Пошук по сайту

це ж кацапські наративи. насправді нарід гівно бо воювати не хоче і захід підараси бо зброї і грошей не дають

попередня модель у знайомого - він задоволений. а цей огляд гівно - сидіти тикати пальцем в екран і нести ***ню 20 хвилин? краще б показали який багажник, чи влазить холодильник рівна підлога зі складеним другим рядом і як їде по ямам.

може він знає, чому водафон таке гівно покриття? пише 4ЖИ, а нібуя нема

Так і я теж, все свідоме життя але друге не виключає перше, як на мене, при правильному застосуванні. У Токуана Сохо в "Листах майстра дзен майстру фехтування" є образні описи розуму й дії, зокрема образ "м'яча, кинутого в гірський струмок". Сенс приблизно такий: м'яч не чіпляється за одну хвилю чи точку, а безперервно рухається разом із потоком. Головне тут не переплутати це з формою "болтатися як гівно в ополонці". ))) Але, як на мене, в 14 років дівчинці було трохи зарано це пояснювати. Та й не було в неї тоді достатньої бази знань, щоб нормально це зрозуміти. А може, пояснювальник ще не доріс Про накопичення теж згоден ... але я мав трошки інше на увазі ... це вже про вміння приймати жорсткі рішення не тільки з матеріальними залежностями. 🧘‍♂️

Головне, я раз написав, що коли їду і в дев"ятій гімн грає звук скручую. Безхатченко на гівно мало не вийшов, що я агент кремля і тп зрадник. 😺

В мене малий в минулому році через неї грант на навчання отримував. Щось з 17 кг, тож мусив то гівно ставити.

вистачає нормальних кросівок. просто не треба гівно купувати дешеве.

Цікаво, як коти то так точно виміряти можуть? Може ви тільки гівно котяче лотками міряли?

Ага, значить, військовим спростили отримання дозволів. Це і гарно, і... але вже як є - невсеремося) Про те, що 9*19 у війську є в кількості, знаю. Тому військові в тирі непогано економлять: платять тільки за оренду доріжки (бо, наприклад, мій інструктор з військових грошей принципово не бере). Дозволу на купівлю набоїв нема, коли зброя знайдена (затрофеєна) та задекларована згідно із законом № 3899-IX, але я цю тему розвивати не буду, бо вона слизька. Тупоносою кулею стріляв, і багато - кілька тисяч, бо доволі довгий час на дешевих набоях була тільки така куля: жодних проблем (хоча СТС - це гівно, яке має нестабільні наважки в різних партіях, та й відвертий брак трапляється в партіях, але... дешево). В мене Глок34ген5, 9*19. У цьому калібрі цей ібісовський релоад називається ALPHA (він значно стабільніший за СТС, я його спалив доволі багато): ibis.net.ua/zbroia/details/patron-alpha-kal-9-mm-9kh19-kulia-fmj-fp-8g-124-gr/ У більшості пістолетів у тирі з набоями з тупоносою кулею (FMJ-FP) про проблеми не чув. Я стикався з несумісністю такої кулі тільки з Beretta Px4 Storm: у неї дуже крута гірка подавання, і перший патрон нормально дослати не виходило, хоча надалі вона відпрацьовувала магазини з цим набоєм без затримок та перекосів. В мене зір теж уже не дуже, тому пістолет та рушницю стріляю в окулярах для комп'ютера, а з карабіна через коліматор - в окулярах для водіння авто. Як на мене, то 10 метрів для стрільби "по виносу" трошки забагато: треба мати дуже добре напрацьовану і стабільну техніку виносу та хвату, я собі ще таку не напрацював. Є гарна вправа-тест: фокусуєтесь на точці влучання, заплющуєте очі, а потім - пістолет із кобури, виведення і постріл (або пара) із заплющеними очима. Відкрили очі, побачили результат - це і є ваш рівень 😉 Звісно, спочатку це довго відпрацьовується вхолосту, а вже потім перевіряється на гарячу, бо набої недешеві. Я все одно підтверджую "картинку прицілу" навіть на 3 метрах, але, звісно, це вже проходить несвідомо, бо нейронні зв'язки перебудовано тренуванням. Якщо знайдете когось, хто зможе вас навчити стріляти в "таргет-фокусі", то це може зробити влучання на таких дистанціях більш стабільними та прогнозованими. Сенс техніки в тому(дуже по простому), що стрілець фокусується на місці влучання на мішені, а прицільні якраз розмиті й відстежуються краєм ока. Потрібні, звісно, якісні прицільні. Стокові ПМ то буде той ще квест - з ними і цілячись дуже дискомфортно стріляти) Але саме така техніка дозволяє підняти швидкість, і при цьому нема ніякого "не цілитись" - просто сам процес у мозку стрільця перебудований по-іншому. На жаль, старий пістолетний канал у ТГ забанили (зараз відновлюється: t.me/kjguns2 ) там було кілька дуже корисних пояснювальних відео з цього приводу. "На папері" це важко пояснити. І ще з чим я сам стикнувся: багато інструкторів про цю техніку не в курсі, тож ... Мені дуже допомогло випадкове спілкування з одним із гарних стрільців та інструктором-методистом. Тож поступово перевчив себе й на близьких дистанціях практикую, замахуюсь вже на середні (але знов таки все впирається в кількість часу тренування навички). І навіть іноді перевіряв себе на 27 метрах по гонгах з перенесенням (одягав окуляри для дальності, бо в них я прицільні точно чітко не побачу): уже більш-менш стабільно але, звісно, ще працювати й працювати. Знайшов цей старий діалог - може, якось трошки допоможе пояснити сенси: Якось так.

