Сад і все про нього.

[irina1969]

15.08.2025 в 01:25, batrasvt сказав:

Доброї ночі усім!

Я цього разу не з натюрмортами, а з цінами на кімнатні рослини в Канаді🫢

Особливо мене вразив соняшник за 10 канадійских доларів (курс гривні до канадського долара десь біля 30)!

 

 

 

Ну Ви ж доросла дівчинка😀 за кордоном НІКОЛИ не переводь ціни в наші гроші !!!

А з соняшником так не тільки в Канаді, чомусь в багатьох країнах це екзотика, правда вони у них там низенькі, спецом для горщиків....у мене зараз біля кормушки маленьке соняшникове поле , взимку кормлю пташок сирим насінням і ось результат...треба ще і насіння льону додати в суміш для пташок...до речі, соняшник гарно стоїть в букетах...на фото багаторічний соняшник

[allanek]

27 хвилин тому, irina1969 сказав:

на фото багаторічний соняшник

Це ти так делікатно мені натякаєш, що я не знаю про те, що декоративний соняшник багаторічна культура? Дійсно, не знаю, бо коли я його саджала, то він був однорічний. Про багаторічні сорти тоді не чула. До речі, квіти були не тільки жовтого кольору, ще і насиченого коричневого з червоним відтінком. В хризантем буває такий колір. І квітка була махрова. Заввишки не більше 50см.

32 хвилини тому, irina1969 сказав:

чомусь в багатьох країнах це екзотика,

Може серед декоративного соняшника теж є сорти F1, що не розмножуються звичайним посівом насіння в грунт? Тому і ціна така.

А що то за рослина з синенькими квітами? У квітів гарний насичений колір.

27 хвилин тому, irina1969 сказав:

у мене зараз біля кормушки маленьке соняшникове поле , взимку кормлю пташок сирим насінням і ось результат...

В мене ні разу не те що поля соняшнику, навіть ні одної рослини не сходило біля годівниці або десь поблизу. Теж годували сирим насінням, але наші пташки не залишали нічого, крім купи лушпиння. Насіння купували в промислових об'ємах. Добре, що здогадались спитати в будці, що торгувала комбікормами, то в них воно коштувало дешево. 

Змінено учора в 18:02 користувачем allanek

[irina1969]

Синеньке то тирлич, горевчатка по російські...вид не пам'ятаю, але він видовий і занесений до ЧК...він ще більш синій по життю, квіти такого кольру нечасто зустринеш

У мене ще є багаторічний соняшник, я його обоже простий ніжна цитринка, але він буде пізніше

[allanek]

18 хвилин тому, irina1969 сказав:

квіти такого кольру нечасто зустринеш

Тому і спитала, що синій в квітах дуже люблю та такої рослини, як в твоєму букеті не зустрічала. Тут є два дерева, одне квітне навесні, друге в середині літа. Я таку красу раніше не бачила. Фото не зробила, але то дуже гарно. Те, що квітне весною, то на голих гілках щось неймовірне, майже прозорі з натяком на бузковий колір, квіти. А те, що влітку- хмара синього чи фіолетового кольору, листя не видно. Зараз тут час бугенвілії. Багато і красиво, бо це кольорова хмара, листя теж не видно. Біло-зеленого кольору очей не відірвати. Агапантусом трохи  розчарована. Бо термін цвітіння не дуже довгий. В середині червня почав квітнути і на початку серпня вже кінець. Активного цвітіння, щоб в повній красі, то десь місяць виходить.

Змінено учора в 18:27 користувачем allanek

[irina1969]

У вас там багато того  що у нас як кімнатне, а у вас вуличне...агапантус у мене не вижив і слава Господу, і я змогла з цією мрією остаточно розлучитись

Ваше фіолетове дерево може бути жакаранда

[Nic-олаевна]

3 часа назад, voglya сказал:

А шо, в когось є помідори?!

