allanek

Цілком згодна, що ніякий. Кущ і все.

Відкрила нову тему, де можна вільно обговорювати, без обмежень, все, що стосується саду

Тема, де можна вести розмови про все, що стосується облаштування ландшафту наших садиб. Відкрила цю тему, бо зрозуміла, що починаючи обговорення в якісь профільній темі, завжди виникають питання чи спостереження, що виходять за рамки назви теми. Тема без обмежень, така собі солянка про сад-город і ландшафт в цілому. Я не прихильниця листяних рослин. Звісно, вони є в саду, але вибираючи між хвойним і листяним, завжди виберу хвойне. Виняток- гортензії, я ними весь сад заполонила б . Але і тут є виняток- макрофіли,їх нема у мене і ніколи не буде. Повертаючись до барбарису, як заміни самшиту. Бордюр, в моєму розумінні. це, як рюшечка на спідниці- і гарно, і приємно на дотик. Барбарис-гарно, але не приємно, бо бордюр(чик) буде вимагати і санітарну чистку, і корегуючу обрізку. Про це кажу з мого досвіду. Барбарис Тунберга Грін Карпет, що на фото, куплявся для "рюшечкі" квітника. Розуміння про догляд за цією "рюшечкою" прийшло вже потім, коли поповнювала колекцію "грабель". Але покупка виявилась дуже вдалою, коли кущі знайшли своє місце в новому квітнику, де були потрібні яскраві плями, розкидані поміж хвойних. до речі, в нього дуже гарний чистий холодний жовтий та зелений кольори, але натяк на легку тінь і він одразу перефарбовується в салатовий колір. Тут кущі потребують мінімум догляду, взагалі. то підхожу до них або рідко, або зовсім не підхожу. І "коллекція грабель" дуже швидко навчила мене вибирати не тільки очима, а ще і прораховувати наслідки рішень. Чоловіку зробили подарунок. 6 кущів доволі великих самшитів. Посадили поодинці, розкиданими по саду. Не стригли. Потім з'явилась потреба невеличкого тіньового квітника, не парадного, бо це такий куток, щоне на очах, але і виглядати повинно там гарно. В квітник переїхали рослини, що були "помилками" там, куди їх посадила і ті, що мене дратували. Дратував лише самшит. Що вийшло, видно на фото. Можете побачити, як виглядають кущі самшита, коли їх не стрижешь. Там тільки верхівки їм позносили, коли посадили всіх в купу. як на мене, то самшит потребує хоч легкої стрижки. І не тільки тому, що має охайний вигляд, ще і тому, що кущ стає щільним і гарним. Стрижка це не обов'язково робити кулю або ще щось, можна легенько познімати все, що стирчить і робить кущ неохайним. До речі, вогнівка з'явилась, коли кущі посадили всі разом. Самшит прибрала, квітник не помітив "потері бійця", без самшитів він мені кращий Кизильники мені подобаються. Але питання в тому, чи почуваються гарно вічнозелені в Київській області. Перевіряти в мене нема бажання. В мене росла японська жимолость Halliana. Агресорка страшна, швидкість росту вражаюча. І ось несподіванка, після зими, доволі теплої і без великих морозів, вона не просинається. Уявіть собі величезний ворох сухого листя, на початку літа, в місці, що видно з любого кутка ділянки. Прибрати ту купу гілок та розчистити місце, ще те задоволення. Але то така живуча "тваринка", що відростає знову від шматочков кореня, який може розкидатись пагонами на відстань 5м і більше від основної рослини. Тому в саду залишаються тільки ті рослини, які не потребують особливої уваги і від яких не чекаєш "сюрпризів". я цією ліаною можу весь паркан по периметру засадити, але не роблю цього і спокуси не маю, хоча вона дуже смачно пахне, особливо коли її запах змішується з запахом квітів троянди Louise Odier. В період великого виселення троянд з мого саду, цю троянду залишила.

Я теж не пам'ятаю назви того барбарису, але розумію про який йде мова. Питання не про заміну будь-якими листяними, а вічнозеленим листяним, що тримає форму. В мене пейзажний сад, який не потребує такого бордюру, але питання цікаве. І є якісь думки по заміні?