Не тому, що я таке гівно, але в минулому житті всі підрядники, що працювали моєю гідрою мали дуже вагому знижку на мої матеріали. Вони фактично ставали продавцями моєї гідри та інших продуктів. Тому, "я цим матеріалом зробив кучу об'єктів і ніхто не жалівся". Більш того, всі хлопці отримували від мене декілька нових і складних для розуміння пересічених замовників слів та словосполук, щоб показати, що вони посв'ячені в щось для вузького кола спеців. Ладно. То таке. Ось ваш варіант після 4 років існування

про европейські дешеві бляшанки. вони дорогі відносно їх характеристик. ви вірно сказали. воно відносно дешеве , але гівно. те що нормальне дороге. тому що при коструюванні застосовані дорогі технології. про технології ви нічого не знаєте, тому спорити з вами нема ніякого сенсу. фінансову допомогу мають і европейскьі виробники або покупці . і корейські теж... мало того європа ввела додаткові мита на китайсську продукцію.

Відео може бути справжнім, а довбойоб на іспиті - цілком типовим. У РФ дозвіл на травмат може отримати будь-який громадянин, придатний за медичними показниками. Курує це якраз їхня нацгвардія. Я в тирі та на полігоні надивився на багатьох новачків, і не дуже новачків, які поводилися так само. Іноді людина не усвідомлює, що тримає в руці зброю, іноді нехтує інструктажем, іноді ... Факапи трапляються навіть у доволі досвідчених стрільців, рідко, але ... Тому робота інструктора в тирі та на полігоні (якщо від там є) не "для галочки", а досить відповідальна. Є особливо альтернативено обдаровані, що приходять до тиру самовипилятись із цього чудового світу (чи то телефон ТЦК не знають, чи хз), і потім прибиральницю нудить, коли вона прибирає з підлоги мозки такого генія, та і для тира неприємності теж немаленькі. Був випадок, коли дівчинка застрелила інструктора в полтавському тирі "Об’єкт 7.62" у 2020 році. Теж така собі історія: проєбав дід спалах Якщо подивитися збірку відео з місця для розряджання зброї нашої поліції з усіма тамтешніми факапами, оптимізму теж не додасться. До речі, в Україні травмат можна отримати тільки через хабар, бо пересічному беспонтовий гумоплюй не довіряють навіть на п'ятому році повномасштабки ))) Хоча ... кому потрібно, ті вже два роки на законних підставах (закон № 3899-IX) мають бойові пістолети. Щоправда, був період, коли реестацію Глоків та Зігів (самі популярні моделі) трохи пригальмували, але таке гівно, як ТТ чи ПМ, продовжувало реєструватись тоннами і не за грубі гроші. Що маємо, то маємо ...

