allanek

Колись, на початку свого шляху до садівництва, я купила бордоску. Але вона так і пролежала тими двома пакетами. Якщо потрібно було щось з міддю,користувалась, наприклад Рідоміл Голд , чи Медян Екстра. Вони не потребують розкручування штанги та промивання окремо кожної частини. Молодий сад взагалі не обробляла міддю, ні плодовий, ні декоративний.Тому для мене "ретельно"- це прогонка пару літрів води 1-2 рази. За всі роки ні ручний помповий (5л), ні акумуляторний (16л), ні ручний на 1л (а-ля пшикалка) не потребували ніяких замін з приводу того, що я їх не розбирала, якщо користувалась тим, що містить мідь або препарати для обробок. Спочатку був механічний помповий на 5л. Ще те задоволення- в одній руці тримаєш той оприскувач, другою тримаєш штангу та прискаєш. Але все в порівнянні. Поки не мала іншого, то змирилась і вважала, що це так і треба. Потім в нього щось там сталось з помпою. Сказала чоловіку, що може ремонтувати, якщо хоче, а я швиденько купила акумуляторний. та це ж краса невимовна. після того помпового, наче прогулянка по саду була. Але так, одягати його не дуже зручно і перші кілька хвилин, поки за спиною бовкається 16 л, відчуваєш його вагу. Але в порівнянні з тим, що помповий тримаєш в руці, постійно його підкачуєш, то це прогулянка- за 1 годину обробити весь сад. Особливо починаєш цінувати цю різницю, коли рослини дорослішають та стають або висотою 3-4м або шириною таке саме. Тому помповий десь на полиці стоїть, а користуємось акумуляторним(16л), який можна наповнювати і на 2л, якщо нема потреби більше. І на 1л пшикалка. Наташа, нема маленьких акумуляторних. Якщо і є, то коштують вони дорожче за великі. Перед війною хотіла собі придбати ще один акумуляторний літрів на 5-6. Моделей було дуже мало і коштували, наче крило літака. і це тоді, з великим вибором. Тож краще купити на 12 л та не наповнювати його на весь об'єм. В мене Форте на 16л, купувала по акції за 1000грн, докупила "цяцки" щось гривень на 60. Навіть, якщо зламається, то він вже давно свою ціну виправдав. Наташа, ви питали, як зрозуміти, чи залишився Медян Екстра на рослині. Сфотографувала хвою ялини Фробург. Не знаю, наскільки вам помітна різниця, але в живу дуже помітно. Фото1- нема Медян. Фото2- смачненько полито було Медяном. Іра, про зелений ялівець. Я казала про лежачий Нана. Якщо потрібен до Спартану, вони пасують одне одному зеленим кольором. Я уважно подивилась) Якщо відбиває блакитним, це завжди так зранку, на росу чи вологу ялівці так реагують кольором. швидко минає. Ще може і залишки Медяну там бути, бо давала команду чоловіку полити ретельно Фробург та біля ялини . Фото 3,4

Бачу "стендапер" і до цієї теми дістався з порадами. Я завжди ретельно мию оприскувач. Особливо після того, що містить мідь. Не зрозуміла. Що розбирати в оприскувачі? після користування, набираєтьсяпару літрів води і розбрискується через штангу з розпилювачем. Якщо щось на дні залишилось виливаємо. Це і є ретельно. Нічого не розбирається. Була в мене історія. десь через рік після покупки акумуляторного оприскувача, не додивилась. що в ручці оприскувача, куди на пімпочку треба тиснути, щоб прискати, залишилось трохи води після помивки. Оприскувач залишила в сараї і він там зимував. Коли прийшов час обробки, наступної весни, з'ясувалось, що вода наробила лиха і ця ручка не працювала. А всі ці "цяцки" в оприскувачах не стандартизовані під один розмір, в кожного своє. Добре, що для мого Форте був сервісний центр. То я з переляку поїхала і купила жменю "цяцьок", щоб вже не думати, що робити, якщо щось станеться. А штанги з розприскувачем треба берегти. Про колоновидні плодові в нас Фрай з досвідом. Трохи не про черешню, а про Чудо-вишню, яка в батьках має і вишню, і черешню. Мені сподобалась. Ягода Велика, смачна, вишнева муха не встигала до неї дістатись. Саме дерево невеличке, з круглою кроною. Але висота може і від подвою залежати. В мене абрикос росте дерево-сад, там два сорти. Дерево теж маленьке.

