АлександрБ.

Мав на увазі у холодну пору року, але ще не топлять. Некоректно виклав. Дякую за уточнення. Причина - холод заходить у канал, що знаходиться вже у приміщенні, та вистужує і його і разом приміщення. Звісно, утеплення каналу значно зменшує це негативне явище, але, коли це триває 24 години на добу багато днів. ... Мінус лишні кіловати з теплового балансу будинку, навіть якщо це цоколь. І навіть неопалюваний.

Якщо буде прийняте рішення про необхідність, то найкращим найефективнішим (у плані енергозбереження) варіантом була би добре утеплена труба (типу сендвіч), у приміщенні цоколю, під стелею. Вхід скрізь зовнішню стіну цоколя, потім горизонтальна ділянка на підвісах під стелею, і вертикальний прохід (також повинен бути утеплений/ізольований від бетону) через плиту перекриття у зоні печі. Під'єднання безпосередньо до печі виконати по місцю, виходячи з конструктиву печі. На усіх ділянках забезпечити стандартний уклон для стоку конденсату на вулицю. Зовнішній вхідний отвір обладнати : - шибером для перекриття усього каналу у неотоплювалний сезон, або у разі тривалого невикористання печі. Шибер має бути встановлений ззовні, або у приміщенні цоколя, але якнайближче до вхідного отвору. Як найпростіший варіант - проста пробка-заглушка з пінопласту. - захисним козирком від заливання косими опадами, - декоративною решіткою від проникнення птахів та тварин, - конструктивно виключити стікання конденсату на оздоблені поверхні фасаду цоколя, ( подовження вихідної труби на потрібну довжину, влаштування відвідної дренажної трубки, ...)

Цілком реалістична версія ... Дощик, тільки невеликий, бо інакше калюжі розмиють лінії. Або ще нічна роса, або туман, що потім капають з аратури. Такий ефект також спостерігається у випадках, коли сітку каркасу виклали з лежалої, дуже іржавої арматури. А потім, як завжди, багато ходили по ній при в'язанні, та інших операціях. Іржа з арматури позсипАлася на опалубку акуратними лінями, які потім відпечаталися у бетоні.

Ось декілька причин, щоби не робити таку дурницю : 1. Плита перекриття буде вистужуватись. Уся панель ( а 4 метри - це майже уся панель) буде промерзати взимку. Ефект буде такий, що навіть Ваша піч не компенсує тепловтрат. На нижньому поверсі, зі стелі буде віяти холодом вниз, на верхньому буде холодна підлога. У точці контакту ПК з капітальною зовнішньою стіною, ділянка стіни приблизно 1 м. х 1 м. - також перетвориться на морозильник. 2. Невідомо, як складеться з точкою роси, але дуже вірогідно, що пустотний канал ПК буде джерелом зволоження. 3. Перерізу пустотного каналу ПК явно замало для безвихрового руху повітря. Діаметр каналу, найбільший, 159 мм, переріз становитиме 20.100 мм.кв. На виході печі канал, зазвичай, прямокутний, розміром 250 х 140 мм, переріз - 35.000 мм. кв. Це в 1,74 рази менше. При сильній тязі у печі, ймовірні ситуації, коли швидкість всмоктуваного повітря саме у каналі може призводити до резонування. Простіше кажучи, можливі неприємні звуки. Як у замку Баскервіль.

