Dmode

Я теж з цього відео починав своє занурення в тему ліферів. Не беріть його близько до серця, є ще багато цікавіших.

Відсутність промерзання зазвичай забезпечується зовнішнім утепленням. При його певній товщині вікно виноситься вже в площину утеплювача. Приведіть приклади вузлів про які ви говорите. В кожній віконній системі сертифікованій пасивним інститутом є валідовані способи монтажу, в спойлері нижче приклади для 4-х різних систем: Як видно з цих прикладів, утеплені відкоси застосовані у стінах з комблоків, де несуча бетонна частина стіни відокремлена від опалювального об'єму шаром утеплювача. У варіанті ж кладки чи бетону, що безпосередньо контактує з опалювальним об'ємом, утеплення внутрішніх відкосів відсутнє. Також, якщо ви берете до уваги технологію пасивного будинку, зверніть увагу на рівень утеплення в цих прикладах, та порівняйте зі своїм. Між "це погано" і "не дає значущого ефекту" є істотна різниця. І як видно з відповіді вище утепленя внутрішніх відкосів не є розповсюдженою практикою в пассивному будинку для стін з кладки. Натомість у пасивному стандарті є вимоги до опору теплопередачі огороджуючих конструкцій, при виконанні яких температура поверхонь вікна не повинна опускатись нижче 17С при -15С ззовні. Це досить високі вимоги. Тому в купі з обовязковою приточно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням та рекуперацією які є невідємною частиною пасивного будинку, ризик виникнення конденсації зведений до мінімуму. При створенні закритої повітряної камери у віконному отворі при щільно закритих важких і теплих шторах, температура поверхні скла може знизитись нижче точки роси з утворенням конденсату. Внутрішнє ж утеплення відкосів не вплине на саму слабку ланку віконного вузла яким є склопакет. Більше того як видно з розрахунку вище, в стіні з теплого матеріалу, внутрішнє утеплення відкосів дещо знижує температуру на поверхні віконної рами. Тому при відсутності радіаторів під вікнами, не бажано створювати шторами закриту повітряну камеру у віконному отворі. Розрашовувати класичні штори бажано на відстані від 5см від площини стіни. Так щоб ця відстань забезпечувалась i у складеному стані. При вікнах до підлоги труби теплої підлоги можна завести по підлозі у площу віконного отвору ближче до рами. При влаштуванні штор бажано досягнення компромісу який найменьше обмежує циркуляцію повітря. Також можна використовувати інші види штор які не створюють закриту повітряну камеру у віконному отворі, як рулонні, плісе, римські. Термін "звичайна вентиляція" є неоднозначним і може включати різні сценарії: від надлишкової до недостатньої або навіть відсутньої вентиляції. Більшість людей не має чіткого розуміння влаштування вентиляційної системи. При недостатній вентиляції, відносна вологість може значно підвищуватись. Підвищена вологість може спричинити конденсацію на холодних поверхнях, на яких при низькій вологості конденсації не відбувається. Але це не єдине місце де може бути допущено помилку. Неправильний монтаж може призвести до переміщення вологого повітря через віконний монтажний шов. Це вологе повітря може конденсуватись і призводити до появи цвілі, незалежно від ступеню утеплення відкосів. Питання забезбечення комфортної експлуатації віконного вузла є комплексним. Просто утепленням внутрішніх відкосів воно не вирішується, особливо в стінах з "теплого" матеріалу. З своєї особистої практики можу сказати що не стикався з утворенням конденсату на відкосах у ГБ стіні, які в мене неутеплені з середини і опалення тільки теплою підлогою. Ні в період коли жив з природньою вентиляцією і вологість піднімалась часами понад 60-70%, ні в подальшому після встановлення приточно-витяжної системи. В мене лише одна спальня має класичні штори розташовані вздовж усієї зовнішньої стіни. Вікно до підлоги розміром 2.1м*2.4м. Штори з легкого непрозорого матеріалу в рівень з підлогою, на відстані від стіни. В решті приміщень штори плісе та римські штори в площині рами. Всі ці вікна ведуть себе однаково. Може бути незначна кількість запотівання на склі вздовж нижньої частини склопакету у сильні морози, бо дистанційна рамка найпростіша з алюмінію. Але з відкосами не було i жодного натяку на якийсь конденсат.