Я давня поціновувачка Актофіту і він завжди є в садовій аптечці, ще з часів , коли закладала сад. Я поважаю вашу думку і завжди уважно читаю ваші дописи, але не в цьому випадку. Бо мова не за павутинного кліща, а за галового. І Актофіт тут безсилий. Сірка, Санмайт, Актеллік, Вертімек, ще щось, що вже не пам'ятаю. Самим дієвим виявився Актеллік та Санмайт. Галовий кліщ дуже полюбляє канадську ялину. Вперше в мене з'явився з появою в саду в'яза Кампердауні, бо в'яз, як з'ясувалось потім, для галового кліща наче супер all inclusive, цілодобово. Мова була за канадські ялини , які полюбляє галовий кліщ - фото1 (дві по центру), фото2 Для звичайної, сербської або колючої, до якої відноситься ялина Кейбаб цей кліщ не страшний, вони йому не смачні. На фото 3 не Кейбаб, але приблизно така ж блакитна ялинка, про яку ви мрієте. на форумі є велика тема про хвойні рослини, там можна і почитати, і подивитись, і задати питання. Бо я вже тут нафлудила на довічне відлучення від форуму

Якщо це натяк на Актеллік, то, я теж, краще б, застосувала Актофіт, бо він завжди в мене є і я їм користуюсь, особливо на плодових деревах-кущах, але він не діє на кліща. І тому, при тому, що я дуже вибірково ставлюсь до обробок і за оприскувач берусь в крайніх випадках, Актелліком обробляю весь декоративний сад.

Чомусь вважала, що він погано зимує в нас, я про Київську область.

Тому і згадала про Ампліго, бо почитала про кораген. Це крамольні слова, бо бордюрчик з самшиту і жива огорожа зі Смарагдів поряд з парканом чомусь є обов'язковим елементом ландшафту ділянок наших забудовників. Наче других рослин не існує серед хвойних. Стосовно самшиту. Замінити його хвойним аналогом, то є багато варіантів, а от серед листяних, то не можу згадати, що посадити замість нього в випадку, коли треба мати вічнозелений листяний бордюр, що тримає скелет. І чомусь згадала. За два місяця перебування в Польщі ні разу не зустріла самшиту. Ні біля багато квартирних будинків, ні в садибах, ні в парках, ні в квітниках міст. Якщо щось, то Смарагди в мене теж є, небагато і не в огорожі, але є

Самшитова вогнівка розмножується 2-3 рази за сезон. Життєвий цикл щось 40 днів. Тому обробляти треба препаратами контактної дії + системної дії. Кожну обробку розбивати на 2 рази з інтервалом 10-15 днів. Така розбивка пов'язана з життєвим циклом вогнівки. Тому що знищуєте дорослого метелика а через 15 днів вилупляється гусінь і починає гризти самшит, лист якого має алколоїди, тому вогнівка і самшитова. В кого є домашні улюбленці, знають, що від глистів треба "капати" 2 рази з інтервалом в 10 днів. Тут теж саме по аналогії. В мене нема самшитів, не люблю. Було кілька кущів, коли з'явилась вогнівка, то позбулась їх зовсім. Але мені добре допомагав актеллік, якщо його застосовувати так, як казала. І якщо розуміти, що актелліком треба бризкати не тільки зверху, а обов'язково і всередині куща чи крони дерева. Якщо комусь нудно тикати штангу оприскувача всередину, у Сінгенти є препарат Ампліго, яким бризкають по верху листа і в нього іншій механізм дії, ніж у Актелліка. Чи потрібна якась профілактика від самшитової вогнівки я не скажу, бо не робила її. В мене вона з'явилась вже тоді, коли навкруги сусіди активно боролись з нею. І її поява не була системною. Цього року є, а наступного нема, потім знов є. Але щоб не витрачати препарати, які коштують немало, спочатку вивчила інфу про самого метелика і вже потім приймала рішення, як з нею бути. Ну і, звісно, купу безглуздих порад про те, як її позбутись, теж начиталась. Стосовно профілактики шкідників, то мене бентежить лише кліщ, бо є канадські ялини і на тлі того, з якою швидкістю вони з'їдають рослину, залишаючи голий стовбур з гілками, самшитова вогнівка здається лагідним метеликом. Тому так, обробка актелліком 2 рази ( квітень і серпень-вересень), цього досить, щоб уберегти сад від кліща і усілякої гусені.

