Vladdi

Маячня для недолугих та безпам'ятних. По-перше, ніяких наказів з Києва не було. Якби хоч одна скотина з великими погонами (звиняйте, інших слів не маю) не думала, насамперед, за власну шкуру, та не чекала наказів від перших особ держави, то переламати ситуацію можливо було б хоча б спробувати. Але боягузство та зрадницька позиція нової "еліти" вкупі із майбутнім президентом, відкритими зрадами свіжопризначених та "старих" місцевих командирів (один тільки командувач ВМС чого був вартий), а також зрадницькі настрої більшості особового складу, який переймався не якоюсь там державницькою позицією, а теплим місцем служби, наданим службовим житлом, і т.ін. не давали жодних шансів. Велике угруповання військ, яких в нормальних (контрольованих) умовах було б достатньо для тримання "в тонусі" всіх засланих "туристів", козачків та "зелених чоловічків" перетворилось на інертну масу, яка лише віддалено та відсторонено спостерігала за подіями. Кілька епізодів виступів патріотично налаштованих військових, льотчиків та моряків, чітко показали, що проблемою був зовсім не якийсь так не введений військовий стан, а боягузство, нерішучість, некомпетентність та відкрита зрада.

На стандартних пасажирських вагонах так і було, і є до сих пір. І не в масовому порядку, а лише кілька невеличких поїздів на добу. Вантажні вагони по-перше, різняться габаритами, в залежності від типу та призначення, і на стаціонарних домкратних постах просто так їх не розтягнеш, а по-друге їх в кожному составі майже у тричі більше. Тому це значна проблема.

Цю тему вже обсмоктали з усіх боків багато разів. Питання Криму то була яскрава демонстрація боягузства та зрадницької позиції тимошонки, яка билась в істериці на засіданні РНБО, і яку підтримали такі ж "рішучі" та послідовні борці за Україну в особах інших учасників того позорища. А щодо конкретних дій конкретних особ, то тут нічого сперечатись, бо через 9 років всі стали чомусь дуже розумні, а коли у військових формуваннях та на флоті зрада йшла за зрадою, і це не давало ніякої можливості нечисленним осередкам вірних присязі військових діяти як належить в таких умовах, то чомусь про це через губу та пошепки згадують. Але куди ж там - "здали...", і т.ін. А де самі були? Кидати лайно через десяток років дуже зручно та безпечно.

Вы хоть знаете, что наша колея на один хер шире, чем в Европе? Технически ничего невозможного нет, но грузовые составы "переобуть" в другие колесные пары - задачка весьма геморройная, недешёвая и не быстрая. И это ставит жирный крест на большинстве преимуществ ж.д. транспорта в нашем конкретном случае.

Вже обговорили. Майже у всіх випадках це майже неможливо. Лічильник із переліку захищених приладів викреслюємо

Тут навіть справа не тільки в "рідній", це питання більш широке. Якщо людина сподівається жити у певній країні, то вона має обов'язково вивчити її мову або офіційні мови. Оскільки в Україні мова офіційного спілкування Українська, то питання щодо абсолютизації використання русько-, угорсько-, румунсько-, та ще багатьох мов не стоїть. Треба знати і крапка. Мені особисто дуже сподобалась остання ініціатива естонців, які за використання кацапської мови в школі пропонують штраф у 9600 Евро. Це достойна відповідь.

Між іншим, такі випадки непоодинокі, на жаль. Ну полюбляють у нас люди економити там, де це може обернутись бідою. Навіть деякі поважні виробники випускають спеціально для наших країв автомати з класом, не дозволеним у цивілізованому світі (4500), та ж популярна серія Easy наприклад...

Забув написати, точніше наголосити на відповіді. Захист ПЗІП (спрацювання запобіжників) має на меті не тільки захист самого блоку розрядників від загоряння, наприклад, а й приведення лінії у безпечний стан із одночасним захистом внутрішньої мережі. Оскільки розрядники відносно легко оперують кілоамперними струмами, то спалити вставку що на 63А, що на 100А для розрядника ПЗІП не проблема, головне в даному випадку те, що у випадку тривалого впливу перенапруги (хто знає, що там трапилось на лінії, варіанти можуть бути різні) треба забезпечити саме подальшу роботоздатність блоку розрядників, не допускаючи їх руйнування. Це забезпечить обмеження перенапруги при будь-якому подальшому розвитку подій.