Помідори є, совки немає. Точніше, помідорів дуже мало, тільки поїсти. Може, тому совка їх і не знайшла)))

А якщо серйозно, то їй напевно наш клімат не подобається, бо вона якщо і пошкоджує помідори, то буквально декілька плодів і то отих зелених, що вже нікому не потрібні, але тіліпаються в огороді в вересні 

[allanek]

36 хвилин тому, irina1969 сказав:

Ваше фіолетове дерево може бути жакаранда

Подивилась. Схоже але не впевнена, що то воно. Треба чекати наступного літа, щоб з'ясувати, що то за краса. Воно дратує, бо очима бачиш, а зупинитись та сфотографувати нема місця, де припаркуватись чи навпаки, дерево десь далеко від місця, де зупинився. Зараз в місцевої поліції нова "забавка". Їм купили нові блокіратори і вони їх чіпляють там, де раніше на паркування очі закривали. То воно виглядає теж "екзотично"- на колесах висять такі собі яскраво-жовті "павуки".

Якщо встигну до початку масових дощів, сфотографую горну річку. Я викладала в темі фото з нею- бурхливий потік, наче водоспад. Зараз там ні краплини води, дно  це купа каміння різного розміру.

36 хвилин тому, irina1969 сказав:

агапантус у мене не вижив і слава Господу, і я змогла з цією мрією остаточно розлучитись

Це правильне рішення. Рослина гарна, про такі я кажу, що вона архітектурна. Але він, судячи з поведінки, потребує постійних сусідів, що будуть підтримувати декоративність квітника. Тут все просто, бо багато того, що квітне постійно і агапантус не потребує особливого догляду за ним. А вдома воно не варто зусиль по його збереженню. Чомусь порівнюю його зі звичним рудим лілейником. Вони схожі і габітусом, і поведінкою. До речі, не бачу тут лілейників взагалі. 

 

 

 

 

Змінено учора в 19:23 користувачем allanek

[allanek]

1 година тому, irina1969 сказав:

він ще більш синій по життю, квіти такого кольру нечасто зустринеш

В нас тут є краєзнавці по Великої Британії? От що то за рослина, що вкриває синім килимом, великими галявинами, тамтешні ліса? 

[irina1969]

2 години тому, allanek сказав:

В нас тут є краєзнавці по Великої Британії? От що то за рослина, що вкриває синім килимом, великими галявинами, тамтешні ліса? 

Якщо весною, то це анемона проста Бланда

[allanek]

Не впевнена, бо там , наче китицями квітка цвіте. Весна чи літо, то не скажу. Але часто в серіалах бачу. Можу і помилятись, може це так здається. Але видовище вражаюче.

Змінено 15 годин тому користувачем allanek

[irina1969]

1 годину тому, allanek сказав:

Не впевнена, бо там , наче китицями квітка цвіте. Весна чи літо, то не скажу. Але часто в серіалах бачу. Можу і помилятись, може це так здається. Але видовище вражаюче.

Ну тоді чи фотка чи screenshot, бо так можна все життя в угадайку грати))

[allanek]

Та я вже про це думала. Пошукаю 

Раз ми вже тут другу добу (чи вже третю?)  базікаємо про різне. Передивлялась архів саду і зрозуміла, чим сади моїх знайомих відрізняються від мого.  Не тільки кількістю ліан в саду але і тим, де вони ростуть. Пам'ятаю, як вразила мене  в саду знайомої жимолость Каприфоль, що по фасаду дерлася на дах її двоповерхового будинку. І це завжди було гарно: з листям, з квітами або голими жгутами стебла взимку...і все...більше нікого не можу пригадати, щоби якась ліана була доповненням до фасаду будинку, чи сараю. Бесідки так, паркани так, але чомусь не будинок. Спочатку "подарувала" зелену стіну гостьовому будинку, потім додався ще і основний будинок. Але з основним було не все так просто. В нього звиси метрові і під будинком зроблено квітник вздовж фасаду. Перші спроби з озелененням того квітника, щоб там росли якісь кущі, то було повне фіаско. Чому? Тому що сніг сповзав товстим килимом на оті кущі. Порятунком стали ліани. Спочатку там з'явився Вічі, потім зажадала бачити стіну зеленою весь рік та додала  плюща. Влітку головний Вічі (фото1), взимку плющ (фото4). А от з клематисами не потоваришувала. Бо в моєму саду саджала те, що не потребувало якоїсь особливої уваги з мого боку, а до княжиків руки так і не дотягнулись. Може ще і тому, що листяні рослини мене приваблюють більше, ніж квітучі. Я це до чого? Передивляючись архівні фото спіймала себе на думці, що ліани дуже пасують саду. Їх можна посадити  там, де зовсім мало місця, прикрасити паркан та господарчі споруди. Вже мовчу про  фасади  будинків. Якось моя знайома мені сказала, що не бажає саджати ліани, щоб вони своїми присосками не псували фасад будинку. А мені здається, що ліана не може зіпсувати фасад, може тільки прикрасити його. Навіть звичайний дівочий виноград може зробити паркан затишною завісою та бути гарним фоном для інших рослин чи зробити куток ( який бачу тільки я) з господарським приміщенням привабливим кутком саду.

