Dmode

Формучанин @fim так зробив, окремі приводи на повітропроводах та сенсори СО2 на кожну кімнату. Внутрішнє повітря містить як продукти життєдіяльності людини так і летючі органічні речовини (VOC), емісія яких може відбуватись з більшості матеріалів у будинку на протязі всього періоду його експлуатації. Коли в будинку є люди можна спиратись на рівень СО2, коли в будинку є мало людей, або люди відсутні, то тоді спираєтесь на мінімальний гігієнічний повітрообмін, який у різних країнах прийнятий на рівні від 0.3-0.5 внутршнього об'єму будинку за годину. Тобто залежність приблизно така. Якщо прийняти що: будинок має 300м3 внутрішнього об'єму повітря. на 1 людину прийнято 30м3/год мінімальний гігієнічний повітрообмін 0.3, тобто (300*0.3)=100м3/год Тоді в результаті отримуєте, що нижче ніж 100м3/год повітрообмін не повинен опускатись, якщо в будинку 1, 2 або 3 людини то 100м3/год, і тільки коли (м3/год/людину * к-ть людей) > (мінімальний гігієнічний повітрообмін) то повітрообмін починає рости, тобто для 4людей => 120м3/год, 5=>150 і т.д. Також важливо усвідомити що відчуття комфорту для різних людей відрізняється. 30м3/людину це мінімум, який дехто для себе приймає на більшому рівні. Мінімальний гігієнічний рівень теж може бути прийнятий на вищому рівні, особливо в нових будинках, де емісія VOC почаково тримається на високому рівні. А щодо конкретного якогось приміщення, то під час проекту приймаєте ту кількість людей яка планується в цьому приміщенні при його номальній експлуатації, тому якщо там наприклад 2 особи будуть спати в спальній, то і розраховуєте на 30м3/год*2людини=60м3/год. Ваша ПВУ повинна мати спроможність забезпечити таку (не меньше) кількість повітря (з врахуванням інших приміщень) на другій швидкості.

який цикл є мікро?

Ось знайшов дослідження німців. Виходить що за 900 днів при 100% SOC мінус 11% ємності. 50% SOC мінус 5% ємності. 0% SOC мінус 2% ємності. Цікаво що опір більше виріс при 50% SOC. Екстраполюючи: при 100% SOC +25C деградація 4.46% в рік. Тобто 20% втратяться за 4 з половиною років. при 50% SOC +25C деградація 2.03% в рік. Тобто 20% втратяться вже майже за 10 років. при 0% SOC +25C деградація 0.81% в рік. Тобто 20% втратяться вже майже за 25 років. Також судячи з графіків найменьшою деградація є при температурі 0-10С і при SOC0%.

Яке то таке? В даташитах вказують кількість циклів при якій втрачаються 20%. А скільки втрачається коли вона просто стоїть в системі на підтримці, можливо вона за кілька років втратить ті ж 20% або більше, це ж важливий параметр який чомусь ніде не вказаний, і не бачив щоб таке обговорювалось десь... А повинно?

та це ясно, цікаво як це виглядає в процентах втрати ємності на рік

В даташитах на ліфери вказують що зберігати бажано на SOC близькій до 50%... Яким є рівень деградації ліферів які постійно стоять в системі ДБЖ або сонячного інвертора з підтримкою 100% заряду?

Якийсь пекельний треш. Нагадує совковий армійский підхід, типу фарбування трави трави в зелений колір. Ні, вимикати не можна, бо головна ціль це забезпечити повітрообмін, тому робимо 100% рециркуляції, і тоді отримуємо 100% економії (це сарказм для тих хто не зрозумів). Треба мати якісь "особливі потреби", щоб проектуючи собі систему вентиляції свідомо зробити її з поверненням частини смороду та інших неприємних і не дуже корисних продуктів життєдіяльності...

цю інфу використовує лічильник, якщо він її може віддати на зчитування - то додаткові сенсори не потрібні. Якщо в схемі є електрокотел то вам буде цікаво яка температура на його вході/виході.

Дивіться документацію по конкретному лічильнику. В деяких можна поставити або на вхід або на вихід і в налаштуваннях вказати як він встановлений. В деяких можливий тільки один варіант. В любому випадку на одну трубу ставиться лічильник, на другу трубу ставиться тримач датчика температури від лічильника і в нього вставляється сам датчик. Деякі лічильники можуть рахувати не тільки тепло а і холод, що корисно якщо цікавить який буде СОР літом. Лічильник тепла має свій розходомір, інше питання чи потрібний вам цей параметр для зчитування... Деякі лічильники мають цей параметр доступний для зчитування, деякі ні.

