Dmode

Для мене цікавим є те що кондиціонери спожили меньше ніж холодильник. Здавалося що кондюки повинні накручувати в рази більше...

яка саме вийшла ціна?

Якщо не помиляюсь у@volomotoне ліфепо, а автомобільний літій.

В мене 4шт 12В свинцевих по 100Аг, для отримання 24В підключав по схемі 2S2P. При заряді-розряді один акум в кожній гілці виїзжав за межі рекомендованої виробником напруги. Приходилось вручну підключати на "вискачок" якусь нагрузку, щоб вирівняти напругу. Тому правильно радять про бмс балансир, він робив би вирівнювання автоматично.

Пройшов подібний шлях від 300Вт ДБЖ з 12В свинцем під роутер і ролети, потім дешевий 1.5кВт інвертор з 12В свинцем під освітлення та комп (потім інвертор спалив по необережності). В процесі зрозумів що потрібна більша потужність. Взяв дешевий інвертор на 3.6кВт на 24В з свинцем (4*100Аг). В процесі зрозумів що обмеження свинця по заряду і розряду мені не подобаються. Додав до свинця збірку LiFePo. Сподобалось. Перейшов повністю на ліфери. Тепер свинець стоїть без діла. Розумію що кожен має пройти свій шлях щоб зрозуміти що йому потрібно. І будь які поради зі сторони не будуть сприйняті поки не буде отриманий власний досвід. Також в процесі ростуть бажання щодо того, що би можна було включити в резервне живлення. Зараз постійно заживлено: холодильник, комп, медіабокс з ТВ, роутер, охорона, насос свердловини, група резервного світла. Через перемикач 1-0-2 заживлені кондюки, пралка, сушарка, тобто вони підключаються до інвертора тільки у випадку потреби, не постійно. Можливо додам також до цієї тимчасової групи ще мікрохвильовку. Так от тепер розумію що якщоб збирав все з нуля, то інвертор брав би потужністю 5-6кВт. Система має бути на 48В, бо 24В це тимчасовий костиль, який бачу що рано чи пізно буду міняти на 48В. Максимальний струм який видає мій інвертор на заряд це 82А, яле це не є багато у випадку короткочасної подачі світла. Тоді цієї потужності може бути не достатньо для швидкої зарядки. Тому придбав ще 2 б/в блоки живлення від базових станцій, які можуть видати ще близько 100А, тобто в сумі потужність зарядки може бути до 180А, сумарна потужність в режимі заряду майже 5кВт по ватметру.

Тут до речі свіже відео про генератор на магістральному газі

Обговорювалось вже https://www.stroimdom.com.ua/topic/229104-pritochna-ventilyatsiya-dim-vulitsi-yak-borotis/?do=findComment&comment=4907566 На дорозі в повільному потоці машин в місті він автоматично тримав повітрообмін на рециркуляції майже весь час. Ось його опис: Не чув щоб хтось такий датчик адаптував до ПВУ. Не знаю як він би відпрацьовував сморід від спалювання листя та твердотопів, бо вихлоп від бензину-дизеля і сморід від твердотопу напевно сильно відрізняються по концентраціі речовин на які він реагує.

Не підходять. Була вже подібна тема на форумі. Наскільки розумію доступного рішення поки не знайдено.

Хто ж знає ваші вимоги до зарядного? Наскільки мені відомо є два шляхи: новий спеціалізований девайс, і б/в блок живлення від базових станцій. Перший дорожчий відносно малої потужністі та без регулювання, другий може бути в рази більшої потужністі мати регулювання по вольтажу та струму, але може вимагати доопрацюваннь входів і виходів з серверних розємів на більш зручні.

Якось теж зробив вуличний стіл з готового клеєного щита, витримав він кілька місяців на вулиці і порозпадався на окремі ламелі.