Три останніх фото - як змінюється вигляд Вічі в одному і тому місці влітку, восени і взимку . Останнє  фото зроблено в січні 2021 року. З кожним роком ті гілки нагадували більше товстенні жгути і рельєфно виділялися на стіні.

І ще...я сумую за садом...дуже...

[Nic-олаевна]

2 часа назад, allanek сказал:

І ще...я сумую за садом...дуже...

Чесно кажучи, я як бачу ваші питання чи пости про Чорногорські рослини і будні, постійно думаю, як ви так змогли кардинально поміняти життя, продати будинок, який для більшості наших громадян може бути тільки недосяжною мрією. Як отак різко пристосуватися до чужої країни, менталітету, традицій, правил, тощо... І це ж не просто, тимчасово, а на завжди((

[allanek]

Наташа, а чому ви думаєте, що я раптово та легко пристосувалася? Думки жити на пенсії десь біля  моря  з мальовничими краєвидами з вікон, були за кілька років до війни. Війна відклала це рішення ще на 3 роки. Навіть поховали думку про це рішення, бо в країні війна і хто буде купувати будинок, якого можна позбутися в одну мить? Але ж вийшло, як вийшло. Треба було відмовитись від цього шансу?

Тож це не раптовий, не швидкий  та не випадковий вибір. Хоч я і казала чоловіку, що країну будемо вибирати не квапливо та коли приїхали сюди, стало зрозуміло, що, таки, залишимось тут.  

1 година тому, Nic-олаевна сказав:

Як отак різко пристосуватися до чужої країни, менталітету, традицій, правил, тощо...

Якщо розуміти, що ти приїхав сюди і тобі тут добре, та не шукати, чого тут більше- гарного чи поганого, а приймати дійсність такою, як вона є, та не намагатися зі своїм "уставом" пертися до них в "хату", не бачу, що складного в тому, щоби прийняти себе в новій країні. Приймає себе- приймаєш і країну. Відмінності завжди будуть, куди б не поїхав. Якщо вам здається, що мені легко далося прийняття нової країни, то лише тому, що я не маю звички розказувати, що мені не подобається в країні, тому що я звикла до іншого. Після 3-х років життя з розумінням того, що ти не знаєш, коли ввечері лягаєш спати, чи буде зранку цілий твій будинок, чи будеш сама жива, то ця країна дала мені спокій, до якого мені важко було звикнути. Коли живеш всередині подій, то не бачиш та не розумієш повною мірою, яка ти вся розхитана психологічно та якими очима ти дивишся на мирне життя і те, що я дивилась на красу навколо і не бачила її, не відчувала нічого, зовсім нічого.  Мені треба було в темі про це розповідати? Це комусь потрібно, крім мене?

1 годину тому, Nic-олаевна сказав:

продати будинок, який для більшості наших громадян може бути тільки недосяжною мрією

Нагадало. Це не вперше, коли я віддаю ключі новому власнику, зачиняю двері за собою, перегортаю цю сторінку і іду далі з головою, яка повернута вперед, а не назад. Ми так звикли жити. Може тому і мрії ставали дійсністю.  До будинку купували квартиру, облаштовували її на свій смак і...нам ставало нудно. Продавали квартиру і все починалось спочатку. І завжди чули питання:" Як ви можете продавати таку квартиру?" Можу, бо мені цікаво йти далі, а не триматися  десятиріччями за одні і ті стіни. Стосовно будинку. Коли тобі вже 7-й десяток, то мрієш про тихе спокійне життя, коли не обтяжений нічим і можеш потакати своїм бажанням, звісно, з урахуванням своїх можливостей. І настає мить, коли розумієш, що будинок вимагає від тебе більше, чим в тебе є бажання та змога віддати йому сил. Саду це теж стосується.