Тема перетворилась на змагання купки тролів та демагогів. Просто класика жанру. Кілька рекомендацій для учасників, бо це стосується майже всіх писунів. Запам'ятовуйте, все це ми бачимо на десятку останніх сторінок: 1. Ніколи не відповідай прямо на поставлене запитання та не розкривай повністю свою позицію. Так ти залишиш собі більше місця для відступу, сказавши «я мав на увазі зовсім не це». 2. Пам'ятай – опонент весь час повинен доводити, що він не верблюд. Якщо він буде вимушений доводити будь-яку нісенітницю, то в нього не буде часу викривати тебе, і глядачам здаватиметься, що ти ведеш. 3. Ніколи не сперечайся з іншим демагогом. Якщо в тебе є вибір на чий пост відповідати, вибирай новачків, які наївно намагаються розмовляти з тобою, як із людиною, що розумна. Вони найлегші жертви і ти не можеш їм програти. 4. До демагогу не липне бруд. Що б тобі не писали, завжди залишайся бадьорим, незворушним і лощеним. Це завжди дратує. 5. Не займайся примітивною грубістю та флеймом. Їдкі глузливі підколки в сто разів образливіші. До того ж модератор не знайде привід заткнути тобі рота, як би йому цього не хотілося. 6. Якщо в пості опонента 90 % абсолютно чітких аргументів, на які нема чого заперечити, просто проігноруй їх. Потім знайди слабке місце в 10%, що залишилися, і розкрути його. Якщо тебе спіймали на підтасовці чи помилці, роби вигляд, що нічого не сталося і переведи суперечку на іншу тему, де ти можеш захопити ініціативу. 7. Ніколи не визнавай своїх помилок, не виправдуйся і не захищайся - це негідно справжнього демагога. 8. Створюй своїм постам ореол самоочевидності. Фрази «…будь-якому відомо, що…», «…тільки дурень не знає, що…», «…давно з'ясували, що…» творять справжні чудеса. 9. На світі немає абсолютно беззаперечних істин, тому досвідчений демагог будь-який піст може повернути проти опонента: якщо хтось висловлює експертну оцінку — скажи, що це лише його думка; якщо тобі наводять якісь факти – скажи, що джерело недостовірне; якщо кажуть, що двічі по два чотири — дай відповідь, що це не аргумент. 10. Одна з найкращих тактик – довести опонента до сказу (у хорошого демагога це виходить без зайвої напруги), а коли з'явиться хоч малий натяк на флейм, ображено заяви, що у опонентів закінчилися аргументи, і вони перейшли на особистості. 11. Інший гарний прийом – апелювати до розуму опонента. «Ти ж розумна людина і сама розумієш, що…» Якщо він таки заперечить, усім здасться, що він сам визнав, що він ідіот. 12. Якщо тебе притисли до стінки, демонстративно позіхни і скажи: «Все це повна нісенітниця. Я вважаю що…". Аргумент «все це нісенітниця» принципово незаперечний. 13. Фраза: «Опоненти так і не навели жодних доказів» – найкращий друг демагога. Не бійся використовувати її, навіть якщо незаперечні докази були у кожному рядку. Опоненти все одно нічого не зможуть на це заперечити. 14. Не бійся з нахабною мордою заявляти, що біле – це чорне, а чорне – це біле. Як це не дивно, довести протилежне вкрай важко. 15. Для демагога немає чинів та звань. Посилання на чийсь авторитет ніколи не є доказом, і може бути розвінчаний простим «А своїх власних думок у Вас немає?». 16. Запам'ятай, що слово «обґрунтуй» є грубою лайкою. Якщо тебе обізвали «обґрунтуєм», скажи у відповідь, що все вже було сказано раніше, і що опоненти просто не вміють читати твої пости. 17. Ніколи не закінчуй суперечку першим. Дочекайся, коли опоненти зрозуміють, що з тобою говорити марно і звалять, а потім заяви про свою перемогу. 18. Обов'язково називай опонентів на Ви. Не відходь від цього. 19. Якщо тобі взагалі нема чого відповісти опоненту, слід ретельно перевірити його повідомлення на предмет орфографічних та пунктуаційних помилок. 20. І, нарешті, останнє… Пам'ятай, всі довкола знають, що ти — демагог. Тому тебе абсолютно не повинна турбувати їхня думка. Все це ти робиш, щоб підвестися у своїх власних очах, а не в чужих. У чужих очах ти все одно залишишся марним або шкідливим базікалом.

