Mr. D

Багато LFP charger'ів від 54,5 VDC на aliexpress.com, а це вже трохи завелика напруга. Комунікація з китайцями інколи складна. Відповідають, що розуміють, що в них питають, але, мабуть, не завжди. Та це окрема тема. Можливо слід пошукати блок живлення напругу (або також струм), якого можливо підкорегувати. Якщо я правильно розумію, таке заряджання таким блоком живлення буде рахуватися як bulk-charge та все одно BMS в Pylontech буде контролювати напругу. Якщо блок живлення все ж вийде за верхній кордон, Pylontech зупинить заряджання. Ще місяць тому якийсь Victron Energy можливо було купити в два рази дешевше, ніж той коштував рік тому. Bluetti та подібні станції теж значно здешевшали та були вже в кожному магазині (дешевше навіть, ніж в закордонних магазинах). За посилання все одно дякую. Цікавий варіант.

Наскільки розумію, батареї, які маркують як батареї 48 V мають різні конфігурації комірок. Схоже, бувають 14S, 15S та 16S. Відповідно напруги заряджання, якщо взяти для прикладу LFP-комірки, будуть різними. Саме US2000C має конфігурацію 15S. Можливо, поширеніші варіанти - це 16S. Те, що для 16S буде нормальною напругою BMS в цій акумуляторній батареї Pylontech вже буде блокувати (56 V = 16 * 3,5 V). Тому, схоже, потрібне або корегування напруги, як це роблять сонячні інвертори, або якийсь спеціалізований зарядний пристрій саме для заряджання конфігурації 15S. Подивився детальніше на найдешевший Kupol УЗПС 72-15, в характеристиках пишуть таке Вихідна напруга - від 10,0 до 99,8 V Струм заряду - від 1,0 до 40 A Номінальна потужність - 1500 W Вага - 4,1 kg Але ціна така, яку треба обмірковувати - ₴13800. kupol.com.ua/uzps-72-15

Акумуляторна LFP-батарея Pylontech US2000C має конфігурацію 15S. Рекомендовані напруги заряджання 52,5 - 53,5 V. Мабуть, відносно багато великих сонячних інверторів або інверторів з функцією заряджання батареї вміють заряджати напругою 53 V. До одного такого інвертора ця акумуляторна батарея й під'єднана. Але є необхідність заряджати таку батарею від мережі 230 VAC, в яку рідиннопаливний генератор постачає напругу та струм. Для цього потрібно принести цю батарею до такої мережі фізично. Нести додатково великий інвертор не зручно. То ж питання який компактний зарядний пристрій міг би зарядити акумуляторну батарею Pylontech US2000C? Поки що вдалося знайти ось такий варіант - LED-драйвер Mean Well HLG-320H-54A, який можливо сконфігурувати на напругу 53 VDC та, який, мабуть, буде постачати приблизно 5,5 A, тобто близько 290 Wh, що не дуже багато. Загалом батарею можливо заряджати струмом близько 20 - 25 A. Можливо, є ще якісь варіанти під напругу формату 15S?

До речі, було цікаво можливо або ні зібрати перехідник на звичайний клапан типу Шрадера так, щоб можливо було під'єднати манометр G 1/8". Виявляється, що це можливо зробити за допомогою адаптерів Schrader to G 1/4" (або to G 1/2") та у зворотний бік. Навіть на aliexpress.com щось є на цю тему. Ось для прикладу про що приблизно йде мова - www.acpstore.co.uk/schrader-heavy-duty-coupling-female-thread-g/ або it.rs-online.com/web/p/innesti-rapidi-per-pneumatica/6671692. Звісно, китайські варіанти значно дешевше.

Так, бачив такі. Перші два - це, схоже, TM VOLKS Pumpe (мабуть, якась суто китайська ТМ). Але, що саме вимірює той манометр? Тиск води або тиск повітря? На фото третього гідроакумулятора на наліпці написано щось про 1,5 бара (схоже, мова все ж про тиск повітря).

