allanek

Всі аргументи в вашому дописі. Тільки придурок може написати, що ""здриснула" з під обстрілів". Ви навмисно зображаєте з себе золоту рибку і не пам'ятаєте, що зовсім недавно писали про те, що переждете десь в Карпатах, поки закінчиться війна і зробите ще одну спробу виїхати за кордон , бо вже пробували там жити. Це було не питання, це ствердження. Ви не просто покидьок, ви брехливий покидьок. І збираєте біля себе, наче пилесмок, таких самих. Поратись в ваших дописах не буду, то ваша улюблена забавка, поратись в чужіх цитатах, наче свиня в багні. Але, якщо я кажу, що є такий допис від вас, то ви знаєте, не гірше за мене, що він є. Навіщо кожного разу виставляти себе дурником? Це наводить на думку або про ущербність- зазвичай така поведінка притаманна тим, кого багато цькували в дитинстві однолітки; або про збочинця. Або і те, і інше. Все, набрид. Пішов геть.

Повний придурок. Точніше - придурок в абсолюті

Чому ж здриснув з Сум тільки в 2022 році?

Чому ж? Той, хто пише зі щурячої нори, знов висмикнув цитату. Скучив? Бо інакше чого ритись в моїх, 5-ти річних, цитатах наче хряк в багнюці? Я вдома, в Україні. Поїхала ненадовго, коли вже наші бійці сказали, що краще збиратися, бо стало зовсім небезпечно. Поїхала і повернулась, коли тут не стало бойових дій. Хоч в мене є можливість жити за кордоном в комфортних умовах , не брати соціальну допомогу, розуміючи, що є люди, котрим вона потрібніше, ніж мені. І допомагати іншим, якщо я можу це зробити. На відміну від щура, який здриснув з Сум десь в Карпати і швиденько оформив всі "халявні" гроші, які можно получити. І країна в 2017 році трохи відрізняється від країни 2022 року. В нас війна. Чи зі щурячої нори десь в лісах Карпат, не чути вибухів і нема поряд зруйнованих будинків? Вас не дивує, хто "одобрямс" вашу писанину ? Як то кажуть, подібне до подібного.

Про красу природи і людської душі. День, який, я з чоловіком, провели в цьому чарівному куточку, запам'ятався найбільше з початку війни. Чому? Тому що, вперше, за весь час, нам було спокійно, думками не повертались в той кошмар, що пережили ми і що, кожної хвилини, переживає країна. Про красу душі. Дендропарк великий і кожен його куточок, самий далекий, зроблено так, що розумієш- це робили люди, в душах котрих живе краса і повага до природи. Місце, яке лікує душу . В мене, зараз, як ніколи, багато природи, точніше, додалось фауни. Тому що з підривом шлюза, ріка Ірпінь тече прямо на подвір'ї. Плюхає риба, гріються на сонечкі черепахи; качкам та чаплям затишно плавати та знаходити їжу собі ; робить запливи видра та багато ще чого. Коли дивлюсь на все це життя, стає боляче від того, що гармонію природи можна розрушити в мить, що і роблять ті, в кого нема всередині нічого, крім зла. Про рододендрони і азаліі. На фото маленька частина парка, в якому безліч цих рослин. Від крихітних до велетенських. Помітила, що не бачила хворих. Всі рослини з гарним листям і вкрити квітами. Здивувало, що на сонці вони почувають себе гарно, відчувається, що вони задоволені життям. Там всі рослини задоволені. І птахи, і риба, що плаває в ставках. Мабуть, так повинен виглядати рай, де затишно і легко .

Є тут хтось з напрямку Демідова, Димера, Гостомеля і далі. Що в вас там коїться? З самого ранку чути потужні вибухи. Зараз так бахнуло, та ще з таким звуком, наче полетіло. Чи то сапери працюють?

Аудіо книжки . Є на Ютубі. "Конотопська відьма" повинна сподобатись)

А що з ними не так? Зранку відкрила форум, все, як завжди, срач по всіх темах, включаючи профільні. Не бачу переваги ні з одного боку, все толерантно, кожен топить за свого, але всі розуміють, що робимо одну справу- захищаємо свою країну.

