Mr. D

Так, бачив такі. Перші два - це, схоже, TM VOLKS Pumpe (мабуть, якась суто китайська ТМ). Але, що саме вимірює той манометр? Тиск води або тиск повітря? На фото третього гідроакумулятора на наліпці написано щось про 1,5 бара (схоже, мова все ж про тиск повітря).

Якщо клапан працює відмінно, то корегувати тиск потрібно дуже рідко. Мабуть, раз на кілька років. Загалом питання цікаве. Мені здається, можливо щось придумати зі швидкознімними пневмороз'ємами та трійником з якимись перехідниками. Один вхід трійника під'єднати до гідроакумулятора, знявши клапан, ще до одного виходу під'єднати манометр й третій вихід використовувати для корегування тиску. Якби корегування тиску треба було б робити часто, виробники гідроакумуляторів постачали б гідроакумулятори з вже вбудованим манометром.

Панове, а що Ви робите, коли дощ за прогнозом кожні два - три дні? Намагаюся знайти вдалий час для обробки плодових дерев та вже другий тиждень дощ через день. Застосувати прилипач - ад'ютант та обробити кілька разів з меншим інтервалом?

Міркую на рахунок купівлі ЗЗР в кількості більшій, ніж кілька мілілітрів або грамів, але можлива ситуація, що ті 200 - 500 мілілітрів\грамів будуть використовуватися кілька років (можливо, навіть вистачить на 5 - 7 років). То ж з'явилося два питання. Зручно або ні відокремлювати потрібну кількість ЗЗР з великої банки для формування робочої рідини (змішування з водою) та існує або ні термін придатності ЗЗР. Якщо ЗЗР - рідина, мабуть, можливо використати шприц, а от гранули, мабуть, треба зважувати? Якщо термін придатності 2 - 3 роки, то, мабуть, купувати ЗЗР з запасом немає сенсу.

Кілограми в метри, звісно, складно перевести. ) Фактично китайці запрограмували рівень 0,15 W/m², як рівень межі норми, тому припускаю, що, можливо, це норма 15 W/m² та одиниці вимірювання на екрані того приладу невірні, тобто не µW/cm² повинно бути, а mW/m² або W/m². Мабуть, треба пошукати порівняння цього приладу з іншими серйознішими приладами на рахунок показань. Якщо T = 795774,7 A/m, то 0,321 µT - це 255443,6787 µA/m, тобто 0,2554436787 A/m, що, схоже, теж десь на межі норми, якщо брати норми напруженості магнітного поля з того документу ICNIRP, який датовано 2020 роком. )

Ще є сучасніші Wi-Fi 5 - 6 Ghz, а також DVB-T2 (470 - 862 Mhz та, можливо, щось в діапазоні 174 - 230 Mhz), тому який саме діапазон формує таку щільність не дуже зрозуміло у цьому випадку

Але якщо той пристрій бачить щільність понад 15 µW/cm², то вважає, це вже поза межами своєї запрограмованої норми, що дещо заплутує. Можливо, одиниці вимірювання дещо некоректі, та вимірювання відбувається саме W/m². До речі, напруженість магнітного поля цей пристрій вимірює в невірних одиницях, а саме µT, замість A/m або A×m⁻¹. Саме T (tesla) = Н×А⁻¹×м⁻¹. Припускаю, XR3 PRO вимірює A/m замість µT.

Так, схоже, 11,5 µW/cm² - це все ж 0,115 W/m². Рахую так, 1 W = 1000000 µW або 10⁶ µW та 1 m² = 10000 cm² або 10⁴ cm². 11,5 µW/cm² / 1000000 * 10000 = 0,115 W/m². Цікаво, що норма щільністі потужності залежить від частоти, але якщо взяти той пристрій, який, схоже, вимірює діапазон 0,1 Ghz - 5 Ghz, то 0,115 W/m² в межах норми за будь-яким стандартом. Думаю, що в цьому випадку електромагнітне випромінення саме від Wi-Fi пристроїв, мобільних мереж та мобільних телефонів, а це приблизно 0,8 Ghz - 2,7 Ghz.

