Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

Сад і все про нього.

allanek

Рекомендовані повідомлення

Тільки подивилась тему. Спочатку продовження з цікавими світлинами і тут допис Ані. Мабуть це буде зі мною все життя. Страх, який я не можу контролювати. Він не миттєвий, а наче заповнює тебе поступово, по нарастаючий. Читаю, розумію, що я далеко від того, що пережила та відчула Аня вночі, а мене охоплює той страх.  І як тут не згадати Булгакова з пророчими словами Воланда про те, щоб робило добро, якби не було зла. Але чому більша частина того вселенського зла дісталась нам? Моя знайома народила дівчинку рік тому. Це  диво, що серед того кошмару народилося нове життя.  Наче, то надія на те, що все скінчиться і не буде таких ночей, як в Ані була. Рідненьки, тримайтеся, бо життя, з тихими світанками, бражниками, равликами та качками, повинно перемогти. 

 

 

  • Лайк 1
  • Дякую 2
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

У нас ця ніч теж була ....не знаю яке слово добрати. Шахеди мали такий шалений звук, наче то не шахед, а щось, що летить з реактивною швидкістю. Все реве, гуде і свистить одночасно. 6 вибухів на стільки близько, що весь дім цокотів окремо, як описувала Аня. Посуд в шафах собі, вікна собі, меблі собі. За час війні на кухні під стелею став відходити багет, що приклеєний на шпаклівку. Це від всіх оцих струсів землі. Останній шахед летів так, що чоловік дав команду "лягай" і ми всі втрьох, не зважаючи що сиділи по принципу двох стін, попадали без сперечань "мордою в плитку", бо дійсно, було відчуття, що....ну, ви зрозуміли.

І як писала Аня, після цього всього просто пішли спати. 

Пам'ятаю перший день повномасштабки. Я всю ніч пролежала на нерозстеленій кроваті, вдягнена і не змогла заснути ні на одну хвилину. Наступної ночі просто дрімала, бо вилилась з сил. Ми всі психологічно скалічені війною. Особливо страшно за дітей😭

  • Сумно 4
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Можете вважати мене притрушеною і маєте право послати, але ось новий букет , вийшла у піжамі з кавою та назбирала дорогою...дівчата, має бути краще, ну я в це вірю

20250519_100435.jpg

  • Лайк 2
  • Дякую 3
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Іра, ти не притрушена. Це нормально, інакше збожеволієш від цього. Мене спасала ловля риби. Зранку на берег , вудку в річку і мовчки дивилась на небо, як птахи летять, чи на воду, як риби шниряють туди-сюди, або качки з водяними курочками перекликаються, та родина лебедів малечу вигулюють.

1 годину тому, Nic-олаевна сказав:

Посуд в шафах собі, вікна собі, меблі собі. За час війні на кухні під стелею став відходити багет, що приклеєний на шпаклівку. Це від всіх оцих струсів землі.

В нас так світильники і люстри дзвякали та іноді наче дах на будинку піднімало та на місце опускало.

  • Лайк 1
  • Дякую 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

22 хвилини тому, irina1969 сказав:

Можете вважати мене притрушеною і маєте право послати, але ось новий букет , вийшла у піжамі з кавою та назбирала дорогою...дівчата, має бути краще, ну я в це вірю

20250519_100435.jpg

В мене теж учора була букетотерапия

останній бузок 

 

IMG_0810.jpeg

  • Лайк 1
  • Дякую 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

49 минут назад, irina1969 сказал:

Можете вважати мене притрушеною і маєте право послати, але ось новий букет , вийшла у піжамі з кавою та назбирала дорогою...дівчата, має бути краще, ну я в це вірю

20250519_100435.jpg

Ні, Іро. Все добре. Життя має перемагати. Я сьогодні зранку встала і першим ділом посадила помідори в огород. Треба відволікати голову від жахливих думок, бо то буде капець.

  • Лайк 2
  • Дякую 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

ТРОЯНДИ. ВЕЛИКЕ ПИТАННЯ.
Щоб трішечки підняти настрій 

Я  дивлюсь на троянди. Багато. Дуже багато.

Клумба — фантастична. Люди зупинялись. Деякі плакали. Це факт.

Але чи ростуть вони? Може так. Може — ні.

Хтось сказав — молоді. Інші — холодно. А я думаю: просто троянди. Вони не пояснюють.

Я дивлюсь на троянди. Чудові. Сильні. Молоді. Може, навіть занадто молоді.

Клумба — найкраща. Люди вражені. 

Але чи ростуть вони? Це питання.

Може так. Може ні. Кажуть — холодно. Кажуть — весна. Але хто вони такі, щоб казати?

І головне:

Змусити їх рости? Чи не чіпати?

Дати сонце? Дати свободу? А може — дати лопату? Люди не знають. Але я знаю. Напевно. Можливо.

Бо навіть якщо не ростуть — вони все одно троянди.

А троянди — це краса. Як Америка. Просто стоїть — і все навколо росте.

 

 

 

IMG_5639.jpeg

IMG_0812.jpeg

IMG_0811.jpeg

  • Дякую 1
Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Сарочка, я подумаю і напишу хось розумне...у мене сьогодні 'кухня" і тут також намальовується цікава розмова як відволіктись від стресу або " прутень їм" ( спочатку було інше слово🤭)

Посилання на коментар
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз
×
×
  • Створити...