Це залежить від того чим і куди присунете мабуть. чекати що гівно спливе марно. Там зверху на річці теж хтось потужно сере...

гівно

цієї зими було -20, -23. важка зима. за пару годин кіт загине. відключення електроенергії, зашиті наглухо підвали, і коти-бомжі, яким треба і тепло і їжа. важка зима була. дивувала байдужість людей. сотні людей, які не захотіли колективно вирішити питання з десятком котів - знайти їм притулок, дім, чи взяти на перетримку на період морозів. лише диниці проявляють людяність. та і ветеринари не безкоштовні. то певно я живу в ГЕТТО. всі збори мешканців які були- не дали нічого. кожне бидло правіше за іншого. замість обговорення проблеми-питання і його виіршення постійно крики розібрки. люди кінчене гівно. так і живуть кожен для себе в ГЕТТО багатоповерхівках. люди гній. тварини кайф.

Дуже сумно. Поки "Саша" під схвальні вигуки своєї кугутихи катає поліцейську на капоті, а потім її подруги відбивають його від поліції, противник тероризує Україну спазматичними обстрілами. Наслідки яких розгрібають чорні дснсники з червоними очима. Колективний Саша не хоче воювати. Але Саша також не хоче розгрібати завали. Він взагалі нічого не хоче, він паразит на тілі держави, який мріє тільки мати можливість намутитись і далі використовувати громадянські права та свободи, за які не поворухнув і пальцем. Нагорі у нас колективний Міндіч, який теж хоче мутитись. Вчора - на будівництві чи дозвільній, сьогодні - на оборонці, завтра це будуть лазери, наночіпи та гейти в варп. Все навколо нього - ресурс, який необхідно неуміло вкрасти. Ментально колективний Саша і колективний Міндіч є одним і тим самим. Якщо поміняти їх місцями - в системі не зміниться взагалі нічого. Нагле, тупе, мерзенне їбліщє, не бажаюче в цьому житті нічого окрім успішного та довгого перетворення кисню в вуглекислоту а їжі - в гівно. При цьому, обидві категорії знаходяться у взаємоузгоджених, симбіотичних стосунках. Саша каже що нагорі крадуть, тому він нічого не буде робити. Міндіч каже що внизу тупе бидло, тому не красти в нього неможливо. Тонюсінькій прослойці Громадян, натомість, пропонується в ніщєті, нервових зривах та пройобаних сім'ях вмирати, вбивати і розбирати завали. З чорними пиками та червоними очами, під придуркуваті глумливі посмішки Саш, Міндічей та їх кугутих. Лупаймо цю скалу чисто на морально-вольових та щоб всіх бісити до кінця. А. Колумбет

В який підрозділ ви б хотіли попасти? Можете не відповідати, це риторичне питання, відповідь на яке одразу дасть зрозуміти про мобілізацію і мотивацію. А що до тексту вище, то пан вчитель- ненависник зелені любе гівно з любої помийки перепостить, щоб своє боягузництво виправдать.

ну як , "гівно" - вбиває . що ще від зброї треба ? міг взагалі турецького дробовика придбати - з тими самим наслідками .

Все треба оцінювати в комплексі. В демократіях у поліції права інші. І в громадян, як не дивно, теж права є 😉 А тут ситуація тупа: дебіл зайшов у "Прапорщик", наприклад, купив за 45 тисяч гривень "палку-стрілялку" (гівно, а не зброя), і наробив біди. Довідки від психіатра в нас продають. Вангую, що в нашого форумнрго альхвача навіть права на авто є, хоч там теж довідка від психіатра потрібна. Глянемо, чи не буде приводом прийняти обмеження на дозволену цивільну зброю. Від наших дурників можна і такого чекати.

Альтернатива є, поки не побачив, скільки коштує новий ПНВТ, і як воно буває на чужих прикладах, коли через гівно в баці ти на якийсь час лишаєшся без авто Була дурна ідея ще до повномасштабки купити собі в село Тойоту з рядним атмосферним дизелем 1HZ Але вони коштували дурних грошей, з незрозумілими історіями життя тощо. Я вчора теж повний бак залив, бо на 150 км залишалось палива. З початку війни так мало не залишав, але ж незламний обіцяв потужно зменшити ціни ... я не дочекався - набрався кешбеків )))

жахливі. він же сказав, що таке гівно люди не змогли зробити.