Як повинен працювати препарат контактної дії? Бо актеллік має контактну дію Так одне оприскування чи 2-3 рази на рік?

А яка в вас загальна площа вітальня-кухня?

Це з особистого досвіду😁?

Я бачу, що обтягнуто тканиною. І в мене теж обтягнуто тою тканиною, що і лицева частина. Розумію вашу дружину. Я не змогла переконати себе, що мені подобається відкрита задня частина, хоч вона і зроблена так, щоб диван з усіх боків виглядав привабливо. Замість "квіточок" стоїть барна стійка і стільці до неї. З'явилось відчуття окремої зони вітальні.

В вас не виникало думки задекорувати задню частину дивану якимось комодом низьким стелажем чи низькими шафами (зараз варіантів безліч)? Місця вони займають небагато, але, крім того, що дають додаткове зберігання, ще і гарно зонують зону кухні і вітальні. Мені, наприклад, не подобається відкрита задня частина, тому в себе закрила її.

Мангольду не маю, від тих, хто його вирощує, чула, що варять зелений борщ з ним, замість щавлю(кваска). Звичайний щавель в мене росте по всій ділянці і набагато смачніший, ніж сортовий. Бо сіяла (навіщо?) і порівнювала.

Про усілякі травки. З власного досвіду збирання грабель. Вони, з часом, можуть натворити такого, що сад перетворюється з охайного на якесь божевілля і прибирати їх потребує досить багато зусиль. І завжди є небезпека, що в нестриманому бажанні захопити місце, хтось з них залюбки задавить не тільки яку-небудь траву але і ялівці, наприклад. В двобою між чебрецем та лісовою суницею, переможе суниця і обидві рослини затопчуть ялівець. До того ж, більшість з усіляких багаторічників та травок потребують уваги до себе, їх потрібно буде омолодити і з ними нема статичної картинки там, де вона потрібна. Лісова суниця, як грунтопокривна рослина, подобається більше ніж чебрець. Бо до самого снігу одночасно вкрита квітами та смачними ягодами. І крім води нічого не вимагає, шкідникам не цікава.

По цьому фото важко щось сказати. Мені здалось, чи квіти білого кольору? Якщо це і чебрець, то в нього там стільки конкурентів, що і хотів би, то йому нема куди розповзатись. і квіти, в обох рослин, зібрані в суцвіття, а тут виглядає так, наче квіточки окремі. Якщо збільшую фото, то зображення розпливається.

або орегано. Це одна і та рослина. І росте душиця подушкою. В мене була до появи чебрецю, росла , дійсно, подушкою, не розповзалась. Тому і питала дівчат за фото, бо була думка, що в них душиця росте, а не чебрець. Добавлю, що в них зовсім різні вимоги до грунту і поливу. Душиця полюбляє вологий грунт і потребує постійного поливу, чебрець посухостійка рослина.

Панянки, а можете фото викласти, як виглядає ваш чебрець? Передивилась архів і знайшла світлину, що показує куточок, який є суцільною помилкою для мого саду. З серії-"я спробувала і зрозуміла, як не повинен виглядати мій сад". Зараз цей куточок має зовсім інший вигляд, наче там ніколи і не росли жимолость, троянда, чебрець, чистець і усіляке подібне. Але показую тому, що тут росло два сорти чебрецю. Звичайний, дві подушки, і по другий бік троянди повзучий варієгатний з білими квітами. На фото дуже показово, як ростуть звичайний і повзучий чебрець. Звичайний росте подушками, але і вони з часом розповзаються і займають все, куди можуть дотягнутись. Повзучий не має такої гарної подушки і росте, як заманеться. Як бачите ростуть на піску, більше там нема нічого, ні компосту, ні добрив. Єдине, що добавляла вапна, коли саджала чебрець. Якщо в вас він росте повільно, то причина в тому, що щось в ваших умовах не збігається з тим, до чого він звик.

