Пошук по сайту

Вгадали - "НапАлеон", від слова "пальонка" До того, як мене познайомили з віскі, в улюблених у мене був Courvoisier VSOP. Іноді його привозили з-за кордону як подарунок, друзі або товариші. Але якщо доводилось бухати "по коньячку", то частіше це був Remy Martin VSOP: улюбленець друга, теж м'якенький, але важкуватий на ранок) Більш витримані я теж дегустував, але це вже не для бухати. В молодості справжні армяни непогано заходили, справжні молдавські теж. По молодості й кримський "Коктебель", як бухашка влаштовував, але в молодості все заходить) Грузини, на мій смак, повне гівно. Мені якось подарували "Сараджішвілі XO" в багатій пляшці, я більшу частину комусь передарував. Потім хтось подарував триричну витримку того ж "швілі" і я її теж відкрив, спробував, та виніс бомжам) Наші закарпатські "коньяки" і то на той час були пристойніші. Зараз не знаю. Більш я в ту сторону (коньяки) не дивився - я швидко навчаюсь При тому, що гарну грузинську чачу (коли привозили) та грузинське вино (теж не магазинне) вважаю чудовою частиною застілля. Але ж ви про коньяки питали)

водафон гівно якщо змінити оператора зі збережнням номера, покритя покращиться?

Як на мене, є дві нормальні бухашки: Джемісон - потрійна дистиляція (як у всіх ірландців), без зернових домішок. Для забухати схвалено) Джек Деніелс - пристойний кукурудзяний самогон бурбон. Теж гарно п’ється, приємний смак, можна з льодом... Для поцінювачів трешового бухла є Беллс, Джоні-ходок та Ханкі Багністер... гівно, але якщо дуже треба забухати, то зайде: голова буде розколюватись, але отруєння (якщо справжній) не буде. Все інше з того "віскі" я б не ризикнув пити… хіба що дати на пробу алкашні, і якщо виживуть...

Які ж вони мерзенні та нікчемні, ці слуги чужого народу! За будь-яких обставин, перший вопль: це атака на Президента воюючої країни! Другий вопль: не розхитуйте човна! Третій: це все рука Кремля! Начебто, більшість цих покидьків дочетні до шоу-індустрії. Відповідно, мали б мати хоч трошки якогось креативу!.. Ні! Примітив на примітиві, гівно на гівні, сцикун на сцикуні. (C) Екскерівник СБУ Іван Баканов розцінює звинувачення в корупції, висунуті проти нього в блозі колишнього депутата Берези (їх озвучив підприємець Сергій Ваганян), як спробу прихильників Порошенка зруйнувати монобільшість і змусити Зеленського поступитися українськими територіями Росії. antikor.info/articles/815279-popytka_destabilizatsii_ivan_bakanov_otvetil_na_obvinenija_vaganjana_v_korruptsii

В супермаркетах нема, продають у своїй мережі фірмових крамниць. Таких: svezhina.com.ua/ Для мене великі маркети не є ознакою якості: в них теж треба провести час та набратися досвіду, щоб не купувати гівно. Тому окрім маркетів активно юзаю ринок та невеликі перевірені крамниці поряд. А перед повномасштабним майже все привозив з села, з рук тих, кому довіряю, бо перевірив.

Чого це переводить гроші? Мене цікавить якісний продукт, а не собівартість. Та й по собівартості воно не те щоб дорого виходить. На чотири півлітрових баночки десь півтора кіла ошийка, може трохи більше. Півтора кіла ошийка - це десь 450 грн. Тобто по 115 грн. за півлітрову баночку виходить. В маркеті за ці гроші хіба що якесь конкретне гівно можна купити, а не тушонку. В Німеччині тушонка 5 євро десь за банку 500 грам, точно не пам'ятаю.

Судячи з заяви шмигаля, що з пальним у них ситуація під контролем, напевно варто вже заправляти повний бак і всі каністри. Бо патужний лідор ще в жовтні взяв енергетику під особистий контроль - і якось невдобно вийшло... Все, за що береться ця потужна шобла - перетворюється в гівно. Божественний міністр вот оголосив, що взявся руками за тцк ... Переживаємо за нього...

