Shturman1

Ніхто з форумчан не займається високовольтними комірками?. Потрібно консультацію. Чи можливо таку комірку (тип К-201) з повітряним виводом переобладнати в комірку з кабельним виводом. Хто знає конструктив такої комірки? Бо взагалі в неті не можу знайти її конструктив

ідея не нова але і не вдала. Вище вам написали чому.

так без стелі розгляну цей варіант

ще б вміти то порахувати. Що для цього треба знати? так, в мене твердопаливний котел стоїть

а ще таке питання. В інструкції на вентилятор є таке "Со стороны патрубка всасывания необходимо установить: при горизонтальной установке - воздуховод длиной не менее 1м". Тобто до першої точки забору повітря від самого вентилятора повинно бути 1 м повітроводу. Це критична вимога? Бо я планував зразу після вентилятора перейти на прямокутний повітровід і зразу встановити перший анемостат над унітазом. Якщо відступати той метр, то виходить що перший анемостат буде зміщений відносно джерела неприємних запахів.

блін так двері не хотілось би різати. Але за наводочку дякую

дякую за пораду. Дуже дохідливо😀 Вентс ТТ 100. Цей буде норм?

ну як що? Хочу зробити одну точку забору над душовим піддоном і другу над унітазом. Траса повітропровода пряма з виходом через стіну назовні. Елементарна схема по такій картинці vents-shop.com.ua/images/companies/1/statyy/vent-vannay/vent_tt_vanna.jpg?1497611442697 окремого вентканала нема. Буде отвір в стіні через який повітря буде викидатись назовні. На рахунок притоку, то спеціальних заходів не буде тільки вікно і щілина між підлогою і дверима. ну ті вентилятори що я дивився для діаметра 100 мм максимально мають розхід 135 м.куб/год (Вентс 100 ВКО Турбо). Такого мені вистачить?

Доброго дня. Підкажіть по такому питанню. Є приміщення ванни з унітазом і душовою кабіною. Площа приміщення 7,1 м.кв. Потрібно зробити витяжну вентиляцію. На сайті ВЕНТС є калькулятор по розрахунку продуктивності вентилятора і там виходить розхід повітря при висоті приміщення 2,8 м, 170 м.куб/год. Для такого розходу є вентилятор Вентс 125 ВКО з діаметром підключення 125 мм. Питання в тому чи адекватний цей розрахунок, бо я розраховував на діаметр підключення 100 мм? І попутно ще питання розрахунок показує що мені потрібен прямокутний повітропровід 120х60 мм. Це правильно? Питаю бо в цих розрахунках не орієнтуюсь. Знов же думав спочатку, що мені вистачить 55х110 мм

у вашому випадку буде прихована проводка по спалимих конструкціях. А згідно норм треба буде використовувати металеву трубу, або глухий металевий короб.

ну якщо без "експериментального креативу" то у ситуації яку описав автор потрібно кабель прокладати в металевих трубах/коробах так як це вийде прихована проводка в пустотах за стелею із горючих матеріалів, а згідно НПАОП 40.1-1.32 2.5.7 Електричні мережі, які прокладаються за непрохідними підвісними стелями і в перегородках, розглядаються, як приховані електропроводки і їх слід виконувати: за стелями і в пустотах перегородок із горючих матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19 - в металевих, які мають локалізуючі властивості, і в закритих коробах; за стелями і в перегородках із негорючих матеріалів - у трубах, гнучких рукавах, коробах Із негорючих чи важкогорючих матеріалів або горючих групи горючості Г1 згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, а також кабелями, які мають оболонки з матеріалів з помірною димоутворювальною здатністю за ГОСТ 12.1.044. Також повинна бути забезпечена можливість заміни проводів і кабелів. Примітка. Під підвісними стелями із негорючих матеріалів розуміють такі стелі, які виконані із негорючих матеріалів. Інші будівельні конструкції, що розташовані над підвісними стелями, включаючи міжповерхові перекриття, також виконані із негорючих матеріалів. А те що ви кажете про підкладання гіпсокартону під кабель стосується відкритої проводки по спалимих конструкціях 2.5.11. Прокладання проводів і кабелів по горючих основах (конструкціях, деталях) повинно виконуватися захищеним (у трубах, коробах). Допускається відкрите прокладання на відстані від горючих основ не менше ніж 10 мм. У разі неможливості забезпечення вказаної відстані слід відокремлювати кабель або провід від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабеля) не менше ніж на 10 мм.