"Після спілкування з деякими людьми у мене з'явився яскраво виражений комплекс повноцінності" (с)

А я подивилась на мартагони і теж вирішила "триматись"))) З цими новинами вирішила, що все буду робити "зараз на зараз" (((

Завжди додаю прилипач. Останнього разу замість нього (закінчився) додала якийсь шампунь, яким ніхто не користується, крім кота, бо в нього теж закінчився котячий. Обробка була ще в вересні, якщо пам'ятаю. Рослини ніколи не бувають явно блакитними, але є легкий наліт і я завжди бачу, де була обробка Медяном, а де ні. Ялина Фробург та Карели до цієї пори мають блакитний відтінок. Дощі не змили обробку. Фробург не має ніякого блакитного в своєму кольорі, відверто зелений колір. Карел відрізняється кольором від сербських, вона значно темнішого кольору, ближче до чорної ялини. Зараз теж і досі має блакитний відтінок. Бордоською не користувалась, тому порівняти не можу. В темі ПОЗИТИВА зараз було обговорення про бордоську та чим хто її замінив

Я тут зранку читала тему "Сусід викопав ставок". Ні, за Полярне коло з тим будинком не можна, бо там болота та води багато. Розумієш, як це мені читати😂, якщо в мене Київське море на відстані 300 метрів, а у дворі зараз тече річка, бо шлюз підірвали, щоб зупинити орків. Нема ніяких дорогих приблуд, навіть рекуператора нема, тільки витяжна вентиляція, а всередині завжди комфортно знаходитись. Хоч влітку, хоч зараз, хоч взимку. Якби не допис в тій темі, то не знала б, що мені треба постійно боротись з вологістю та купувати якісь системи клімату, витрачаючи шалені гроші на проблему, якої в мене не існує. Все ж таки, як форум розширює обрії. 10 років живу в будинку та гадки не мала, що мені все це потрібно. Я про що подумала. Якщо струмок так впливає на свідомість, самопочуття та вологість в будинку, то як бути з басейнами біля будинків . В мене нема басейну, порівняти не можу

Та ні, навпаки , нічого іншого я не чекала від вас. І ви продовжуєте виправдовувати впевненність в тому, що нема чого і чекати на відповідь. Відповді є у мене, тому що я можу порівняти обидва варіанти. Але, на відміну від вас, я не роблю категоричних заяв про вікна на південь і ніяк інакше. Але є невеличкий нюанс при порівнянні двох будинків, орієнтовпних на південь. Про ваш виявляється, що сонячні зайчики, то гарно, але якщо не завішати вікна шторами та не насаджати дерев, щоб сонце не дошкуляло, комфорту не виходить. Оце, дійсно", " странньій" будинок. А мій не потребує ні дерев перед вікнами, ні штор на вікнах в будинку, щоб почуватись в ньому комфортно. До речі, спальня там розташована на захід. Ой, ні, збрехала. То я про штори , якщо вікна на південь, там вони мені не потрібні. Але в цьому будинку ще є вікна, що дивляться на захід- там є . В мене нема до вас більше питань. Хто читав, зробив висновки, якщо це було комусь потрібно. Мені подобається твій оптимізм). Спочатку тобі треба відповісти на купу запитань відносно твого будинку. Потім "проФФі" оцінить " странность" твого будинку. І вже потім...можливо...але це не точно... ти получишь...ще купу питань про твій будинок. Це і буде тобі відповідь на твоє запитання. Нема там відповідей. Є тільки ствердження, що правильно так , як зроблено в його будинку.