Можливо і "Чаклун". Компонування схоже, а масштаб та подробиці у темряві на відео не видно. Летіли по своїх ділах, санкції робити, а росіяни якійсь лютий РЕБ поперек водосховища смугою пустили, аж з космосу видно, от і мають тепер. Моему хорошому знайомому з вівторка на середу повноцінний мопед у квартиру залетів 🤬 він сказав, що ремонт у квартирі вже робити не стане, навіть за державні кошти. Дім не панелька, не посипався, тож зовсім страшного горя, як в домі поряд зі мною, не наробило, але ... оте горюче гівно, що в БЧ дійсно дуже погано гаситься. Вщент вигоріло, каже.

А ти, так радієш, що на гівно ізходиш?

Судячи з всього - з електрикою дупа велика. Зв'язок - повне гівно. Кабельний інтернет поки що працює без збоїв. В мене на районі (Перемога) вода є, батареї не льодяні. Поки що так.

Ага. Помітив тенденцію: придбавши гівно-АКБ, маєш проблеми при масштабуванні, бо маєш знову нарити гівно-АКБ. Товариш, з яким я замовляв інвертори та АКБ на алібаба не пішов моїм шляхом. Він пішов шляхом придбання ще одного санкету. Зараз же йому пече від недостачі запасу і той санкет вже коштує не 56, а 83 за 10кВт*г. Вже питав мене, чи можу я йому замінити Бмс на двох АКБ, щоб зібрати собі +16кВт*г до 60к.

Не "вона", а радіо-пірати, які ведуть мовлення на тій же частоті. PS: Нахіба сюди тягнути різне гівно?

цікаво, що найбільше такі фрази (люди гівно, непотріб і т.д.) трігерять тих, хто нічого доброго ніколи не робив, але вважає себе ахуєнним чуваком, який краще будь кого іншого все знає як жити, а сам живе первинними потребами і виключно заради власного задоволення

Хлопець непогано підготувався до зустрічі Хоч ніж і гівно-репліка, але від того він не менше, і ріже не набагато гірше за нормальний. Ну хоч холодняк не приплюсують ... хоча і так вистачить, якщо адвокат нормальний не знайдеться.

Але питання як знати на перед який АКБ гівно, а який буде продаватися роками. Начебто знайшов мій амкум в одного продавця, обіцяє вислати, побачу чи не виявиться що насправді на складі нічонгоьнемає. Ще знайшов виробника на алібабі, Може й там замовити в якості експерименту...

Так я ж і кажу - вам то робота і потрібно. А ще в вас дев'ять життів) а я глянув на свою долоню - а в мене лінія життя не по лікоть))) Занесення до списку прихованих не означає, що це обов’язково гівно. Коли я біжу парком, собачі купки перестрибую автоматично - без емоцій і рефлексії. Просто щось може бути порожнім і некорисним, а витрачати на таке час для мене не має сенсу. Нічого особистого. Це звичка грати в шахи з тими, хто сильніший, і спілкуватися з тими, хто розумніший або знає більше в певній сфері життя чи техніки.

Ти дуже талановита людина - будь яка хрінь, що може трапитись, трапилася саме з тобою... Знімаю кепі: витримати навалу усіляких неприємних подій та дожити до пенсії - то є ознака неабиякої міцності нервової системи.😁 Коротше кажучи, притягуєш до себе усіляке гівно, і все тобі пі***. Мабуть, карма...🤪

ua.news/ua/war-vs-rf/tikhii-podvig-kiianin-perebuvav-na-pozitsiyi-15-misiatsiv-z-nikh-visim-pid-zemleiu Це просто ще один доказ того, що якщо командир гівно то тоді солдат герой. Блять, півтора року "нема ким замінить" а при новому командирі - знайшли ким замінить. Цікаво, чи ведеться десь якась статистика який командир скільки втратив особового складу за якийсь період? Яка доцільність в такому командирі?

В нас у команді, в ті далекі часи 90-х, коли в місті не було доріг, й залазити на бордюри та проїжджати через канави було необхідністю, ми прикупили собі "Ниву" 😉 ... шайтан-автівка))) добре, що вона була вже дороблена нашим другом в клюбі 4х4, тому ламалася не так часто, як звичайний таз. Все одно гівно було, навіть на риболовлі раз загрузло ... мені як користувачу, не подобалась - тому зазвичай я катався на пасажирському сидінні з ноутбуком та банкою пива 😁)))

якщо горить інвертор то горять любої потіжності бмс. в ютюб пошукайте ремонт таких бмс. ви можете сказати що бмс гівно . да ні. просто ці бмс найчастіше використовують. це по перше. по друге невірна експлуатація. а чому горять? тому що використовуеться саме дешеве обладнання. як інвертори такі і все інше. як думаете? чи може саме дешеве обладнаня бути надійним? в критичних випадках , типа перенапруга, бмс різко вимикае батарею, інвертор в рознос, тому що він для цього не розроблявся у ньго компоненти стоять без запасу по міцності . в придачу нема нормального захисту. інвертор споачтку сам повинен вимкнути струм, а не бмс. ще економлять на елементарному захисту типа запобіжника на батарею, бмс. у бмс нема функції захисту від КЗ. щоб менше горіли інвертори і бмс, потрібно мати інвертор з комунікацією з бмс. в критичних випадках бмс дае команду інвертору і він вже вимикае струм.

