allanek

Так куди ж він поїде з намоленого місця? Звичайно, це сарказм. Це може знати хтось з дніпрян або той, хто смайлика залишив під вашим дописом. А так, то хай Бог милує цікавитись такими істотами.

Зазвичай оминаю розмови , як краще і не маю нічого проти вашої думки. Тим не менш, цей аргумент нічого не був вартий на початку війни. А от наявність СЕС допомогла вижити на той час, коли не було нічого. Це той випадок, коли мова не про раціональність та розрахунки, а важливо лише те, що ти маєш для виживання. Це як про камінопіч, як встановили вже в останню мить і ще задовго до війни зробили висновок, що це було дуже розумним рішенням.

Начебто, вже всі знають, що взимку, то сльози. Але ж, при тому, тих сліз вистачило на працюючи розетки, холодильники, СВЧ та хлібопічку. Воду накачували в гідроакумулятор генератором. Перша платіжка, де сонячні панелі не перекрили споживання, була за жовтень, аж 162грн. Розумію, що за листопад буде зовсім інша ціфра. Але ж, влітку ще і гроші платили , хоч і 50% від того, що повинні були, але ж...

Тому я і спитала про тролінг ( не мене), але почула несподівану відповідь. Пікантність в тому, що маю і сонячну станцію, і камінопіч, і єлектричку з генератором. І не раз казала, що завдяки цьому змогли пережити повну відсутність звичного комфорту на початку війни.

Не знаю, навіщо це вам, але виглядає, як тролінг дурника.

Останній такий таксофон, за 15 копійок, коли вже мобілки починались, бачила на стіні театру ім. Івана Франка, якраз там, де сходини на Банкову. І ще там росла стара липа. Чи є вона там зараз? Давно це було...

Навіщо так нервувати, бо помилки робите. Літеру "ч" пропустили. МаразматиЧка.

А поговорити з кимось , хто живе в іншому місті, вже забули як це? Замовляєш розмову, чекаєш годину-дві.

Вам видніше. Я не спілкуюсь ні з дурниками, ні з їхніми подругами. Іноді потрапляю на дурників на форумі, як зараз.

Ні, це для дурників, які таке пишуть. В Алли і світло є, і Тесла заряджена.

Щоб спілкуватись з місцевими, потрібно бажання з їх боку. Поляки дуже закрита нація і не кожному вдається стати "своїм" серед них. Але про це я кажу не з особистого досвіду, а зі слів тих, кому це не вдалось, тому що в моєї сім'ї нема проблем в близькому спілкуванні з поляками. Колись я про це писала на форумі. Про оплату поза робочим часом вже казала- подвійний тариф. В випадку, коли "домашній офіс" теж подвійний тариф поза робочим часом. Я Ірині не адвокат, але гадаю, що вона ділилась особистим досвідом, а не переказувала чужий.

В мене таке враження, що то колективна творчість, не дивлячись на те, що кірі та мерзеної вівці форум позбувся, а лайно ллється таке саме, бо ця трійца була, наче сіамськи близнюки

То ви, відповідаючи Ірині1969 про прибирання після роботи, вибачте, натягнули португальску "сову" на польский "глобус"? Тому я і вирішила, що ви про Польщу кажете. В Португалії був чоловік з сином, свого часу їздили туди на футбольні матчі подивитись. Чоловік сказав, що то не для нього країна. Є різниця, коли їдеш в мирний час і коли тебе змушує війна. Зовсім інше сприйняття. І постійне бажання повернутись додому при першій нагоді. Психологічний надлом, чи щось таке. В мирний час нема такого. Поки писала, ти вже відповіла. Так само, поляки дуже дивувались, коли ми казали, що збираємось додому. Але зараз, через 5 місяців вдома, стала ловити себе на тому, що часто згадую ті 2 місяці в Польщі.

Читаючи теми про каміни (буржуйки) в мене склалось враження, що використання звичайного гіпсокартону, то загальна практика на форумі. За стільки років вже знаю, що заперечувати те, що форум масово практикує, то марна справа.