Так, я сумую за своїм садом, але коли згадую скільки праці потребують ті 30 з гаком соток, стає зрозуміло, чому ваги схилились на бік квартири, хоча розглядали і варіант будинку. Особливо з урахуванням того, що квартира дуже схожа на мій будинок, приблизно такої ж площі і з каміном. Замість саду в мене дерева в горщиках на терасі і, таки, хоч і маленький, але городик.  Я вдячна тому, що маю в цьому житті. 

P.S. Це тільки в мене враження, що я наче виправдовуюсь цим дописом, що в мене так склалось життя, що бажання здійснилося?

[voglya]

36 минут назад, allanek сказал:

Так, я сумую за своїм садом, але коли згадую скільки праці потребують ті 30 з гаком соток, стає зрозуміло, чому ваги схилились на бік квартири, хоча розглядали і варіант будинку. Особливо з урахуванням того, що квартира дуже схожа на мій будинок, приблизно такої ж площі і з каміном. Замість саду в мене дерева в горщиках на терасі і, таки, хоч і маленький, але городик.  Я вдячна тому, що маю в цьому житті. 

30 соток - від цієї цифри мені стало погано, це не образно! мені аж і голову дало! 

[voglya]

39 минут назад, allanek сказал:

P.S. Це тільки в мене враження, що я наче виправдовуюсь цим дописом, що в мене так склалось життя, що бажання здійснилося?

Так

[allanek]

37 хвилин тому, voglya сказав:

30 соток - від цієї цифри мені стало погано, це не образно!

І ніяких помічників, садівників  та хатніх робітниць.

Садом займались я з чоловіком, іноді викликали когось на допомогу, но це одноразова "акція" була. 

Коли були в когось в гостях, де ділянка 6 соток, і чули від господарів, як то важко за тими сотками дивитись, завжди було смішно. Бо мені чоловік казав, що нам тут роботи на півдня😄. Це ж мрія - 6 соток🙂. 

Ольга, я вже три рази поміняла смайлик-реакцію під цим вашим дописом. Бо що з того не постав, він не відповідає тому,що я вас розумію, про що ви, а ставити вподобайку під тим, що вам в голову дало, якось воно не в адекваті. Тому залишила "сумно")

 

Змінено 4 години тому користувачем allanek

[irina1969]

1 година тому, voglya сказав:

30 соток - від цієї цифри мені стало погано, це не образно! мені аж і голову дало! 

Олю, можна я відповім...це ж 30 соток горОду, тим і цінний досвід Алли, що вона показала як можна облаштувати ті сотки, показує на живих прикладах як ( тіж хвойні) можна зробити вау ефект не поклавши на це здоров"я, але цей сад от нифіга не "малоуходний", праці там мамадарагая да і грошей нормально так, але результат є на фотках.

[allanek]

7 хвилин тому, irina1969 сказав:

але цей сад от нифіга не "малоуходний",

Це оманливо думати, що "малоуходний сад" означає, що там нема чого робити. Це означає, що ти зумів так викрутитись, що в цьому саду роботи в рази менше, ніж могло бути. Але це розумієш тільки після того, як спочатку купуєш та тикаєш рослини по принципу " я так мріяла про цю рослину і такий квітник", а потім питаєш себе:" невже це я створила цей кошмар" і починаєш спочатку, але вимикаєш емоційні пориви.

10 хвилин тому, irina1969 сказав:

і грошей нормально так,

Ой. Коли все купуєш поступово і не великим кущами-деревами, воно наче і не помітно. Але ж  окрім рослин ще багато чого є- агроволокно, мульча, добрива, полив і всякі дрібниці. Коли сіла та підрахувала витрати по саду, очам не повірила  Гадаю, що я не одна така, схожа на цей смайлик, коли бачиш цифру  на облаштування саду. З іншого боку- навіщо жити без мрій і втілювання їх в життя? Колись, коли в моєму житті хмарин було більше, ніж ясного неба, мій чоловік сказав :" Якщо маєш мрію і можеш її здійснити, то здійснюй, бо не знаєш, що чекає тебе за рогом". Тож сад для мене мрія, яку я здійснила. 

 

[Nic-олаевна]

2 часа назад, allanek сказал:

.S. Це тільки в мене враження, що я наче виправдовуюсь цим дописом, що в мене так склалось життя, що бажання здійснилося?

Алло, ви напевно дуже близько до серця прийняли мій допис. Я просто від душі вражена вашою сміливістю і завзятістю. Будемо чесними, не кожен у вашому віці (тут теж без образ чи ще чогось) може прийняти таке рішення.

