Сарочка

А кут ви можете змінювати . Бо на такой поверхні проситься саме таке рішення

А що сталося аналіз сайту Ші не працює? Бета тестіровщикі дорого беруть? Напевно треба спочатку таке виправити .

Чі назва першої часткі salmon натякає що це повинен бути лососевий відтінок?

Ось що я знайшла Це сортові назви (конкретні сорти), а не окремі селекційні напрямки чи групи. Просто в селекції пеларгоній ці два сорти належать до різних типів (категорій): 1. Розебудна пеларгонія (Rosebud Pelargonium) — це велика група зональних пеларгоній, у яких квіти нагадують маленькі троянди. Сорт 'Rosalinda' тут є конкретним представником цієї групи. 2. Серія Survivor — це сучасна комерційна серія гібридів (зручна для клумб і контейнерів, виведена на витривалість), а 'Rosalinda' (або повна назва Survivor Idols Rosalinda) — це конкретний сорт усередині цієї серії з яскраво-рожевими махровими квітками. Тобто це два зовсім різні сорти від різних селекціонерів, які просто мають схожу назву (або співпадіння імен). Одному сорту притаманна форма трояндочки, а іншому — великі класичні махрові шапки з потужної комерційної лінійки. далі були рожеви квіти один в один з вашими . Тож в чому сумніви?

Взагалі-то ми просто перебралися сюди з іншої теми через токсичність декого з чоловіків. Дякуючи Аллі, ми створили цей куточок — я дуже за нею сумую і сподіваюся на її повернення, хоча життя склалося так, що вона теж з часом покинула групу. Ця тема створювалася зовсім не про сад. Скоріш, це сховище для наших посиденьок під прикриттям нецікавої для інших теми, де нас не дістануть токсичні - зрадницькі дискусії про війну, зперичатися з якими більше нема а ні часу а ні натхнення, бо ціх руснявих ботів не переговориш , або щасливий шлюб тощо. Фактично це лампова вечірка в найдальшому кутку — задворки після задворків. Тож сад тут скоріше для відведення очей, ніж за назвою автора. Хоча говорити про сад звісно, можна і потрібно. Бо більшість з нас сад обьеднує сад-город в більшій чі меньшой ступені

Тю , ви все скажете котлети на пательне? 😀 Я вже давно накладаю протівень котлет ( протівень застіляю папіром) под фольгу -180 через 25 хв знімаю фольгу і на 190 на 10 хв до скоринки. Чисто на кухні і швидко. Спробуйте такій метод , можливо сподобається .

Люблю таки. В мене вінтажний різдвяний бавовняний англійській фартух , дуже гарно пошитий , з витачками і на грудях і по боках, цікавий крой , не звичний але мега зручний , тканина бомбезна . Бавовна , абсолютно не парить, але така приемно щільна , що дуже довго залишається під ним сухим коли багато мокрого В консервацію , то що . Він гарно закриває бока. Обгортає повністью . І об нього завжди хочеться чомусь витерти руки. Або набрати щось подол. І він начебто для цього пристосован як жоден інший . Застебується на ґудзик. Лямка штатно в перехрести,на спині ,схоже чімось як шкільних фартухах колись, але це не вдобно тому я їх на шиї завязую. І ось йому вже потрібна заміна. Тож викройку якщо я з нього навить зниму, то тканина точно не знайдеться . Ближайша по задуму напевно тефлонова , але Тож я після цього фартуху переодично замислююсь а існують ще якісь вдали моделі так щоб хотілось вдягати . Бо в цілому маю декілько фартухів, але користуюся лише цім. Тож якщо в вас щось цікавеньке по крою , буду вдячна за фото

Пані Наталю, сімейний лук гарний вийшов. Якраз над цим думала: що якщо брати цілий шматок тканини, то доведеться шити не одну футболку, або залишиться чималий залишок. Тож тоді доводиться знову боротися з рештками (в мене таких залишків уже небагато залишилося — тільки під двоспальним ліжком, у сенсі — весь простір під ним).А у вас є ще фотографії? Вони мене прям мотивують дістати залишки чогось і пошити, а то я за машинку вже місяць майже не сідала. Особливо хочеться взятися за те, до чого раніше з різних причин не доходили руки. Або ось зараз у мене стоїть завдання: треба пошити новий фартух, і я міркую, чого саме хочу. Варіант А — врятувати планету й переробити старий одяг (наприклад, поєднати джинси та чоловічі сорочки). Але тут у жіночому варіанті я його не бачу, скоріше в чоловічому — для гриля чи чогось подібного. Варіант Б — взяти нову тефлонову тканину і придумати якийсь зручний фартух. До речі, щодо фартухів: хто яким користується і які моделі обирає?