Якщо клапан працює відмінно, то корегувати тиск потрібно дуже рідко. Мабуть, раз на кілька років. Загалом питання цікаве. Мені здається, можливо щось придумати зі швидкознімними пневмороз'ємами та трійником з якимись перехідниками. Один вхід трійника під'єднати до гідроакумулятора, знявши клапан, ще до одного виходу під'єднати манометр й третій вихід використовувати для корегування тиску. Якби корегування тиску треба було б робити часто, виробники гідроакумуляторів постачали б гідроакумулятори з вже вбудованим манометром.

Панове, а що Ви робите, коли дощ за прогнозом кожні два - три дні? Намагаюся знайти вдалий час для обробки плодових дерев та вже другий тиждень дощ через день. Застосувати прилипач - ад'ютант та обробити кілька разів з меншим інтервалом?

Міркую на рахунок купівлі ЗЗР в кількості більшій, ніж кілька мілілітрів або грамів, але можлива ситуація, що ті 200 - 500 мілілітрів\грамів будуть використовуватися кілька років (можливо, навіть вистачить на 5 - 7 років). То ж з'явилося два питання. Зручно або ні відокремлювати потрібну кількість ЗЗР з великої банки для формування робочої рідини (змішування з водою) та існує або ні термін придатності ЗЗР. Якщо ЗЗР - рідина, мабуть, можливо використати шприц, а от гранули, мабуть, треба зважувати? Якщо термін придатності 2 - 3 роки, то, мабуть, купувати ЗЗР з запасом немає сенсу.

Кілограми в метри, звісно, складно перевести. ) Фактично китайці запрограмували рівень 0,15 W/m², як рівень межі норми, тому припускаю, що, можливо, це норма 15 W/m² та одиниці вимірювання на екрані того приладу невірні, тобто не µW/cm² повинно бути, а mW/m² або W/m². Мабуть, треба пошукати порівняння цього приладу з іншими серйознішими приладами на рахунок показань. Якщо T = 795774,7 A/m, то 0,321 µT - це 255443,6787 µA/m, тобто 0,2554436787 A/m, що, схоже, теж десь на межі норми, якщо брати норми напруженості магнітного поля з того документу ICNIRP, який датовано 2020 роком. )

Ще є сучасніші Wi-Fi 5 - 6 Ghz, а також DVB-T2 (470 - 862 Mhz та, можливо, щось в діапазоні 174 - 230 Mhz), тому який саме діапазон формує таку щільність не дуже зрозуміло у цьому випадку

Але якщо той пристрій бачить щільність понад 15 µW/cm², то вважає, це вже поза межами своєї запрограмованої норми, що дещо заплутує. Можливо, одиниці вимірювання дещо некоректі, та вимірювання відбувається саме W/m². До речі, напруженість магнітного поля цей пристрій вимірює в невірних одиницях, а саме µT, замість A/m або A×m⁻¹. Саме T (tesla) = Н×А⁻¹×м⁻¹. Припускаю, XR3 PRO вимірює A/m замість µT.

Так, схоже, 11,5 µW/cm² - це все ж 0,115 W/m². Рахую так, 1 W = 1000000 µW або 10⁶ µW та 1 m² = 10000 cm² або 10⁴ cm². 11,5 µW/cm² / 1000000 * 10000 = 0,115 W/m². Цікаво, що норма щільністі потужності залежить від частоти, але якщо взяти той пристрій, який, схоже, вимірює діапазон 0,1 Ghz - 5 Ghz, то 0,115 W/m² в межах норми за будь-яким стандартом. Думаю, що в цьому випадку електромагнітне випромінення саме від Wi-Fi пристроїв, мобільних мереж та мобільних телефонів, а це приблизно 0,8 Ghz - 2,7 Ghz.

Знайти нормативи з рівнями електромагнітного випромінення виявляється достатньо складно, тому вирішив спитати у спільноти постійна щільність електромагнітного випромінення в діапазоні 100 Mhz - 5 Ghz на рівні 11,5 W/m² - це багато або ні? Ось як приблизно виглядають показання XR3 PRO

