АлександрБ.

Потім, виходячи зі збочень та уподбаннь, зазвичай, намагаються влаштувати : - спортзалу, - чоловічий клюб, - майстерню, - траходром, - ...

Тоді просто додайте до конструктиву ще по 1-й дошці, з боків. Важливо, щоб : - ці додаткові дошки також зпиралися на стіни, аналогічно до тих, що вже намальовані. - були зшиті гвіздками, особливо у місцях спирання на стіни та під стійками.

А що кажуть розрахунки ?

Всі так кажуть ... спочатку .

Можливий ще й варіант ІV : Просто додати ще по 1-2 дошки у конструктив збірних балок. Навіть, якщо це і виявіться дещо надмірним. Тоді не потрібно зв'язуватися з металом.

Взагалі - потрібні (у напрямку головного конька). Але там можливі архітектурні обмеження (які рішення по плануванню об'єму горища). Щоб розкоси не заважали.

Так, непогано було би порахувати додаткові тепловтрати при цьому варіанті. Ну, й потім потрібно буде вибирати, або геометрія, або теплоефективність.

Так, але, все одно, технологія з розряду екстремальних ... На мій, консервативний, погляд.

Вітаю. 1. На ескізах не знайшов перерізу дерев'яних балок перекриття ... Припускаю, що 50х200 мм. 2. Кут нахилу даху - також не зазначено, але видно, що він невеликий. Отже, слід очікувати, що снігове навантаження буде (може бути) значним і доволі тривалим. З метою мінімізації ризиків, - припускаємо, що воно є постійним. 3. Чотири стійки з 12-ти - спираються виключно на збірні балки перекриття, посередині 4-х метрового прольоту. Навіть, якщо Ви й коректно прорахували навантаження і потрібні перерізи балок, доречним і незайвим буде розуміння того факту, що деревина - дуже примхливий і нестабільний матеріал. І його поведінка під постійним навантаженням вкрай непрогнозована. Якась одна конкретна балка може тримати чудову геометрію, а інша, поруч, може, з часом, дати великий небажаний прогин. Зважаючи на все вищезгадане, можна запропонувати підсилити оті чотири збірних балки металевим ребром. Це може бути : Варіант І : - просто швелер № 20 ( дерев'яні балки потрібно трохи підрізати, щоби втопити у профіль швелера). Варіант ІІ : швелер № 20 з відрізаною верхньою поличкою ( так вона не буде виступати, та не буде заважати влаштовувати дерев'яний настил на горищі). Варіант ІІІ : суцільна сталева полоса 4 - 6 мм, що вкладена між двома балками, та закріплена наскрізними шпильками М6, шайбами та гайками. Нема металевих елементів, що виступають наверх і вниз. Шайби з гайками, як варіант, можна втопити у дерево балок, якщо це буде потрібно. Самий кращий, і найбільш економний варіант (як на мене ). Таке підсилення, звісно ж, потребує додаткових коштів та робіт, але, дасть Вам гарантовану упевненість у стабільній геометрії Вашого перекритття, та відсутність прогину стелі на протязі усього періоду експлуатації Вашого будинку. Нижче фото : . .

Гарна касетниця для дрібного струменту і всілякої дрібноти в гараж або у бальконну майстерню.

Ні . з Південним Заходом - згоден. А от з П.Сходом - ну, не знаю. Можливо, краще тупо Південь ?

В які саме ? ... середньостатистично ?

Та звичайно, що якісніший. Бо, якщо ви не в курсі, - інжИнерну дошку виробляють виключно з деревини інжиру. А інжир - це не тільки солодкі фрукти, самі розумієте, а й цінна рідкісна порода. От саме за то мусите платити грубі гроші.

Піввідра ?! За консультацію та чудодійне перевтілення лівих у праві - мусиш віддати десятину.

Дуже просто, береш дерев'яну паличку відповідного діаметру, пхаєш у плашку, нарізаєш різьбу, не менше 10-ти ниток. Викручуєш паличку, заміряєш загальну довжину усіх 10-ти кроків. Звичайною лінійкою, якщо вже навіть штангенциркуля не є. Наприклад, вийшло - 5 мм. Ділиш на 10, у стовбчик, якщо калькулятора не є. Отримуєш крок - 0,5. Якщо вийшло 12,5, тоді крок - 1,25.