Факторів, що впливають на процес свердління, та результати, - багато, тож спробуємо розібратися ... Отже : Маємо два предмети - деталь та інструмент, розглянемо кожного. 1. Деталь - швелер, вірогідно радянський. Тут все просто. Сталевий гарячекатаний прокат будівельного призначення виробляли і виробляють (переважно) з сталей марок Ст.3. Рідко бувають інші сталі, але, з точки зору процесу свердління - байдуже. Оскільки прокат виробляється не в гаражі, а на справжніх заводах, з великими трубами , то склад сталі і його відповідність ГОСТу можна вважати незмінним. Не слід очікувати, що завод здуру прокатав партію швелеру з марганцевистої або хромонікелєвої сталі. Тобто, якщо бачимо швелер - то це Ст.3 (ну, майже завжди). Сталі цієї групи напрочуд легко свердляться звичайними (мається на увазі - нормальної якості) свердлами. Висновок - швелер не винен, справа не у нім. 2. Процес свердління. Як тут дуже влучно зазначили, оберти мають значення. Чим більший діаметр свердла - тим менше потрібні оберти. Є відповідні таблиці. Але, чим менше оберти, - тим більше зусилля треба, щоби то свердло пхати в метал. І це засмучує, бо інакше свердло навіть не буде "брати" метал. Дуже корисно мати дриль, у якої замість звичайного патрона є тільки дірка, з конусною посадкою всередині. У таких дрилей дуже низькі оберти, якраз для таких робіт. Звичайні, побутові дрилі мають зависокі оберти, при яких, у більшості випадків, свердло швидко перегрівається, з-за чого втрачає ріжучу кромку, перетворюючись на огірок. Наявність змащування, безсумнівно, є корисним, але воно починає помітно працювати на великих діаметрах та низьких обертах. Коли свердло тупе і оберти високі - масло не допоможе. Висновок - треба правильно підібрати оберти до Вашого діаметру свердла. У якості мастила, що завжди на місці і не витікає, корисно наштиркнути на свердло кубік сала. 3. Інструмент. З наявного на сучасному ринку, найкращим варіантом вважаю радянські свердла. Саме оті, іржаві, що у Вас є. Але їх потрібно правильно, фахово заточити. Тут два шляхи : - або самому практикуватись, але це довго, і чесно кажучи, без образ, не кожному дано. - або найти майстра. Ще буде доцільним, при нагоді, перманентно підшукувати та при нагоді скуповувати такі сверла. Також, вище правильно було сказано, що деякі свердла, навіть нові, мають "просто" заточку, для галочки. Але якісно свердлити з нею - вони не годні, треба переточувати. Висновок - треба орієнтуватися у свердлах, інакше можна накупити "фірмового" шлаку. Причому, задорого. Пильнуймося ! * * * На можливі зауваження, з приводу якості (супер/гарне/негарне/лайно ...) інших сучасних брендів, торгових марок, виробників, тощо ... повинен наперед спеціально відзначити, що це моя особиста думка. Виходячи з цього, не буду коментувати такі дописи. Що порадити практично. 1. Спробувати вирішити питання заточки. 2. Купити відповідні свердла на розкладках, ОЛХ, ... іх є ! 3. Якщо нема низькообертової дрелі - свердлити отвір поетапно, починаючи, наприклад, з 3 мм, - 5(6) - 7(8) - і так далі. Тоншим свердлом легше повністю зробити отвір наскрізь. А потім вже розсвердлювати тільки бічні стінки отвору. Щоби хоч трохи зменшити оберти на товстіших свердлах, намагатися сильніше давити на дриль. Тоді свердло вимушене брати більше металу, і дрелі важче провертати. Але для того повинна бути гостра кромка, якщо вона злизалася - діла не буде. 4. Подивитися в Ютюбі відповідні теми : - заточування свердл (на точилі, якщо нема - болгаркою). . . .

Так, це логічно. А якщо ремонту не було, а Сервіс стверджує, що був несанкціонований ? Як вони це визначають, які критерії ?

А от цікаво, як вони (працівники сервісу) можуть взнати, що взагалі був ремонт ? І тим більше, якщо він навіть і був - то був не у сервісі.

Чудово ! А скільки їх (класів ) усього ? Згідно за яким стандартом ? Прошу скинути посилання на нормативи, за якими встановлено клас вандалостійкості вашого матеріалу. Дякую.

О, цікавий матеріал. А який клас антивандальності він має ?

Ну отливы же не забудешь вставить ?

Маю запитання : - що сказав спеціаліст про оті полоси іржі на бетонних перекриттях знизу ? Яка причина ? Дякую.

Це найголовніше, вітаю ! Вибачаюсь за свої припущення, які, на щастя, не підтвердилися. Звісно, це набагато дієвіше за гадання по фотографіях.

Поскольку Вы уверенно заявляете это, - не могли бы Вы подробнее разъяснить механизм возникновения таких трещин именно от жары. На каком этапе они формируются : - при заливке и отверждении ?, - или уже в зрелом бетоне ?. Какие возможные ошибки способствуют появлению таких трещин впоследствие ? Вообщем, все что Вы знаете об этом, и что может помочь остальным застройщикам. Спасибо.

У мене особистий досвід був позитивний. Але основна причина застосування - тоді інших альтернатив взагалі не існувало. "Бібліотека" доступних будматеріалів складалася з : - цемент, пісок, вапно, гвіздки і дошки (ще подейкували, що десь існують щасливі власники такого матеріалу як 8-ми хвильовий шифер). - з хімії - ПВА, рідке скло, мідний купорос, сурик, оліфа.

