Propeller

Честно говоря, слой щебня под полом по грунту я рассматриваю не как способ уплотнить подсыпанный грунт (для этого геотекстиль только серьезная помеха), а как способ гидроизолировать стяжку. То есть создать воздущный зазор между грунтом и стяжкой. Для этого геотекстиль работает для подстраховки (он не даст щебню вмяться в грунт и точно обеспечит воздушный зазор) и снижения расхода щебня. Ну , а если говорим про утепленный пенопластом пол, то этот парень и утеплитель и гидроизолятор. И под него после уплотнения насыпного грунта достаточно сделать песчаную подушку. Относительно поездки пирога. А куда он может смещаться будучи замкнутым с четырех сторон стенами?

Тю. Раз в пять лет потратить на 1 м кв 12 грн. Хотя....

Мешок 25 кг = 241,20 грн - 10% = 217,08 грн.

Рад за Вас, что Вы любите то общество, в котором живете.

Кстати, можете спытнуть вот этот продукт. www.ekco.ua/?tid=10&lang=ru&nid=47 У него марка 900.;) А как делать им ремонт вот здесь : www.ekco.ua/?tid=97&lang=ru

...и не стыдно Вам задавать такие вопросы

Та опять какой-то помпез. Борокки всякие...:D

Нечестные продавцы Вам скажут : нанесите и все .Это навсегда Честные продавцы Вам скажут, что срок действия пропитки ограничен. Её нужно обновлять раз в 5-7 лет. Жизнь....

Рисунок 1. Это возможно, еще одна причина. Горизонтальная находится ниже уровня интенсивного смачивания кирпича. На плитке во время дождя хош-не хош , но будет стоять водичка. Даже при уклоне в сторону от дома. Рисунок 2. Как решить проблему.

1. Под землей бетону проще. Хотя бы потому, что там почти постоянная температура и редко бывает переход через 0 (заморозки-разморозки). Там влажно, а влагу бетон любит. См. графики. Под землей бетону страшна только вода, которая течет сквозь него. Она может быть даже абсолютно пресной, но течь. Идет выщелачивание, образивный износ. Как вы видели бетон в воде со временем становится прочнее и плотнее.Его эффективная (сквозная) капиллярность через 3 месяца после заливки почти равна 0. Но тут все зависит и от качества бетона. Страшна вода, которая содержит различного рода химикаты начиная от кислот до сахара. Но в местах постройки приватного жилья такого рода воды не бывает. Хотя , возможно любители могут посториться и под Криворожсталью. Относительно надземного бетона. А в чем проблема его поверхность защитить? Куча, две кучи , немеренно куч материалов для защиты бетона от карбонизации и других газово-водно-морозных атак. Начнем даже с покраски ХОРОШЕЙ акриловой краской.

Просто ШО у Вас там за нагрузка.... 100-ты...ну 120-ты. НО, в любом случае маслом каши не испортишь. Запас прочности , есть запас прочности. ;)

Вырезать дефектные места на глубину не менее 5 см и сделать ремонт в этих местах мелкозернистым бетоном. Марка бетона не менее 300. По составу Вас сможет проконсультировать житель форума Бес.

Шины Вашего авто испытывают на прочность самую слабую часть бетонной плиты (площадки) - её верхний слой. Я уже писал, что это материалы для покрытия надземных паркингов. Относительно "скручивающего" усилия. Вот топорно делали съезд по пандусу для разгрузки 20-ти тонных грузовиков. В связи с тем, что плоскость наклонная сдвигающее усилие сидельного тягача мягко говоря приличное. 1.Шлифовка поверхности. Снимали верхний рыхлый слой. 2.Аквадур. 3.Гипредесмо Серый с Акселератором-3000 (работы выполнялись в ноябре.Нужно было нанести Гипердесмо толстым слоем и дать ему полимеризоваться в течение 1 часа). 4. Пока Гипердесмо был еще свежим посыпали его крупным кварцевым песком (1,2..2,5) и прикатали валиком. 5. Излишки песка смели. Покрытие перезимовало под машинами успешно. В этом году продолжаем делать другие съезды.

1. Позвоните этим ребятам www.graund.com.ua. Они Вам присоветуют. Думаю ТС-100 будет вполне. 2. Для пола по грунту можно брать щебень помельче 5-20 , к примеру. И на счет трамбовки щебня по геотекстилю не уверен. По-моему, в этом нет необходимости.