Цей гіпсокартон купляли в Епіцентрі, він завжди там був. Що зараз, хто знає. Це Ромотоп STROMBOLI N 04 піщаник

Передивилась архів. На жаль, фото процесу не робила, можу показати кінцевий результат. Гіпсокартон був жаростійкий, рожевого кольору, клей був для високих температур. На перших фото ще нема декоративної розетки ( вона приїхала пізніше), там видно, що між чорною трубою і гіпсокартоном є невеличкий зазор, який і закрила розетка. Важливим був розмір фронтальний, ставили профіль і до нього кріпили гіпсокартон. На боковій стороні коробу зроблені решітки, вони непомітні. На фронтальній стороні гіпсокартон встановлений по межі керамічної труби Шиделя , куди входить чорна труба. Розмір короба в готовому вигляді, як на фото, 58смх43см. Зробила фото , як виглядає ревізія і як виглядає чорна труба з розеткою.

Мені теж🙂

Коли ви питаєте ви ж повинні розуміти, що це ваша особиста проекція відносно моїх дописів? Зараз війна, про яку я знаю не з Ютубу, новин або форуму, я їі бачила на власні очі. Може ви можете відсторонитись від війни, в мене не виходить не зважати на це і тому всі розмови я розглядаю з урахуванням факту, що над моїм будинком може щось пролетіти або бахнути, коли завгодно. Ми теж нічого не оформлювали, тому що збирались повертатись, як тільки стане можливим повернення. І вибір Польщі був не випадковим. І тому, що для мене закриті магазини в вихідні та свята не є проблемою рівня "мене лишають вибору", не розумію вашої емоційної реакції на мої дописи. Це дорога з двостороннім рухом. Будь хто має таке саме право на висловлювання своєї точки зору. Чому ви приймаєте альтернативний (вашому) погляд, як особисту образу, хто знає? В мене нема звички робити припущення за когось. На жаль, ви не уважні до змісту моїх висловлювань в тій частині, що не стосується вас. А я казала, що перебували в Польщі два місяці . Додому повернулись ще в травні. І знов про Польщу. Я мала змогу скласти враження на протязі більш 10 років, в спілкуванні з різними людьми і за різних обставин.Там маємо власне житло, з комфортними умовами. Моє відчуття країни склалось не з швидкоплинних вражень сьогодення. Якщо, колись, вирішу змінити країну проживання, то Польща буде в списку країн, де б я могла жити. Не знаю людину, хто б любив залежність від кого-чогось, але зараз, подобається це мені чи ні, мої плани залежать від того, що в Україні війна.

Ні, я не робила висновків з вашого допису, хотіла вас почути) З мого досвіду нема з Шиделем ніякої мороки. Ми прийняли рішення про камінопіч на етапі внутрішніх робіт. Готово було все, окрім оздоблення стін. Трохи пилу було, коли вирізали плитку на підлозі, щоб поставити Шидель. Більш там нема з чого взятись бруду. Блоки складаються наче дітячий конструктор. В нас ще були додаткові роботи з гіпсокартоном. Не подобалась візуальна пропорція, тому зробили короб. Потім ставиться буржуйка та втикається чорна труба від камінопечі до Шиделя. На цьому все. Ні диму, ні бруду. Камінопіч має зольник, що дуже зручно. Ми теплу підлогу ввімкнули сьогодні зранку вперше , до цього вистачало обігріти будинок за допомогою камінофена. Вже 5 років хвалимо себе за це рішення. Але, звісно, кожен робить те, що вважає за потрібне)

А які ризики з Шиделем?

А чого ви очікували, кажучі про те, що вам не сподобалось або з чим ви не готові миритись на побутовому рівні? Не розумію, як можна обговорювати ці речі не на конкретних прикладах. На мою думку, якщо змінюєш країну, де будеш жити якийсь час, " треба переробляти мозок" хоча б з поваги до країни, що дала змогу пережити страшні часи. До речі, Польща перейшла до закритих магазинів на вихідних, не дуже і давно, якщо пам'ятаю, то в 2017 році. Пристосувались швидко і проводять вихідні в парках, а не в ТЦ. А парки в них пристосовані для відпочинку людини і там, залюбки, можна відпочивати цілий день.