Дякую))). Це, як раз, будиночок гостьовий, що дивиться вікнами на південь. Ви праві, його проект, як і проект будинку, що дивиться вікнами на захід, це вплив не тільки фінів, ще і норвежців) До речі, вікна VEKА, ніяких супертехнологій. Звичні формули склопакетів.

Начебто це я задавала вам питання і чим все закінчилось? Замість короткої відповіді лише питання, які не мають відношення до вашого ствердження, що завдяки орієнтації будинку на південь, ви маєте будинок, якому зараз достатньо лише "буржуйки", щоб було тепло. А де все те, що ви хочете почути від мене ? Де все це в ваших дописах? Нема? Так, нема. Є тільки ствердження, що ті, в кого вікна не на південь Розумієте, я можу порівняти два будинки, побудовані по одній технології та розташовані на одній ділянці з різною орієнтацією по сторонам світу- один на захід, другий на південь. Було цікаво почути відповідь, а вийшло, як завжди- " Що? Вікна на захід? Ну...тут має бути багато чинників..." Тож в вас один чинник- вікна на південь, а я маю розповідати про цілий комплекс. Інакше як ви мені зможете пояснити, що мені в листопаді достатньо буржуйки? Стосовно будинку з вікнами на південь. Мені не потрібно саджати дерева перед вікнами, їх нема перед будинком, чи вішати сонцезахисні штори на вікна, що розташовані на південь, будинок справляється сам з тим, щоб сонце гріло але не світило "прямиком в окно"(ваше). Чого не можу сказати про вікна, що дивляться на захід- там штори потрібні. До речі, я ще можу порівняти спальні, з орієнтацію на схід та захід Це така форумна традиція- доказувати, що лише твої рішення правильні, бо я так зробив. Але це не аргумент правоти чи правильності. Може правильним є те, що для самої людини є комфортним? Як бути в випадках, коли орієнтація залежить не від вашого бажання, а від чинників реальності- розташування ділянки, забудови навколо, та мало речей, які впливають на орієнтацію?

В мене фасади будинку сірого кольору. Що тобі сказати з цього приводу? Єдиний ялівець, мабуть, вибився в загальної сумісності, це Blue and Gold. В нього , що блакитна хвоя, що жовта гарно поєднуються тільки між собою. Він в мене ріс масивом і виглядав яскравою плямою серед інших рослин. Інші хвойні, незалежно від кольору та відтінку, завжди товаришували одне з одним, а цей ялівець-ні, сам по собі. Я його позбулась взагалі через те, що жовті гілки завжди були брунатного кольору після зими. Виглядало це неохайно. Набридло стригти та чекати, коли відросте. Всі інші ялівці не суперечать фасадам, якого б кольору не були. А от з листяними рослинами все складніше. Там дуже видно, якщо колір чи Холодне-тепле суперечить одне одному. Іноді, як з Icee Blue, я шукала ялівець, щоб добре поєднався і був максимально наближеним кольором до лускатого Meyeri Compacta, тому що в останнього колір синій з металевим відтінком, тому в ноги потрібно було щось, що зливається з кольором Мейєрі. лілейник на фоні Blue and Gold.

Мені потрібен був килим біля ялини Фробург. Зеленого кольору. Посадила ялівець лежачий Нана. Карлик, поведінка росту, як в Icee Blue, вони наче змагаються, хто з них повільніший. Але Нана виглядає, на відміну від Icee Blue, наче пухнастий килим з великої кількості зірочок, наче плюшевий. Дуже гарний і зелений, без блакитного. Не темно-зелений, але зелений. Самий повільний з тих, що росте в мене. але в нього такий гарний аквамарин, що не бачу в кого ще є такий колір. Було враження, що перші 2 роки зовсім не ріс, потім , несподівано, додав в розмірі. Він характером росту та поведінкою дуже схожий з Вілтоном.

