Dmode

То вже запищить як заклинить. Може краще відслідковувати неочікувані провали в обертах, коли напруга подачі була незмінною, і тоді сигналізувати? Тоді запищить при перших ознаках підклинювання.

Розводка робилася моїм другом, за символічну плату. Матеріали (повітропроводи з оцинковки та фасонина) скільки коштували вже не памятаю. Робив це все на етапі коробки, разом з шахтами природньої вентиляції. Потім років 5 жив з природньою поки руки не дійшли до збірки ПВУ. По основним складовим ПВУ є рахунки: фабричний теплообмінник 155 євро вентилятори 2 * 165 євро Решта фанера для корпусу, трохи XPS, вартості цього вже не памятаю. В сумі з розводкою точно дешевше ніж 5 локальних лоснеїв. Хибний стереотип. Якраз "не таке". Щодо герметичності оболонки будинку є чіткі нормативні вимоги. І чим герметичніша оболонка тим вища загальна енергоефективність будинку в цілому. Ваші розмірковування це примітивізація і спрощення процесів. Будинок постійно перебуває у середовищі зі змінною різницею тиску приміщення/вулиця, з огляду на коливання вітру та перепад температур. Тому у оболонці з багатьма отворами відбувається постійний неконтрольований повітрообмін, який в сучасному будівництві намагаються звести до мінімуму. Суть ПВУ в тому, щоб максимальну кількість повітрообміну скерувати через теплообмінник ПВУ, при цьому оболонку будинку робимо максимально герметичною для мінімізації інфільтрації через нещільності. Зробіть перевірку повітропроникності огороджуючих конструкцій вашого будинку. Проаналізуйте результат тесту, і тоді таке питання у вас відпаде само собою. Взагалі блаудортест це мастхев, для всіх хто хоче інструментального підтвердження відповідних властивостей будинку, а не запевнень "завжди так робили ніхто не скаржився". PS. Судячи про "якісь клапана, бактерії, пилюку, вологу", перед вами ще довгий шлях вивчення цієї теми.

Це девайси останньої черги. Коли треба локально вирішити питання вентиляції якогось одного приміщення, де нічого вже не змінити. Коли ж проектується система "з нуля", то центральна ПВУ буде і дешевшою ніж сума Лоснеів, і тихішою, і простішою в обслуговуванні. В мене 5 приточних приміщень, 5 лоснеїв по 450$ обійшлися б 2250$. Дорожче ніж фабрична вентсівська ПВУ. Про DIY варіанти, коли купляються фабричний теплообмінник та вентилятори, а корпус та автоматика робиться самостійно взагалі мовчу. Більше того замість 2 отворів в оболонці будинку при центральній ПВУ, у локальних треба робити по 1-2 отвори на кожен девайс. Це знижує енергоефективність бо починається рух повітря з неконтрольованими перетоками між приміщеннями. Для одноповерхового будинку ще так сяк, але коли більше поверхів ніж один - то однозначно не варто.

Для вимірювання перепаду тиску краще візміть ці диф-сенсори.

В мене на контролері є окремі виходи 1-10В. Тому в інші варіанти не вникав. В даташиті зазначено 3 варіанти регулювання, в тому числі PWM (шим) та потенціометр. Потенціометром можна вручну при потребі. ШИМ можна через ардуіну/есп організувати ніби. Є такі конвертори ще. А так силових 3 дроти, решта для керування, один з них для зчитування обертів.

Приїхав новий вентилятор. Дійсно з вигляду повністю новий. Перевірив все працює. В продавця ще кілька штук є. В рази дешевше ніж брати в Зендера як замінну частину

Чим обумовлені ці скачки на графіку?

Ці сенсори бояться як потоку повітря так і вібрації. Пробуйте їх віоброізолювати та помістити в корпус який буде ізолювати від потоку повітря як на схемах. BMx280? Кілька таких сенсорів разом в одном місці дають рандомну різницю від 4-15 Паскалів. Пробувати по ним щось визначати чи балансувати, особливо на малих об'ємах - марна справа. Бо якщо вам треба ловити опір теплообмінника який на ваших об'ємах може бути наприклад 15Па, то рандомна розмбіжність в замірах сенсорів в 4-15Па зовсім не підходить для такої задачі. Можна пробувати розміщувати сенсори перед і після вентиляторів, тоді з привязкою до rpm можна би було розраховувати потік, якщо відомі відповідні дані по даному вентилятору. Перепад на вентиляторі більший, і вплив слабої точності сенсорів тиску буде меньшим.

