у 20%? 12 тонн штукатурки на стінах, а технологічні втрати 2,5 тонни. Або для штукатурних робіт це нормально? Мова, до речі, про звичайні побутові приміщення без складних конфігурацій.

Мова не про кількість штукатурки, яка залишається на стіні. Зрозуміло, що стіни різні, товщина штукатурки відрізняється на різних стінах, кількість штукатурки в різних місцях навіть однієї стіни може бути різна. Мова про штукатурку, яку збирають з підлоги та потім викидують як сміття. Ось питання в тому скільки цього штукатурного сміття утворюється звичайно. Тобто 10% штукатурки викидують або 20 - 30%? Якщо, наприклад, купити 500 мішків штукатурки, скільки мішків штукатурки буде з використаною штукатуркою, яка впала на підлогу й потім ту штукатурку зібрали як сміття?

У моєму випадку пошкодження в одній умовно горизонтальній площині. Думаю, можливо, й армований варіант мембрани спробувати припаяти.

Під час влаштування цементно-вапняної штукатурки на стінах за допомогою штукатурної станції утворюється деяка кількість відходів самої штукатурної суміші. Деяка кількість суміші втрачається під час налаштування штукатурної станції, потім під час мийки штукатурної станції. Але значно більша кількість штукатурних відходів також може утворитися після вирівнювання стін з вже нанесеною штукатуркою. Й питання до спільноти, яка приблизна та умовна норма таких відходів? 10% всієї штукатурки втрачається, або 20%, 30%? Звісно мова, про цементно-вапняну штукатурку в 25 кг мішках. Досить складно порахувати необхідну кількість штукатурки перед початком робіт, але, схоже, додатково треба рахувати й втрати.

Нагадайте, будь ласка, покрівельну ПВХ мембрану можливо купити в невеликій кількості? Є в роботі якась мембрана Sika, яку пошкодили. Тепер потрібна деяка кількість мембрани для ремонту. Думаю, саме для ремонту краще використовувати не найтовщий варіант мембрани. Та питання в тому, що залишки мембрани, якою закрили дах, десь загубили. Можливо купити в роздріб, скажімо, 1 квадратний метр покрівельної ПВХ мембрани?

Тобто фактично не використовувати батарею зовсім? Лише додавати періодично деякий струм для підтримки якось рівня заряду?

Мабуть, найдешевший готовий варіант з окремим пристроєм - solar-assistant.io/shop/products/device_rpi4 (€147). Якщо економити по ₴10 -15 за добу, то роки за 2 - 3 тільки ціна SolarAssistant повернеться, а там ще кілька років й вже термін придатності батареї можливо завершиться.

Ось це, мабуть, те, чого китайські інвертори не мають - транзит струму споживачам без вмикання заряджання батареї

Єдиний тариф в Україні, який зараз існує, це 50%/100% (нічний/денний), тобто ₴2,16/₴4,32. Відповідно 1 kWh на ₴2,16 дешевше вдень, ніж вночі. Скажімо, за 16 годин, коли діє денний тариф, споживання складає 7 - 8 kWh (хоча, звісно, в якісь дні менше, а в якісь дні й більше). Відповідно за 8 годин нічного тарифу достатня потужність, щоб заряди батарею з умовних 0% до 100%. Думаю, що в середньому інвертор споживає до 10% у разі заряджання батареї, так й до 10% у разі розряджання батареї, тобто до загального споживання всіх споживачів, ще треба додати близько 20% витрат на перетворення напруги спочатку AC > DC, потім DC > AC. Й ось, до речі, одразу виникає задача\проблема, що робити, якщо вдень споживання буде більшим, ніж наявна збережена кількість енергії. Якось треба виходячи зі значення SOC ввімкнути зовнішню лінію, але, скажімо, поки що не давати можливість інвертору заряджати батарею, якщо не прийшов час нічного тарифу. Це, схоже, дещо збільшує ціну такої інсталяції тому, що за допомогою якогось простого китайського інвертора такий алгоритм вже не вдасться реалізувати.

Хотів би спитати у спільноти є станом на сьогодні економічний сенс у заряджанні LFP батареї по нічному тарифу (₴2,16) з подальшим використанням накопиченої енергії вдень? Якщо підійти до питання з погляду що батарея вже є, то, звісно, або не використовувати батарею зовсім (й батарея все одно деградує в будь-якому зарядженому стані), або використовувати хоч якось. Там питання більше в тому, є економічний сенс купляти нову батарею для такого режиму роботи або ні, якщо електропостачання стабільне.