Владислав Смірнов · Некрономи. Пошесть, що живиться розпадом держави Авторський неологізм і концепція — Владислав Смірнов Мова — це поле битви. Те, що ми не можемо назвати, — ми не можемо подолати. І навпаки: коли з’являється слово, з’являється й зброя. Недостаюче слово нашої реальності - «некрономи» — від nekros (мертвий) і nomos (закон, порядок). Мертвий порядок, що живиться живими. Це не поетична метафора, а спроба дати ім’я новій формі державного паразитизму, яка досі не мала точного визначення. Старі слова — “корупція”, “бюрократія”, “неефективність” — уже не працюють. Вони втратили гостроту, стерлися в мовах звітів і ток-шоу. Ми говоримо “боротьба з корупцією”, як про погоду: без гніву, без дієслова, без віри. Але сьогодні перед нами — інше явище. Це не злодії, які просто крадуть чи грабують бюджет. І не бездарі, що гальмують процеси. Це нова соціальна каста, яка живе за рахунок самої держави, вмонтовуючи себе у кожен її орган, у кожен тендер, кожен тариф, кожен закон. Це і ділки, і силовики, і судді, і прокурори, і топпосадовці в суперсистемі розкладання державності. Вони не порушують систему — вони і є система. Їхня функція — не банально красти, а підтримувати гниття. Їхня стабільність тримається на нашому виснаженні. Їхній добробут — на нашій терплячості. Я запроваджую цей термін тому, що суспільству потрібна нова лексика для нового зла. Бо поки зло безіменне, воно здається буденністю. Хтось називає їх просто "упирями". А “некрономи” — це не буденність. Це метастаза, яка живе у мозку держави й годується кров’ю тих, хто воює, платить, працює, мовчить. Некрономи як форма державного некрозу (розпаду) Мародери грабують мертвих. Вони ситуативні — як мухи, що сідають на смачненьке гівно. Мародери дрібні: їм потрібен шанс і безкарність. Упирі: безпринципні напівлюди без честі, совісті та принципів. Некрономи — інші. Вони системні. Системні упирі, так би мовити. Вони не користуються наслідками війни — вони створюють їх. Вони примножують хаос, підживлюють кризу, розводять туман і роблять із нього бізнес-план. Вони не риються в попелі — вони палять дім. Не чекають кінця війни — вони живляться нею. Для них війна — не трагедія, а гарантований контракт. Вони перетворили біду на постійну економічну модель. Їхня формула проста: чим гірше людям — тим стабільніший прибуток. Коли країна стікає кров’ю, вони рахують. Коли тисячі бійців мерзнуть у бліндажах, вони сидять на нарадах і «координують стратегію стійкості». Як нас грабують за електрику чотири рази Вони грабують громадян воюючої країни не раз — а щонайменше чотири. Перший раз — коли ми сплачуємо податки, з яких утримується державна енергосистема і зарплати цих державних паразитів. Другий раз — коли нам підвищують податки, і ми платимо вдруге — “на укріплення”, “на укриття”, “на захист енергетики”. Третій раз — коли купуємо електрику, вироблену тією ж державною системою, яку фінансували власним потом. І четвертий раз — коли сидимо без світла, без тепла, без голосу, витрачаючи останнє на павербанки, генератори, ковдри, на хімічні грілки й антидепресанти. Ми платимо чотири рази за одне й те саме світло, за одне й те саме право — жити. І при цьому — нас переконують, що все “під контролем”. Архітектори смерті Вони не ховаються на звалищах історії — вони керують офісами, підписують меморандуми, виступають на конференціях про “сталий розвиток”. У їхньому словнику немає “держави”, є лише “потоки”. Вони — некрономи, архітектори смерті, які перетворили страждання на стабільність, війну — на ринок, надію — на інвестицію короткої дії. Їхня економіка — не система виробництва, а система виснаження. Вона годується страхом, апатією і людським терпінням. У кожній кризі вони бачать не небезпеку, а можливість. Вони вигадують проєкти “під потреби фронту”, які закінчуються на стадії «освоєння». Їхня мета — не результат, а вічна залежність, процес без кінця і початку, а головне без МЕТИ. Їм не потрібен ворог — вони самі ворог Їм не потрібен фронт — у них є тил. Їхня армія — чиновники, що підписують темряву замість світла. Їхня зброя — тарифи, закони, постанови, обмеження, моніторинг, кримінальні справи. Їхня релігія — культ грошей через лояльність до лідорів та невтручання. Вони паразитують на самій державності, як пліснява на стіні храму. Вони не дають країні впасти — але й не дозволяють піднятись. Їхня мета — вічна пауза. Коли країна не гине, але й не живе. Некроекономіка У класичних економіках виробляють товари. У некроекономіях виробляють залежність. Людей тримають не в бідності, а у втомі — щоб не питали, щоб не бачили далі межі виживання. Тому вони знецінюють світло. Вони перетворюють його на послугу, на ліміт, на дозвіл. Некрономи навчилися економіці тьми. Вони перетворили темряву на політичний ресурс. Вони керують не грошима — вони керують нашим виснаженням. Їм не потрібні нові технології — їм потрібні нові рахунки у крипті, бо готівка вже не влазить у машини. Їм не потрібен розвиток — їм потрібна “планова війна”. І поки ми гріємося біля свічки — вони підписують черговий тендер. Народ як енергоресурс І тоді народ стає енергоресурсом. Кожна година без світла — ще один їх кіловат у системі некрономів. Кожна депресія — їхній резервуар. Кожне мовчання — їхній новий договір із тьмою. Вони створили державу втоми, де люди не живуть — тримаються. Де суспільство не мріє — виживає. Це держава без майбутнього, бо вона живе з минулого. Її історія — не поступ, а застигла лава, що поглинає все, що ще ворушиться. І саме тому вона боїться світла — бо світло відкриває правду, а правда — кінець некрономії. Моральний вирок Коли держава краде сама у себе, вона втрачає право називатись державою. Коли світло перетворюється на розкіш, а брехня — на політику, ми живемо не в республіці, а в некросфері — у системі, що годується мертвим. У здоровій державі оточення формується компетентністю. У некроекономії — лояльністю. І коли лояльність підмінює закон, корупція стає не злочином, а політичною мовою. Тут кожен “свій” має право на помилку, але ніхто — на справедливість. Міністри підбираються за принципом “не підведи”, а не “зроби правильно”. Так держава, що втратила тисячі життів, змушена пояснювати світу, куди поділись гроші, що мали рятувати ці життя. Це не криза менеджменту — це некрономія. І саме з цієї хвороби народжується система, у якій некрономи такі як Єрмаки, Зеленські, Галущенки, Чернишови, Міндічі керують країною, яку вони свідомо РОЗКЛАДАЮТЬ. Кінець. Або ми виженемо мертвих із держави — або вона поховає живих.

