Перейти до публікації
Пошук в
  • Додатково...
Шукати результати, які містять...
Шукати результати в...

allanek

Пользователи
  • Публікації

    11 924
  • Зареєстрований

  • Відвідування

  • Днів у лідерах

    7

Усі публікації користувача allanek

  1. Форумного бурята, я так розумію, щойно випустили з бану? Бо дрищить лайном орковських наративів по всім темам, наче качка від ряски.
  2. В мене СЕС на 10кВт+ гібрідний інвертор. Будинок повністю на електриці. З початку війни 2 тижні сиділи без світла, опалення та зв'язку. Коли було зовсім сіре небо, вкрите хмарами та панелі, вкриті снігом, СЕС давала змогу робити 2-м холодильникам і розеткам. Накачати воду зі скважини вмикали бензиновий гнератор на кілька хвилин. На опалення (водяний ТП+електрокотел), звісно цього не хватало, але діскомфорту не було, бо в будинку є камінопіч і , завжди, є запас дров. Будинок одноповерховий, камінопечі було достатьно, щоби почуватися комфортно. Крім того, коли було зовсім скрутно з сонцем, то готували їжу. Звісно, суп не варили, але пожарити м'ясо, запекти картоплю та запарити гречку-овсянку, без питань. І ще- хлібопічка. Завжди був духмяний хліб. Якби не вона, то не знаю, як би ми вижили в тих умовах. В сусіда був стаціонарний газовий генератор, та не було каміна. Газ, як і світло, кляті орки перебили на третій день. Тому в них не було нічого- ні тепла, ні світла, ні води. Камінопіч надумали поставити, коли вже був етап внутрішнього оздоблення. В підлозі вирізали плитку і зібрали димохід Шидель. До нього приставили буржуйку та встромили чорну трубу в димохід. Ні бруду, ні мороки. Пічки достатьно, щоби отопити 130кв. метрів. Роздавати поради не буду, кожен сам вирішує, що для нього краще, але читаючи форум, зробила висновок, що камін(піч) в будинку допомогли вижити багатьом на початку війни. Те, що раніше було забаганкою, виявилось тим, що допомогло вижити в скрутні часи. Що до альтернатив (сонячні панелі, ТН), то тут, теж, треба розуміти для чого витрачаються гроші. В нас електромобіль, завдяки сонячним панелям, завжди був заряджений і коли треба було терміново виїхати, то просто сіли в машіну і поїхали. Що буде цієї зими-побачимо, але досвід вже є. Це правда. Тому, ще на початку, зібрала рюкзачок з документами, вода-хлібці, фонарик, якісь ліки. Коли повернулись додому, спіймала себе на тому, що прибираючи будинок, складаю речі так, щоби можна було їх швидко скласти в валізу і загрузити все в машину. Головне, швиденько затовкати кота в переноску і взяти його запас їжі.
  3. Нагадало...коли син ще навчався, в лчку, на форумі, поступалася якась істота з вимогою надати їй всі сайти і всю інформацію по вступу до польських вишіа. На моє "чому я це маю робити", почула, що в неї нема часу цим займатись, а я вже це проходила і " должна дать ей всё , что она мне перечислила". Так і сказала- должна. Була послана на простори інету. Я це до чого. Хтось, так, лінується дупу підвести, а хтось, хто тільки приїхав і не розуміє, куди звертатись. Всяко буває. Трохи не по темі. Коли були в Польщі, то в кота не було чіпа і щеплення. Взнати, як бути далі і як зробити чіп, це був такий собі квест. Чіп поставили, таки вдома, титры ще не зробили. Але на зараз Польща змінила правила ввозу для котів, собак та всякого мілкого, на кшталт, хом'ячків, титры не потрібні, але тільки для Польщі і як довго не відомо. То краще зробити тут.