Ага. Помітив тенденцію: придбавши гівно-АКБ, маєш проблеми при масштабуванні, бо маєш знову нарити гівно-АКБ. Товариш, з яким я замовляв інвертори та АКБ на алібаба не пішов моїм шляхом. Він пішов шляхом придбання ще одного санкету. Зараз же йому пече від недостачі запасу і той санкет вже коштує не 56, а 83 за 10кВт*г. Вже питав мене, чи можу я йому замінити Бмс на двох АКБ, щоб зібрати собі +16кВт*г до 60к.

не трогайте гівно щоб не воняло : - ) . спорити з ним нема сенсу. просто ігноруйте. видно по текстам що працює на офіс президента . якщо безкоштовно, то дурень у квадраті.

Дорожчати... мабуть, нові PCIe 5.0 NVMe так, будуть, а всьому тому, що на старих чипах, я не бачу причин дорожчати, але то не точно Хоча... якщо будуватимуть "український ШІ" за принципом "наш ШІ - найбільший", то викуплять із ринку все старе гівно, напишуть, що купили нове, а різницю поділять)))) Я восени теж не встиг))) Заїхав до товариша по монітор і заодно спитав про новий SSD "на виріст" - просто забаганка, раз уже прийшов. А він глянув і каже: вони тиждень-два як різко пішли вгору (Тайвань, йопта). Ну, я цю ідею й кинув - до часів, коли забаганка стане необхідністю. А так, якщо "шапку надягати по Петру", то максимум для мого заліза має такий рівень: зовнішній www.kingston.com/ua/external-ssd/xs1000-external-solid-state-drive?color=red&capacity=1tb внутрішній magazun.com/p180762/?srsltid=AfmBOorenF9vwY-kEHfBEcbkCTny5RCN-7e7Iczl8sFAa6VRbNxAdy3o Але з таким вже й хоронити соромно Все інше - просто переплата за невикористані можливості) Я прям перелякався за свої: сміттєзбірник Hitachi 2 TB HDD який має вік, як моя дочка, і M4-CT128M4SSD2 що на пару років молодший, але досі працює і не дає приводу його викинути) 😁 "Комп'ютерні юзери діляться на дві категорії: перші ще не роблять бекапи ..." 😉

