allanek

Я розумію, що ми , зараз, дуже знервовані, але настільки ...Ви серйозно ?

Десь на форумі є тема, де людина розповідала, як він підготувався до зустрічі з тими, хто надумає залізти до нього в будинок. Там розповідь про захист будинку нагадувала одного з героїв фільму "Тремтіння землі", в якого будинок був схожий на поєднання захистного бункера зі складом зброї.

Гарненький руденький. зі спостереження в саду склалось враження, що рослини з червоним листям, все ж, таки, роблять картинку візуально важкою, нема легкості , рослини жовтого кольору, навпаки, додають легкості і в саду здаються прикрасами. Те руденьке повинно додати легкості.

Там по вулицях таке літало і не тільки таке. Літало таке, що сторічні сосни зрубало, наче ніж вершкове масло.

Жовтий бачила, червоний маю. А рудий, це як?

Дай Бог, щоб так воно і було, але краще не перевіряти, чи допоможе. Неподалік від мене. Прямий приліт. Це все, що залишилось від будинку. і він там не один такий.

І чим це допоможе? В мене будинок одноповерховий. Ховатись нема куди. "Дві стіни" теж не спрацює, бо якщо не вікно, то шафа з дзеркалами до стелі. Тому, коли виходжу подивитись на "небо в діамантах", здається, що на терасі безпечніше, ніж в будинку.

Так, згодна, що в нас троянди Остіна добре почуваються в затінку. Багато кого вони розчарували, коли з'ясувалось, що вони пристосовані до вологого і не дуже сонячного клімату. В мене була ще остінка Golden Celebration. Може я вибирала такі сорти, але склалось враження, що ці троянди створені для пейзажного саду. Принаймні, обидві троянди мені важко уявити в окремому розарію. Коли купувала, навіть, гадки не мала, наскільки він є прикрасою саду. Але місця потребує. В мене один Блю Ерроу був дуже пошкоджений уламком чогось, що летіло в наш бік а початку війни. Ялівець прибрали. В голові сидить цвяхом думка про те, щоб на те місце посадити пухироплідник. В мене насівається багато малечі від дорослих кущів. Цікаво, що з листям зеленого кольору набагато більше ніж з червоним. Сіянці з червоним листям то треба пошукати. Крім блакитних ялин червоне забарвлення пухироплідника дуже пасує трояндам рожевого кольору холодного відтінку.

Вчу, дурнику. 20230531_095021.mp4

І без вашого підтвердження вже здогадалась, що вище цього органу ваші очі не підіймаються. Якби тільки очі, схоже, що і язику теж є , куди прикластись. Що ви там про Мордор казали? Ментально ви з нього і не вилазили ніколи. сказав той, хто не знає ні української, ні бруднодупої, яку ввічливо називає "російською". Українською мовою " рахувати" може мати кілька значень, в тому числі і в випадку, коли я замість "вважати" використала "рахувати". slovnyk.ua/index.php?swrd=рахувати "6. перех., за кого - що, ким, чим, розм. Те саме, що вважати. Рахувати його [хазяїна кав'ярні] за постійного члена нашої сімки важко (Ю. Янов., II, 1958, 99). 7. неперех., розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь. [Кнуриха:] Все знаєш, рахує [Василь] про діла людські і мучиться, що не по правді народ живе (Мирний, V, 1955, 91); [Свічка:] Погано ж ти рахуєш, воєводо, Коли життя за грамоту даєш (Коч., П'єси, 1951, 220); // із спол. щ о. Грунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь. Роздумав собі [Гринько] так, що ожениться з Варварою, бо вона має хатчину й городець. Рахував, що на бульбу й капусту вистане [вистачить] їм грунту (Март., Тв., 1954, 318); Він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! (Гр., II, 1963, 347). 8. у знач. вставн. сл., неперех., рідко. Уживається для підтвердження певної думки. - І піп, рахувати - свячена особа, а він, як якийсь казав, важить на моє добро (Март., Тв., 1954, 286)." Коли я кажу, що замість поради мені, самому треба стулити пельку, тож маю надію, що я в правильному сенсі користуюсь висловом "стулити пельку".

Я бачу, що ви не знаєте і того, на якому намагаєтесь мені відповідати. Невже? Тоді дивно, що згадали його , як приклад. В вас проблеми не тільки зі знанням мови , ще і з логікою погано. Ви, поки що, докотилися до Чехії. І те, що ви миєте унітази в Чехії, ближче до Європи ваше мислення не наблизило.