Якщо взяти наш ПВ (провід мідний для електричних установок), то його тривало допустима температура нагріву жил +70°С. 6AWG це насправді 13.3мм2, 16 квадратів це найближчий метричний відповідник. І якщо вірити наступній таблиці, то тривале навантаження в 100А він витримає лише з певними видами ізоляції. І при цьому температура його буде понад +90С. Що вже вище ніж допуск для наших проводів ПВ. Так отож, я ж питаю для тривалого навантаження, яке в себе перевірив при кількагодинному заряді від інвертора на 82А(його максимум). А ще зробив комплект з двох б/в блоків живлення, які в сумі дають понад 90А, для пришвидшення заряду якщо буде така потреба зимою в блекаути. Тому максимальний довготривалий струм може бути понад 90А не тільки в піки. А де про це прочитати більш детально? В мене збірки від київського MDS, в них перемички з тонкої міді січення 0.8х20=16мм2. Збірок 4шт паралельно, тобто навіть теоретичі 170А, які я можу запустити довготривало на заряд (інвертор+блокиЖивленя), розподіляться між збірками по 42А, тобто вже не дуже великий струм. Чи з огляду на вищевикладене варто думати про заміну цих перемичок на більший переріз?

Ось термограма після 60хв струму заряду 82А. Для дротів січенням 25мм2 і 35мм2. Поміняв на 35мм2 коли побачив як ведуть себе 25мм2 при такому струмі. Ваші 16мм2 при 100А мали би грітися в такому режимі ще сильніше. 25мм2 35мм2

Це для змінного струму підбір січення. Для постійного інший підбір, і там більший вплив довжини і січення на втрати і нагрів. Цікавить саме яким має бути січення перемички між комірками в збірці 8S або 16S. І взагалі цікаво як впливає січення перемичок на роботу самої збірки?

Якого січення (мм2) має бути перемичка між комірками ліферу ємністю 100-150Аг?

Ці модні релє можуть відключати фазу разом з нулем, тому додали вихід для N. У вашому випадку можна зробити без транзиту нуля через зубр. А можна і використати доступну функцію транзиту.

Якщо замість ПЗВ+АВ ви використовуєте ДІФ, то ось так би мала виглядати ваша схема. Трьохфазний ДІФ для трьохфазних споживачів. Для однофазних окремі ДІФи для кожної фази.

Як таке взагалі могло комусь в голову прийти? Виглядає як намір цілеспрямованого нанесення шкоди тим хто це зібрав.

Достатньо щоб в сусіда була якась нагрузка на фазах. Тому шукайте по лінії яка вас з сусідом живить.

Правильно вам вказали що це з нулем проблема. Перевіряйте контакти нуля по всій лінії від вашого щита і аж до стовпа, збірки, повітряної лінії. Релє подає живлення, вмикається нагрузка. Коли обірваний або "підгулявший" нуль, нагрузка по одній фазі сильно просаджує на ній напругу і відповідно росте напруга на інших фазах, тому спрацьовують релє на інших фазах.

І як тепер генератор в економному витягує?

В більшій мірі випромінюванням. Ось приклад еспериментальних досліджень поляків: чим вища температура поверхні підлоги тим більша участь конвекційної складової. при t.подачі +30С близько 27% передається ковекцією, при t.подачі +55С вже близько 32%. Також тут видно, що загальна тепловіддача залежить від температури поверхні, тож 11Вт/м2С з метра квадратного можна отримати тільки з високою температурою. З більш нормальними для наших часів температурами цей показник трохи нижчий.

Чому? Вийшов з ладу? Поділіться будь-ласка досвідом який привів до рішення заміни. А також чи задоволені новим у порівнянні до старого? Питаю бо в самого та сама лінійка 3.6кВт...

А чому був?

На чому зупинились? На саморобному фільтрі чи автомобільні підійшли?

Про зайвий міст холоду у вигляді проходу кладки димаря через огороджуючу конструкцію вже згадували? Якщо так хотілося цегли в димарі, то прохід через утеплювач можна було викласти з матеріалу з кращими теплотехнічними характеристиками.