Dmode

Крім запасу ви ж хочете мінімальний рівень шуму. Вентилятори шумлять менше на меншій потужності. Щоб долати опір потужність прийдеться збільшувати, а з нею збільшиться і звуковий тиск вентилятора. Ну і розраховувати на запас вентилятора можна лише з чистим фільтром. По мірі його забруднення запас буде йти на подолання збільшеного опору. Залежить що ви називаєте проблемою. Це черговий компроміс, сума яких відсуває показники системи все далі і далі від розрахункових. Питання як будете ущільнювати треба запланувати заздалегідь. При опрацюванні цього питання ваша конструкція може зазнати відповідних змін.

Поки не зрозуміло: яким чином досягається герметичність між каналами в корпусі яким чином кріпляться до обудови жестяні елементи, чи можна буде з огляду на розміри туди підлізти інструментом для кріплення. яка висота блоку фільтрів як буде себе поводити сендвіч, який має жестяну оболонку по всіх гранях, які будуть виступати містками холоду. Чисто інтуітивно хочеться трохи розтягнути цю частину по вертикалі, бо відстань від жестяної деталі до фільтрів виглядає малуватою. Та й кут зрізу жестяної деталі міг би бути не таким крутим по відношенню до напрямків потоків для зменьшення опору. В цій зоні також можна спробувати помоделювати байпас.

64 V-подібних складок висотою 5см, тому довжина 1 складки 5*2. В результаті 64*(0.05*2)*0.2*4 = 5.12м2 Напевно це самий оптимальний варіант. Ніби виправив. Зараз видно?

Щодо умов роботи вентиляторів, що розташовані зі сторони вулиці. На фото стан витяжного та приточного вентиляторів. Видно що витяжний працює у більш складних умовах, бо бруду на ньому більше, і налипає він як цемент, бо з вологою. На приточному для очистки достатньо продути компресором, а витяжний треба відмивати з вологою ганчіркою. Після очистки.

Провів сьогодні частину профілактичних робіт по вентиляції: замінив фільтри в корпусі ПВУ, почистив вентилятори, виправ вентсівський кишеньковий фільтр. Заодно зробив заміри опору фільтрів перед заміною і після заміни. Результати на графіку. Старі фільтри простояли майже півтора року.

Щодо площі фільтрування: У вентсівських фільтрах як у @volomoto, площа фільтраційного матеріалу близько 0.13м2 ( з розрахунку що там гармошка під 45°, в габаритах 0.5м*0.18м*0.04м). Я взяв 4 дешевих автомобільних фільтри, в яких сумарна площа фільтраційного матеріалу (64складки*(0.05висота*2)*0.2ширина)*4штуки = це понад 5м2. Такий фільтр має вищий клас фільтрації і разом з тим за рахунок суттєво більшої площі, створює меньший опір і міняти його можна рідше.

Залишилось встановити його в середовище з рухом повітря, і підтвердити це анемометром біля психометру.

Я теж так думав поки не встановив більше сенсорів. Графік вверху показує стан приточного приміщення, в якому двері завжди відкриті.

Рівень утеплення холодної частини, січення каналів щоб опір був меньший, площа фільтрів може бути в рази більшою, щоб рідше його міняти і опір його був меньшим. Фільтри можна підібрати з автомобільних. Кріплення кришки можна робити більш жорстким ніж у заводських корпусах, передбачивши місця кріплення у вузлових точках навколо теплообмінника, каналів, а не тільки по периметру. Скетчапу достатньо буде. Там і розміри є, і невидимі грані можна показувати. Достатньо розібратись з шарами (Tags), групами елементів, і розрізами. Січення каналів навколо теплообмінника мають вплив на аєродинамічний опір, швидкість руху повітря, і шум. Збільшуємо січення каналів отримуємо більший корпус. Зменьшуємо, отримуємо більший опір, більшу швидкість і більший шум. Також розміщення більшої площі фільтрації потребує більше місця.

Є комбіновані варочні поверхні. У вашому випадку на мою думку підходять найкраще, бо і потужність індукції нижча, і вибір газ/електрика є.

Якщо така різниця зберігається і при 0 і при кімнатній температурі, то його теж можна використовувати враховуючи поправку.

Будуть спотворені, бо це буде середнє значення по витяжним приміщенням. Ось приклад як може відрізнятись рівень СО2 у приточному приміщенні без людей і з людьми (2поверх). Тому бажано мати окремі сенсори у кожному приточному приміщенні. Червоний графік це сенсор у кухні (1поверх), яка є витяжним приміщенням. Недавно в одному з досліджень у висновках автора прочитав, що сенсори СО2 краще розташовувати не ближче ніж 1.5-2м від розташування голів людей. Якщо 1 людина за робочим столом то >1.5м, якщо дві людини разом за столом або в ліжку, то >2м. Інакше показники виходять завищеними для оцінки повітрообміну, бо навколо людини завжди існує зона підвищеної концентрації.