  4. Зайшла в ФБ в группу, де наші в Польщі обмінюються всім, хто що знає або питають про всяке. Здивувало, що на багато питань про навчання дітей після школи, бажано безкоштовно або з мінімальною платою, були відповіді про те, що безкоштовних програм для українських дітей не знаходять. Школи, так, там все простіше і подобається відношення до нашіх дітей ( це я з особистого досвіду знайомих знаю), а з освітою в універах , як виявилось, або не знають де шукати, або умови, які завжди були для іноземців- за гроші.
  5. Завжди ходила по гриби, в цьому році ні, не піду. Коли зовсім кортить, згадую про сосни навпроти сусіда, біля дороги, які, наче ножом зрізало, коли прилетіло. В нас відремонтували асфальтовану дорогу через ліс. Але мілко посічені полоси на дорозі видно до самого виїзду з лісу. Куди воно летіло і де приземлилось, хто зна? Дивує, що люди про це не думають, бо гриби на продаж вже бачила. Вранці читала, біля села Мила , в лісі, підірвалась жінка, пішли вдвох з чоловіком по гриби в ліс, замість них знайшла свою смерть.
  6. Аня, чекати від них якоїсь людської реакції, то марно. Це нічого не змінить , вони так і будуть бігати зграєю по форуму і хизуватись тим, що вони бидло. Героям слава!
  7. Ні, котів никто не шукає, бо він є на форумі. Ви з ним, мабуть, перетинаєтесь в темі війни. Нік, в якого рудий кіт на аватарці
  8. Дякую, що нагадали. Бо вже багато часу пройшло з моєї приватної розмови на форумі, де я між ЧортПобьєрі і котом поставила знак тотожності. Впевнена, що та людина, кому я це казала, посміхнеться, читаючи ці строки😄. Не завжди те, що комусь здається очевидним, таким і є. Можливо, ваш допис і дав комусь привід для сарказму, але то марно і можна самого себе пошити в дурні.
  9. Іноді ми всі буваємо тролями. От бачите, хтось і зараз впевнений, що ви Кіт. І за умови того, що того Кота, як і мене, сіпає один від одного, іноді, таки, мені подобається те, як ви себе поводете. В таких випадках мені байдуже, хто ви- бот, кіт або жива людина.😉
  10. Колись на форумі були впевнені, що ви бот і , наполегливо, мене в цьому переконували. Як на мене, то ви троль, іноді, як зараз, наприклад, мені це подобається.
  11. Вам неприємно чути, що ви паразит по життю? Дивно, бо ви ж цим так хизуєтесь на форумі.
  12. Дивно, про вашу доньку я знаю з ваших дописів. Як і про те, що за пристосування в житті, треба комусь залізти язиком в дупу, теж почула від вас. Завжди думала, що життя для того, щоби жити, а не пристосовуватися до нього. Розумієте, можна глузувати одне над одним, можна казати одне одному якісь неприємні речі, але кожній людині, при здоровому глузді, зрозуміло, що діти то є червона лінія, котру краще не перетинати. Навіщо вам це знадобилось, хто зна? Я не копирсаюсь в сортах лайна, щоб шукати відповідь на це питання.
  13. Це з особистого досвіду такі припущення? Ваша донька вже скористалась порадами татка, як плідно працювати язиком комусь в дупі, прилаштовуючись до життя?
  14. Дійсно, якось невдобно вийшло. Щось вони проґавили видати вам почесну відзнаку покупця, за рахунок якого вони позбуваються отих " берлінок". Подайте на них в суд по правам людини. Ще трохи грошенят з них стрясете. Це вам не якесь там tax-free .
  15. Так ви і крім відпочинку до Польщі за "берлінками", наче в супермаркет за рогом біля будинку. Вас поляки виручають завжди. Але жити вам там не можна, бо в них нема такої біржі праці, як у нас. Петляти будете недовго.
  16. Ото вас розібрало. І поляки теж пам'ятають ті часи і зробили висновки. Але для вас мало що змінилось з тих часів. Тоді їздив працювати на польського пана за дешеву їжу, тепер, за дешевою їжею, їдете до польського супермаркету. Тоді допомагав полякам покращити їх добробут працею, зараз своїм гаманцем . Замість того, щоб бризкати емоціями, краще б подякували цій благословенній країні, що їдучи на дешевий відпочинок, можете дозволити собі накупити дешевої їжі.