Мій особистий досвід із моделюванням лекал завжди був непростим. Коли шиєш на себе, з часом збирається база перевірених викрійок, які можна брати за основу і змінювати для нових моделей. Журнал «Бурда» мені підходив, альтернатив то особо не було в 2000 -х , але я знала головне правило: кожну викройку обов'язково потрібно було зменшувати у висоті по спині, ширині та довжині на певну кількість відсотків. Виточки майже ніколи не збігалися з параметрами моєї фігури, тому я майже завжди їх переносила. Тобто загальна концепція «Бурди» працює, але завжди вимагає персональних нюансів. Найбільше мені сповідався метод моделювання безпосередньо на манекені. Одного разу я побачила, як створюють викройку від малюнка до готового комплекту лекал. Це виявилося просто та зрозуміло — жодних складних креслень чи сіток.Для деяких складних речей, наприклад вечірніх суконь із корсетним драпіруванням, без манекену взагалі не обійтися, хоча це специфічний одяг, який більшості людей потрібен кілька разів у житті. Звісно, постає питання, де взяти манекен. Я купувала готовий пінопластовий манекен за зовсім невеликі гроші і за допомогою шпильок нарощувала потрібні місця прямо на пінопласті — додавала об'єм у зоні грудей чи стегон. Поверх одягала чохол штатний із біфлексу, і отримувала точну копію своєї або іншої потрібної фігури. В мене були три розміра стандартних s,m,L. І такім образом в мене майже завжди під рукою була готова фігура . Шити на такому манекені для себе набагато простіше, ніж робити примірки на собі (на ньому ж зручно виконувати і вологу теплову обробку). А ще колись колега-дизайнерка розповідала про спосіб створення ідеального манекену за власними мірками, вони робили таки з себе , коли були студентами 1. На людину надягають футболку. 2. Помічник досить щільно, але без зайвого здавлювання обгортає її харчовою плівкою поверх гладкого лонгсливу. 3. Поверх плівки наноситься багато шарів малярного скотчу, щоб утворився міцний панцир (руки при цьому вільні, що значно спрощує процес). 4. Отриманий панцир акуратно розрізають і знімають з людини. 5. Горловину та низ ретельно заклеюють тим самим скотчем, після чого внутрішню порожнину повністю заповнюють монтажною піною з балона. Після застигання піни залишається лише зняти панцир і пошити м'який чохол із біфлексу (за принципом чохла на валізу). Такий метод єдиний і незамінний для дуже складних індивідуальних форм тіла, коли стандартний манекен абсолютно не підходить., або дуже дуже бюджетний як на прикладі дівчинок студенток для проектів з моделювання .

Отак. Я теж зараз ну прям фігово бачу. Я вже не знаю, що мені й робити. Прогресиви — вони класні. В цілому. Життя прям нормальне. Але без них як у стробоскопі: ні пофарбувати, ні брови сформувати. Інший бік — мілкота і читання через 6 місяців знову недосяжні. Поки що не впевнена, чи це вплив прогресивних лінз (звикання мозку до них чи погіршення зору), чи просто різниця сприйняття реальності в лінзах і без лінз. Причому, коли я знімаю окуляри (а я до них звикла гарно), я взагалі без них нічого не бачу. Від слова зовсім. Це не так, як я змінювала діоптрії раніше, — це взагалі просто нічого без окулярів. Тож вишивка для мене вже два роки недосяжна, а шиття потребує дуже гарних умов і світла. А потім я все одно бачу відхилення строчки (бо коли шиєш епізодично, навик трохи втрачається). Раніше можна було б казати, що шиєш як китаєць на фабриці, але я не знаю, хто шиє на тих фабриках, але вони шиють і в'яжуть ідеально. тож всьому свій час . Але я точно можу сказати що вишивка більше не моє. Сумую? Ні , я вишивала настільки багато, що мені вистачило так, щоб захоплюватися, стати професіоналом, почати заробляти цім, і стати рабом цього хоббі і покинути його і це все за 25 років . Від 5 років до 30 . До речі, шиття теж було з 5 років і я досі вважаю що це гарний скіл для людини. З трех дитин в мене опанувал його лише один син, він себе шиє на початковому рівні ( він знає базу і при необхідності зможе її самостійно розширювати, зараз проект в школі- пошив костюма для театрального гуртка суміжного з художнім в якому він навчається, тож наблюдаю що буде в самому складному сегменті - моделювання і коструювання викройок . Це дивовижно, але не знаю як вони обійдуть цей етап.

