xandr xandr

Це Миколаїв (південь). Кондішн треба бо є температурні обмеження - в теплу пору року температура НЕ має бути вищою за 23-24 градуси в приміщенні (причини довго пояснювати, це суто мої обмеження).

Нажаль фото мені нічого не сказали, я не профі в цьому питанні. Якщо можна, порадьте чи варто його брати, чи може є більш дешеві, але якісніші та ефективніші альтернативи (з більшим СОР)? По цифрам: 1. Стіна ракушняк 360 мм. 2. Утеплення стіни - псб-с-25, 150 мм. 3. Дах півмансарда, утеплена мінватою 200 мм. Контури утеплення стіни і даху поєднані (замкнуті) між собою для виключення мосту холоду. Розрахунок тепловтрат на скріні у першому пості видано калькулятором на основі цих матеріалів і товщин.

Друзі, тоді я жорстко затупив і перерахую все наново, сорі. Ок, а по виробнику щось можете порадити? Цікавить ціна-якість + ремонтопридатність і сервісне обслуговування.

По втратам самої холодної п'ятиднівки ТН треба брати виходить?

О, дякую, не догледів ))) квт/ч на м.кв. звісно Витрати за опалювальний сезон - як я розумію за цим параметром оцінюється енергоефективність будинків (якщо не помиляюся для пасивних будинків величина складає до 15 квт/ч на м.кв. площі). Якщо помиляюся, поправте плз.

Дякую! Підтверджую сам тиждень тому мав таке уявлення, зараз воно стрімко змінюється по мірі вивчення теми і спілкування з більш досвідченими форумчанами.

Шановний, поділіться контактами умільців плз.

А скільки вам обійшлася ваша установка з комуникаціями? Приблизно хоча б, якщо пам'ятаєте.

Друзі, прошу вашої допомоги в підборі теплового насосу повітря-вода для будинку на 200 м.кв. Опалення лише – лише теплі підлоги. Кількість фаз – 1 (лише 220 В є можливість протягнути). ТН потрібен для опалення і можливо ГВП. Кондиціонування буде скоріше за все через 2 інверторні спліт системи по 3-4 внутрішні блоки на кожну. По 1 спліт на кожний поверх. Будуть холодити та виступати резервом в міжсезоння та як запас на випадок недогріву або поломки теплового насосу взимку. Почитав поради форумчан, що ставити фанкойли в решті решт дорожче, чим спліти + залежність від 1 агрегату, що не є добре дуже. Програми підбору видають мені необхідну потужність насосу – 16 кВт. Тепловтрати будинку без врахування вентиляції – 54 Вт/м.кв. (розрахунково, ще не утеплювався). З вентиляцією поки що не знаю, бо не знаю як буду вентилювати (приточка, чи рекуператор). Скрін розрахунку тепловтрат додаю, користувався сервісом smartcalc. Прошу вашої поради у виборі, бо голова вже пухне. Поки що розглядав Mycond HEVI MHS-N18HH/MHS-U18HH (не реклама). Вартість 4750 евро, чи потрібен бак - поки не зрозумів. Був на семінарі Aclima де робили огляд ринку ТН України в лінійці 16 кВт і позиціонували Mycond як добре співвідношення ціна-якість (скрін додаю). Але в реальності в мене немає інфи по ньому, форум перечитав, дуже мало відгуків, в інеті теж. Кажуть що нормальний заводський китай. Тож … Прошу вашої поради! Потрібен – недорогий надійний тепловий насос повітря-вода, на 220 В, від 16 кВт потужності (може й менше в реальності, але що б вистачило на 200 м.кв.), який без проблем обслуговується в Україні і на який є запчастини (що б не чекати всю зиму при поломці). Бажано з великим СОР ))))) ПС Глибина для скважини у мене – близька 40-47 м. Розумію, що ліпше було б поставити вода-вода, але поки сумніваюсь в цьому.

Навіть не знаю, відверто кажучи. У мене в кімнаті стоїть вентилятор (комп. кулер Arctic, вони відносно тихі самі по собі) на видув з заявленим шумом 22 Дб при 100 % потока. Я його діммером зменшую до відсотків 20, бо занадто подражнює шум на відстані 3 м. Судячи з ТТХ даного рекуператора - або буде шум і вентиляція, або тиша і нестача вентиляції ... це якщо хочеться аудіального комфорту. Але то таке - в кожного свій ліміт чутливості

А чи немає у вас порівнянь кошторисів таких? Дуже цікавлять дрібниці по фанкойлам (труби, фітинги, робота, утеплення і т.і.). Тобто, порівнюючи я бачу лише ціну на сіма фанкойли (голови), але ніяк не можу зрозуміти вартість обвязки, а це дуже важливо. З іншого боку я бучу ціни на мільти-сплітсистеми (один зовнішній блок і декілька внутрішніх). Цікаво зрозуміти реальну різницю. Якщо зможете сюди викласти, буду вам дуже вдячний!

