Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Александр Аврамчук

Пользователи
  • Публікації

    3 376
  • Зареєстрований

  • Відвідування

  • Днів у лідерах

    7

Усі публікації користувача Александр Аврамчук

  1. Лавров після заяви Білого дому про згоду Путіна на зустріч із Зеленським пояснив, які "але" заважають РФ Сьогодні, 09:28 Лавров вважає, що деякі європейські лідери намагаються використати діалог для того, щоб "знову втягнути США у свою агресивну войовничу кампанію" Фото: EPA Міністр закордонних справ країни-агресора Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова продовжувати переговори щодо миру в Україні "в будь-яких форматах", але лише за умови чесного підходу. Про це він сказав на пресконференції, текст якої опублікував сайт МЗС РФ 20 серпня. Речниця Білого дому Керолайн Лівітт під час брифінгу 19 серпня, який транслювала адміністрація президента США Дональда Трампа, стверджувала, що нелегітимний президент РФ Володимир Путін погодився на двосторонню зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. "Трамп поговорив із Путіним телефоном, він погодився розпочати наступний етап мирного процесу, зустріч між Путіним і Зеленським, після якої, за потреби, відбудеться тристороння зустріч між Путіним, Зеленським і Трампом", – наголосила вона. Коли журналіст запитав Лаврова, коли можуть продовжити переговорний процес щодо України й чи готова РФ до тристоронньої зустрічі, він відповів, що деякі європейські лідери намагаються використати діалог для того, щоб "знову втягнути США у свою агресивну войовничу кампанію зі збереження й посилення України як інструмента стримування Росії". Лавров нагадав, що раніше у Стамбулі відбулося три раунди прямих російсько-українських переговорів, під час яких досягли домовленостей щодо гуманітарних питань, обміну полоненими й повернення тіл загиблих. "Наші переговорники запропонували створити три робочі групи – з військових, гуманітарних і політичних питань. Дотепер від України відповіді не надійшло", – поскаржився він. За словами глави МЗС РФ, під час нещодавньої телефонної розмови з Трампом Путін висунув пропозицію не лише відновити переговори, а й "підвищити рівень керівників делегацій". Лавров підкреслив, що ідею позитивно сприйняв американський президент, і Москва очікує реакції Києва. "Ми готові до будь-яких форматів, але коли йдеться про зустрічі на найвищому рівні, потрібно найретельніше їх підготувати, щоб саміти дійсно ставали підсумком переговорів, а не погіршували ситуацію", – додав представник країни-агресора.
  2. символічний удар в той час коли Трамп заявляе про гарні відносити з пуйлом і що пуйло хоче для нього укласти мирну угоду.
  3. ви фантазер. вони якщо і нададауть війська то для захисту обектів. не будуть їх війська на лінії оборони ніколи.
  4. війна ще не скінчилася. все попереду.
  5. Російський диктатор Володимир Путін хоче, щоб президент США Дональд Трамп забезпечив йому те, чого не може домогтися його армія. Про це пише The Economist, аналізуючи, що криється за обміном територіями, якого домагається Кремль, передають Патріоти України. Серед ключових цілей Путіна — західна частина Донецької області, яка залишається під контролем українських захисників. І для глави кремлівського режиму важливий не тільки символізм. Його справжнє завдання — це домогтися того, щоб Україна відмовилася від свого стратегічно важливого «поясу фортець». 50-кілометрової лінії оборони, що охоплює чотири міста і кілька селищ. Ця лінія перешкоджає Росії в досягненні мети щодо повного захоплення Донбасу і в здатності створювати загрозу іншим регіонам. «Пояс» проходить від Слов’янська і Краматорська на півночі до Дружківки і Костянтинівки на півдні. Головною метою військових зусиль Кремля за останні 12 місяців був Покровськ, розташований приблизно за 40 миль (близько 64,37 км) на південний захід від «поясу». Попри деякі територіальні успіхи окупаційних військ, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що для захоплення всієї Донецької області РФ знадобиться кілька років. Втрата «пояса фортець» внаслідок угоди з Путіним немислима для більшості українців, підкреслює The Economist. Насамперед ідея про те, що Україна могла б відвести свою лінію фронту назад і заново відбудувати оборону, нереалізована. По-друге, на підконтрольних Україні територіях Донецької області проживає понад 250 000 мирних жителів, зокрема 18 000 дітей, яким, у разі окупації загрожує викрадення. Однак найбільше побоювання пов’язане з тим, що, опинившись під контролем РФ, інфраструктура «пояса» буде використана як плацдарм для нової агресії. Для українців здача «пояса фортець» без бою рівносильна капітуляції і зраді жертв своїх збройних сил, резюмує The Economist. Крім того, мало хто вірить, що Москва готова дотримуватися будь-яких зобов’язань і не відновить війну.