В мене було 6-7 сортів і всі вони поводили себе однаково. Якщо умови підходять, то розповзеться. Щоб він мав гарний вигляд, потрібне сонце. Його можна не кормити, не потребує частого поливу, але хоче багато сонця. Я дуже обережно ставлюсь до багаторічних травок в якості декоративних рослинок. І ще обережніше до інформації, що гуляє інетом. Бо, зазвичай, багато про що замовчується про поводження рослин. Звичайна лісова суниця, яка росте сама по собі, через рік-два може відвоювати місце у ялівцю, наприклад. Як не дивно звучить, але це дійсність. Я проходила це з лісовою суницею, зараз дивлюсь, як варієгатна снить, коли її не обмежуєш, накрила собою горізонтальний ялівець, якщо навесні не прибрати снить з того місця, то загине ялівець. Це тільки на вигляд багаторічні травки здаються тендітними...

Радила б дуже обережно ставитись до чебрецю. На початку свого аматорського захоплення облаштування ландшафту саду була зачарована цією рослиною, мала кілька сортів і багато місць, де він ріс в якості грунтопокривної рослини. Росте швидко, агресивно розповзається, іноді може вимокати взимку, старіє і тоді з'являються прогалини голих чорних стеблин, уникати цього можна за допомогою стрижки. Самий смачний на запах, то лимонний , він і росте повільніше, як і інші варієгатні сорти. В квітнику, що на світлинах, 3 або 4 сорти, відрізняються кольором листя і квітів (був сорт з білими квітами), термінами цвітіння. З часом позбулась чебрецю зовсім. Але лимонний та варієгатний сорти не тільки запашні , ще і декоративні. В одного, в залежності від сорту, темно-зелене з жовтим листя, в другого біле-зелене, теж має різні сорти.

Його і купувала в "Літо". "Сінтоз Агро", тож користуйся спокійно. Це і є "Медян екстра" Як в тебе нерви витримували ідти в той куток магазину, де розташовани стелажі з рослинами і всім до саду? Бо там звичайний куток, наче в садовий центр попав, особливо, коли на ціни подивишся, воно в них копійки коштує в порівнянні з нашими

Мейн куни співіснують спокійно. Коли маленькі їжачки починають гуляти по саду, то кун може ходити поруч, наче нянька.

Так, теж вперше бачу їх зимову активність. В другій темі казала, що не стала чекати весни, розкрила ходи, коли була тепла погода і поклала таблетки. Діють чудово, хоч і морози були після того. Тиждень тому знов був повзучий наступ від сусідки, в іншому місці, "пригостила" і тиша. Тож можна не дожидатись стабільних +5градусів і починати боротись таблетками вже зараз. Я порівняла впертість кротів та їжаків. Якщо їжачок вирішив, що його тропа повинна проходити в якомусь місці, то свого рішення не змінить нізащо. В мене багато років живуть їжачки (знаю, де гніздо) і вільно розгулює по саду, де і коли заманеться, не тільки маман, а і малеча, коли підростає. До речі, вони вперті не тільки по прокладанню маршруту, ще по ним можна годинник звіряти, бо живуть по розкладу- коли спати, коли гуляти.

Качанні треба висівати на розсаду, на відміну від звичного листового. Це, якщо мова за відкритий грунт. Салатами награлась від "Одеського кучерявця" до італіїських. В підсумку- отой самий дешевий " Одеський кучерявець" та "Лолло Біондо" залишила . Вони майже однакові з "махрових", ніжне хрумке листя. Смак...для мене салати поділяються на ті, що мають гіркий присмак і ті, що просто "перша зелень"- ніжна і сочна. Всі кучеряві сорти, що мають, хоча б натяк на червоний колір, завжди гіркі. Чи може я такі сорти купувала. І ще подобається "Травневий", він напівкачанний, сію його в грунт і не чекаю, коли сформується качан, обриваю листя, коли мені потрібно. Крес-салат не зрозуміла зовсім.