Це Ostendorf Skolan. Можливо, з подібних труб це й найкращий варіант. Трубу, звісно, бачив, але саме в роботі не бачив. Зустрічаю відгуки про те, що все ж приклеєна віброшумоізоляція на звичайній трубі дає значно кращі результати, ніж ось ці спеціалізовані труби, які менше шумлять, ніж звичайні труби. Пошукав, що є в продажу на сьогодні та вирішив спробувати готовий варіант віброшумоізоляції. Й пропозицій навіть існує деяка кількість. Звісно, не реклама, але якщо комусь цікаво, то купив ось такий варіант - Silent Pipe (ukrizol.xyz/ua/p1909705055-shumoizolyatsiya-kanalizatsionnyh-trub.html). Спробую.

Кажуть, що спеціалізовані внутрішні каналізаційні труби (двошарові, здається), які зменшують шум від стоків, використовувати особливого сенсу немає у зв'язку з їх досить високою ціною та досить посередньою фактичною ефективністю в порівнянні зі звичайними трубами для внутрішнього монтажу. Виглядає так, що влаштована додатково віброшумоізоляція досить непогано й значно краще розв'язує питання зменшення шуму від стоків в каналізаційних трубах. Використовується автомобільна віброшумоізоляція - спочатку влаштовують віброізоляційний шар, потім вже шумоізоляційний шар, але, схоже, є вже готова гібридна шумоізоляція саме для труб. Можливо, хтось міг би рекомендувати саме готовий варіант віброшумоізоляції для каналізаційних труб (мова про розміри труб 110 мм та 50 мм).

Є побоювання з приводу гербіциду. На деякій відстані є плодові дерева. Та, можливо, на ділянках де зараз ріпак будуть вирощуватися пізніше якісь потрібні культури - кущі або ще щось. Вирішили спробувати витягнути всі рослини з ґрунту.

Якось так трапилося, що на ділянці з'явилося багато ріпаку. Мабуть, насіння ріпаку приїхало з новим ґрунтом. Й ось цієї весни вже з'явилося ціле поле ріпаку. Питання в тому, як краще позбутися ріпаку так, щоб восени або наступної весни історія не повторилася. Ріпак досить легко виймається з ґрунту. Достатньо буде зібрати весь ріпак з корінням? Або достатньо лише покосити мотокосаркою таке поле ріпаку?

У цього пристрою є цікава особливість. Перемикання слід робити тільки тоді, коли споживачі за цим пристроєм вимкненні, тобто ці пристрої для комутування різних вхідних ліній розділяються на дві категорії - 1) ті, які можливо перемикати під навантаженням; 2) та ті, які ні (не слід перемикати під навантаженням). Разів сто на цьому форму про це, мабуть, вже писали. ) Думаю, саме цей SSQ225 працює тільки у разі перемикання без навантаження.

Хай там як, але бачу, що конденсат буває навіть в такій конфігурації, про яку йде мова в холодному приміщенні під покрівлею. Впевнений в цьому тому, що на такому горищі інколи буваю й бачу, що ось та сама мембрана має ознаки підтікань (сумніваюсь, що протікає саме покрівельний шар). Та і якщо звернутися до тих, хто виконує роботи на замовлення, то будуть пропонувати влаштувати мембрану. Наприклад, чув, що у разі облаштування фінального шару покрівлі з профільованого металу, конденсату навіть може бути більше. Контробрешітку теж бачив. Думаю, що контробрешітка збільшує відстань до бруса кроквяної системи у цьому завданні. Саморіз в цьому металічному виробі, думаю, має діаметр ближче до 8 мм, а це не малий отвір. Ще й попередньо, мабуть, краще просвердлити отвір або ні?

Бачу, що у разі будівництва покрівлі з використанням бітумної черепиці як фінальний шар в Україні звичайно роблять спочатку кроквяну систему, потім з матеріалу, який схожий на тканину влаштовують так звану мембрану, яка збирає та відводить конденсат, далі обрешітка, ОСП та відповідно ті самі бітумні гонти, з яких з часом ще сиплеться потроху той або мілкий сланець, або інший камінь. З того, що Ви пишете, припускаю, що якісь шари інколи не застосовують. Утеплювач саме в цьому прикладі я бачив на перекриті, тобто отримується під покрівлею холодне приміщення. Можлива ситуація, коли приміщення тепле, тобто поверх мансардний (у цьому випадку утеплювач знаходиться в площині скатів покрівлі й відповідно покрівельний пиріг має ще й утеплювач). Час від часу зустрічаю обговорення методів кріплення панелей й часто люди переймаються за те, щоб панелі не полетіли до сусіда або ще кудись, ще й додатково не відірвавши частину покрівлі. Тому здається, саме кріплення системи кріплення панелей до кроквяної системи і є важливим. Раз або пару раз на рік навіть в Україні бувають досить сильні урагани навіть лише протягом 5 - 10 хвилин. Й минулого року багато повалених парканів бачив, але у всіх у кого є сонячні панелі, всі панелі на своїх місцях.