А скажи мені, що ти маєш з ялівців, щоб я тобі порівняла швидкість. Блю Чіп не беремо. Розумієш, в мене з ним була історія, я про неї розповідала, що посадили його в грунт, що ледве не загубив його та всі інші ялівці. потім пересадили і він почав рости дуже швидко. Якщо знайду фото, який був, то покажу для порівняння. На фото, що показала, всі ялівці, що бачиш, то все він. По-іншому, покажу фото ., це краще за все, щоб зрозуміти. 1. червень 2019р. Поміж барбарису, то кущики ялівця. 2. фото, що викладала вже- вересень 2022. 3. Зарядила фотоапарат і замінила , таки, фото , щоб колір відповідав тому, що є в дійсності. Кущі, що біля пеньків, стригла літом, бо ялівці вже накрили доріжку і гілки переповзли на другий бік пеньків. Рік тому між кущами ще були проміжки, зараз суцільний килим, як бачиш. Росте на агротканині. Посадкова яма- пісок, що там є, змішаний з компостом десь 1:3 ( одна частина компосту, 3- це пісок), підстилка з лісу- скільки хочеш, бо вона пухка та не поживна: добриво в саму яму. На початку кілька разів біостимулятор кореневий, більше нічого, крім води не було і нема до цього часу.

Роблять. В Проксімі є в продажу на штамбі якийсь сорт горизонтального з білими квіточками. Я не бачу графіку гілок на снігу того кизильнику, що в мене, тому що, якщо є сніг, то нема гілок, бо вони під снігом. Самі спритні можуть стирчати верхівками гілок над снігом, але то не про графіку))) Хоч я і гуманітарій, але стосовно того, як зробити так, щоб менше було роботи в саду, то кумекаю швидко. В мене з цибулькових залишились ті мускарі та крокуси, що самі собі розмножуються та квітнуть. Ще звідкись занесло пролісок, чи як його звати правильно- біленька квіточка з формою дзвоника. Але якщо можливо зробити шматочок саду, де не потрібно багато колупатись, зроблю такий варіант. Чим більше мені років, тим більше подобається такий варіант. В любому випадку, Ані дали варіанти, а вона вже вирішить, як бути. Коли саджала Блю Чип ніяких думок про сумісність кольорів та відтінків не думала. Це вже згодом я стала "розумною" Як не дивно, в мене Блю Чип вписується до всіх рослин, всіх відтінків та кольорів. Його в мене багато, росте по всьому саду і ще не було такого, щоб мені не сподобалось, що не туди його встромила. Якщо за ялівці говорити, серед них одиниці сортів можуть похвалитися чистим зеленим кольором. Серед тих, що можуть бути грунтопокривними, навіть, ті, що здаються зеленими, мають якесь сизе чи блакитне підгрунття. Якщо про насичено-зелений, що стелиться, мені подобається казацький Tam no Blight, мутація Тамарісціфолії ( в мене нема). Не дивлячись, що він має сірий колір в своєму забарвленні, загально виглядає насичено-зеленого чистого кольору. До речі, теж підійде для гірки, він не вибагливий ні до грунту, ні до вологи. Хоча ні, важких грунтів не любить, на піску росте добре. І мені подобається, як він змінює форму. Спочатку кущ нагадує панцир черепахи, потім починає розповзатись привабливим килимом. Я кажу тільки за ті ялівці, що ростуть в мене і я бачу їх поведінку.

В мене , майже, 15 метрів в довжину та 2,40м висотою суцільного скла, що дивиться на захід. І теж опалення ще не вмикали. І теж камінопіч розпалюємо, в залежності від погоди, або кожного дня, але частіше 1 раз в два дні. І про що це мені повинно казати, якщо в будинку, не орієнтованому на південь, з опаленням картина така сама, як ваша?