Плавка вставка в лінійних дротах перед розрядниками має бути достатньо стійкою до коливань нормального робочого навантаження, також пропускати без пошкоджень короткочасні імпульсні завади малої потужності, на які можуть реагувати розрядники ПЗІП. Далеко не всі наведені та прикладені завади до повітряних ліній мають достатню потужність, щоб виводити з ладу плавкі вставки. Це вже аварійний режим, коли розрядники "зливають" на землю достатньо велику прикладену потужність, яка може викликати серйозні пошкодження як обладнання самого ПЗІП, так і внутрішньої мережі. Якщо номінал вставки дорівнює номіналу автомата, така схема теж буде роботоздатна, але слід розуміти, що вірогідність перегоряння вставок у цьому випадку більша, оскільки за навантажень, близьких до максимально допустимих, вставка вже буде "розігріта", і швидкість її спрацювання теж буде більшою. Оскільки пропускна спроможність розрядників по струму достатньо велика, то для них не має критичного значення буде то вставка на 63А або 100А, адже їх розрахункові струми на порядки більші. В будь-якому разі, у кожного виробника є таблиці рекомендованих значень номіналів елементів схеми захисту ПЗІП для різних навантажень та схем.

Штука така є. Але призначена для монтажу в приміщеннях та коштує щонайменше як 10 (десять) звичайних фотореле зовнішнього виконання. Але при цьому результат роботи (щодо керування вуличним освітленням) рівно той же самий. Більш того, фотореле ввімкне освітлення раніше, якщо ввечері зібрались хмари і потемнішало "достроково". Також воно вимкне освітлення трохи пізніше, якщо непогода буде зранку. Що в кожному випадку зручніше - то вже вирішує кожен сам для себе.

Чому ж тільки англо-саксів? Помаленьку й наші хлопці морські дрони роблять, але електроніка та сила, звісно, від партнерів

На жаль, зараз ринок скотився до пари моделей. То раніше, у благословенні довоєнні часи, був вибір та реальна конкуренція. Новатек з Діджитопом ніколи мені не подобались через проблеми з нестабільною якістю. Адекс припинив роботу, хоч, як на мій погляд, то було найкраще рішення на ринку як за функціоналом, так і виконанням. Залишився із більш-менш достойних лише Зубр, це такий собі клон витворів китайських фабрик з міста Zhejiang. В цьому місті та найближчому регіоні згуртувалось виробництво слабкострумового обладнання (реле, автомати, лічильники, перемикачі та ATS, ПЗІП, тощо) майже всіх більш-менш відомих у нас "брендів" (Tomzn, Yueqing, і т.ін.). Оскільки фабрики залюбки виробляють продукцію з будь-яким маркуванням та будь-якої вартості та якості, то знайти цих клонів, наприклад, через порівняння на платформі Алібаба, не так вже й складно. Проблема в одному - замовник партії може поставити умову щодо граничної вартості виробу, тоді з рук умільців вийде щось зовні схоже на пристойний виріб, але повне лайно, оскільки буде економія на всьому. Можуть зробити і достатньо якісні вироби, але ціна не буде бросовою. ДС електронікс замовляє там багато, ціни на місцевому ринку тримає достатньо високі, тому і підтримка достатньої маржі безпроблемна, і з якістю великих проблем не має.

Схема №2 більше відповідає типовим рекомендаціям щодо облаштування захисту від імпульсних перенапружень. Але є два застереження. Перше - треба мати на увазі, що захист від перенапруг встановлюється на вводі, тобто, до лічильника. І він повинен захистити всю внутрішню мережу включно із лічильником. У Вашому варіанті ввід залишається незахищеним, тому при попаданні блискавки в повітряну лінію (прямий удар високої напруги) або десь поруч з нею (наведений імпульс високої напруги), навіть у випадку належного спрацювання захисту ПЗІП, лічильник з великою ймовірністю може вийти з ладу. Друге - номінал запобіжників замалий. Їх завдання не обмеження коливань номінального струму, рівного ввідному автомату, а попередження загоряння пристрою захисту при тривалому спрацюванні з великими наведеними струмами, спричиненими наведеними або прикладеними високими напругами. Розрядники оперують імпульсними струмами у сотні та тисячі ампер, але короткочасними. Для забезпечення нормальної роботи їх номінал повинен бути набагато більшим, ніж номінал ввідного автомата, це не шкодить захисту.