Я думаю такой ляп сейчас уже редкость. Не проложить горизонтальную гидроизоляцию под кирпич.... Есть еще одна причина. Брызги. Вроде чепуха, но дело делает. На крыльце лежит плитка. Ноябрьская вода в этом случае смачивает стену не только косым дождем (как и всю остальную) но и той водой, которая не попадает на стену,а попадает на "пол" рядом со стеной и обильно орошает низ стены. Зимой, снег и лед немного поднимают уровень пола и могут сформировать уклон к стене.

Вчера смотрел по СТБ репортаж оттуда. Народ во всю восстанавливает курортную инфраструктуру. Причем не за свои деньги. Много инвесторов и турки в т.ч. Всегда хотел побывать в Грузии. Думаю через год-два поотдыхать там. Странно, но появилось желание поддержать их усилия и потратить свои деньги именно там.

Отвечу на некоторые : 1) Надо ли привязывать ее к стене? (Думаю что не надо, но все же...) Очень нет. 2) Как сделать деформационные швы, в интернете читал, что их нарезают. А можно их сформировать доской опалубки? Нужны усадочные швы.Они должны дать бетону при усадке треснуть именно в местах нарезки шва. Нарезаются в Вашем случае картами 4х4м. Нарезать через 24 часа после заливки. Желательно не позже. Можно это делать болгаркой, по меловой разметке. Глубина порезки = 1/3 толщины плиты.Ширина шва = ширине полотна болгарки. Шов закрыть герметиком через месяц. 3) Арматура в местах деформационных швов тоже должна быть разрезана или полностью вся площадь должна быть связана между собой? Резать арматуру не нужно. 4) В местах пандусов арматура должна быть наклонена как и сам пандус или можно укладывать всю в одной плоскости? Пасс. 5) как сделать максимально гладкий поверхностный слой без шлифовки? Применение добавок-суперпластификаторов. Получите жидкий бетон без избытка воды.Виброрейку не рекомендую. Вы сказали оборудование по минимуму.

Дружище, ну....это Вы как-то уж в лоб.:D Особенно понравилось выделенное. Другими словами : пора закрывать производство облицовочного кирпича. Ну, а навесной альтернативой Вы наверное занимаетесь. ;)

Постучитесь к gitan. Он в прошлом году себе делал

А покажите на рисунке как это будет происходить.

Плюсы нанесение гидроизоляции изнутри. Негативной гидроизоляции. Даже уточню : гидроизоляции проникающего действия. 1. Этот вид гидроизоляции позволяет бетону набирать свою прочность и после приславутых 28 дней. См график из книжки. 2. Кроме того за 1 год во влажных условиях бетон увеличивает свою водонепроницаемость в 6 раз. Опять см график из книжки. 3. Этот вид гидроизоляции по честному уплотняет бетон на глубину до 5-7 см. Само тело бетона становится полностью водонепроницаемым и держит давление воды около 10 атм, а это 100 м водяного столба (но на такой глубине у нас редко строят ). Получается у Вас в стене 5-7 сантиметровый слой гидроизоляции. По сути уже через год нанесенный Пенетрат можно убрать со стены. 4. В случае, если не дай Бог будет протечка, то её локализовать (найти место) и устранить : это снять отделку (площадь 20-30 см кв) очистить основание и нанести слой гидроизоляции. А теперь оцените объем работ, если "полетит" гидроизоляция, нанесенная снаружи. На фото видно как "работает" Пенетрат.

Вот вариант, который он утвердил. Бетон он лил сам. Наши только занимались гидроизоляцией.

Вариант, который мы предлагали Василию Васильевичу (у нас с ним был первый контакт по электронке, поэтому его ник я не знаю).