В батьків таке було коли тен відтаювання вийшов з ладу. Лікувалось заміною тену. Припускаю що гена не має до цієї поломки відношення. Пошукайте відео саме по вашій моделі холодильника, тоді зможете самі розібрати і перевірити. Ось про подібну поломку.

Припущу що в процесі подальшого росту перестанете звертати на подібні речі увагу...

Титан і решта показали близькі результати бо руйнування відбувалось по тілу зразка EPS. В Церезіту відбувалось руйнування по площині клею. Зусилля прикладене як на схемі нижче призводило до відривання по шару пінопласту при близько 23~24кг для зразка 100*100*100мм. Зупинився на Титан 753.

А тут точно має бути така дельта велика?

Вхід вихід опалювальної води з теплообмінника фреон-вода.

В мого китайця дельта від ~2.5 до ~4С в залежності від обертів інвертора.

Робив сам все окрім фінішної декоративки, на неї взяв на 1 день спеціаліста. Так, бо тоді розхід клею буде мінімальний а площа контакту максимальною. Але і на помірно нерівній поверхні можна або використовувати більший об`єм клею, або повторювати нерівність основи. На кожне рішення може бути своя аргументація замовника. Без варіантів тоді, знімати до цегли. Якщо є компресор в господарстві то перед грунтуванням можна пройтись по всій стіні стиснутим повітрям. Часу багато не займає, але площу контакту очищає суттєво.

Підтримую. Ось тут про це було В мене особисто EPS 15кг/м3 на клей-піну. Але на нову практично ідеально рівну стіну з ГБ. Без дюбелів, бо висота утеплення тільки перший поверх. Кріпиться елементарно бо зразу можна зафіксувати плиту у потрібному стані за допомогою довгих саморізів, які після полімеризації клею усуваються. І це було і зручніше і швидше, і ефективніше ніж гратися з цементним клеєм. Але на цегляну стіну такий фокус не пройде, і там доведеться більше займатись сексом з фіксацією, особливо якщо стіна не рівна, і є непереборне бажання її вирівняти за допомогою шару утеплення. Краще збити все до несучої основи, оцінити рівність основи і бажання вирівнювання. Провести натурні випробування зразків EPS з планованим клеем(клеями) у трьох або більше місцях, і тільки після цього приймати рішення як фіксувати EPS. Я свого часу майже наукову роботу на цю тему робив з фіксацією сили відриву зразків на різних клеях.

Не вникав в цю тему, тому буду вдячний за Ваші роздуми щодо мого випадку. ТТ, на момент монтажу опір 4Ом близько 10м немає Від збірки з підземним кабелем від ТП до опори, повітряна лінія 4х120 без ізоляції блиьзко 50м. Жодного заземлення на стовбах немає. в землі щільно, ділянки у всіх малі. Напевне від всього

Без різниці де що рекомендують. Ви самі маєте визначитись що вам потрібно. Ось який розрахунок я мав на увазі (можете внести свої дані якщо збережете копію в свій акк.гугл). Як базова вартість 1м2 під ключ взята вартість реального виконавця в Києві для 100мм утеплення з EPS під ключ 1100грн/м2. З цієї вартості була вирахувана частка EPS по ціні вашого EPS90, і розрахована вартість під ключ для інших товщин утеплювача. Додатково при збільшенні товщини на кожні 50мм додавались ще 25грн/м2 на більш довгі дюбелі. Решта робіт за м2 однакова для інших товщин. Тепловтрати за сезон пораховані у смарткальк для Києва. Вартість енергії була прийнята 2.64грн/кВтгод, щорічне здорожчання 3%. Як видно з таблиці: на 4 рік варіант 120мм стає в експлутації дешевшим ніж неутеплений варіант. на 6 рік дешевшим стає 150мм ніж 120мм, на 9 рік дешевшим стає 200мм ніж 150мм. Перетини кривих показують коли кожен варіант стає більш вигідним по відношенню до іншого За 30 років експлуатації: варіант 100мм є дорожчим на 40% від варіанту 200мм. варіант 100мм є дорожчим на 24% від варіанту 150мм. варіант 100мм є дорожчим на 11% від варіанту 120мм. І це можна сказати оптимістичний розрахунок, бо в фактично в нас вартість енергії росла більшими темпами, не враховані витрати на охолодження. На підставі таких даних можна приймати зважене рішення, бо тільки ви знаєте свої плани на будинок і доходи.