Більшість людей тримається за свою домівку як за фортецю і розмови "пенсія на березі моря" залишаються розмовами, навіть якщо є у людей всі можливості. І не кожен почувається комфортно і іншому місці своєї держави, не кажучи вже про переїзд за кордон. У вас справжній європейській підхід до життя і це класно!!!

Моя колега постійно говорить, що вона буде сидіти в своєму будинку в селі, навіть якщо навколо неї ворог розіб'є всі інші будинки. І ми постійно з нею сперечаємось, бо я їй кажу що вона така смілива поки все добре. В вона знаєте як реагує? Каже, що якщо її силоміць чоловік і син перевозитимуть в інше місто, то вона забере з собою все-все, навіть всі горщики з пеларгоніями. Людини 46 років між іншим

Тому Алло, не обращайтесь за мої слова, вони були самими добрими на вашу адресу і ні в якому разі чимось іншим.🌹

[Nic-олаевна]

2 часа назад, allanek сказал:

Коли були в когось в гостях, де ділянка 6 соток, і чули від господарів, як то важко за тими сотками дивитись, завжди було смішно. Бо мені чоловік казав, що нам тут роботи на півдня😄. Це ж мрія - 6 соток🙂

Це про мене. Я вдячна вищим силам, що вони склали обставини так, що ми не знайшли дім з більшою кількістю землі. Бо просто кожен куточок, кожен сантиметр цих соток потребує догляду, якщо не хочеш жити в безладі. І виходить, що щодня ти щось робиш на території. Ні, ніхто днями нічого не будує і не ремонтує, але... У двір вийшов, вітер на плитку наообривав пелюсток від квітів, приніс пісок - треба підмести. Квіти у дворі і під двором полити (в горщиках). Урожай дозріває щодня, збирай, переробляй, заготовлюй. То десь виноград нагнав нові паростки - обріж, то в теплиці наросло зайвого зілля - відкорегуй. За будинком і гаражем після дощу росте трава, оброби. А потім ввечері дивишся - от жеж я молодець, гарно так працювала, що тепер інструменти та відра треба збирати по всій території. Доречі, ножиці шукаю вже третій день, десь притулила))) І така дрібєдєнь, кожен день)) 30 не хочу))

Змінено 2 години тому користувачем Nic-олаевна

[Nic-олаевна]

18 минут назад, allanek сказал:

Це оманливо думати, що "малоуходний сад" означає, що там нема чого робити.

Оце ж і воно...

19 минут назад, allanek сказал:

Це означає, що ти зумів так викрутитись, що в цьому саду роботи в рази менше, ніж могло бути. Але це розумієш тільки після того, як спочатку купуєш та тикаєш рослини по принципу " я так мріяла про цю рослину і такий квітник", а потім питаєш себе:" невже це я створила цей кошмар" і починаєш спочатку, але вимикаєш емоційні пориви.

Це називається досвід. Але, здебільшого люди щось хаотично купують, потім воно їм набридає, оці всі танці навколо рослин і все залишається як є. Просто росте і перетворюється в хащі. А потім люди до цього звикають і отримують розчарування від будинку і все частіше думають, в чи не продати дім і не повернутися в квартиру. Такі приклади знаю і серед своїх знайомих, і на форумі у нас одвічна тема: де жити краще, в будинку чи квартирі 

[allanek]

51 хвилину тому, Nic-олаевна сказав:

Тому Алло, не обращайтесь за мої слова, вони були самими добрими на вашу адресу і ні в якому разі чимось іншим.🌹

Наташа, я не образилась. Не думайте такого. Може не зовсім вклала той смисл в ваші слова, що ви вклали, десь трохи здивувалась, але не образилась.  Кожен з нас має свою думку чи погляд на якісь дії. Тож я вирішила дати розгорнуту відповідь, чому я живу так, як живу; і чому мене не лякають зміни у житті. Може вона була емоційною... так, трохи є, але ніяких образ чи невдоволення від вашого питання. Ви відкрито запитали , я, маю надію, досить в подробицях розповіла про своє бачення. Нема з чого вибачатись 

58 хвилин тому, Nic-олаевна сказав:

Моя колега постійно говорить, що вона буде сидіти в своєму будинку в селі, навіть якщо навколо неї ворог розіб'є всі інші будинки. І ми постійно з нею сперечаємось, бо я їй кажу що вона така смілива поки все добре. В вона знаєте як реагує? Каже, що якщо її силоміць чоловік і син перевозитимуть в інше місто, то вона забере з собою все-все, навіть всі горщики з пеларгоніями. Людини 46 років між іншим

В мене є  подібний приклад перед очима. Знайомі з дитячого садочку. Діти одного віку. Різниця в віці між нами, дорослими, більше 10 років, вони молодші. З такою ж позицією, що зі своєї квартири нікуди і нізащо. Ми за цей час змінили три адреси квартир, продали їх, купили ділянку та побудували будинок, продали будинок та змінили країну. Після закінчення ліцею син поїхав навчатися в Польщу, поки він там навчався ми тут купили йому квартиру на випадок, якщо схоче повернутися. Ні, не повернувся, тож продали його квартиру тут та купили йому квартиру там. Все, що залежало від нас, як батьків, на наш розсуд, він отримав по максимуму. Гарну освіту; поради стосовно життя, якщо питав; квартиру, щоб не відволікався на побут та міг зосередитись на кар'єрі; і повну самостійність, щоб розумів, чого він вартий в житті. Звісно, що і повну незалежність від гаманця батьків. 

Знайомі за цей час залишились в тій самій квартирі, син закінчив медичний універ в Києві, бо пожалкували грошей відправити в Польщу, де в них близькі родичі. Окремого житла в сина нема. Роботи, щоб бути незалежним від гаманця батьків теж нема. Оженився... Для розуміння, вони лікарі, тож заробляють гарно, на старті нашого знайомства в нас були приблизно однакові умови, що з житлом, що з фінансами. Але небажання відпускати сина від себе, небажання щось змінювати в житті- вона єврейська мама, що кричала мені, коли наш син поїхав навчатися до Польщі, що я не мати, а мачуха. Але ж що маємо на сьогодні - таке враження, що я, таки, мати і спокійна за подальше життя мого сина, бо була установка на те, що він повинен самостійно влаштовувати життя і бути незалежним від обставин та фінансово. Про те, що мають вони- розповіла. Тож небажання відпускати сина від себе обернулось не дуже гарним результатом для сина. Але ж, по версії знайомої, мачуха я 😁. Як тут не згадати поговірку про те, що кожен коваль своєї долі. Хоча я і фаталістка, але ж таки так - щось для цієї долі ми можемо зробити і самі. 

1 годину тому, Nic-олаевна сказав:

Більшість людей тримається за свою домівку як за фортецю

Про парадокс. Мені та чоловіку дуже важливо мати "фортецю", я не розумію, як можна тинятися чужими хатами до скінчення життя і всі розмови, що власна нерухомість, то гиря, відверта дурня для мене. І разом з тим, ми з легкістю розстаємося з "однією фортецею" та починаємо облаштовувати нову. Я легко змінюю одну оселю на іншу, але тільки в тому разі, якщо розумію, що не залишусь без оселі, облаштованої так, щоб я там почувалась затишно. Мандри це добре, але я повинна знати, що повернусь в свою квартиру(будинок), де кожна річ належить тільки мені і на ній не залишилось ніяких слідів невідомих людей. 

На Ютубі є канал родини з Білорусі. Мені цікаво було слідкувати за змінами в їх житті. Вони побудували гарний будинок ( барн-хауз) і вимушені були залишити його , бо політика. Приїхали в Україну, поїхали з неї в Польщу перед самим початком навали, з Польщі в Німеччину, отримали там громадянство, зараз переїхали в Португалію. Я це до чого. Вони поміняли за цей час кілька десятків орендованих квартир. Їх ролики завжди чудові, про свої "пригоди" вони завжди розповідали з легкістю. І ось вийшов ролик , де вони відповідають на питання своїх підписників. І тут починається розповідь про те, що це дуже важко ( двоє дітей -підлітків), всі ці переїзди в невідоме, все це орендоване житло розхитувало родину. Але залишали це за кадром і дуже мріють про те, що збудують собі новий будинок!!! Тож зовнішня легкість прийняття обставин, що вирвали їх з будинку мрії та змусило тинятися різними країнами не завжди є такою насправді і є речі, які краще залишати тільки для себе. Але те, що вони приймають зміни обставин і рухаються далі мені зрозуміло і близько. Як і те, що нема нічого кращого, ніж власна оселя, куди завжди можна повернутись. Якось так...