Троянди...з тих, що залишились в саду...Остіна The Shepherdess. Залишилась тому, що нікому не заважала і я цьому рада. Невеличкий кущ, розлогий, росте під ногами великих рослин. Якщо і бачить пряме сонце то дуже недовго в другій половині дня. Троянда не поширена в наших садах, але для невеликих ділянок, в напівтіні, якщо є бажання мати троянду, то можна розглядати цю троянду. Невибаглива, не хворіє, навіть не скаржиться на те, що я її не годую. Згадую за неї, коли бачу, як квітне. Якщо шукаєте компаньйона до блакитної ялинки, то червоний пухироплідник мені дуже подобається в сусідах.

А ви рахуєте Чорновола людиною з сумлінням? Все його сумління закінчилось тоді, коли він сказав, що набридло жити в злиднях і тому піду працювати до ригів, бо хочу, нарешті, жити смачно. Посилання не просить, шукати не буду. Було це давно, за часів такого ж запроданця Ющенко. Казав це Чорновіл на якомусь з каналів ТБ, може десь і в газетах теж було. Тож про нормальність самосуду стосовно Чорновола, то питання моральності, а не закону, як на мій розсуд. Він повинен був закінчити смітником. Тож гадити в мізки людей блювотою ригів та ахметових, розуміючи, що верзеш те, що тобі замовили чи дали наказ "рабовласники" і робити це за гроші, що дають змогу "солодко жити" це нормально, а дії людей, що гидують цією істотою та показують де його місце, це не нормально? До кого він перекинувся потім не слідкую, бо то огидна істота, що спотворила пам'ять свого батька, що був і є стовпом державності України. Неподалік від мене є шматок лісу в кілька гектарів, мальовниче місце. Належить тому, чиї руки ніколи нічого не крали. Перед цим шматком лісу був ще шматок лісу, який дуже хотів той "бджоляр". Десь років з 10 дуже хотів. Нарешті він получив своїх "33 срібника" , як завжди, "в оренду на 49років", коли треба було агітувати за януковіча на останніх виборах. Може пригадаєте за кого агітував "бджоляр", чиї руки самі нічого не беруть, бо до них все саме липне? Смітник, то місце в історії країни, що тарасика чорновіла, що ющенка. В любих сенсах.

Спробуйте звернутись за роз'ясненням до районного відділу земельних ресурсів з цим питанням.

А що заважало викликати геодезистів та офіційно переміряти межі ділянки? Ми, наприклад, так і зробили перед тим, як ставити паркан між нами і сусідкою. І тоді стало зрозуміло, чому вона весь час казала, що може ми не будемо взагалі ставити паркан між нами. Бо дивним чином, посунула межу між нами на 3 метра. Потім робила великі очі, що вона тут ні до чого, вона не знала і так і було, коли вона купувала ділянку. Що теж було смішно, бо вона купила сусідню ділянку вже після нас. Тому, як була позначена межа добре знали. Але будувалась першою вона і межа, дивним чином, посунулась в наш бік. Коли викликали геодезистів, то попередили її, щоб вона була присутня. Позначки межі мовчки пересунула в свій бік і ми спокійно зробили паркан там, де він і повинен бути.

1. Регулятор швидкості обертів вентилятора Вентс RS-1-300. Ціна 500грн Були куплені, але не знадобились. Їх поклали і в коробку та забули про них. Навіть не розпаковані. В одного трохи надірвана упаковка. 2шт. Ціна 500грн за один. 2. Стіл садовий LARVIK 90x150см (ЮСК). Ціна 7000грн Пару років тому поміняли садові меблі. Спочатку була думка, що і цей стіл знадобиться, але ні, пролежав цей час в сараї. Сірий, металевий. Стан, майже ідеальний, за винятком кількох подряпин на одній вузькій стороні стола.