Шановний, для керування вуличним освітленням реле часу не годяться тому, що кожного дня тривалість світлої пори доби різна. Крім того є залежність від погодних умов. Для реалізації функції ввімкнення освітлення при настанні сутінок та вимкнення при сході сонця випускаються фотореле, ввімкнення та відключення механічного реле в яких відбувається за допомогою фотоелемента. Встановлюється реле назовні, і реагує на поточне освітлення. Якщо лінія має потужність, яка перевищує допустиме навантаження реле, то буде потрібно встановити ще й контактор або силове реле, які будуть керуватись від фотореле.

От нахера постити маячню? Не знаєш - погугли. Чи справа в тому, щоб якусь хєрню висерти, а лохи її з'їдять? США лише за 11 місяців 2023 надали прямої військової допомоги Україні більш, ніж на 61 млрд. доларів, а в бюджет 11,8 млрд. Всі інші країни (включено з ЕС) надали прямої військової допомоги менше, ніж на 22 млрд, проте більше бюджетних дотацій, десь га 14,8 млрд доларів, ще МВФ додав 5,4 млрд. Це крапельна допомога? Щодо ленд-лізу, то для нерозумних у 10500-й раз повторюється - вся допомога, яка надходила, не створює навантаження на бюджет та зовнішні зобов'язання. Це дарунок (за виключенням МВФ). На відміну від ленд-лізу. Спочатку повчи мат частину, а потім розвивай думки. Тут не стрічка телеги, в якій тупі боти змагаються за коментарі.

Є. Пеця звертається, мабуть, спочатку до себе самого, бо за 4 роки не спромігся цього (люстрації) зробити. Найперше то у силових структурах. А тепер поради іншим дає, як діяти в тому, чого сам не робив, бо нах було, система ж миттєво переорієнтувалась та працювала на нове державне приватне акціонерне товариство. Це ж так файно здалеку виглядає, піклується про нарід.

Не старайся, не зачепиш. Довбойоб то той, хто постить вже засохле лайно в кожному пості.

От нахера постити маячню? Щоб показати, що хтось там когось принижує? Читаєш цей потік свідомості, і розумієш, що справа гнила, бо ОСББ не бажає відповідати за небаланс споживання, також не вирішує питання щодо експлуатації розподільчої мережі, а намагається всі проблеми навісити на постачальника. Просте запитання. Наприклад, я постачальник, і споживач бажає укласти прямий договір. ОК. Де у мене буде межа балансового розмежування? На відводі в квартирі? Ні, каже споживач, отам, за будинком, десь на вулиці. Але чомусь договори з РЕМ щодо електрики члени ОСББ підписали типові, а щодо води хочуть екзотичні. Очевидно, що ніхто не був би проти, якщо б ОСББ сплачувало б за фактично спожиту воду на влаштованій розвилці труби, а далі розбиралось із своїми членами як хотіло та самостійно вирішувало б всі питання.

Ти б краще петю з свинарчуком та кононенком додав у свій список, а то думки застигли на місці, а там такі дядьки пропадають...

