Тирса під плодові дерева

[Вомбат]

Така справа, що в мене грунт - пісок. Дерева ростуть поганенько. Тому зараз буду пересаджувати яблуні, копаю під них ями метр на метр і метр в глибину. І є ідея на низ ями насипати тирси сантиметрів 30, потім сантиметрів 40 напхаю різного сміття з саду типу бур"янів , трави та іншого всякого, а потім сантиметрів 30 землі з додатком перліту. І от не впевнений, чи можна використовувати тирсу. Хоча вона в мене була в якості підстилки для гусей, тобто там ще і каки гусячі є.

Хто що скаже?

[ibilous]

Мені здається, створювати такий штучний субстрат в обмеженому просторі - не найкращий варіант. До того ж органіка в такій кількості на певний період стануть бар'єром для проникнення коріння вглиб. Якщо хочете засипати ґрунтосуміш, то вона за своїм складом повинна якнайменше відрізнятись від навколишнього ґрунту, для кращого повітро-, водо- та інших обмінів.

Коріння повинно і буде розростатись набагато далі за викопану Вами яму і там за її межами знову виявиться ваш піщаний ґрунт. Краще створіть загальний сприятливий фон для дерев в межах і за межами навколостовбурового кола.

[Вомбат]

Краще створіть загальний сприятливий фон для дерев в межах і за межами навколостовбурового кола.

Тобто, міняти весь пісок на чорнозем? Фінансово це буде ухххх. Не потягну.

До того ж органіка в такій кількості на певний період стануть бар'єром для проникнення коріння вглиб.

Це було б непогано - в мене досить високий рівень грунтових вод. До речі, ще питання. На метрі в мене пісок вже вологий, на півтора - перша вода. Чи є сенс вних класти гідроізоляцію, щоб волога не йшла вниз? Бо по ідеї, там волога якраз і починається.

[ibilous]

Можна почати з мульчування навколо дерев тими ж бур'янами та тирсою, а пташиний послід компостувати разом з іншою органікою, щоб потім вносити під дерева восени та навесні.

Для мене високий рівень ґрунтових вод є нестандартною ситуацією. Можливо, хтось з таким реальним досвідом порадить Вам. Теоретично знаю про використання дерев на карликових підщепах. Подумайте про влаштування дренажу на всій ділянці або в межах плодового саду.

[Вомбат]

Можна почати з мульчування навколо дерев тими ж бур'янами та тирсою, а пташиний послід компостувати разом з іншою органікою, щоб потім вносити під дерева восени та навесні.

Це все робиться, але розумієте, коли землі 30 сантиметрів, а потім йде пісок - то це дупа, а не сад. Тому і змушений копати метрові ями, щоб хоч якось питання вирішити.

Питання в тому, чи тирса соснова не зашкодить корінню дерева на глибині в метр від поверхні землі. Можна її використовувати чи не варто. Просто в мене вже органіки мізер залишилося, на все не вистачить.

[Вомбат]

Роблю зараз так: засипаю шар трави і садового сміття, потім шар піску. Знову шар трави - шар піску. Щоб органіка не сама була, а з пісочком. Є сенс так робити?

[Said]

Є сенс так робити?

Как по мне - нет

Рано или поздно вся органика сгниет и грунт вокруг дерева просядет. Получите яму и корень еще ближе к воде опустится

Кроме карликовых подвоев еще рекомендуют сажать на насыпь. Т.е. не метр в глубину рыть, а наоборот поднимать посадку выше. На что это будет похоже - не представляю. Весь сад в холмиках

[Вомбат]

Рано или поздно вся органика сгниет и грунт вокруг дерева просядет. Получите яму и корень еще ближе к воде опустится

Сьогодні пересаджував яблуні, посаджені весною 2011 року. Так от коріння дрібне, вглиб не пішло, пішло вшир. Склалося таке враження, що як тільки доходить коріння до піска - перестає туди рости. Так що може холєра з ним, хай просідає, як згниє? До води в мене 2 метри 30 сантиметрів.

[ibilous]

1,5 м та 2,3м до води - велика різниця. Що з них ближче до дійсності? Або треба скласти та розділити на два? :D

Працюйте над поліпшенням ґрунту, вносьте компост, мульчуйте, вирощуйте сидерати. Поживні елементи все одно з водою з опадів і поливу опускаються вниз. Якщо вони є в верхніх шарах, то і нижче теж з'являться, і дерева їх підхоплять. Можете завезти надцять камазів чорнозему і отримати швидкий результат, але все одно першу рекомендацію слід буде виконати.

 

Раніше забув написати, що розкладання органіки в різних шарах буде відрізнятись і на більших глибинах переважатимуть анаеробні процеси що не є добре для коріння.

[Said]

а пташиний послід компостувати разом з іншою органікою, щоб потім вносити

Перестал компостировать уже года три. Бесполезная затея. Тот же компост можно получать на месте применения - под деревом, под малиной, под виноградом. Т.е. на землю свежескошенная трава, сверху чуток помета, сверху опять свежая трава. И так сколько травы (или любых садовых отходов, вот сейчас стоит еще не срезанное кукурузыння) хватит

[ibilous]

Перестал компостировать уже года три. Бесполезная затея.