Це було дуже давно. Я ще до декрету цім займалась - шиття і вишивка одягу і аксесуарів. Навіть створювала колись колекцію сумок і вечірніх суконь- корсетів колись . Це було так давно. Майже в минулому житті

Оце так справа! Цього року в залишалась неоздоблена веранда — ну, типу, газоблок і все. Молодший вирішив, що зможе зробити оздоблення сам. Місяць намагався зі старшим штукатурити (проводку я вже заштробила, на 70% до того часу). Сам зробив рендер у ШІ, але руками зрештою довелося працювати мамі, бо почалась якась фігня. Тож майже все літо я зависала на оздобленні кімнати з чотирма віконцями/дверцятами (двері приховани в підлогу, стелю,дві стіни, відкоси , бо це ж колишня веранда, але тепер — план Б). До речі, про штори. Карніз із підсвіткою у шторах — прикольна штука! Придумала, як його зробити, через те, що не змогла дотягнути чотириметровий карніз Новою поштою. А самі штори? Імітація льону — дуже гарна. Куплена на Temu за 2000, доопрацьована встромлянням обтяжувача в низ і тасьмою зверху. У підсумку це вийшло в чотири рази дешевше, ніж я спробувала зробити на замовлення в магазині по місту, і вдвічі дешевше, ніж якби я сама придбала тканину і шила з нуля.

Оце цікаво . Два питання . Як ви вправляєтеся з трикотажем бо для нього потрібно розпошивочна машина. . Светри? Це трикотаж знов ж такі . Як на звичайной побутовій машині цей трикотаж опанувати. Для мене за 20 років це все ж таки анріал . Я можу шити професійно але не берусь за джинсу та за трикотаж/ лайкру. . Маю 50 лапок для побутової машини і жодна не дає професійного шву . Це по перше . По друге …. Таки в більшості дешевше купити готове з Китаю , як ни крути . Я не знаю як вони це роблять , але купила дивовижни куртки чоловіку і собі фліс/ софтшел. Це дешевше втрічі , навіть якщоб я сама шила . Зараза, вартість двох блискавок для куртки на місцевому ринку . Тож я можу шити . Але зараз дешевше купити готове. Все що роблю зараз по шиттю - саджаю по фігурі , дуже рідко переробляю не вдали покупки, хоча і зараз схиляюсь к тому, що простіше просто відправити назад все, що не подобається без заморочок.

А я ж жодного разу навіть не пробувала мочених яблук. Але в чоловіковій бабусі є хата, і там росте Антонівка — дерево було посаджене спеціально на мочені яблука. Усе, що я пам’ятаю з розповіді, — яблука мають бути одного розміру і з плодоніжками (хвостиками). І я дізналась, як їх робити по-старинці на Поліссі, і навіть записала, бо чоловіку смак дитинства це був. Начебто ще можно із сортів брати ( Пепін якій вказан в записах, що біля струмка росте, напевно це сорт , але не впевнена) знадобляться міцні , гладкі яблука з хвостиками, трохи вишневого + смородинового листя , і житня солома , житнє борошно жменя Рецепт заливки простий: на 10 літрів води 3 столові ложки солі та 300 грамів меду. Борошно залити водою і почекати , злити прозору воду до розсолу, без борошна ( бо з борошном піде пліснява) А процес взагалі затишний: на дно ємності вистилаємо зелень і солому, рядами акуратно складаємо яблука хвостиками догори (щоб не побити шкірочку!), кожен ряд повторяється шар, щоб яблуко не пошкодилось , заливаємо цим розсолом, зверху кладемо кружальце від дубової діжки ( можна відтворити голочкой дуба і тарелкой) і зверху голиш ( великій рівний гладкій каменюка , ( в мене це банка з водою) Спочатку воно постоять повинно кілька днів у теплі, а потім — у льох . На новий рік готові ( судячи з рецепту квасить потрібно пізніше ) . Рецепт орігінальний, але я чесно скажу- жодного разу я робила( то Антонові нема без червяков, то житній соломи яка головний інгрідіент, то борошно не знайшла, то час вийшов.