Моє розуміння таке, що серед мідних препаратів саме бордоська рідина - це найстаріший варіант. Blue Bordo - схоже, якийсь сучасний гранульований варіант тієї ж бордоської рідини. Поки що розумію так, що захисну дію мають саме іони міді, але у разі застосування саме сульфату міді без відповідного нейтралізатора буде змінена значно або не значно кислотність, що, здається, для деяких культур може бути негативним фактором. У разі застосування гідроксиду міді (Косайд 2000), мабуть, буде знову зміщена кислотність, але вже в інший бік (або у складі є якийсь інший нейтралізатор). Тому думаю, застосування саме Blue Bordo або бордоської рідини (яку, схоже, зробити складніше власноруч, ніж використати Blue Bordo) не змінить кислотність значно та відповідно іони міді будуть працювати. Можливо, хтось підтвердить або спростує такі твердження, але поки що розумію ситуацію саме так. Ще зустрічались рекомендації застосовувати 30 В або 30 Д трохи пізніше через кілька днів після Blue Bordo, але, звісно, час - це ресурс, який в когось може бути обмеженим. Та загалом Blue Bordo - це фунгіцид. Так, схоже, Зимовіт - це та ж категорія, що й 30 В/30 Д, але Зимовіт підписаний як інсектицид, а 30 В/30 Д, як інсектоакарицид. Наскільки це критично, складно сказати (можливо, виробник Зимовіт забув дописати акарицид або не має якоїсь ліцензії\сертифіката; склад схожий).

Діюча речовина - гідроксид міді 538 г/кг. Тобто Біошок - хлорокис міді (340 г/л), та Blu Bordo - класичний вже нейтралізований сульфат міді (770 г/кг). Схоже, сульфат міді має найбільшу історію застосування.

Так, тепер зрозуміліше. Blue Bordo - це фактично замінник бордоської рідини. В офіційному описі Blue Bordo немає інформації, що є у складні вапно або щось інше, що нейтралізує сульфат міді й лише зазначено, що діюча речовина - сульфат міді (та, мабуть, саме іони міді потрібні\працюють). Це трохи заплутує. Звісно, Blue Bordo - значно простіший варіант, ніж щось довго змішувати й потім чистити. Десь вже вичитав варіант застосування у разі першої обробки 30 Д замість 30 В, якщо минулого сезону шкідників було багато.

Мабуть, мова про те, щоб не зливати в одному місці, а застосувати на більшій площі, щоб зменшити загальну концентрацію препарату в якомусь одному місці

Інколи залишаються надлишки якоїсь кількості або бакової суміші ЗЗР, або окремої речовини з водою. Цікаво, який найкращий варіант утилізації надлишків у таких випадках?

Blue Bordo (фактично основна речовина, схоже, сульфат міді або мідний купорос) може бути в одній баковій суміші з Препарат 30 В? Сульфат міді від UPL або Bayer - це найдорожчий варіант. Цікаво, в чому різниця з іншими варіантами мідного купоросу? Можливого, хтось порівнював різні варіанти мідного купоросу. Або теоретично різниці немає, але на практиці кількість сульфата міді фактично різна?

Судячи з торішніх літніх тем про шкідників на хвойних деревах, схоже, є сенс одразу й наявні декоративні хвойні дерева обробити. Всі вищеперераховані речовини підходять й для хвойних?

Цікаво, хвойні дерева теж обробляють навесні? Наприклад, якщо мова про ялівець.

Мабуть, Ви використовували моторну мінеральну оливу? Мені здається, синтетична моторна олива здатна нашкодити деревам.

Цікаво, що у разі інсектоакарицида Агропромника Препарат 30 В ® не вказано діючу речовину. Лише написано "...мінерально-масляна емульсія...".

За відсутності превентивної обробки минулого сезону є намагання цього сезону цю процедуру не пропустити. Є деяка загальна рекомендація першу обробку плодових дерев ЗЗВ робити після танення снігу, але наразі лютий та температура вдень в межах від +5 до +10. Є сенс вже починати обробку або все ж чекати до березня з першою обробкою дерев? Можливо, хтось міг би порекомендувати загальну стратегію, та які саме препарати слід застосувати під час першої обробки плодових дерев в сезоні.

PLC splitter'и в PON мережах мають ratio до 1:128, тобто на одному порті OLT може бути до 128 абонентів теоретично. Думаю, що під'єднають до мережі без проблем. Також MAC в OLT адаптивний, якщо один ONU вимкнеться, інші ONU будуть використовувати його частину часу в розподілі TDMA.