 

Кому як. Все з тонким стеблом можна пустити на мульчу. Для товстих відходів, наприклад, у мене поки що подрібнювача нема, а розтягувати під дерева-кущі оте все бадилля нема бажання. Є листя з горіха багато. Дехто каже, що не дуже добре його під рослини, але рука не підіймається спалювати, тому йде на купу в суміші з іншими відходами. Потім такий компост вноситься і видно результат.

[Said]

Дехто каже, що не дуже добре його під рослини

Легко. Малина удручения не показала

Измельчитель есть, но пользуюсь последнее время редко. Много времени он занимает

[Yulia_novy]

Така справа, що в мене грунт - пісок. Дерева ростуть поганенько. Тому зараз буду пересаджувати яблуні, копаю під них ями метр на метр і метр в глибину. І є ідея на низ ями насипати тирси сантиметрів 30, потім сантиметрів 40 напхаю різного сміття з саду типу бур"янів , трави та іншого всякого, а потім сантиметрів 30 землі з додатком перліту. І от не впевнений, чи можна використовувати тирсу. Хоча вона в мене була в якості підстилки для гусей, тобто там ще і каки гусячі є.

Хто що скаже?

 

может и повторю то, что уже сказали другие, и много слов напишу. Вы уж простите.

Вы собираетесь делать классическую компостированную яму. Хоть и разочарованы в компосте Тырсу туда можно, но нужно добавить массированно азот, мочевину. То, что это было подстилкой для гусей, хорошо. Условно можно считать, что вы уже внесли азот в тырсу. Много/ мало внесли - Вам виднее. Тырса при разложении забирает азот. Поэтому, чем больше внесется азота, тем больше его останется в готовом грунте.

 

НО! в эту яму, пока компост не созрел, сажать ничего нельзя еще. Садовый мусор+ тырса должны разложиться. Если Вы сейчас в этот мусор закопаете дерево, перекроете доступ воздуха к компосту. Он замрет, разлагаться не будет. Плюс не будет плотного прилеганния грунта к корням. Дерево погибнет.

 

Как сажают деревья в песчаный грунт? Тяжко сажают , много мороки. Но все решабельно. Самая распростаненная метода - большая яма (прибл.1,5 объема расправленных корней саженца), на дно - глина ("глиняный замок", желательно корытцем), небольшой слой хорошей земли, дерево садим, засыпаем хорошей землей. Притоптать, полить - это Вы и без меня знаете.

 

Самое муторное - сделать "хорошую землю". Я поначалу покупала хор. грунт и мешала с той серой поверхностной землей, что была на участке + минер.удобрения. С первого же года делала компост, перегной (перепревший навоз КРС). Теперь для посадок деревьев беру свою уже огородную землю + зрелый компост+ перегной. Незрелым компостом можно только мульчировать все подряд. Тем самым обогощая родную скудную песчан.почву.

[Вомбат]

1,5 м та 2,3м до води - велика різниця. Що з них ближче до дійсності? Або треба скласти та розділити на два?

Ну, істина справді десь посередині. В мене просто ділянка рельєфна.

 

Працюйте над поліпшенням ґрунту, вносьте компост, мульчуйте, вирощуйте сидерати.

В мене замість газонокосарок під 40 штук гусей траву випасають. По всьому двору розкидані, як сказав мій кузен, гранули. А що це, питає, в тебе по землі за гранули розкидані? Я ото все разом зі старою травою збираю і підкидаю навколо дерев. Наче коріння не попалив. І ще зауважив, що там де в мене гуси тусуються більше всього - абрикоси нормально почали рости. Поруч, де гусей не тримав - поганенько йдуть. А там де вони ночували і загажували все - пруть як дурні

Може, варто свіжі гусячі какулі під дерева підкидувати?

[airservis]

может и повторю то, что уже сказали другие,

Абсолютно согласен с мнением.

Немного добавлю. Глину ложить не только на дно, но и внизу ямы на стенки. Это удерживает от вымывания питательные вещества.

Компост только перепревший и только вперемешку с землей. Опилки должны вылежаться 2-3 года.

[Vladdi]

Опилки должны вылежаться 2-3 года.

У меня к концу второго лета свободно лежащие тонким слоем опилки превращаются в шикарный чернющий компост. Особенно, если их периодически ворошить с грунтом и поливать. В компостере тот же результат примерно за 3 месяца (правда, с внесением бактериальных культур).

[кпд]

Ускорить созревание компоста в кучах и ямах можно путем подачи в него воздуха с гаражного компрессора , только нужно на продувочный пистолет ( идет в комплекте с компрессором ) добавить медную трубку большей длины .

Так же с перегноем . Потому как возят и продают в основном не перепревший .

Когда то , мои предки , перекидывали вилами всю кучу навоза с места на место только с единственной целью - увеличить содержание воздуха в навозе , что бы бактерии плодились быстрее . Согласитесь - накладно и трудно .