Шановне панство! Зараз сезон яблук і груш у великій кількості. У кого є місце в морозилці, пропоную заготовити пироги. Потім дістаєте із морозилки — і відправляєте напівфабрикат одразу в духовку. Мій рецепт переробляє величезну кількість яблук: сам пирог складається з них приблизно на 80%. Через це він чудово підходить для часів «необмеженої кількості яблук» і чудово переносить довготривалу заморозку. Якщо цікава така заготовка, напишу рецепт!

Шановні панянки! Допоможіть порадою. У мене на ділянці цього року справжня навала білокрилки (капусти взагалі не саджала). Почалося все з теплиці — там росли томати. Потім шкідник перекинувся на гарбузи на вулиці й почав поширюватися майже скрізь. На цьому етапі я здалася і припинила боротьбу, бо обробити все просто нереально. Найбільше її зараз на доліхосі та красолі, але подібна картина спостерігається майже скрізь. Скоро треба забирати з ящиків пеларгонію на зимівлю (на плющелистій теж поодиноко її бачу), а я боюсь заносити рослини до хати без обробки. Раніше я вже застосовувала Актару, Актеллік, Енжіо та комплексні препарати на кшталт «Рятівник томатів» (де білокрилка позначена прямо на упаковці). Не можу сказати, що це сильно допомогло. Ті особини, на які потрапив розчин, загинули, але навіть регулярні обробки кожні три дні на початку ситуацію суттєво не змінили. А тепер, якщо я навіть оброблю рослини, нові летять знову і миттєво. окрім пеларгоніі на вулиці все хатні квіти стоять, їх також превентивно теж обробить напевно Підкажіть, що робити в такій ситуації?

Ширина від 5 мм: монтажна піна + поверх шпаклівка з двох сумішей (звичайна «Сніжка» + 20% модифікованого ПВА - це клей для приклеювання лінолеуму). Якщо менше — одразу закладається цією сумішшю. Головна умова — підлога не повинна прогинатися при ходьбі. Якщо підлога скрипить, жодна шпаклівка не спрацює. Особисто використовував цю суміш на імітації суцільних балок зі збитих дощок на перекритті зверху: на 6-метровому прольоті за 5 років немає жодних тріщин. До речі, є й ділянки, випробувані найдорожчими герметиками та шпаклівками, які з часом усе одно тріскають , а ця суміш виявилась самою стійкою.. суміш ПВА і опилок , не рекомендую( дуже важко зробить поверхню рівною, і усадка доволі суттєва.)