Дякую! А ви не слухали його роботу в реалі? Паспортні дані дивився 14-24 Дб шуму, але як в реалі не знаю.

Автор, дозвольте поцікавитись - що ви обрали в решті решт? Сам зараз ломаю голову над подібними варіантами. Або ставити тепловий насос на теплу підлогу, гарячу воду і фанкойли (на догрів і охолодження), або тепловий насос лише на теплу підлогу, а холод і догрів через кондиціонери і гарячу воду або бойлери звичайні, або тепловий насос. Дуже цікаво до яких висновків ви дійшли?

Я бы рад, да финансы весьма лимитированы 😁 что могу - делаю сам, разобравшись в вопросе. По итогу получается более качественно, чем у наемных.

Трапы бывают разные. Да и трап подсоединить через колено/гофру/сифон или что-либо иное, увеличивающее объем гидрозатвора это лишь вопрос прямых рук по сути. Но в любом случае, спасибо что обратили внимание на это. Я аж задумался

Дякую! Питання - вентканали через дах це вихід повітря. А як реалізовано вхід повітря в будинок? І по споживанню питання. Як утеплено будинок? У мене ще й це питання на розгляді зараз

Все ситуации разные. Если у людей септик в котором нет вентиляции, а есть только клапан а доме - запах может быть реально. Как я понимаю физику газов в моем случае ... есть септик, основной источник запаха и пленка бактерий в трубах, вторичный источник. В дренажном поле есть вент грибок (приход воздуха), а в септике вентканал (выход воздуха). Из-за разницы высот будет осуществляться естественная тяга и проветривание септика. Хватит этого перепада высот (1,5-2 м) вот это вопрос, поскольку есть разные температурно-влажностные режимы в разные времена года и разные давления при разных погодных условиях. Предполагаю, что такой вариант вентиляции будет работать хуже, чем классика с фаном сквозь крышу. Далее по запаху в доме. Он по сути есть результат прон кновения газов от жизнедеятельности бактерий в дом сквозь щели в уплотнениях. Из уплотнений есть гидрозатворы и сами клапана. Гидрозатворы срывать скорее всего не будет, если поставить несколько клапанов. Больших залпов не будет, т.к. нет ванны, а диаметр труб я планирую ставить 110 даже на кухне (объем трубы достаточно большой, чтобы по нему распредилилась жидкость с полной мойки). Остается вариант прохождения газов через запорную арматуру клапана. Вот с ними и их надежностью я сейчас и определяюсь. Верный ли ход моих мыслей?

Ви маєте на увазі, що варто біосептик засіяти бактеріями, а не чекати їх самостійного появлення в баореакторі? І як відбувається засіювання? Питаю, бо йоршисте завантаження біореактора постійно омивається водою з камер, допоки камери не заповняться. А далі стоки йдуть у дренажне поле, тобто бактерії будуть вимиваится. Чи встигне колонія бактерій утворитися в біореакторі і закріпитися на йоршах - не знаю. Дякую за інші пояснення, інфу прийняв!

Цікавий варіант, дякую. Зустрічне питання виникло. Вентканал у 1 камеру септику - його ж бажано підняти над поверхнею на метри 2-3 хоча б від землі? Чи не буде сморіду на ділянці (в деяких відео на ютубі чув таку проблему від людей)? Чи не буде такий канал занадто вихолоджувати септик? Я розумію, що в септику тепло від процесів в ньому, але хвилює сполучення з атмосферою дуже близьке. І стосовно клапанів - поставити 1 клапан лише на 2 поверсі і більше ніде не ставити? Клапан буде в гіпсокартонній стіні на 2 поверсі, чи вистачить там повітря (стіна 205 мм завтовшки)?

Дякую, взяв до уваги! Якщо так, то це суперово, отже є над чим поміркувати. Можливо то насправді лише мої стереотипи, бо реального досвіду використання немає.

Дякую, це було б чудово!