Коли я казала про "художню творчість", хотіла зрозуміти, що це означає для Ані. Логічно було б почути у відповідь, що це хаотично розташовані рослини. Але ні, виявилось, що у Ані дисонанс викликають не рослини, а камені. Якщо вона це так бачить, то я не стала розвивати тему про те, що там росте і розмова почалась лише про рослини в зоні камінців. Хоча для мене все навпаки: каміння не чіпати, рослини - або змінити там їх розташування , або всі геть звідти. Для мене варіант "геть звідти" ідеальний. Але гірка не моя і не мені це вирішувати. Так, на тому місці проситься монопосадка. Я ж не просто з цікавості запитувала і про доріжку поруч. Але тільки кизильник взимку буде масою голих сірих гілок, які в купі з камінням не будуть додавати настрою в похмуру зимову пору та навесні, коли все тільки прокидається. Якщо про практичність, то Блю Чіп , можна сказати, що не потребує уваги. Кизильник ( в мене) потребує стрижки, бо в двобою за місце "Блю Чіп- кизильник", ялівець програє. Від кизильника дістається всім рослинам. що поруч. Цей кизильник агресивний. В мене ще росте кизильник Літл Джем, то зовсім інша поведінка. Ще не бачила ні квіточок, ні ягід, тільки листя. Розповзається щільним килимом, але росте дуже повільно. Він доречний в тому місці, де я його посадила і особливо восени горить яскравим забарвленням, але для гірки Ані я б його не стала радити. Та я і не радила. В мене соло-масивами росте казацький Глаука. Гірок нема, але масиви більше за розмиром, чим у Ані. Завжди хвалю себе за такі рішення. І з точки зору декоративності, і з точкі зору догляду, якого вони, майже не потребують. Але я дівчинка монохромна

Прибрати завжди встигнете. Якщо є бажання посадити там рослини, то з урахуванням жорстких умов, про які читаю, на думку спадає ялівець Блю Чип та кизильник горизонтальний. Блю Чіп призначений для таких гірок, має поверхневу кореневу, невибагливий до грунту. В мене росте, як раз над бочкою септика та над ревізійним кільцем, куди їдуть каналізаційні труби з двох будинків. А ревізійний колодець, це кришка з бетону, на якій лежить шматок агротканини і засипана кора шаром в 1-2см. Йому цього досить, щоб рости там вже багато років. Його можна не садити прямо на верхівку гірки. Посадіть десь збоку 1-2 кущі. Це така жадібна "зараза", що буде лізти всюди, де тільки можливо. Тож камені накриє всі, незалежно від того, де буде сидіти сам. Він випускає гілки, які постійно вкорінюються. Десь в темі я викладала фото , як він росте прямо на ФЕМах, пускаючи коріння в проміжки між плитками. А там крім піску з цементом та знизу шару щебеню нема нічого. І якби його не стригти, то вже зайняв би велику площу ФЕМів. Добрива бачив тільки, коли садили. Враження, що і до води йому байдуже, буде рости в любих умовах. Гарний ялівець з високою швидкістю росту. Кизильник горизонтальний. Ще одна гарненька "зараза". Блю Чіп відпочиває. Стригу його в нуль, бо забиває "ногами" не тільки Блю Чип, а і все, до чого дотягнуться гілки, до вертикалей теж дотягується . Навесні вкривається дрібненькими рожевими квіточками, восени червоними ягідками. Буде рости де прийдеться, не чутливий до грунту та поливу. Кизильники це гарна річ в саду. Теж можна посадити десь поміж каміння, не обов'язково на верхівці. Але, якщо в Блю Чіпа м'які гілки, то в кизильнику дуже жорсткі. Ще згадала про юку нитчасту. Камені їй будуть пасувати і рости вона там буде. В мне їх три сорти. Звична всім зеленого кольору, Брайт Едж та Колор Гуард. Але в них біологічний цикл не заточений на наші пори року. Тому початок літа вони "бе-бе", тому що навесні починає відмирати листя і гарнюнями вони стають десь з липня. А осінь та зиму красиві. Ну і камені вони не прикриють. Не раджу інших грунтопокривних ялівців, тому що, на мою думку, Блю Чіп серед них на першому місці для ваших умов. Можливо товариство щось інше порадить. 1. Блю Чіп; 2. Блю Чіп + кизильник горизонтальний