Можно вот этой штучкой : www.ekco.ua/?tid=22&lang=ru&nid=422

Зараз у нас взагалі немає хабарництва. Те, що відбувається сьогодні в Грузії, справді схоже на демократію західного зразка", - каже мій приятель Міхо, який приїхав на кілька тижнів до Києва з Тбілісі. І я йому вірю. Тому що грузинські чиновники у випадку отримання хабара ризикують не тільки на довгі роки потрапити до в'язниці, але й наразитися на конфіскацію усього свого майна. Інфу про таке майно - чи то нерухомість, чи то приватні підприємства, тощо - можна легко отримати з публічного реєстру майна. Завдяки появі цього реєстру Грузія тепер посідає 11-те місце у світі за легкістю ведення бізнесу. Але це - лише частина наслідків проведеної у країні реформи. Зі слів свого друга розповім і про інші зміни, які відчутно вплинули на життя простих громадян. Працівники патруля - це аналог українських даішників - не беруть хабарів. Нам це здається чимось фантастичним, але це справді так. При цьому, вони отримують на місяць близько 900 доларів зарплатні - така сума для пристойного життя в Тбілісі більш ніж достатня, не кажучи вже про провінцію. Та що там казати - думаю, українські даішники теж не відмовилися б від такої зарплатні. Щоб зареєструвати аналог нашого ПП, в Грузії знадобиться один день. Ви просто звертаєтеся до публічного реєстру, подаєте всі необхідні документи, чекаєте, поки підприємство зареєструють і - вуаля, з наступного дня ви офіційний бізнесмен. Я не знаю точно, скільки часу та нервів знадобиться, аби стати підприємцем в Україні - думаю, в коментарях мені підкажуть. Але підозрюю, що це далеко не один день, і потрібно відвідати далеко не одну установу, полаятися далеко не з одним чиновником і згаяти час далеко не в одній черзі. Те саме - із закордонними паспортами. Коли я сказала, що термінове вироблення закордонного паспорту в Україні триває тиждень, Міхо сміявся вголос. Для грузинського громадянина терміново - означає і справді терміново. Звернувшись до публічного реєстру, грузин зможе виробити собі закордонний паспорт за ДВІ ГОДИНИ (!!!). Щоправда, коштує ця послуга недешево - 120 доларів, але наш терміновий паспорт за тиждень коштує приблизно так само. Чим довше чекаєш, тим більше здешевлюється послуга - паспорт за два дні обходиться в 90 доларів, за п'ять днів - у 35 доларів, а за десять робочих днів - у 20 доларів. Останній, найдешевший варіант, є одночасно і найтривалішим. У нас "нетермінове" вироблення паспорту розтягнеться на місяць. Після впровадження публічного реєстру нерухомість у Грузії стала дешевшою, а операції з нею - прозорішими. Один з прикладів: житло у новобудові грузин може купувати ще на стадії котловану - і без жодного страху, що забудовник його "кине". Ще на цій стадії забудовник подає проектну документацію до публічного реєстру, і поки що віртуальні квадратні метри, за які заплатив покупець, в реєстрі офіційно записуються, як його власність! Отже, держава є гарантом цієї власності, і в разі невиконання договору покупець зможе повернути собі свої кошти. Порівнюємо з Україною: купівля житла на стадії котловану означає, що ви підписуєте інвестиційний договір або договір дольової участі, і якщо вас "кинуть", то вам буде дуже важко отримати свої гроші через суд, тому що, як інвестор або дольовик, ви несете однакові з забудовником ризики. Але й це ще не все. Мені розповідали про висотку в Ірпені: забудовник продав квартири, збудував будинок, але "кинув" інвесторів на стадії введення житла в експлуатацію - мовляв, хабарі за проектування та підведення комунікацій (газу, води) в будинок - непідйомні для його кишені. Горе-інвестори змушені були об'єднатися, зібрати кошти на хабарі, узгодити проекти газифікації та водопостачання, оплатити працю підрядників... В результаті, вони заплатили за свої квадратні метри значно більше, ніж планували спочатку. Годі й казати, що в Грузії така ситуація неможлива в принципі. Тому що немає хабарів, а є обов'язкові для всіх правила. А житло коштує дешевше тому, що в його вартість не входять непередбачувані відкати за виділення земельних ділянок та узгодження всіх проектних документів: забудовник купує або бере в оренду земельну ділянку за немалою, але чітко визначеною ціною, а проекти (типові або нетипові) узгоджуються в короткі терміни, зі сплатою визначеного мита