Ось приклад розрахунку для хороших вікон (шестикамерна рама 86мм) та суцільної стіни з ГБ Д300 500мм з червертю, варіантів звичайного та утепленого 30мм XPS внутрішнього відкоса, для умов -22С +20С rh50%. В обох розглянутих варіантах (звичайний і утеплений відкос) температура поверхні відкосу вища за температуру конденсації при заданих умовах. Утеплений варіант на кілька відсотків виграє по загальному опору теплопередачі. Проте середня температура поверхні рами утепленого варіанту є трохи нижчою, але не нижчою ніж t конденсації. Тому обидва варіанти не створюють умов для утворення конденсату, який міг би призвести до пошкодження матеріалів і зниження теплоізоляційних характеристик стіни. Утеплення внутрішніх відкосів стін з "теплого" матеріалу (наприклад, ГБ Д300) не дає значущого ефекту в плані енергоефективності. Але такий підхід може бути корисним в деяких випадких для стін з цегли або бетону.

Даний розрахунок невідомо для яких цілей зроблений, і розрахований напевно щоб вразити пересічного споживача кольоровими картинками. Чи хтось бачив щоб в наш час хтось використовував газобетон з λ0.37, або віконних рам товщиною 60мм з матеріалу λ0.15? Фактично показали вузол по теплопровідності еквівалентний якомусь складському приміщенню з минулого століття, зі стінами з пустотної цегли без утеплення та рамою з 60мм дерева. Використання такої комбінації коєфіцієнтів теплопровідності у співставленні до сучасних вузлів та матеріалів є простою маніпуляцією.

Це по паспорту чи по замірам? Питаю бо мій водолій з паспортними 2кВт насправді споживав від 2.5 до 2.7кВт.

Для мене цікавим є те що кондиціонери спожили меньше ніж холодильник. Здавалося що кондюки повинні накручувати в рази більше...

яка саме вийшла ціна?

Якщо не помиляюсь у@volomotoне ліфепо, а автомобільний літій.

В мене 4шт 12В свинцевих по 100Аг, для отримання 24В підключав по схемі 2S2P. При заряді-розряді один акум в кожній гілці виїзжав за межі рекомендованої виробником напруги. Приходилось вручну підключати на "вискачок" якусь нагрузку, щоб вирівняти напругу. Тому правильно радять про бмс балансир, він робив би вирівнювання автоматично.

Пройшов подібний шлях від 300Вт ДБЖ з 12В свинцем під роутер і ролети, потім дешевий 1.5кВт інвертор з 12В свинцем під освітлення та комп (потім інвертор спалив по необережності). В процесі зрозумів що потрібна більша потужність. Взяв дешевий інвертор на 3.6кВт на 24В з свинцем (4*100Аг). В процесі зрозумів що обмеження свинця по заряду і розряду мені не подобаються. Додав до свинця збірку LiFePo. Сподобалось. Перейшов повністю на ліфери. Тепер свинець стоїть без діла. Розумію що кожен має пройти свій шлях щоб зрозуміти що йому потрібно. І будь які поради зі сторони не будуть сприйняті поки не буде отриманий власний досвід. Також в процесі ростуть бажання щодо того, що би можна було включити в резервне живлення. Зараз постійно заживлено: холодильник, комп, медіабокс з ТВ, роутер, охорона, насос свердловини, група резервного світла. Через перемикач 1-0-2 заживлені кондюки, пралка, сушарка, тобто вони підключаються до інвертора тільки у випадку потреби, не постійно. Можливо додам також до цієї тимчасової групи ще мікрохвильовку. Так от тепер розумію що якщоб збирав все з нуля, то інвертор брав би потужністю 5-6кВт. Система має бути на 48В, бо 24В це тимчасовий костиль, який бачу що рано чи пізно буду міняти на 48В. Максимальний струм який видає мій інвертор на заряд це 82А, яле це не є багато у випадку короткочасної подачі світла. Тоді цієї потужності може бути не достатньо для швидкої зарядки. Тому придбав ще 2 б/в блоки живлення від базових станцій, які можуть видати ще близько 100А, тобто в сумі потужність зарядки може бути до 180А, сумарна потужність в режимі заряду майже 5кВт по ватметру.