Ялівець це і є "можжевельник"🙂 Всі хвойні, що бачу, виглядають гарно. Там що, зовсім не буде поливатись? А зараз те, що там росте, звідки бере воду? Це правильно. Якщо там буде полив, то можна вибрати любий ялівець, що подобається. Якщо не вийде з капельним, як альтернативу можна покласти там сочащійся шланг, це дорожче буде коштувати, або ставити звичайний зрошувач. Так, фото ціеї " художньої творчісті" не прояснило "картину світу". Де там "зад", де " перед", яким боком, що і куди дивиться? Спочатку треба розуміти загальну діспозицію, потім вже думати, куди що посадити. Якшо мова лише про те, шоб посадити грунтопокривні ялівці поміж каміння, тоді все простіше. Стосовно посухостійких. Якось в мене не було такого, щоб щось не поливалось. За два з невеликим місяців, що ми виїхали на початку вторгнення, сад не поливався, всі рослини почувались гарно. Але такого, щоб зовсім не поливати, то не знаю, що вам сказати. Аня, я правильно розумію, що з того боку, де троянда та ще пухнасте хвойне, нагадує Блю Ароу, якому голову знесли, проходить доріжка? і що там росте чи що планується посадити?

Увага та бажання поділитись чимось, завжди доречно. Дійсно, мені дуже приємно. Але я ще і досі не можу відчути ту зацікавленість своїм садом, що була до вторгнення. Змінився сам сад, частина його опинилась під річкою і схоже, що це вже назавжди. Я і досі не відновила ні грядку з полуницею, ні кущі лохини. А це дуже показово, тому що без них не уявляла собі саду. Але...поки так... Треба переосмислювати сам сад, треба пересадити рослини, які потребували цього ще 2 роки тому, але і досі нічого не пересадили. Може тому, що в літо перед вторгненням чоловік наполягав на тому, щоб пересадити дорослі туї Умбракуліфери, а я хотіла пересадити ялівець Блю Карпет, якому не подобалось місце, де він ріс. Чому не подобалось- це загадка, тому що на те місце пересадили кипарисовик, якій там почувається гарно. Чим закінчилось? Загиблі рослини, що опинились в воді. Це боляче...хоча я і кажу, що це найкраще - віддати частину саду воді, що зупинила орків, але я почуваюсь вбивцею тих рослин. Мені потрібен час, щоб вибачити себе, щоб в очах з'явилась цікавість, коли дивлюсь на рослини в саду. Поки що цього немає... Аня, дійсно, мені приємно і маю надію, що не образила вас своєю відмовою. Я написала те, про що волію мовчати і покажу те, що збережене тільки для архіву, щоб було зрозуміло, чому я відмовляюсь від вашої пропозиції))) На фото Блю Карпет, про розмір якого говорить посадкова яма та тачка, якої не видно під ялівцем. До речі, стосовно місця. Чи подобається воно рослині? Що йому не сподобалось на цьому місці, як і ще на двох інших до того, то загадка? Але, коли пересадили в останній раз, він, наче переродився, очі раділи , коли дивилась на нього на новому місці- хвоя стала наче блакитний оксамит, дуже красивий та величний ялівець. Але ... Про мартагони згадала, тому що для них є готове місце, давно про це подбала, то може настав час для них і для мене.

Аня, дякую, але ні. Бо я вже знаю, чим закінчиться. Краще запропонуйте кому-небудь ще. Відправити мені, наче одразу приректи рослину на повільну загибель. 3шт- два звичайних та варієгатний- це досить незвичний результат для мене. Ні, більше не хочу. Просто це не моя рослина. Ще раз, дякую))) Я тут ще не заспокоїлась за свій Хіберника. Дуже дивно, що в нього, чомусь, майже зовсім не було коріння з того боку, яким він з землі вивернувся. А ялівець вже дорослий. в суботу повторно буду давати Радіфарм. Цікаво, що в Проксимі колись таке само було з Хіберником.

В тебе ще "лайт варіант". За тобою тільки приходять👍))) Моя "охорона" намагалась мені допомогти часник посадити та кріп посіяти, то саджала в три руки чи лапи😄 То треба купляти все, що є в продажу і не думати за пересортицю . В вазі бачу гілку з бутонами, зеленуватими. Схоже, що то білі чи ні?