" Це обличчя вашої боротьби з ТЦК, дороге суспільство...", "...Людей нема. Ті, хто є, вже пів року не виходять з позицій. Бо міняти їх - ніким...." Може саме ці слова отим хлопцям і кажуть їхні командири. Незнаю. Але впевнений, що той підрозділ має тримати не одну позицію. Отже виходить, що інші позиції міняють а саме цю - ніким? Півроку? Чи там ВСІ позиції так міняють? Ну це-ж пі**дьож для дурачків. І потім представити це суспільству як приклад героїзму солдата хоча головне завдання того пОсту - "припиніть чинити опір тцк". А командир так, виконує накази. І якщо командир не гівно то і хлопці в нього по півроку в калюжах не митимуться. А якщо "чапаєвець" то да, матимем отакі постИ про вимушених героїв, що своїми діями перекривають бездіяльність, профанацію і безкарність командування.

Або може то просто китайське підвальне підробне гівно

от керамічна черепиця гівно. у знайомго від вибухової хвилі повискакувала зі своїх місць. жалується, що треба весь дах перебирати.

І шо вас так збудило в моєму пості? О це "Звідки ви це взяли , з власної голови чи.... ? Можете це якось довести ?" про що? Проблема кьорлінгу в рази важливіша для стяжок ніж тріщини. Для деяких людей тріщина - це благо. А от кьорлінг для всїх - гівно - гівнище.