Тут до речі свіже відео про генератор на магістральному газі

Обговорювалось вже https://www.stroimdom.com.ua/topic/229104-pritochna-ventilyatsiya-dim-vulitsi-yak-borotis/?do=findComment&comment=4907566 На дорозі в повільному потоці машин в місті він автоматично тримав повітрообмін на рециркуляції майже весь час. Ось його опис: Не чув щоб хтось такий датчик адаптував до ПВУ. Не знаю як він би відпрацьовував сморід від спалювання листя та твердотопів, бо вихлоп від бензину-дизеля і сморід від твердотопу напевно сильно відрізняються по концентраціі речовин на які він реагує.

Не підходять. Була вже подібна тема на форумі. Наскільки розумію доступного рішення поки не знайдено.

Хто ж знає ваші вимоги до зарядного? Наскільки мені відомо є два шляхи: новий спеціалізований девайс, і б/в блок живлення від базових станцій. Перший дорожчий відносно малої потужністі та без регулювання, другий може бути в рази більшої потужністі мати регулювання по вольтажу та струму, але може вимагати доопрацюваннь входів і виходів з серверних розємів на більш зручні.

Якось теж зробив вуличний стіл з готового клеєного щита, витримав він кілька місяців на вулиці і порозпадався на окремі ламелі.

Якщо взяти наш ПВ (провід мідний для електричних установок), то його тривало допустима температура нагріву жил +70°С. 6AWG це насправді 13.3мм2, 16 квадратів це найближчий метричний відповідник. І якщо вірити наступній таблиці, то тривале навантаження в 100А він витримає лише з певними видами ізоляції. І при цьому температура його буде понад +90С. Що вже вище ніж допуск для наших проводів ПВ. Так отож, я ж питаю для тривалого навантаження, яке в себе перевірив при кількагодинному заряді від інвертора на 82А(його максимум). А ще зробив комплект з двох б/в блоків живлення, які в сумі дають понад 90А, для пришвидшення заряду якщо буде така потреба зимою в блекаути. Тому максимальний довготривалий струм може бути понад 90А не тільки в піки. А де про це прочитати більш детально? В мене збірки від київського MDS, в них перемички з тонкої міді січення 0.8х20=16мм2. Збірок 4шт паралельно, тобто навіть теоретичі 170А, які я можу запустити довготривало на заряд (інвертор+блокиЖивленя), розподіляться між збірками по 42А, тобто вже не дуже великий струм. Чи з огляду на вищевикладене варто думати про заміну цих перемичок на більший переріз?

Ось термограма після 60хв струму заряду 82А. Для дротів січенням 25мм2 і 35мм2. Поміняв на 35мм2 коли побачив як ведуть себе 25мм2 при такому струмі. Ваші 16мм2 при 100А мали би грітися в такому режимі ще сильніше. 25мм2 35мм2

Це для змінного струму підбір січення. Для постійного інший підбір, і там більший вплив довжини і січення на втрати і нагрів. Цікавить саме яким має бути січення перемички між комірками в збірці 8S або 16S. І взагалі цікаво як впливає січення перемичок на роботу самої збірки?

Якого січення (мм2) має бути перемичка між комірками ліферу ємністю 100-150Аг?

Ці модні релє можуть відключати фазу разом з нулем, тому додали вихід для N. У вашому випадку можна зробити без транзиту нуля через зубр. А можна і використати доступну функцію транзиту.

Якщо замість ПЗВ+АВ ви використовуєте ДІФ, то ось так би мала виглядати ваша схема. Трьохфазний ДІФ для трьохфазних споживачів. Для однофазних окремі ДІФи для кожної фази.

Як таке взагалі могло комусь в голову прийти? Виглядає як намір цілеспрямованого нанесення шкоди тим хто це зібрав.

Достатньо щоб в сусіда була якась нагрузка на фазах. Тому шукайте по лінії яка вас з сусідом живить.

Правильно вам вказали що це з нулем проблема. Перевіряйте контакти нуля по всій лінії від вашого щита і аж до стовпа, збірки, повітряної лінії. Релє подає живлення, вмикається нагрузка. Коли обірваний або "підгулявший" нуль, нагрузка по одній фазі сильно просаджує на ній напругу і відповідно росте напруга на інших фазах, тому спрацьовують релє на інших фазах.

І як тепер генератор в економному витягує?