Ні, це не так. Літера "Л" у стилізованому крузі - то логотип Львівського інструментального заводу. Друга зверху, М4 - Московський завод різального інструменту «Фрезер». Плашки на фото - усі праві. А плашки з лівою різьбою позначаються літерами "Л", або латиною "LH". Дуже старі совітські позначення - "ЛЕВ".

До речі, як Ви, майстри, вирішуєте проблему конденсату на транзитних стояках ХВ ? Тим більше, коли вся та "інженерія" закрита декоративом у нішах?

Зрозуміло ..., а що далі, алюміній так і залишається, чи демонтується, заради наступного мармуру ?

Плями, що на фото нижче, ймовірно, мають іншу природу. Вірогідно, що оці відливи, змонтовані у нішах паркану, - поперше, мають замалий відступ крапельників, і вітер зриваючи краплі, переносить іх відразу на близькорозташовану стіну, - подруге, конструктивно, цей тип відливу не дуже вдало застосовувати у зовнішньому середовищі. У цього типу відливів край крапельника пологий, великого радіусу, на ньому можуть затримуватися багато крапель. Звичайні відливи, з простого листового матеріалу, з гострим закінченням краю, кращі. Там практично не збираються краплі. Бажано поспостерігати під час дощу, і, можливо, замінити відливи. . .

... і ще, зносити паркан необов'язково.

Сторону забору, де фундамент облицьований "чоколядкою" - також облаштувати відливами відповідної конфгурації. Відступ крапельника (нижнього краю відливу) від забору - робити якомога більше. Також бажано перевірити правильність монтажу та якість функціонування (зливу води під час сильного дощу) верхнього покриття (дашку) на стіні забору. Але на фото не видно якихось візуальних наслідків, що свідчили би про недоліки тих, верхніх елементів.

Що робити ... 1. Обережно повишкрібати пісок і бруд з-під руберойду. Але це само по собі мало що дасть. 2. Замовити /виготовити відливи (на обидві сторони забору) за відповідними розмірами. Обов'язково повинна бути верхня відбортовка, для вклеювання у паз стіни (див. малюнок нижче). 3. Коли вони вже будуть у наявності, фактично; - болгаркою з алмазним диском прорізати в стіні горизонтальний паз. Глибина - 10 мм. 4. Запустити у паз силікон, встромити у паз з сіліконом відбортовку відливу, відлив закріпити саморізами до стіни, на стику стіни та металу, зверху паза, сформувати безперервний акуратний гладенький валік з сілікону. Цей валік має гарантовано унеможливити затікання води між металом та стіною. Має бути отак : . .

На одній з фото видно отвори з-під демонтованих саморізів, які, вірогідно, кріпили металеві відливи. Але, знову ж таки, судячи з фото, ці відливи зовсім не виконували свою функцію. Мабуть тому, їх і демонтували. Бо відливи були змонтовані принципово невірно, просто "щоб було". Вони були просто притиснуті саморізами до стіни, з якимось інтервалом. Так от, біля саморізів метал був притиснутий добре, а на ділянках між саморізами - відступав від стіни. Тому туди, під відливи, по стіні стікали опади. Тобто, було неправильно. Отак : . .

У Вас тіло забору (стіна) підсмоктує вологу опадів по зовнішній лінії стику "руберойд - стіна". На бетонний фундамент Ви поклали руберойд, у якості гідроізоляції від підсмоктування через капілярний підсос з самого тіла бетону. Ймовірно, що саме цей шлях підсосу - і перервано (якщо на бетоні не було гострих виступів і руберойд не продірявився). Але, бічні краї руберойду виступають з під габаритів стіни, і, коли на руберойд поклали вагу стіни, його добряче притиснуло. А от вільні краї трохи підняло догори. З часом, у щілини під руберойд нанесло піску і бруду, утворилися невеликі "басейни", з яких нема стоку. Там, у тих місцях, під час опадів, накопичується волога, яка в подальшому всмоктується у тіло стіни. Ці осередки вологи усередині стіни і є причиною тих плям, де відпадає штукатурка. Якщо Ви уважно обстежите виступаючі полоски руберойду, то зможете впевнитися, що саме у місцях, під плямами, руберойд трохи задертий угору, тобто там - басейн. По малюнку нижче можете зрозуміти суть процесу : . .

Помилка, мав на увазі гноміка . Вибачаюсь ... Але, якщо зустрінеш у продажу - купиш пару штук і мені.