Вашу тему я теж читав і бачив наслідки, але розумію що такий результат через купу факторів. Мене хвилює також пил в повітряпроводах. Однаго разу був присутній при демонтажі системи вентиляції, звичайної правда, без наворочених фільтрів. Пилюки було дуууже багато. І звичайно вона летіла в будинок, а люди не могли зрозуміти звідки у дитини алергія і постійно закладений ніс. Розумію, що можна використовувати фильтри, але з ними те ж нюанс є - провтикав почистити і все, що в них зібралось вилітає в будинок. Плюс ніхто не відміняв різні форсмажори, яких в житті купа.

Буду дуже вдячний! Пліснява то вкрай запущений варіант

Немає ідеальних рішень, є лише компромісні, в яких кожен особисто для себе вирішує на які мінуси даного рішення він погоджується. Попри всі переваги примусової вентиляції - мене дуже парить питання мікроспорії через років 5 експлуатації. Продавці розкажуть що завгодно, лише б продати систему. Можна щомісяця чистити фільтри, щороку мити канали, убеззаражувати УФ і т.ін ... Але в реальності ніхто так не робить своєчасно по графіку впродовж тривалого терміну, бо завжди бувають провтики. Чи є приклади в якому стані знаходяться канали ПВУ при довгостроковому користуванні в реальному житті, а не в теорії?

Знайшов діаграму кратності обміну повітря в будинку. За норму для будинку в 140 м.кв. згідно діаграми приймає 0,45 рази. Тобто: 140 м.кв. площі будинку * 2,8 м. висоти стелі = 392 м.куб. обєм будинку. 392 м.куб * 0,45 рази = 176,4 м.куб. повітря в годину потрібно подати в будинок, щоб рівень вентиляції буд нормальнім згідно діаграми. Згідно табличних даних середня температура повітра за опалювальний сезон (169 діб) становить 1 градус тепла для мого регіона. Далі користуючись калькулятором за вашим посиланням і розрахунками вище (скрін розрахунку пркладаю), отримую: 1,24 квт/год потрібно що б нагріти 1 градус тепла ззовні до 22 градусів тепла в будинку. Якщо врахувати СОР теплового насосу 3,0 (приблизно) і вартість єлектроенергії 3 грн/квт (з запасом), то виходить 1,24 квт/год / 3 * 3 грн/квт = 1,24 грн/год буде коштувати нагрів повітря. Далі: 1,24 грн/год * 24 години * 169 діб опал. сезону = 5030 грн це витрати на догрів повітря за весь опалювальний сезон при нормальному рівні вентиляції в будинку у варіанті з природьою припливно-витяжною вентиляцією (саий дешевий варіант). Для приблизної корекції на кондиціонування літом збільшу цю суму до 8 000 грн. Якщо так, то вже далі можна рахувати періоди окупності і резонність використання інших варіантів. Взяти наприклад ПВУ, посилання на яку давали вище (її продуктивності вистачає). Сама установка коштує 49 тис. грн. Трубопроводи, шумка і все інше припустимо коштує стільки ж (в реальності треба рахувати по проекту). Тоді маємо загальні капіталовкладення у розірі 100 тис. грн + 4 260 грн/рік це приблизна вартість електроенергіє яку споживає установка при роботі нонстоп 24/7 (беру по максимуму при спожванні установки у 162 вт/год по техпаспорту). Вартість фільтрів та обслуговування не рахую поки що. То ж маємо 100 тис. грн. капіталовкладень проти 8 тис. грн щороку на догрів, тобто окупність 12,5 р. Тепер за 12,5 років ПВУ накрутить близька 53 тис. грн електрики, 53 тис. грн. / 8 тс. грн. = 6,6 роки ще додасться до періоду окупності. По ітогу маємо 12,5+6,6 = 19,1 роки. В озрахунках я не враховував вартість природньої сстем вентляції, але купивши припливні клапани, я напевно зменшу період окупності до 15 років дуже-дуже приблизно. Але за 15 років я декілька разів заміню мотори на ПВУ, фільтри і можливо рекуператор і ще щось. То ж ці рострат зневілюють в результаті вартість приплвних клапанів і знову отрмаємо тіх самих 19-20 років окупність по сути. Якщо мої думки вірні, то повстає питання - чи не краще просто збульшити потужність теплої підлоги шляхом зменшення кроку укладання і не гаючи час на обслуговування ПВУ просто платити трохи більше всі ці 20 років? Бо зазвичай кажуть - якщо обладнання не окупається за 7-10 років то не варто в нього вкладатись. Якщо помиляюсь, поправте, будьласка. Але пок що продовжу ввчати тему ПВУ, бо може десь таки помиляюсь. І ще залишається питання. Природня вентиляція не працію весь рік. Але можливий варіант встановлення вентляторів у припливні клапани, тода буде працюват, але то трох колхоз