за узгодження... "Раніше і в Грузії панував хаос, а на вулицях було повно кримінальних розборок, - розповідає Міхо. - Якщо певну справу не можна було вирішити в межах закону, зверталися до злодіїв у законі, яких в нашій країні завжди було багато. Якщо, наприклад, двоє бізнесменів не могли дійти згоди у певній справі - вони йшли до злодіїв у законі. Ті виступали у ролі таких собі суспільних суддів, і судили вони якщо й не по закону, то по справедливості - кожна зі сторін у результаті отримувала належне. Жити так було більш-менш зручно, всі до цього звикли, а злодійський менталітет був ознакою грузинів протягом століть. Саакашвілі зруйнував цей віковий уклад протягом трьох років. І хоч Саакашвілі - козел, який за кілька днів втратив великий шмат споконвічних грузинських територій, за те, що на решті території він таки навів лад - ми можемо його поважати, і мусимо його підтримувати", - каже, хоч і трохи знехотя, мій друг. Я запитую його про те, які зміни після введення публічного реєстру він особисто вважає найбільш відчутними. Трохи подумавши, Міхо відповідає, що найважливішим здобутком, напевне, є прогнозованість. "Раніше люди не знали, на якому вони світі, як їм правильно діяти, і що з ними станеться завтра, або за рік. Зараз кожен може з великою часткою ймовірності прогнозувати своє життя. Якщо я розпочинаю бізнес у Грузії - я знаю, як мені діяти, щоб залишатися в межах закону, і можу передбачити, скільки часу та коштів мені знадобиться на ті чи інші поточні справи. Я можу розраховувати свої прибутки та витрати - і, швидше за все, не зустріну на своєму шляху непередбачених перепон, окрім здорової конкуренції. А відповідно, я знаю, що зможу утримувати мою родину, і як мені необхідно жити та як працювати, щоб моя родина жила в достатку і в майбутньому", - каже Міхо. Я ставлю питання, яке особисто мені здається найважливішим: чи зіткнувся грузинський президент, який, власне, був ініціатором реформ, зі спротивом чиновництва. Адже грузинські чиновники добре розуміли (як розуміють це зараз їхні українські колеги), що після проведення реформ їм доведеться викорінити в собі "столітній злодійський менталітет" - і діяти чесно та по закону. Чи готові вони були показати своє майно, щоб потім ним ризикувати? Міхо каже, що спротив грузинських чиновників був досить потужним, але Саакашвілі не зважав на нього - він просто запровадив реформи силоміць, а пропрезидентська більшість у парламенті була змушена ці реформи підтримати. Отже, прогрес у Грузії став можливим завдяки політичній волі одного-єдиного політика. Питання про те, чи здатний до таких реформ український президент, повисає в повітрі. "Звісно, політична воля - це дуже важливо, і якщо вона справді є - вважай, що половину справи вже зроблено, - каже Міхо. - Але зваж також і на те, що населення Грузії складає трохи більше, ніж чотири мільйони людей. Україна значно більша - і територіально, і за кількістю населення. І навіть за наявності політичної волі, на вирішення суто технічної сторони справи вам знадобиться значно більше часу та зусиль..." Я згадую про те, як колись наївно вважала, що створити публічний реєстр в Україні технічно неможливо, бо не могла зрозуміти, як провести облік усього майна та нанести його на кадастрову карту. І як мої сумніви за п'ять хвилин розвіяла Тетяна Монтян: "Насправді, все простіше, ніж тобі здається. Діяти потрібно методом виключення: спочатку наносимо на кадастрову карту річки, гори, озера та долини - та інші місця, які не використовуються в господарській діяльності. Потім обліковуємо державні землі, та ті землі, власники яких не зацікавлені в їх приховуванні: наприклад, земельні паї, що належать селянам, та їхні обійстя, багатоквартирні будинки у містах, парки або сквери, що належать міським громадам, тощо. Це вже великий шмат роботи. І потім так само діємо з рештою земель - методом виключення встановлюємо власників. Зрештою, пазл складеться - хоча на це знадобиться й справді багато часу". Але хіба можуть потенційні затрати часу та зусиль стати на перешкоді, якщо результат того вартий? Як на мене, в теперішньому безідейному українському суспільстві ідея публічного реєстру - чи не єдина з життєздатних........ (далі ссилки на статті по темі реєстрів, кому цікаво - прямуйте на першоджерело: (ссылка устарела)