Ми ж тут, кожний, своїм досвідом ділимось. Так? Я казала про Польщу, бо маю досвід життя там. Хорватія...Балкани, в них своя філософія життя. В Чорногорії, наприклад, уклад життя вкладається в слово "polako"- не поспішай. Гадаю, що Хорватія мало чим відрізняється в цьому сенсі. Кілька разів знайомились в Польщі з харків'янами, що подорожували, як ви, з одної країни до другої. Одна така сім'я казала, що не сподобалось в Турції і Болгарії, сподобалось в Польщі. Потім збирались поїхати в Німеччину, там батьки перебували і якщо не сподобається, то повернуться до Польщі. Як на мене, багато залежить від особистого сприйняття і відчуття країни, де перебуваєш. Я кажу не про туристичний погляд. Про манікюр-педікюр-стрижку. В нашої діаспори є стійка думка, що до поляків ніколи не треба з цим звертатись. Добре. Пішла на манікюр-педікюр в салон, де працюють українки. Потім пішла до польского салону. Висновок: обслуговування в польскому салоні краще, якість краще, ціна дешевша. На стрижку одразу пішла до польки. Була здивована, як швидко вона зрозуміла, що мені потрібно. І не зрозуміла, чому українки, що живуть там багато років, їдуть стригтися до рідних міст в Україну. Це побутові речі. І до них звикаєш швидко. І це перше, як на мене, що треба зробити, коли знаєш, що будеш жити в країні якийсь час, поцікавитись, що і як працює. Але буває всяке. В нас був випадок, коли поїхали в мережевий німецький ( не лідл) магазин, скупитись харчами і безкоштовно зарядити електричку. Але не врахували, що стоянка безкоштовна для електрокарів тільки в випадку, коли машина стоїть на зарядці, якщо ні, то треба в автоматі взяти квіток з якої години ти стоїш і маєш право безкоштовно стояти 3 години. Зарядка була зайнята і ми вирішили, що поки скупимось в магазині, потім станемо на зарядку. і пішли мимо цього автомату. Коли вийшли, то на склі вже прилепили штраф в 50 злотих. Але і тут нам допомогли поляки, самі пішли до адміністратора, пояснили в чому річ і нам скасували цей штраф. Якщо і були якісь негаразди, вони перекриваються такими випадками. Те, до чого ми звикли вдома, треба залишити вдома і налаштуватись на країну, де перебуваєш. Як на мене, то це такі дрібниці, які ніяк не впливають на те, що в Польщі мені завжди подобалось.

В мене інший досвід. Якщо є страховка, візит до лікаря безкоштовний. Я кажу про страховку не за 50-70 злотих на рік, а за ту, котра вписана в контракт роботодавця і яку роботодавець оплачує. Пропонують страховку на вибір: таку, що роботодавець оплачує повністю і таку, де працівник доплачує якусь частину. За 2 місяці перебування в Польщі був випадок, коли потрібен був візит до лікаря. Лікарь, що по страховці, міг прийняти за 2 тижні, але передзвонили хвилин через 10 і запропонували іншого лікаря в іншій клініці. Все безкоштовно, за рахунок страховки. Тут за стоматолога була мова. Так сталось, що він мені знадобився. І не просто пломбу поставити. Більшість стоматологів відмовило і на пояснення, що справа термінова, казали, що ні, нема запису. Але інтернет в поміч і виявилось, що поряд з моїм будинком є стоматкабінет, де прийом цілодобовий і в свята теж. Завжди вважала, що в мене гарний стоматолог, поки не попала до пані Магдалени. ось аптеки в поляків- це ще той пердимонокль. Звичного походу в аптеку або інтернет замовлення, як в Україні, коли замовляю, що хочу, там нема і це дуже нервує. Вже не кажу про те, як не дивно, але вибір ліків в нас кращий. І ціна залежить від того, чи є в тебе PESEL. Якщо нема, то додаємо 30% від ціни, коли PESEL є. Ну і рецепти в них одноразові, вдруге купити по цьому рецепту вже не зможеш. Від цього ступорить, бо в нас зайшов в відділення і за півгодини вийшов з новою карткою. Але, поки чекаеш на картку, користуватись грошима з неї можна через смартфон. Тому дискомфорту не відчула. Про підтвердження адреси нічого не скажу, якось цей момент не пам'ятаю. Все залежить від того, де працюєш. Наприклад, є роботодавці, що оплачують працю поза робочим графіком за подвійним тарифом і зберігають цю оплату в випадку, якщо перейшли на режим "домашній офіс". Наче про різну Польщу розмовляємо. І в короткі поїздки і зараз, коли перебували там 2 місяці, завжди були уважні. Мене, наприклад, нервує увага до мене в магазині, бо я люблю сама роздивитись і тільки потім просити пояснення. Де б не заходили, завжди в магазинах ставились уважно. Як приклад, про уважне ставлення. В Україні є мережа оптик "Fielmann". Є вона і в Польщі. Пішли туди зробити замовлення. Лікар-окуліст, якщо робиш замовлення, оглядає і виписує рецепт безкоштовно. В Києві перевірка у лікаря займає хвилин 10-15, в Польщі це зайняло більше години, бо перевірка була дуже ретельною. До того ж, щоб не було непорозумінь, на всяк випадок, оптика запропонувала україномовного менеджера- дівчину з Харкова, яка виїхала в Польщу під час війни. В Харкові вона працювала в "Fielmann " і їй запропонували житло і роботу на час війни в Польщі. Мені дуже комфортно в Польщі. Завжди було. До розбіжностей в побуті звикаєш і перестаєш порівнювати. Польща і не тільки вона, орієнтована на спокійне розмірене життя, на відміну від нас. Особливо це помітно, коли опиняєшся там під час війни.