"СОЛДАТИ – ЦЕ ГІВНО… ЇХ ТРЕБА П*ЗДИТИ" Джерело: https://censor.net/ua/b3555571 Зараз укргниди знову напишуть, що написав довбойоб для довбойобів... : " "СОЛДАТИ – ЦЕ ГІВНО… ЇХ ТРЕБА П*ЗДИТИ", підполковник ЗСУ Дмитро Августінович. Я не знаю, чому я не оприлюднив цю історію в той же день. Можливо, тоді мене зупинили думки типу "сміття-хата-коні-переправа". Тепер мене не зупиняє ніщо. Отже слухайте. Це сталося у листопаді 2023 року. В ті дні я виконував функції командира роти, поки ротний був у відпустці. В вечірніх сутінках на КСП моєї 2-ї стрілецької роти 23 окремий стрілецький батальйон Збройних Cил України завітав комбат - підполковник Дмитрий Августинович. Це була видатна подія, оскільки ні до, ні після цього, за всі 18 місяців нашого перебування під селом Торське Лиманського району Донецької області, цей командир жодного разу не радував своїми відвідинами ні наш бліндаж, ні жодну з бойових позицій батальйону. Ми сіли з ним вдвох на кухні. Я очікував, що розмова піде про інцидент, який у нас трапився на днях, коли замість доповіді про зруйновану ворожим обстрілом вогневу точку, наш черговий помилково доповів про зруйновану позицію, але підполковник почав з іншого. Він запитав: "Спіноза, нащо ти мене за**буєш солдатськими рапортами?!". Я відповів, що не розумію, про що річ. Він пояснив, що не треба передавати йому рапорти від солдат, де вони просять направлення на лікування, а "завертати" їх самостійно. Я сказав, що маю іншу думку, і що вважаю себе забовʼязаним передавати такі рапорти командиру батальйону. На це Дмитро Августінович зреагував тирадою, яка починалась за слів: "Спіноза, ти що не знаєш, що солдати – це гівно", а закінчувалась словами: "їх треба п*здити". Всі ці слова вимовлялись зло і впевнено. Я спокійно відповів: "Командире, я з вами не згоден". Після цих моїх слів він піднявся з лавки і дивлячись на мене згори вниз вичавив: "може мені тебе відп*здити!". Я теж встав, подивився йому в очі та відповів: "спробуй, довбо*об". За пʼять метрів від нас, відгороджені вузьким бліндажним проходом, в кімнаті управління роти в цей час сиділи двоє наших звʼязківців та головний сержант батальйону, який приїхав разом з Августіновичем. Оцінивши диспозицію підполковник сів на місце і спокійно повів зі мною ділову розмову про штурмову операцію, яка планувалась на наступний ранок. Вже тільки наприкінці зустрічі, прощаючись, він прошипів: "ти ж розумієш, що я тебе знищу". Я сказав: "удачі" і посміхнувся йому у відповідь. Тут слід зазначити, що іронія завжди була моєю реакцією на погрози. Небезпека викликає у мене позіхання і посмішку. Така захисна реакція. Я це тільки на війні усвідомив, коли помітив, що постійно позіхаю під час артилерійського обстрілу чи близькі гупання КАБів. У вересні-жовтні 2024 року цей підполковник, виконуючи забаганки генерала Перця, знекровить свій батальйон у наступальних боях під Торським і недолугих оборонних боях у сірій зоні під Купʼянськом, будучи в підпорядкуванні у 116 бригади. Я напишу йому відкритий лист недовіри, який підпишуть більше 80 військовослужбовців. Потім буде моє переведення в 118 бригаду, кілька заяв в ДБР про злочини командування батальйону, в яких будуть зазначені випадки свідомого нехтування життям солдат, які відправлялись тримати оборону у сіру зону, на непідготовлені оборонні позиції, без можливості евакуації, та які помирали там, отримавши поранення, і чекаючи на евакуацію тижнями. Не евакуювавши поранених і тіла загиблих, командири 23 ОСБ заводили туди нових бійців. Зараз те ж саме вони роблять під Орехово і Роботино разом зі 118 бригадою. 22 квітня цього року ми передали наше колективне звернення в адміністрацію Президента з вимогою змінити цю практику та покарати винних. Вони відфутболили його на Міністерство Оборони і МВС. Ні від них, ні від ДБР відповідей по суті ми до цього часу не отримали. Цю владу все влаштовує. Така історія. Про що вона? Як на мене, вона яскраво показова. Вона про світогляд і спосіб дії більшості кадрових командирів ЗСУ. Вона про їх Верховного Головнокомандуючого та просто Головнокомандуючого "маленької радянської армії", як він сам точно сказав, який був возведений ними у ранг святого, і в цьому статусі не знайшов нічого ліпшого для нас і для себе, як у розпалі війни відбути у свій персональний дипломатичний рай, читай генеральське СЗЧ. Якщо їх запитати не під мікрофон, то почуємо: "Солдати – це гівно, добриво, яким ми забезпечуємо поле бою, плекаючи на ньому свою карʼєру. Берегти життя бійців? Ці красиві слова залиште дурням, яким треба забивати баки, бо від них вимагається тільки сліпа покора. У нас тут війна, бойня, де ми поставленні наглядачами на конвеєрі. Так навчали наших батьків, так нас навчали, так ми будемо навчати своїх дітей". Їхній гонор поступається тільки їх тупості. ***** Без перепрошивки свідомості кадрових армійських командирів під нові цінності та стандарти роботи, без заміни особливо дубових, "професійних" за освітою, командирів ЗСУ на нових, на тих, хто сформувались як командири під час війни, а особливо на тих, хто прийшов з цивільного життя, ще краще – з бізнесу, без цього сутнісного реформування армії можливість нашої перемоги здається примарною. "