В коментах до цього відео власники Зендерів і інших девайсів пишуть шо у всіх у них за кілька років (2,3,4) підшипники починають шуміти. При цьому Зендер пропонує купити новий вентилятор за 500 євро.

Відео заміни підшипників в вентиляторах ebm papst. Як називаються ці підпружинені прокладки під підшипник? На відео їх теж міняють.

Для початку гляньте чи нічого не зачіпає вентилятор коли крутиться. Якщо ні то, я би зняв його для обстеження. Якщо там стоїть такий як в мене, то можу вказати що так може посвистувати.

Реально. В мене поки утеплення частини стіни де виходить витяжка не виконане, і решітка виступає зі стини з розрахунку на майбутній утеплювач. Так от і капає з неї часом, і бурульки формуються у сильний мороз. Тому капельник напевно будут робити. А я з самого початку звертав вашу увагу на опір... З опору треба було починати проектування і підбір січень всіх елементів, починаючи теплообмінником закінчуючи повітропроводами, фільтрами і т.д. Тепер або міняти січення розводки, або миритись з тим як є. Як компромісний варіант прибрати фільтри у витяжному каналі, а у приточному додати. Запасу на забруднення фільтрів немає?

Ок. А стабілізатор дозволяє витягнути з поганої мережі більше ніж візьме котел без стабілізатора?

Прочитав. Але якщо там була відповідь на моє питання, то не зрозумів.

А якщо поставити простенький однофазний стабілізатор лише для живлення мізків котла? Лишивши тени підключеними напряму..?

Cхоже нерівномірність обмерзання теплообмінника прогресує. Ось так тепер виглядає на максимальних обертах: А так на мінімальних. Продуктивніть напевно трохи знизилась, але то суб'єктивна оцінка. В сусіда з аналогічною моделлю, такого самого віку, обмерзає рівномірно.

Для чого електрокотлу стабілізатор? Чому б не перемістити точку його приєднання до стабілізатора, а не після..?

За такою хибною логікою, жоден повітропроникний матеріал не може бути утеплювачем. Для даного виду утеплення (EPS гранули у колодцевій кладці) є міжнародні нормативи EN 16809-1 та EN 16809-2.

По цій фото там ніби 88 складок. Опір буде трохи нижчим від моїх графіків.

В тих китайців два кінцевих положення. І три дроти. Один загальний, два решта відповідають, за напрямок руху. Подав на один дріт напругу - рухається в одну сторону, подав на другий дріт - в другу сторону. Якщо треба функціонал типу "нормального положення" то треба використовувати проміжне перекидне релє.

Взагалі багато нормативів рекомендують min гінієнічний ACH на рівні 0.35~0.5, щоб рівень VOC не перевищував норму. Тому формула мінімального повітрообміну всеж залежить від будинку, і мала би виглядати приблизно так: if ( 30*peoples > V*ACHhig){ Qmin = 30*peoples } else { Qmin = V*ACHhig } де Qmin: мінімальний повітрообмін у м3/год peoples: к-ть людей у будинку V: об'єм повітря житлової частині будинку у м3 ACHhig: мінімальна гігієнічна кратність повітрообміну 0.35~0.5 Де та мікроспорія мала би бути і чому? Робіть колекторну розводку. Її очистка є швидкою та простою. Ні не так. Провтикав почистити - отримав просто меньший повітрообмін, аж до його зупинки. Щоб все що в них зібралось попало в будинок, то якийсь диверсант мав би вам ті фільтри зняти і продути компресором прямо в будинку.

В мене якраз лише тепла підлога. Є досвід кількох років з природньою вентиляціюєю та потім з приточно-витяжною з рекуперацією в одному і тому ж будинку. Свій досвід описував тут.