  17. О, то я була права, коли не стала відповідати . Зарозуміло вважати, що тільки одній людині відкрито знання того, якими очима дивляться поляки на українців. Про багатіїв вже мовчу.
  18. Я йому про це стала писати. І почала з того що адвокат пише нісенітницю, потім стерла, бо розумію, що то марна справа. Ти ж бачиш, що "однодумці" тут зібрались і верзуть дурню, яку рахують за щось розумне
  19. Вибачте, але, якщо ви вважаєте, що вам можно позаздрити, то ви дурнику. Якщо ви на повному серьёзно про замазюкану назву, то дурник в квадраті. З погляду того, що ви рахуєте, що вам можна позаздрити, то воно відсутнє, конкретне , в вас. ПС. Мені нічого не заважає , вдвох з чоловіком, виїхати за кордон, коли захочу. Якби і поїхала на відпочинок, то зробила би це мовчки. Але не роблю того, бо настрій не для відпочинку. Но вам не зрозуміти, що, про деякі речі , зараз, краще, помовчати. Поки перебували в Польщі, надивилась я на таких маргіналів- петляг. Гидке видовище. Дуже добре, що поляки відмінили усілякі соцвиплати, бо таких "сержіо" там багато. Тільки і чекають на халявнє житло, їжу і гроші. Тому не дивуюсь, коли полякам казали, що ми збираємося повертатись додому і нам не потрібен песель, що їх це дуже дивувало. А ми були здивовані окремою чергою на кордоні, яка тягнулася на кілометри до польського пункту пропуску з того металобрухту, який завозили до України без розтаможки отакі відпетлянти. Таких як Сержио багато, не дивуюсь, що в нього є прихильники на форумі.
  20. Аня, не витрачайте емоції на таких. Він і йому подібні не зрозуміють про що ви. Там те, що замінює мізки, заточено лише на те, щоб бути, як він гадає, хитрозробленним... Тому і живе так- відпочивати їздить в дешевий сральник з багажником дешевої їжи. І немає значення , коли їхати. В мирний час або в війну. Для нього нічого не змінеться- завжди " берлінки", завжди відпочинок в дешевому сральнику. І, головне, він завжди буде хизуватись тим, що живе, петляючи. Скільки пам'ятаю його на форумі, те і робить, що петляє. Пам'ятаю, раніше показував фотки, де він відпочивав в якомусь албанському бункері-погребі. Те, що показувати зараз, набагато краще. Мабуть, напетляв вже на кращий відпочинок. І це не він відкрив окрему тему. Це зробила Іра, як модератор. Тому що в Сержіо хватило клепки хизуватись оцим всім в темі про війну. Хоч і там вже давно не про війну, але ще не дійшло до дого, щоб пробити дно. Сержіо, таки, зміг. Побачила, що Іра вже відповіла.
  21. В випадку с Сарочкой цей сарказм був недоречним.
  22. Вам це сказала мати 4-х дітей. Про "підараса" вам тут раніше вже казали.
  23. Ну да, а поки ждєте, то вирішили спитати в нас, українців, як вам садочок зробити затишним. В нас же, зараз, це дуже на часі, облаштування садка, які меблі завезти, як теплицю зробити. Особливо тим, до кого прилетіло з вашого боку. Надивилась я і на літаки, і на гелікоптери з боку Білоруzzіі. І вживу наспілкувалась з вашими співвітчізниками. Очі в них були такі жалістливі, співчутливі, та не стільки до нас, скільки до себе. Бо, коли питаєшь, чому ми змогли, а вони ні, свого таргана скинути, то одразу починалось про те, що ми не розуміємо, як їм важко з репресіями. Іра, івибач, що не по темі, але вже набридло слухати про співчуття і кожного дня чекати, коли від "співчутливих" знову прилетить або ракета, або літак зі "співчуттям"(
  24. Щоб ти розуміла, що тут страшне коїлось. Грюкало і блискавкі такі, що моторошно. Коли гепнуло на мосту, в будинку все дзеренчало.
×
×
  • Створити...