Знайти нормативи з рівнями електромагнітного випромінення виявляється достатньо складно, тому вирішив спитати у спільноти постійна щільність електромагнітного випромінення в діапазоні 100 Mhz - 5 Ghz на рівні 11,5 W/m² - це багато або ні? Ось як приблизно виглядають показання XR3 PRO

Моє розуміння таке, що серед мідних препаратів саме бордоська рідина - це найстаріший варіант. Blue Bordo - схоже, якийсь сучасний гранульований варіант тієї ж бордоської рідини. Поки що розумію так, що захисну дію мають саме іони міді, але у разі застосування саме сульфату міді без відповідного нейтралізатора буде змінена значно або не значно кислотність, що, здається, для деяких культур може бути негативним фактором. У разі застосування гідроксиду міді (Косайд 2000), мабуть, буде знову зміщена кислотність, але вже в інший бік (або у складі є якийсь інший нейтралізатор). Тому думаю, застосування саме Blue Bordo або бордоської рідини (яку, схоже, зробити складніше власноруч, ніж використати Blue Bordo) не змінить кислотність значно та відповідно іони міді будуть працювати. Можливо, хтось підтвердить або спростує такі твердження, але поки що розумію ситуацію саме так. Ще зустрічались рекомендації застосовувати 30 В або 30 Д трохи пізніше через кілька днів після Blue Bordo, але, звісно, час - це ресурс, який в когось може бути обмеженим. Та загалом Blue Bordo - це фунгіцид. Так, схоже, Зимовіт - це та ж категорія, що й 30 В/30 Д, але Зимовіт підписаний як інсектицид, а 30 В/30 Д, як інсектоакарицид. Наскільки це критично, складно сказати (можливо, виробник Зимовіт забув дописати акарицид або не має якоїсь ліцензії\сертифіката; склад схожий).

Діюча речовина - гідроксид міді 538 г/кг. Тобто Біошок - хлорокис міді (340 г/л), та Blu Bordo - класичний вже нейтралізований сульфат міді (770 г/кг). Схоже, сульфат міді має найбільшу історію застосування.

Так, тепер зрозуміліше. Blue Bordo - це фактично замінник бордоської рідини. В офіційному описі Blue Bordo немає інформації, що є у складні вапно або щось інше, що нейтралізує сульфат міді й лише зазначено, що діюча речовина - сульфат міді (та, мабуть, саме іони міді потрібні\працюють). Це трохи заплутує. Звісно, Blue Bordo - значно простіший варіант, ніж щось довго змішувати й потім чистити. Десь вже вичитав варіант застосування у разі першої обробки 30 Д замість 30 В, якщо минулого сезону шкідників було багато.

Мабуть, мова про те, щоб не зливати в одному місці, а застосувати на більшій площі, щоб зменшити загальну концентрацію препарату в якомусь одному місці

Інколи залишаються надлишки якоїсь кількості або бакової суміші ЗЗР, або окремої речовини з водою. Цікаво, який найкращий варіант утилізації надлишків у таких випадках?

Blue Bordo (фактично основна речовина, схоже, сульфат міді або мідний купорос) може бути в одній баковій суміші з Препарат 30 В? Сульфат міді від UPL або Bayer - це найдорожчий варіант. Цікаво, в чому різниця з іншими варіантами мідного купоросу? Можливого, хтось порівнював різні варіанти мідного купоросу. Або теоретично різниці немає, але на практиці кількість сульфата міді фактично різна?

Судячи з торішніх літніх тем про шкідників на хвойних деревах, схоже, є сенс одразу й наявні декоративні хвойні дерева обробити. Всі вищеперераховані речовини підходять й для хвойних?

Цікаво, хвойні дерева теж обробляють навесні? Наприклад, якщо мова про ялівець.

Мабуть, Ви використовували моторну мінеральну оливу? Мені здається, синтетична моторна олива здатна нашкодити деревам.

Цікаво, що у разі інсектоакарицида Агропромника Препарат 30 В ® не вказано діючу речовину. Лише написано "...мінерально-масляна емульсія...".