Наташа, а точно мова за медуницю йде? Згадую про ту, що росте дикорослою. Завжди розкидана невисокими кущами, поодинці. Багаторічники, вони такі. Колись розповідала, що лісова суниця може забити "ногами" яливці грунтопокривні. Або снить варієгатна, якої в мене багато. За нею треба слідкувати, бо прагне захопити все. Розповзається кореневищем, навіть, під агротканиною. Але вона прогнозована і її можна тримати, як мені треба. До того ж це грунтопокривна рослина і там. де вона росте, нема бур'яну. Як і флокс шилоподібний. Вже відцвів та радує яскраво-зеленим килимом по квітнику. Ніякої уваги ні до флокса, ні до бур'яну. Якщо і медуниця себе поводить так, як снить чи флокс шилоподібний, то вона мені потрібна, бо був намір саджати її в ті частині саду, де залишився ліс без особливих змін. Навмисно сфотографувала. Це Блю Чип на фемах. Все, що він там має, то щілина між "цеглинами". Йому цього досить, щоб вчепитись коренем в ту вузьку стрічку піску. Як він там росте, то загадка, бо під шаром піску лежить шар щебеню. І якщо його не стригти кожного року, то він міг зайняти набагато більшу площу, що і намагається зробити. Я ще можу зрозуміти багаторічники, але щоб ялівець себе так поводив і, навіть, не скальний?

Звісно, що занесла з чимось. Бо вона тут в кожному дворі в кооперативах є. На черзі медуниця. ніяк не посаджу її в саду. А тут "зорким оком" побачила, що поряд з дорогою, серед лісових рослин, стирчать два листочки медуниці. Поки слідкую та розмірковую, чи треба їх копнути та додому принести, чи хай собі і далі росте там, де росте. От ростуть же тюльпани поряд , вже така невеличка купка, але в мене нема і думки, що їх треба додому нести, а ці два листочки в цяцечку мені спокою не дають

Як ти його знайшла, якщо кубла не бачиш? Вони ж там і не вилазять, поки не підростуть. В мене таке саме з лілейником. Лілейник білого кольору. Сам кущ , як я люблю-вузьке листя і дивиться догори, а не розпадається на всі боки фонтаном і маю таке "щастя" - всередині розпустились фіолетові квіти традесканції. Поки не чіпаю, подивлюсь, як лілейник буде реагувати на такого заселенця. Головне, що вибрав білого кольору, а не якогось іншого. Поряд росте Sister Spider, лимонно-жовтого кольору , чому в ньому не поселитись ? Чому вибрав білий? Я до них звикла, бо куди не повернись, всюди павутиння і павуки різного розміру. Це малеча. Завжди купкою тримаються, але трохи розбіглись, поки я їх фотографувала.

В мене були, білі. Вони високі.

Може повисмикувати простіше, ніж викопувати?

Це що за хвойда така, що дитинку кинула? В нас завжди живе їжачкова родина. Якщо зверху тихенько постукати по гнізду, то малеча, наче паровозики пихтять "пих-пих"- лякають Теж саме. Ми в сосни, навіть, цвяха не забиваємо. і кротів ☠️

Таке враження, що їй ніхто не потрібен, вона своїми "ногами" сунеться, куди не просять. Я, звісно, полюбляю агресивні рослини, що швидко заповнюють потрібні місця, але ж не так, щоб совала носа всюди. А що за дзвоники? Може вони не псують загальне враження та не турбують лілейники?

Треба Іру питати, чи є в неї бджоли- тесляри, та як відносяться до її будинку. В неї будинок з брусу. В мене сарай та садовий будиночок з дерева. Не чіпають. Мабуть тому, що завжди дрова є, рівненько складені і там їм зручніше. То мускатна має таку висоту, дібровна набагато нижча. І в мене вона не насівається, як посадила три кущика так і росте три кущика. Не лякайте мене, мені садової традесканції досить. В приятельки росте в саду шавлія лікарська( звичайна). Я не помітила, щоб вона шалено сіялась по всьому саду. Росте собі деінде. Якщо заважає, висмикнув-посушив, наступного року знов десь кущик вилізе. Запах дуже приємний і листя на вигляд і дотик наче оксамит

Про сіялась. Звідки в мене взялась садова традесканція вже не пам'ятаю, але точно не купляла. Причому 2-х кольорів. І це така зараза, що насівається де завгодно, навіть всередині кущів міскантусів чи лілейників. Останнього такого "діверсанта" помітила в місці, де росте кілька сортів м'яти. Метрах в 25-ти від того місця, де в неї "кубло". Тож, кому сподобалась ця рослина, добре подумайте, чи варто її саджати. Це єдиний її недолік. Все інше в ідеалі- рано прокидається навесні; сама собі росте та квітне, не потребує уваги, чхати хотіла на грунт та полив; декоративна з весни і до холодів. Але позбутись її , як на мене, буде важко, бо розсівається на декілька десятків метрів навколо. Посаджена була з однієї сторони будинку. Як виросла в другій частині саду, з другої сторони будинку, то загадка.