Уже многие годы использую для этого компрессор и советую Вам .

С УВ

[POZITIFF]

Можно сразу закладывать трубы в компостер.

Чтобы обеспечить доступ кислорода для жизнедеятельности аэробных бактерий.

Но созревание может проходить и анаэробному процессу, без доступа воздуха. С запахом характерным, но в итоге получается всё тот же компост.

[Communica]

По поводу тырсы - почитайте опыт Александра Кузнецова.

Только лучше его статьи в оригинале, а не критику Курдюмова, бо у второго много лирики, мое имхо, хотя некоторым наоборот такой стиль нравится. Кузнецову и вопросы можно позадавать, отвечает оперативно. Ссылки на его статьи и отвечает он здесь:

www.forumdacha.ru/forum/viewforum.php?f=33

 

Если кратко тезисно его методика:

- мульчируем опилками, лучше крупная стружка, чем пыль, или смесь

- под опилки - слой свежего навоза здоровых травоядных. Именно свежий, переГНОЙ - зло

- регулярно поливаем дождеванием

- поначалу можно поливать еще ЭМ-ками, если нет или мало навоза

- подселяем микоризу полезных грибов или сами ждем, когда условия для них будут готовы, они прорастут, споры есть везде. Микоплант - можно не тратиться, он не для нашего климата

 

- естественно, никаких гербицидов, фунгицидов и пестицидов, ни искусственных удобрений, ни глубокой обработки почвы (не копать). Поэтому это только для сторонников натурального землеДелия. Авторитетам данного форума в садово-огородном вопросе и простым форумчанам, практикующим традиционное земледелие на своем участке, с применением престижа, раундапа, актары и прочей х-ры, наверное, не стоит тратить свое время впустую ни на чтение Кузнецова ни на ответ на мой пост. Каждому свое!

 

Да, такая технология пригодна только для небольших участков, это не для фермеров или колхозов.

 

- а, еще забыла: аэробным бактериям да, анаэробным и всяким плесеням - нет. Тобишь в посадочную ямку непереработанную органику не кидайте. Уж лучше "под лопату", а органику сверху и пусть перерабатывается аэробными бактериями на гумус

Змінено 9 грудня 2015 користувачем Communica
Доп-е

[Vladdi]

Можно сразу закладывать трубы в компостер.

Если периодически (два-три раза в месяц) в полив компостера добавлять бактериальные культуры (можно как для септиков, так и для компоста), то достаточно простого ворошения/перфорации вилами. Ворошить и увлажнять нужно почаще. Хорошо также подсаживать червей - семьи, выкопанные из контейнера, я большей частью закладываю обратно. Там такие монстры пачками попадаются - как карандаш. У меня за сезон обычно выходит два контейнера, если первая закладка успевает состояться в начале мая, а к апрелю-началу мая созревает тот, что закладывается в конце сентября. Итого - от двух до трех "оборотов" компостера за "огородный" год.

Листья не компостирую - только иногда редкие остатки после зимы, если нужно дозаправить контейнер. Нынешние грибные болезни делают листопад настоящим рассадником грибницы и плесеней, и вреда от такого компоста может быть куда больше, чем пользы.

[Dr.Yura]

Если периодически (два-три раза в месяц) в полив компостера добавлять бактериальные культуры (можно как для септиков, так и для компоста), то достаточно простого ворошения/перфорации вилами. Ворошить и увлажнять нужно почаще. Хорошо также подсаживать червей - семьи, выкопанные из контейнера, я большей частью закладываю обратно. Там такие монстры пачками попадаются - как карандаш. У меня за сезон обычно выходит два контейнера, если первая закладка успевает состояться в начале мая, а к апрелю-началу мая созревает тот, что закладывается в конце сентября. Итого - от двух до трех "оборотов" компостера за "огородный" год.

Листья не компостирую - только иногда редкие остатки после зимы, если нужно дозаправить контейнер. Нынешние грибные болезни делают листопад настоящим рассадником грибницы и плесеней, и вреда от такого компоста может быть куда больше, чем пользы.

 

а куди листя дівати в такому випадку? залишати там де й опали? може варто якось "хімією" якою обробляють листя на деревах , обробити вже опале листя?

[POZITIFF]

Если периодически (два-три раза в месяц) в полив компостера добавлять бактериальные культуры (можно как для септиков, так и для компоста), то достаточно простого ворошения/перфорации вилами.....

... Нынешние грибные болезни делают листопад настоящим рассадником грибницы и плесеней, и вреда от такого компоста может быть куда больше, чем пользы.

 

С трудом представляю как можно поворошить слой высотой 1 м.

И не стоит боятся грибниц болезней на листьях.

Во-первых, есть они на всем, что Вы закладываете в компостер, согласитесь.

Во-вторых, как раз добавление ЭМ и подобных препаратов - это как раз подавление культурными, если можно так выразиться, бактериями всех остальных, в т.ч. и спор грибных болезней.

Глупо отказываться от листьев, а уж тем более сжигать их.