Дивлюся я на всі ці баталії... на мою думку слова - нема грошей всі розуміють зі своїй вежі. Для деяких картопля маленька, для інших треба їсти торти , якщо в магазині винесли весь хліб. Це такій трохи жарт , але… я не буду чогось радити кардинального. Але я вже 4 зими повна срака. Можливо я не скажу чогось нового . Але якщо нема грошів, а за цей час вже плюс мінус всі зрозуміли мінімальний рівень комфорту. Всі пожили без світла 2-48 годин , а може і 72 таке також б3ло вже. Ничого нового між 72 і 126 ….. вже нема Морально всі готові. срака в цьому році була капітальна. 24-36-48 годин без світла . Зима . Я не впевнена що сонячни панелі вас спасуть при помірно/ або взагалі відсутні у сонці при досить високому споживанні , в мене зазвичай це від 700 і більше споживання . Взимку це + котел , бо газу нема Проте проблему тепла на 100% закриває камін або маленька буржуйка з варильною поверхнею зверху (красива керамічна, естетична лялечка, не за всі гроші світу). Будинок становиться сухий, а на випадок найгірших часів завжди можна приготувати їжу. Що стосується електрики (якщо, як у мене, зовсім немає газу) доволі довгій час . Сценарій такий- 4+ часів світла нема 1. Звичайна плита з газовим балоном на 25 літрів. Такий балон є змінним, і аналогічний стоїть на генераторі. Генератор смокче,( генератор бензиновий перероблений на газ був Мотарі, на цей рік купили інверторний з газовим підключенням щоб тягнув пікове навантаження скачків, але не жер просто топливо в пустую на холостому ходу , коли працює недогружений. Остаток балона якій гена не може писмоктати дотягує плита газова . Звичайна. 2. Звичайна станція типу EcoFlow, якщо людина чи комп’ютер працює 24/7 і це робота. Роутер при цьому підключений на окреме живлення. Його вистачає в вільному темпі 3-4 години, але коли чоловік працює , то 1-2 години Макс. Не всім потрібна, але плюс, дозволяє не запускати генератор зайвий раз . роутер - окремий упс, (2 штуки в мене насправді, але через високу загруженность компами .) В мене їх 6 в домі і ще додаткови девайси и коли на ньому працює робоча машина , то він швидко розрядається- він їх жере за три години, так не во всіх так) цей момент рандомний і не во всіх така кількість компів в дома. Тож цей показник потрібленія можна жили на 2/3/6 в зимку коли темніє - гена точно має працювати бо на нему в мене повільна 1 фаза на яку я пере вішала все освітлення і холодильник і і все важливе, а також нагрів води , коли можливо відключити інших споживачів. Гена не резиновий і не потужний, щоб не жер багато топлива. Краще перша потужність , але постійність праці , як по мене . Телек, інтернет, половина будинка/ світло , зарядка станції, підключається в цей час . Також упс на станцію води. Ось тут далі є мінуси Це варіант без шалених витрат, який працює на 100%. Комфорт наближається до абсолютного, але з додатковим «двіжем». І це- хто гераторор заводить , перемикає всі рубідьники та обслуговував в цілому. Будете сміятися: будинок побудувала сама, розетки прокладала сама, але генератор — це анріал. Я до них не підхожу, особливо після останньої зими, коли здихаючий старий генератор із прогорілим глушником іноді робив «маленький бабах». . І так, генератор це по суті двіжок мопеда , якій потребує постійного догляду- через великій пробег( заміна масла, клапана і все таке інше, це час яку хтось на це повинен витрачати . Взимку міняти масло також треба ну і про жинку + генератор. Я його не люблю . І не вмію . Але моя дитина 14 років заводить генератор.(поки що не обслуговував) Хоча, якщо б склалися обставини, вивчила б питання за три доби без світла — аж бігом! Цьому швидко навчаються дівчата за необхідності, навіть якщо прикидаються «пташками». У мене є сусідка, якій я тиждень тому показувала, як розетки поміняти, а вона за допомогою ШІ сама підключила сонячну станцію і все підібрала, що потрібно. Ви ж самі розумієте: якщо людині треба — вона навчиться; якщо можна на когось скинути — скидає. Висновок — не треба вбиватися в акумулятори. У всіх щось вже є . В минулу зиму 10 станцій єкофлоу сусідів через 48 годин я по черзі заряджала . Всі аккуми при тривалому відключенні також розрядяться. Генератор ні . Генератор вонючій , з мансами ,але дешевий, Треба просто розвести все окремо по бюджетному варіанту. Плюс що за рокі всі обросли зарядним барахлом, якщо щось вже працює , то хай працює . Якщо був тількі фонарік на батарейках та лед стрічки, можливо тут є над чім з чистого аркушу так би мовити. А так…. Ну скількі тієї зими. Вона зазвичай більш темна мені здається ніж холодна….. але це можливо через то що в мене є камін і з пачкою жіття точно тепліше та приемніше. І отже- головне- тепло, все інше рішаемо і вторично взимку

Щоб це не виглядало що я це придумала собі . Це виглядає в мене так . Тупо хащі . Пробратися складно та все одно через то що вона стигне дуже не одночасно і збір триває вже три тижні ( різни сорті вперемішку) . Відстань метр між куща і дуже замало . То була помилка яку вже не виправить.

Тількі одне повліяло саме більше . Захіст коріння спанбондом( напевно це не дуже гарно, потрібно щось ще щільніше) зверху мульчування доволі товстим шаром тім самим опадом, дробленими гілками саду - все подряд, та найважливіше - і постійний полив . Не рясний але поверхневий полив. В цьому році гарно допомогли дощі. Кожен рік добриво під мульчу типу Осмокот . Це в більшій ступені повліяло , схоже в лохини перегрівається коріння і тоді хочь я поливала хочь ні , все одно вона була червона. Бо росте в мене на повному сонці. Далі стандартне - Закіслення раз на три місяця. Іноді додаю добриво для лохини в полів добривом розчинним 1-2 разі до квітування і в час наливання ягід). Сьогодня поняла що помилка була ще одна - проволочна підпора для гілок . В цьому році нобрались ягіою і повалило всі ті підпори 60-70 см заввишки. На наступний рік буду будувати щось типу шпалери бо зріст нових цього року вражає. Я бачіла в ютубі владельца ділянкі то в нього лохина вища за него( він був також не 150 зрістом) . Я навіть не повірила що ті кущі на це здатний, але саме в цьому році приріст ну дуже вражає