Чому тільки три сенсори? Беріть 4. Той що стоїть в ПВУ зможете перевірити цим четвертим. Не такі вже й погані ці сенсори.

На ваших картинках мало що зрозуміло бо без розмірів. Для кращого розуміння та якихось порад краще б підійшли креслення з розмірами у різних проекціях, аксонометрія та "взривна" схема. Розробляючи свій корпус, треба визначитись з приорітетами. Ви маєте можливість зробити деякі речі краще ніж у фабричному. У мене приорітети були наступні: не погіршувати характеристики вентиляторів малою камерою наскільки це можливо не погіршувати опір теплообмінника наскільки це можливо, що вимагало: збільшення січення каналів у корпусі збільшення площі повітряних фільтрів шар утеплення холодної частини не меньше 3см шар утеплення вуличних каналів не меньше 5см, відповідно відстань між фланцями вуличних каналів не меньше 11см, від фланців каналів приміщення не меньше 6см. Ці приорітети несумісні з приорітетом мінімального корпусу. Тому важко щось радити при діаметрально різних приорітетах. Мої розміри вийшли приблизно 1100*880*480. Як робив байпас видно на схемах цього повідомлення.

Яку функцію виконує цей хомут?

Зробіть перевірку з льодом щоб мати якусь відправну точку.

В мене в спальнях витяжки у гардеробній зоні, з міркувань закритих герметично дверей без перетоку для максимальної звукоізоляції. Але по факту двері постійно відкриті, тому сказати що це щось відчутно покращує не можу.

Нехай це буде для вас критерієм як відсіяти "фахівців" яким не варто довіряти ні проектування ні монтаж.

Такий експеримент варто провести щоб упевнитись що будуть однакові покази. Бо через зміщення в кріпленнях, може бути розбіжність. А щодо вологого термометра, то він має знаходитись в умовах руху повітря не нижче ніж 0.5м/с і не вище 1м/с. Без такого руху його показники будуть завищені. Тому ставити їх поряд на поличці і чекати однакових показників не зовсім правильно.

По синьому графіку чи по помаранчевому?

У Вас стандартні розміри теплообмінника, і в цих розмірах є і ентальпійні. Якщо в нас продають окремо звичайні теплообмінники, то можливо і ентальпійні можна придбати в цих же продавців. Але з ними з високою вірогідністю знадобиться постнагрів, бо з них вже не йде настільки тепле повітря як зі звичайних.

Не відомо. Бо точність термометрів ВИТ-2 +-6%. Індивідуальні паспортні поправки невідомі (а вони повинні бути враховані при обрахуванні результату). Термометри ВИТ-2 можуть бути зміщені у своїх кріпленнях по вертикалі. Якість капілярного зволожувача теж може відрізнятись від початкових значень. Швидкість аспірації в умовах заміру теж невідома, і вона повинна бути в межах допуску 0.5-1м/с.

Вам приводили приклад розрахунку не установки а конкретного теплообмінника. Бо ефективність установки залежить від того який теплообмінник там встановлений. @yur43 приводив реальні дані, що свідчать, що вони цілком можуть видавати наближені до розрахункових показники на практиці. Ось ціна окремого теплообмінника. І його розрахункова ефективність при -3. Тому при виборі ПВУ звертайте увагу на те який саме там теплобмінник і вивчайте його розрахункові характеристики.

Скрутіть всі 4 сенсори разом. Підготуйте в морозилці достатньо льоду для коктейлів. Наповніть льодом півлітрову банку, залийте лід холодною водою. Дайте трохи постояти щоб вода навколо льоду охолола. Занурюйте скрутку у воду з льодом, щоб вона опинилась по центру. Дочекайтесь стабілізації температури. Запишіть на кожному сенсорі поправочний к-т. Температура плавлення льоду 0С. Так ви отримаєте якесь наближення до відправної точки. Потім подібний експеримент проведіть для води кімнатної температури. Точну температуру води ви не будете знати, але перевірите чи показники з ростом температури не роз'їзджаються. Бо ті сенсори різні бувають... Але як на мене, це підхід побалуватись і забути/забити. Краще одразу орієнтуватись на автоматизоване відслідковування з можливістю коригування швидкостей. Для цього треба брати інші сенсори, і одразу думати як підєднатись до мізків системи. Оскільки ви можете до неї підєднатись відповідним софтом на компі, то відповідно створити зовнішній блок моніторингу/корекції при бажанні теж можливо.

Поки це ККД системи. При "холодній" розводці показники будуть нижчими ніж при "теплій". В мeне приток іде з вулиці 8м через теплий контур ф200 утеплення 5см EPS. В даний момент при продуктивності приблизно 140м3/год повітря нагрівається на 2.6С. Так що робіть висновки. Якщо хочете меньшого падіння температури то утеплювача треба в рази більше. Чому. Той матеріал дуже просто обробляється і значення отримаєте тоді точніші. Можливо, але тоді вже отримаєте дані з похибкою яка вноситься корпусом.