За відсутності превентивної обробки минулого сезону є намагання цього сезону цю процедуру не пропустити. Є деяка загальна рекомендація першу обробку плодових дерев ЗЗВ робити після танення снігу, але наразі лютий та температура вдень в межах від +5 до +10. Є сенс вже починати обробку або все ж чекати до березня з першою обробкою дерев? Можливо, хтось міг би порекомендувати загальну стратегію, та які саме препарати слід застосувати під час першої обробки плодових дерев в сезоні.

PLC splitter'и в PON мережах мають ratio до 1:128, тобто на одному порті OLT може бути до 128 абонентів теоретично. Думаю, що під'єднають до мережі без проблем. Також MAC в OLT адаптивний, якщо один ONU вимкнеться, інші ONU будуть використовувати його частину часу в розподілі TDMA.

Краще навпаки мати резервну систему живлення. Стабільне електропостачання й охолодження - це найважливіші критерії, які стосуються будь-якої мікроелектроніки. ) Хоча якщо сильно заморозити HDD теж можлива втрата доступу до даних.

Тоді, мабуть, від splitter'ів йде багатоволоконний SM кабель, який в розподільчій коробці зварюється з окремими одноволоконними SM кабелями, які вже йдуть до абонентів. Можливо, MM кабелі в частині саме PON мережі й немає. Цей тип кабелю, схоже, використовується десь в магістральній мережі. Схоже, в межах села саме використовуються багатоволоконні та одноволоконні SM кабелі.

Ось є такий практичний приклад, як саме організована PON-мережа одного оптичного оператора. Десь на вулиці поряд з якимось іншим будинком є ящик, в якому встановлені відводи з оптичного MM-кабелю в різні оптичні SM-кабелі, які вже йдуть окремо до кожного абонента. Де саме знаходиться PLC Splitter невідомо (припускаю, десь на іншій вулиці; так само невідомо який саме ratio того PLC Splitter'а). Під час під'єднання до мережі монтажник встановлює муфту в цьому розподільчому ящику, виконуючи сколювання торцю кабеля й потім зварювання. Далі кабель протягується по стовпам абоненту й біля ділянки абонента вже абонент корегує, як саме буде влаштований кабель (в землі в трубах або в повітрі). Зі сторони абонента встановлюється так звана оптична розетка (щось таке - e-server.com.ua/uk/optichni-komponenti/optichni-boksi/pa_tip_obladnannya-opticna_rozetka_ua). В оптичній розетці кабель також зварюється (й це не проблема, у монтажника оптичної мережі є й сколювач, й зварювальний пристрій). Та вже потім до оптичної розетки за допомогою оптичного патч-корду під'єднується ONU, який запрограмував оператор для цього абонента. На мою думку, будь-які комунікаційні труби або траси краще прокладати в таких місцях, де нічого не буде рости поряд або щось пізніше влаштовуватися. Вважаю, достатньо складно зробити трубу без поворотів\кутів та краще все ж використовувати труби більшого діаметра. Підсумовуючи, оптичний кабель - це достатньо дешевий кабель, тому, можливо, навіть залишити деякий запас. Порахувавши скільки того кабелю потрібно, можливо кабель протягнути завчасно й потім під час під'єднання до мережі вже зварити кабелі з обох кінців, що буде робити монтажник оптичної мережі. На мою думку, чим швидше є можливість перевірити на практиці будь-які закладні конструкції, тим краще. Та й знову ж Інтернет на об'єкті будівництва ніколи не буде зайвим (навіть для якоїсь камери). Але покупець вирішує. Під'єднав би Інтернет й встановив би камеру ще до того, як навіть вирилась перша яма під фундамент. )

Думаю, можливо, спитати в Інтернет-оператора, пояснивши ситуацію, має змогу той продати кабель для під'єднання абонентів або ні. Чомусь думаю, що такого кабелю в оператора багато й тоді не буде проблем з сумісністю або якістю кабелю, тому що це буде оптичний кабель, який сам оператор й використовує. Але можливо й окремо купити, звісно, ціна кабелю така, що навряд це буде значна економія (оптичний кабель дешевше мідного). Під'єднання до мережі, звісно, виконати пізніше за потребою, хоча навіть на етапі будівництва камера додає фактор контролю будівельників.