Цитата з арсеналу комуняк та ліваків. Головне то гасло, а як з цим явищем боротись - то хай інші думають. Наша солідарна пенсійна система вже багато років недоотримує половину та більше коштів, які їй треба на виплати. Чому? А тому, що один офіційно працюючий, тобто, сплачуючий ЄСВ із заробітку + ЄСВ від роботодавця, утримує два (а сьогодні вже всі 4) пенсіонера. В системі просто немає грошей, які б могли бути спрямовані на підвищення масовіих виплат. Враховуючи системне тотальне використання "чорної" готівкової оплати праці як засобу зменшення податкового тиску на витрати (хоч сумарний податок і не більший за ту ж Німеччину, наприклад), маємо те, що маємо. В пенсійну систему гроші з реальної економіки заходять катастрофічно недостатньо, це тотально дотаційна схема. Крім того, в державі діють три системи розрахунків - перша, найбільш сприятлива для держслужбовців, друга, так собі, але не найгірша, для військових та науковців і нарешті третя, сама масова та сама несправедлива - для решти трудящих, яка й заробляє двом першим на їх статки, але ними не користується, бо не може. Адже чомусь для держслужбовців (включно з депутатами ВР), суддів, прокурорів, тощо, автоматично діє надвисокий відсоток розрахунку виплати, пропорційний оплаті праці, без обмежень та коефіцієнтів, і недосяжний для простих смертних, а для звичайних трудящих створена хитра арифметика, яка фізично не дозволить вийти на пристойні показники.

А що тут не зрозуміло? Потрібен лохторат, за будь-яку ціну, адже зараз перед мордами віслюків повісили вудку з смачним шматком, і він буде бігти до неї. Цей фінт ефективно працює на реальних віслюках, але й у нас декого спонукає забути все, і стати такими ж віслюками.

Саме таких "розумних" користувачів дуже полюбляють розробники шпигунських софтів. Я впевнений, що майже у кожного на смартфоні, особливо китайського походження, є хоч одна з популярних програм, які містять цікаві для стороннього спостерігача речі. А щодо Дії, то для пересічного користувача вона за звичайних умов не несе явної загрози, її проблеми є системними і лежать дещо в іншій площині. Радість мінцирку та танці з бубнами навколо цього висеру витвору мистецтва не повинні затьмарювати око будь-якій нормальній людині, яка сама собі задасть одне просте питання - а чому це така відстала технічно від України країна, як США, не сподобилась створити щось аналогічне? Розуму чи розробників не вистачає? Ото ж воно і є, що на просте питання ніхто з циркових асистентів не може дати чіткої відповіді. Але як раз розуму декому і не зовсім вистачає, бо ще на перших етапах, коли фахові спеціалісти задавали десятки запитань, бригада тільки щоки надувала. А потім був тотальний злам січня 2022 року, який виніс в кацапію безліч дуже корисних даних із цікавих баз. Це дозволило атакуючім підрозділам мати готові списки на знешкодження та знищення потенційно небезпечних людей.

Ти б краще перед тим, як кидати лайно в форум, зрозуміло відповів на просте запитання - коли твій кумир сплатить податки в бюджет України із своїх оборудок?

Демонстрація власної тупості через викладення головних тез кремлівських методичок, які, до речі, подобаються і міцному колу соратників піхвоокого бариги. По-перше, перші провали відбулись не завдяки успішним діям зрадників та відсутності технічних можливостей, а завдяки боягузству тодішніх очільників владного Олімпу. Про це вони намагаються мовчати, але ж пам'ять людська працює нормально. Істерика переляканої героїні майдану разом із відкритим небажанням кодла бариг, які вже підраховували майбутні дівіденди, повністю паралізувало будь-яке бажання щось загострювати у відношеннях з кацапнею та їхніми прихвостнями на сході та в Криму. Крім того, на кону стояла чимала власність за поребриком, яку легко було втратити у випадку зворотних санкцій. Все це призвело до майже повного паралічу силової вертикалі. І ніяка мобілізація в тій ситуації нічого б не дала. Наявної кількості війська було більш ніж досить для ефективної протидії, але ж потрібно було якось активно діяти. А от якраз бажання діяти жорстко та рішуче і не було!Дезорієнтоване військо навіть себе не самих захищало від нападів та блокувань. Все це додавало брутальності та рішучості поки що нечисленним засланим казачкам, які активно верховодили місцевими співчуваючими та остаточно деморалізовувало і без того нечисленний прошарок лояльного населення та кадрів силових формувань. До того ж на стороні кацапні добре зіграли охоронці кордону на багатьох пунктах, які за гроші пропускали будь-що через привласнений "метр" кордону. Потік зброї та "туристів" врешті привів до різкого зростання силових дій, а місцеві колаборанти з владних та силових структур забезпечили захоплення арсеналів силових структур. Проте, можливість опанувати ситуацію принаймні на Сході ще залишалась, але для цього, ще раз нагадую, потрібні були рішучі дії.