ну так ще зверху треба якоюсь шпаклівкою кабель накрити. Створити, так би мовити не горючу оболонку

це вже в кожного своя ситуація. Вчора хватало і п'яти а сьогодні, коли прикупив шось потужніше вже і не хватпє

ну давайте не будемо вдаватись в крайності. Згідний, що вішати все на одну фазу не правильно з точки зору рівномірності навантаження по фазах. Зараз просто актуальними все більше стають зарядки для автомобілів які по одній фазі споживають великі струми от і виникають в людей труднощі коли обмеження по потужності виконуються автоматами. От має людина 5 кВт 3 фази але при цьому на одну фазу може навантажити 5/3=1,6 кВт, а потужність зарядки 5 кВт одна фаза це десь 25 А. От і маємо спрацювання автомата дооблікового.

Якщо лічильник запрограмований на контроль сумарного струму по фазах, то дійсно, що по одній фазі можна взяти всю виділену потужність. І автомат 25 А в такому разі підібраний вірно, бо якщо брати всі 5 кВт по одній фазі це і буде 25А. Взагалі такий підхід для споживача є вигідним так як дозволяє включати потужні однофазні пристрої при відносно малій виділеній трифазній потужності. Моя думка така, що обмежувати потужність трифазного приєднання автоматами є технічно не грамотно і не зручно для побутового споживача. Для цього краще використовувати запрограмовані лічильники з реле навантаження. Але в ресах над тими дообліковими автоматами "трясуться" хоча одночасно і ставлять лічильники з реле навантаження, але як саме вони запрограмовані фіг його знає. Там же теж спосіб програмування може бути різний. Контролюється сумарний струм по фазах чи струм по кожній фазі. Корочє підходи різні

технічно ви не можете споживати всі 11 кВт по одній фазі. Автомат не дасть ну, або лічильник якщо він запрограмований

в нормах є таке

оптимальний автомат для такого кабеля 40 А. У вас 15 кВт то автомат у вас 32А або 25А. Цього кабеля вистачає. Якщо будете в майбутньому збільшувати потужність то можете перестрахуватись і взяти 5х16 мм.кв

хлопці, тормозніть трохи. Про заміну того кабеля можна думати якщо автомат буде більше як 32 А. До речі що за кабель? Не ПВС в землі хоть?

звідки той струм має взятись в N провіднику, якщо по словах автора автомат після лічильника 2-полюсний відключений, а мережі нема?

а зрозумів

чому не має значення? На лице нерівномірність навантаження по фазах. А про опір нейтралі в нас нема інформації тому що ми не знаємо його стан до трансформатора. Якщо там до трансформатора велика відстань плюс стан самої лінії, плюс опори на з'єднаннях от вам і опір нейтралі. Я не заперечую що варто провести ревізію доступних з'єднань, але говорити що це прямо обрив нуля скоро буде, якось не коректно. Я до того, що така ситуація є нормальною для цього конкретного випадку і я не кажу що це є добре, але це не зразу обрив нуля.

Опломбований автомат перед засобом обліку це нормально і з точки зору нормативів і з точки зору здорового глузду. ну блін як таке можливо? Мережі нема, ви кажете, що в цей час автомат після лічильника вимкнений. Ну не може той індикатор світитись за таких умов. Я думаю що у вас цей автомат все таки до лічильника стоїть

якось дивно все одно. Якщо зі сторони міста нема напруги, а автомат післяобліковий вимкнутий навіть, якщо розривається тільки один провід, то яким чином взагалі можлива робота лічильника?