Їм краще десь затишне місце знайти. Та їх вже багато сортових). Але то лілейники не для "за парканом" Їх краще додому не пускати. Вони невмирущі та заполонять собою все, що зможуть. Вони в мене є і мені подобаються. Дитинство нагадують, канікули в бабусі на хуторі). Ростуть за парканом. Колись їх переїхав п'яний водій. Через два місяці на тому місці вже нові повилазили. Наступного року вже і не видно було, де старі кущі, де нові.

А хто їх не любить- знижки? То в вас адекватна реакція і, якщо, немає якихось зависоких очікувань, то і розчарувань не буде))) Ви згадали за Флоріум, я одразу згадала за мартагони, тому і почала розмову за магазин. 1. Мартагон це лісова лілія. Єдина лілія, що росте в лісах України. Червонокнижна. 2. Вони пасують хостам та усіляким "лопухам" 3. Вписуються в природний сад. 4. Просто подобаються. Навіть першу лілію ( Маст Си) замовлялала ось такого вигляду (фото з інету, своє довго шукати в архіві) Обидва варіанта відповіді будуть - так. Тому що це речі взаємопов'язані. Мені подобаються лілії взагалі, але мартагони подобаються більше за звичні лілії. Це, як і з лілейниками- їх багато в моєму саду, але тільки з простою формою та без складного кольорового візерунку. І особливо подобається група, яка завжди є суперечливою- спайдери та УФО. І сад це відображення того, що мені подобається. Іра обіцяла провести серед нас роз'яснювальну роботу про матрагони. Я, поки що, теоретик, тож краще дочекаємость "практика"))) Як на мене, то це цілий окремий світ-ці лілії. Та вони і не повинні всім подобатись або вписуватись в усі сади. Ми тільки обговорювали це на прикладі гортензії. Якщо навесні, після всіх знущань, знов виросте, то, мабуть, поміняю місце. Вона там дуже гарно вписувалась до лілейників, руколи, шнітт-цибулі, салатів, петрушки, базиліку та всякого такого В мене невеличкий городик розташований між двома старими соснами. Біля цих сосен можна садити тільки всякі дрібниці, квіти та трави, щоб не зачепити коріння дерев. Тому, з одного боку, під сосною ростуть різні сорти м'яти, яка не дає пробитись бур'янам, з другого боку, під другою сосною, в мене "ліричний квітничок", така собі поляна, де росте все, що мені заманеться. І ці дві полянки гарно поєднуються з тим городом та позбавляють його утилітарності. Але ж це не означає, що там саджаються рослини аби як- очам повинно бути приємно). Тож ця лілія теж повинна була пасувати лілейникам та іншим рослинкам, що вже росли там.

Це краса, білі мартагони. В мене з ліліями окрема історія. В саду нема ні одної. Пару років тому вирішила , що настав час та замовила Маст Си, як на мій погляд- простенька, як я люблю. Потім мені хтось сказав, що це зовсім не простенька лілія. Але я не про це. Квіти побачила в перший рік і все. Чому? Тому що на наступний рік я на неї наступила, не навмисно; потім чоловік зніс їй "голову" тримером. І ось, нарешті, в цьому році дочекалась купи бутонів. І що? Виходжу ранком подивитись чи не розквітла вже лілія. І що бачу? Якась , вибачайте, паскуда, з'їла всі бутони. Маю здогадку, що "паскуда", то чорні дрозди, бо вони там постійно тинялись, але враження, що це знак- не саджай лілії. А хочеться. і тільки мартагони. А повтору цієї історії не хочеться😥. І пересорту теж не хочеться.

Якщо ваша мама замовляла там лілії-мартагони, можна запитати, чи був пересорт або незадовільна якість луковиць?

Це так, але я про Флоріум не просто так підняла розмову. В них є лілії- мартагони, вже не перший рік дивлюсь в бік тих лілій та ніяк не наважусь взятися за них. Тож нема бажання губити рік чи два на очікування , якщо щось не так буде з посадковим матеріалом. Тож розмова про Флоріум має підгрунтя - чи гарний посадоковий матеріал цих лілій? Інтер-Флору пам'ятаю. Ціни були 💣