  6. Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який посилює відповідальність за незаконне перетинання державного кордону, особливо в умовах воєнного або надзвичайного стану. Документ передбачає як адміністративні, так і кримінальні зміни. Про це повідомив у Telegram представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Законопроєктом пропонується: Скасувати статтю 204-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення — через її часткову неконституційність і неефективність. Передати прикордонникам повноваження з розгляду справ про незаконний перетин кордону (ст. 204-1 КУпАП). Доповнити статтю 332 Кримінального кодексу кваліфікуючою ознакою — вчинення правопорушення в умовах воєнного стану. Також законопроєкт передбачає запровадження кримінальної відповідальності за: незаконне перетинання держкордону в умовах воєнного або надзвичайного стану поза пунктами пропуску; перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури, її пошкодження або знищення; порушення встановленого строку перебування за кордоном призовниками або військовозобовʼязаними. Уряд також пропонує чітко прописати обов’язок дотримання дозволеного строку перебування за межами України для призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Законопроєкт має на меті посилити контроль і відповідальність у сфері прикордонного контролю під час війни.
  7. Президент США Дональд Трамп розпорядився пофарбувати стіну на кордоні з Мексикою в чорний колір, щоб метал нагрівався під сонцем і мігранти не змогли її перетинати. все для людей. постійно думає про них. можна ще високу напругу підключити
  8. в електронному кабінеті платника податку з компютера заходиш і дивившся і сплачуеш. все для тебе. щоб менше шастав по вулиці і не попав на ТЦК.
  9. Китай наздогнав Америку, і що з цим робити, ніхто не знає (детальний опис у старій статті в коментарі). Тож завдання американської зовнішньої політики насправді не таке легке, як може здатися на перший погляд. 1. Китай претендує на позицію світового гегемона, зайняту нині Америкою. Перший крок до цього -- китайська експансія у Південно-Східній Азії, успіх якої означає початок незворотного занепаду Америки й піднесення Китаю на першу сходинку. 2. Китай живиться російськими ресурсами та тішиться одноосібним правом власності на росію. Відірвати росію від Китаю не вдається. (Це можна зробити, розділивши росію на частини, але поки Америка не готова до такого радикального шляху.) Залежність росії посилюється, і це загроза для США. 3. США не мають хорошого рішення, як протистояти Китаю, й постійно шукають його. Але якщо Китай має росію не просто сателітом, а фактично васалом, залежною країною, то рішення немає взагалі. Бо ніхто не знає, як воює Китай (остання китайська сухопутна війна була півстоліття тому, морська півтора століття тому, обидві провальні для Китаю). Але всі знають, як воює росія: закидує супротивника мільйоном трупів. 4. Тому США бояться колапсу росії, звідси така обережність щодо санкцій та інших форм тиску. Обидва сценарії -- колапс влади в росії та консолідація влади в росії -- ведуть її до падіння в обійми Китаю. Китай все чудово розрахував і спланував. Що тепер робити Америці? Тож не звинувачуйте американців в нерішучості. На кону доля світу загалом й Америки зокрема. Тут потрібна обережність і виваженість. Що робити нам? Показати американцям третій шлях, який вже бачать окремі європейці: деколонізація, деімперіалізація росії. Завдання надзвичайно складне. Джерело: https://censor.net/ua/b3569599
  10. Заборонити Порошенку заходити авіаносцем в Україну
  11. бійці закінчаться в Україні, Європа змінить свою думку. захищати ж треба комусь европу від росіян. не европейцям же.
  12. знаєте чим розсмішив? спитав про вибори в Україні. Зеленський сказав що під час війни заборонено. Трамп спитав, якщо війна буде ще три роки, то виборів не буде? Зеленський розсміявся у відповідь.
  13. в Німеччині ще багато наших і не тільки в Німеччині.
  14. Швейцарія вже запрошує їх усіх. Або Угорщина . було б бажання. місце знайдеться.