який початковий пиріг стіни до утеплення?

Спроби порівнювати лямда з ціною я на мене не є інформативними. Бо в матеріалу окрім теплотехнічних властивостей є міцнісні характеристики для систем ETICS . А це згідно євронорм, в тому числі які діють в нас як ДСТУ, не меньше 80кПа на розрив, а у вологих умовах має бути запас 20%, тобто це 100кПа на розрив. Під цю характеристику ваш EPS70 підходить на стик. Решта підходять з запасом. Акщо брати вимогу ДБН по щільності утеплення з EPS >15кг/м3 то підходять ваші EPS80 та EPS90. Тому для порівняння я би прийняв лише ці три. А бажаний опір теплопередачі конструкції підбирав би вже товщиною кожного. А беручи до уваги що лямда в них буде дуже близьким, то і товщина в них буде практично однаковою. Для себе я би порівнював вартість не тільки матеріалу утеплювача а і усіх робіт та матеріалів по утепленню. Розрахунок мав би містити: вартість влаштування утеплення зі всіма матріалами та роботами під ключ, для різних товщин утеплювача (а робота буде практично однаковою для товщин між якими вибираєте). Кількість енергії яка буде проходити через конструкцію для вашого регіону за рік (можна врахувати також вартість витрат на охолодження). Будуємо криву вартості експлуатації 1м2 такої конструкції (починаючи від її початкової вартості з п.1) на перспективу 30+ років, прийнявши якесь щорічне подорожчання вартості енергії. Далі дивимось на якому проміжку часу ці криві перетинаються, і починається процес економії одного варіанту в порівнянні до іншого. Це буде більш інформативно.

Чим нижча щільність тим вища теплопровідність: https://www.stroimdom.com.ua/forum/showpost.php?p=5046572&postcount=2279 Кілька років назад так казали і про 100мм, а ще раніше і про 50мм. Це питання світогляду. Якщо на швидкий продаж, то по нашим нормам якщо зробите - ніхто з покупців не причіпиться. Але якщо робите для себе і на перспективу щоб будинок довше зберігав максимальну ліквідність, то можете звернути увагу на більш жорсткі норми. Наприклад пасивні. Там 150мм це мало. Та і норми це не є константа, і вони змінюються з часом. Ось тут про це було. https://www.stroimdom.com.ua/topic/113755-dom-iz-gazobloka-na-ushp/?do=findComment&comment=3671386

Так. Ну це вже інша справа тоді. Тоді дійсно так, бак без теплообмінника (комбіновано бак-гідрострілка) це ваш випадок. Тоді думайте над площею радіаторів які будуть віддавати потрібну к-ть тепла в низькотемпературній системі. Ні, паралельно, бо в кожному свій насос (на місці газового котла зараз ТН). І є гідрострілка, яка як на мене занижує мій СОР, в порівнянні до прямого підключенні в підлогу як в сусіда. Зараз якби робив з нуля, то пустив би напряму без гідрострілки. Вона там з'явилась від схильності перестраховуватись і робити все з запасом, тож систему опалення розраховував на 12кВт, і розрахунково насосу Протерма не вистачало на 220м2. Реально зимою в середньому маю потужність в 3кВт, тож насос протерма цілком би впорався сам.

Бак потрібний в системі яка при розморозці зовнішнього блоку опускається нижче певних критичних значень, що може загрожувати теплообміннику. Або там де продуктивності циркуляційного насосу не вистачить для того щоб забезпечити потрібний протік в системі. Або там де потужність ТН є більшою ніж може прийняти в моменті система. В мене 220м2 теплої підлоги, і під час розморозки дельта між входом та виходом з внутрішнього теплообмінника до 7С. Тобто з теплої підлоги водить до теплообмінна 25С з теплообмінника виходить 18С. Якщо налаштувати Протерм на запуск під час розморозки - то дельти взагалі немає, або вона з протилежним знаком. В сусіда 120м2 теплої підлоги, за дельтою він не слідкував, але під час розморозки теж ніяких проблем. В обох ТН повітря-вода на 6кВт, без баків, прямо в теплу підлогу, вже понад 3 роки експлуатації.

Мій варіант монтажу під люк.