У мене зараз 10 кущів. Два з них цієї зими, на жаль, вимерзли. Кущам, які я купувала (здається, це були 2-річні саджанці), вже 5 років. Є також два «старожили», яким понад 10 років, але зараз вони виглядають так само, як і решта. Це через те, що вони тричі «кочували» ділянкою, поки я шукала для них підходяще місце, тому тривалий час страждали. Лохина, посаджена в непридатний ґрунт, не те що не плодоносить — вона майже не росте. Головна ознака цього — почервоніння листя (схоже на стан гортензії). Зараз, у правильних умовах, мої кущі дають приріст до метра на рік, а їхня висота сягає приблизно 130 см. Завантаженість — близько 6–7 кг з куща, і це лише перший рік, коли я отримала нормальний врожай. Минулого сезону майже всі ягоди осипалися ще в стадії зав'язі. Щодо порівняння врожайності: думаю, кущ лохини не варто рівняти зі смородиною. Лохина — дуже універсальна ягода. Вона, як виноград киш-миш, чудово переносить заморожування: після розморозки смакує навіть краще. Ми взимку використовуємо її як декор для кондитерських виробів, їмо до кави чи сирників. Також вона ідеальна як «їстівний лід» для напоїв — охолоджує, не розбавляючи їх водою. А от для шейків лохина не дуже підходить через занадто щільну шкірку. Звісно, 100 кущів для власного споживання — це забагато, але для продажу — можливо. Тож, можливо, ваша лохина просто перебуває в невідповідних умовах? У такому разі на врожай можна чекати дуже довго

Просто цікаво . Дивовижний шар штукатурки . Скільки ви накідуете? . Це два шара ? Чи рознесено в часі ?

А я все гадаю , ну чому ж нема в стрічці ваших букетів та історій з Батуріна. Вітаю вас з такою неймовірною подією! Народження онука — це справді найвище щастя, новий всесвіт, який відкривається перед вами. Те, що ви зараз маєте можливість насолоджуватися цими першими місяцями його життя у Ванкувері, — це безцінний дарунок долі.Це неймовірно, що ви навіть за тисячі кілометрів від дому зберігаєте свою пристрасть до садівництва та знаходите спосіб залишатися собою. Бажаю вам насолоджуватися кожною миттю цього літа: запахом петрушки, яскравими квітами та, найголовніше, солодким лепетом вашого маленького онука. Нехай цей маленький садочок стане для вас місцем сили та джерелом радості у цьому новому етапі життя.

Wine&Spirits Ukraine розділ «Результати конкурсу» або «Winners»,. wineandspirits.com.ua/results-2025/ … можна назву віна яке ваше на цьому конкурсі? Хочу дізнатись більше про ваше віно. я просто не знайшла бронзи в конкурсі тількі срібло мінімальне. Це Українській варіант цього конкурсу, або ви одразу на міжнародний? Вітаю, ваши наступні пляшки будуть мати медалі на етикетці? Це круто.

Насправді, те, що ви плануєте, мої сусіди вже зробили. Це не коштувало всіх грошей світу, вийшло доволі бюджетно, і робили вони майже все самотужки. Проте це їхня єдина хата, в якій жінка народилася, виросла, народила дітей, виплекала їх та постаріла. Вони не мають іншого житла, а також часу, натхнення чи можливостей будувати нове. Це не інвестиція в майбутнє, а просто спроба гідно прожити старість у батьківській хаті, попри значні руйнування. Сказати, що вони зробили "лялечку", не можна — це був звичайний поточний ремонт, який не перетворив стару на молоду. Звісно, реставрацію хати можна зробити, якщо йдеться про збереження історичної спадщини. Іноді реставрують навіть гірші варіанти, ніж ми обговорювали, і це виправдано, якщо хата є важливою родинною пам'яткою. Але якщо це не мазанка, у якій народився діяч рівня Тараса Шевченка (умовно), то така реконструкція просто недоречна. Вона завжди непередбачувана, складна і коштує дорожче, ніж сучасне будівництво».