  15. ти падаеш в в моїх очах все нижче і нижче. .. навіть не очікував такого . ти бляха на мої податки жирував на держбюджеті і будував собі басейн. потім вибрав клоуна, тому що тобі попортили таку малину. ненавиджу таких дармоїдів. через вас така жопа в країні.
  16. ухилянт. до чого тільки не додумаються, щоб не йти на фронт.
  17. "Путін, що йде по червоній доріжці, яку йому вистеляють американські солдати, то, звісно, безмежно гидотна картина. Але добре, що не тільки для нас, а й для американців", - пише інвестиційний банкір Сергій Фурса на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук" "І якщо це й ганьба для когось, то точно не для України. І важко на тлі такої картинки продавати, що ти став великим знову. Але от що важливо для нас – це те, як сильно зараз Європа підтримує Україну. І на рівні символів важливо. І в практичній площині, коли не дає Трампу тиснути на Україну так сильно, як йому б хотілося. Але передусім про символи. Про символізм. Бо дуже часто в Україні чуються голоси, що Україна нікому не потрібна. Що Європі треба наші люди й наші землі. Що вони заганяють нас у борги. Що насправді Україну ніколи не візьмуть у ЄС. І купу іншого лайна, яке так радо поширюють російські й проросійські джерела. А правда в іншому. Правда в тому, що заради підтримки України абсолютно всі європейські лідери збираються разом. У серпні. У сезон відпусток. І три дні поспіль як мінімум присвячують виключно підтримці України. І безпрецедентною делегацією летять у Вашингтон. Бо, як відомо, гуртом і Трампа легше переконувати. Важко пригадати хоч один подібний приклад за останні десятки років. А це означає, що Україна, війна Росії проти України – дуже важливі для Європи. Для провідних країн Європи. І що ЄС і його лідери не виходять із позиції "та нехай ця війна закінчиться хоч якось, а там подумаємо". Так, звісно, вони виходять і з власних інтересів. Але в цьому ж і фішка. Що успішна Україна тепер в інтересах Європи. Не бідна провінція й буферна зона десь на східному кордоні заможної Європи. Зовсім ні. І так сильно вкладатися можна тільки в того, хто дійсно важливий для тебе. І це ще раз треба наголосити – коли керівники провідних країн Європи, найуспішніших і найзаможніших країн світу, збираються разом і витрачають три дні для того, щоб підтримати Україну – це дуже важливо. Причому вони всі мають інтерес мати добрі стосунки зі США. Але не бояться ризикувати роздратувати Трампа. Ідуть на цей ризик заради підтримки України. До речі, це також каже і про те, що європейські цінності – то не порожні слова. Вони дійсно існують. Ми часто сміємося з Європи. Що дивно, коли бідний і хворий сміється над заможним і здоровим. Проте це факт. Часто кажемо, що, на відміну від нас, Європа не готова. Не хоче. Забуваючи, що ми самі б на місці Європи так само проводжали б російські дрони лише поглядом, якби, наприклад, мали мир із Росією, а Путін вирішив напасти на Білорусь. Але зараз саме Європа є дорослим у кімнаті. І саме ЄС допомагає Україні триматися. І військова підтримка України, навіть на фоні США, які відвалилися, цього року вже більша, ніж минулого. І Європа готова допомагати й далі. І саме Європу зараз ненавидять російські пропагандисти. Які починали цю війну з боротьби проти клятих англосаксів. І непомітно тепер кажуть, що Росія все життя дружила з американцями, а от ці європейці… Зараз багато приводів для песимізму. І багато втоми. Але серед усього цього на четвертий рік війни ми бачимо картину підтримки України всіма провідними націями Європи. Лідери яких готові дзвонити в Київ і говорити залізним голосом, що реформи важливі, але так само поспішають на допомогу Україні при зовнішніх викликах. Захищаючи Україну як від зовнішньої агресії, так і від хронічних хвороб. І все це ми побачили протягом місяця. Що не може не радувати. Що не може не бути проявом того самого світла в кінці тунелю".
  18. Замість цін ставили "ХЗ": аудит показав завищення вартості зброї для України з США на мільярди defence-ua.com/army_and_war/audit_pokazav_zavischennja_vartosti_zbroji_dlja_ukrajini_za_pda_na_miljardi_zamist_tsin_stavili_hz_a_vitrati_ne_pidtvredzhuvali-19891.html?fbclid=IwY2xjawMOwMxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFwQkRqT3R3eHZOakptbnU2AR5aTGKa2yDRshlJo0iA98xbTlWRvBcGIJ7mviQAApRhhmc78yw0aREoVe64IA_aem_yTOuL1xFLNYhsLLMbg4oMw
  19. типовий представник виборця зе. ухилянт, дивиться ролики про те як втікти з країни, офіційно не працює, податки не платить.
×
×
  • Створити...