Цей варіант є найбільш комфортним. Комфорт тут на першому місці. Окупність як бонус. Обслуговування заключається у періодичній заміні фільтрів, очищенні теплообмінника та вентиляторів. Мої готові фільтри коштували близько 400грн на рік. Можна робити власні фільтри купуючи фільтруючу тканину. Також недавно замінив підшипник у вентиляторі за 200грн після 2х років роботи. Вартість готового девайсу як приклад. Можна робити самому з фабричних теплообмінника та вентиляторів. Оманливий шаблон. Це як побачити наркомана, і зробити висновок що всі навколо наркомани. Приведений вами приклад є закономірним результатом неправильних рішень. Оманливий шаблон. Зі справними EC двигунами установку чути лише в приміщенні котельні, в приточних приміщеннях її не чути у штатному режимі роботи. При цьому жоджних шумогасителів не встановлював. Є таке. Але споживання у штатному режимі 18-25Вт, якщо вхідна температура вище -3С. Меньше ніж ноут. Якщо температура ниже, то вже більше, наприклад при -18С вже десь 800Вт. Але такі температури бувають рідко. В мене вентиляція підключена до інвертора який працює в режимі безперебійника.

Зупинки можливі при тривалих відключеннях електроенергії або виході з ладу вентиляторів. Зендер рекомендує встановлення сухого затвору, який може витримувати 500Па. І не рекомендує робити гідрозатвор з петлі. Щоб петля витримувала 500Па вона має бути >5см по висоті, та >5см над нею. Як на схемі з мануалу Дайкін. Але як потеплішає вона пересохне.

Ну я щиро намагався донести свою думку уточнюючи в кожному наступному повідомленні. Спробую останній раз. Це приклад установки, де відстань до найближчого каналізаційного раструбу є суттєво більшою від варіантів з підлоговими. Кондансату там може бути і більше ніж у вас, але використовують діаметри 1/2 та 3/4, бо мало кому прийде в голову прокладати довгу трасу з каналізації 32мм, коли це легше і дешевше прокласти меньшим, цілком достатнім для відведення конденсату, діаметром. Ваші ж умови ще гірші ніж для стелевих варіантів, бо ПВУ не під стелею а над стелею, і до найближчого каналізаційного раструбу ще більша відстань. Жоден з перелічених способів прокладки не буде протікати при правильному монтажі. Окрім шлангу використовують і прямі жорсткі труби на з'єднаннях, бо ними легше забезпечувати необхідний ухил горизонтальних ділянок в повітрі та вздовж стін. В мене є з'єднання між прямими дренажними трубами 16мм, і нічого ніразу не текло. Я лише вказав що 32мм та 25мм це надмірні розміри для поточної задачі. І відповідав на ваше запитання "чому". Про "обовязково зменшити діаметр" це ваша хибна інтерпретація. Так, я на це і звертав вашу увагу. Що для підлогових це нормально. Але не тому що там більше конденсату, а тому що до "підлогової" можна запланувати стандартний каналізаційний раструб як під будь-який інший сантехнічний прибор. І буде краса як на рекламних фото Зендера. І наостанок, для уникнення хибних домислів, уточню що не варто мою аргументацію чому 32мм є надмірним розміром, сприймати як "обовязково зробити менше". Кожен витрачає гроші як хоче. Така схема не мала би промерзати взагалі, навіть не треба робити обсадну трубу. Бо над піддоном буде завжди +С коли працює ПВУ. При відключенні рано чи пізно температура над піддоном може опуститись нижче 0С, але оскільки ділянка від піддону вертикальна, або частково горизонтальна (в межах корпусу) з дотриманням відповідниих ухилів, вона буде вільна від води, і ризик її закупорювання буде відсутнім. Натомість при зупинці ПВУ всередині теплообмінника на перегородках залишається значна частина конденсату. І весь цей кондесат в теплообміннику ризикує замерзнути при відключеній ПВУ в морози. При старті це може значно спотворювати показники, поки лід не розтане. А як показує досвід, розморожування без зняття теплообміннка, може займати кілька годин.