Для порівняння, як виглядає ялинка до того, як я почала їі стригти по всій кроні, звісно, верхівку теж. Це звичайна ялина колюча блакитна Глаука (Picea pungensGlauca). Почала стригти, щоб тримати в тому розмірі, як мені потрібно. Перше фото - весна 2020року, перед тим, як почала стригти Друге фото - тільки що, в цьому році не стригла, не мала натхнення щось робити в саду. квітник під агроволокном, мульча-кора, голки не прибираються, тому що по корі росте снить ( на фото видно) та флокс шиловидний. Все, що падає зверху є поживним шаром для сниті і флоксу. У бурьяна нема шансів там, де ростуть снить і флокс . Вони самі цінні, тому що правдиві. Можна ремарку? Там, де росте дуб, нічого ( майже) не росте на його опаді, з березами зовсім інша справа. Під березами завжди густо ростуть усіляки трави. Коли буваю в лісі, можна очі до гори не піднімати, як тільки "творчий" безлад суміші трав, різних рослинок та опада листя- берези ростуть. Як тут вже було сказано- мусорне дерево. І в дуба опад охайний, я би сказала, що він гарний, а в берези жахіття якесь.

В випадку, коли на ділянкі росте немала кількість берез , краще купити чи зробити компостер, збирати листяний опад ( крім хвої) і наповнювати їм компостер. Отриманий компост найкращий наповнювач посадкових ям для рослин, особливо, якщо захочете ягоду суниці чи огірок з помідором з власного городика. Та і звичайні духмяні травки мають зовсім іншій смак, коли вони ростуть в саду. Крім того, весною почнеться- що посадити в горщики, щоб раділи очі. Потрібен поживний грунт, щоб заповнити горщики і рослинам було вдосталь "їжі". Тут компост на допомогу. Я,наприклад, давно не саджаю в горщики ніякої декоративки, крім пеларгоній. Перці, томати-черрі, базілік виглядають в горщиках не менш декоративно ніж петунії, крім того, їстівні. Забула, що таке купувати землю для рослин. На компості, змішаним з моїм піском, рослинам дуже добре. До того ж, компостер дає змогу позбутись всяких лушпайок та іншого органічного сміття. Грядки під томати-перець були затягнути агроволокном, зверху замульчовані скошеною травою. Зовсім не сподобалось. Трава перетворювалась на щось незрозуміле, на кшалт коров'ячої плюхи. Траву прибрала і засипала кору. Краса))) Теж саме з полуницею. Мульчувала скошеною травою і ту грядку, де був відкритий грунт. Теж не сподобалось. Хоч багато хто хвалить траву в якості мульчі. В кожного свій досвід. Поки сам не спробуєш, не зрозумієш, що до вподоби. Але чужий досвід дає змогу поміркувати над тим, які рішення подобаються , а від чого слід відмовитись.