До усіх предметів (інструмент, відра, тазики ...), що будуть спускатися у колодязь для роботи, - потрібно прив'язати шнурки, другі кінці шнурків з маленькими карабінчиками - пристебнути собі до поясу, Зверху спустити окрему вірьовку з великим відром, воно повинне висіти поряд праворуч і трохи зззаду. У це відро можна класти непотрібний зараз інструмент. Ще краще вирізати з ОСБ велику шайбу, по діаметру шахти колодязя, у якості спускаємого щита. Тоді взагалі можна поставити табуретки та працювати з комфортом. Ну й, з техніки безпеки : Найголовніше - помічникам, що наверху, магарич обіцяти тільки після Вашого підйому. Авансом - не наливати.

Тільки працювати потрібно дуже швидко-швидко. Доречним було б потренуватися наверху. Також велике значення має ретельна продумана підготовка місця для роботи у колодязі, та розташування усіх причандал навколо. Бо зайва метушня забирає час та увагу.

Взагалі-то, у цю фразу я добряче вклав гумору. Так, звичайно, є купа усіляких синтетичних матеріалів. А усе синтетичне має огидну здатність розкладатися, раніше чи пізніше, неважливо ... Тому, якщо є хоч найменша можливість - кладемо, ставимо метал, встромляємо метал в метал ! Ну, а до металу, хіба може бути щось більш кондове та скрєпне за паклю на сурикові. Але це моя особиста збоченість, можливо навіть початкові ознаки фетишизму.

Ну, це навяд чи ... Я б остерігався робити такі невиважені заяви.

Передивився фото, неправильно зорієнтувався на останньому малюнку. Тріщини йдуть по зеленим пунктирам, до кутів будинку,а не по червоним. . .

Звісно, багато припущень, але ТС не надав біль інформативних фото та пояснень. Чекаю на критику, але без температурних перепадів .

Стосовно природи тріщин, тих, що починабться у кутах проєму: Перекриття 1/2 поверху (рожева цифра 1. на плані 2 пов.) має виступ у формі "язика" , що висить консольно. На цьому ж перекритті, на 2-му поверсі бачимо 120-х перегородок, які обтяжують цей язик. А на плані 1 поверху (червона 2.) під усим цим хазяйством - пустота, окрім підпірного стовбчика. Враховуючи якість виконання плит перекриттів, можна припустити наявність прогину ділянки перекриття 1/2 у зоні язика. А враховуючи, що саме на цю ділянку ( через оті самі перегородки ) спирається перекриття 2/3, можна спрогнозувати наявність тріщин, що мають тенденцію починатися у кутах проєму (червоні пунктири на 3.). . .

Так, бетон на зломі має ну зовсім "нездоровий", жовтуватий колір. Особливо у нижній частині плити, характерно, коли забагато піску і пагано перемішаний. ... і неправильно заармований : По висоті кладки можна визначити товщину плити - десь 140 -150 мм. також видно торці арматури (у червоних кружечках, по лінії). Дістанція між стержнями - десь 250 - 300 мм Відстані від торців арматури до низу плити та до верху, пропорційно десь 40/60. У міліметрах це буде 60/80. Це майже посередині ! . .

1. Було би добре, аби Ви на плані мансарди намалювали схему тріщин. Особливо тих, що від кутів проєму. Ще, на фото видно торці арматури у перекритті. 2. Так от, заміряйте відстані від торця арматури : - наверх, до верхньої площини плити, - вниз, до нижньої площини плити. - товщину плити. Тобто, у якій частині плити (по товщині) знаходиться арматурна сітка. 3. Арматура у плиті перекриття тільки в один шар, чи у два ? 4. Діаметр та шаг арматурної сітки.

Теоретически - да. Нет шва - нет и проблем, как бы ... Но, штукатурка (хоть по вате, хоть по пенопласту) - не очень долговечный материал. По сути - это скорлупа, со всеми вытекающими. Поэтому тешить себя иллюзиями типа : недальновидно. И если на стенах такое решение еще может быть оправдано, (тем более там и вариантов-то не особо много), то на цоколе, с его экстремальными условиями, стоило бы рассмотреть более другие, долговечные решения. Скорлупа штукатурки в тех условиях долго не проживет. Поэтому я и упомянул обшивку цоколя металлопрофилем. К этому решению приходят вынужденно, через некоторое время. Увы.

Почему-то картинки не открылись. Можно просто загуглить, и смотреть там.