"Щось у лісі здохло" (прислів'я). Що в вас сталось, що ви, раптом, заговорили українською?

Вічна пам'ять. На світлинах крізь усмішка. Клята війна. Чому гинуть ті, в кого душа світла?

Ні, не було такого. Все, що питали, це ДТЕК телефонував і запитував, чому не бачить нас довгий час. Зараз вже бачить і нічого не питає.

Таня, хай вона стане вам оберегом в житті. Але, якщо щось, кажіть, можна і в лічку)))

Таня, доброго дня. Хоча для багатьох з нас він не такий. Вам потрібна якась допомога? Зараз час такий, що треба допомагати одне одному.

Згодна, горить усе. До нас війна прийшла одразу. Але я, тисячу разів, сказала собі "дякую" за те, що в мене каркасний будинок. Над будинком літало і бухало так, що все здригалось і звякало, але будинок цілий. В гостьвому будиночку від вибухової хвилі попадали картини зі стін і це все, будинки стоять.

Антіхрущ надовго. Ініціатор не закопуй під те, що маєш їсти. Ще є Актара, но Антіхрущ мені, якось, більш подобається. 10-15мл на 10 л води, по вологому ґрунту пролила і все, настала тиша. Вдруге достаю Антіхрущ вже в кінці літа або в вересні.

Так, будинок цілий, про те, що сталось вже можу розповідати з посмішкою, зразу було огидно. Про розсаду не знаю, поки не розумію, що відчуваю і чого хочу. Вода, навряд чи спаде. Якщо орки знов полізуть, то не з цього боку, бо вода навкруги. Тому , хай поки буде. Так, будинок, на диво, цілий і не постраждав.

Про укроп. Він, як сорняк, купи насіння, посій та подсівай протягом сезону. Якщо залишить парасольки, то будешь матиме своє насіння. Витрачати гроші ліпше на щось друге, ніж на нього. Ще, якщо насіння висипеться само з тих сухих парасольок, то воно проросте само. Садок та городина. Колись я тобі казала, що ти настане час, що будеш мати насолоду від огірків з базіліком. Базілік можешь посіяти, коли на дворі +10 постійно, він швидко росте. Вяз квітне завжди, то ти не помічала. Фото гарні)))

Швеця на ніч можна послухати. Чим далі, тим більше "все погано". Вчора зовсім погано було, про вибори патякав і натякав на "чорного лебідя" для Украіни .

Він брітанський подданий. Мабуть, що в лондонському военторзі. До того, його родина має великий вплив в Пакістані.

Корнил, спасибо. Я читаю тему и всё меньше хочется в ней участвовать. Всё больше в ней слышен хор таких вот "мудил", разного разлива. Отвечают ему, как я понимаю, те, для кого война где-то далеко. И слава Богу, пусть она и остаётся далеко. Но мне, с первого дня, как день сурка, видеть, как перед моими окнами прилетали самолёты и бомбили наши точки, как вертолёты сбрасывали десант, как прилетали "подарки" и всё это со стороны Белоруси, читать это, ох, как непросто. Как вообще, можно быть лояльным к "мудиле", независимо от того, он "мудила" от отсутствия мозга или на зарплате? Зачем давать ему украинскую площадку для распространения подобных настроений? Есть и те, что не воюют, но помогают нам другими способами и не снимают с себя вины, рассказывая, что они "простые люди, от которых ничего не зависит". Смотрю, как вывозят ребят с Азовстали. Как можно, после такого, читать то дерьмо, которое отрыгивает здесь "мудила" и ему подобные?

Працює. Зайдіть на сайт або зателефонуйте до них, вони скажуть, чи є доставка в ваші края. Замовляю Сомат на Розеткі, в них виходить дешевше за всіх. І завжди є якісь акції.

Наташа, а Розетка до вас не доставляє зараз? Там завжди акції на Сомат. Чому Финиш не сподобався? Він дорожчий за Сомат

Наташа, я сумую, але не жалкую. Бо розумію, що садок можна посадити, а життя дається нам раз. Та й вода схлине, насоси чинять і все (вода) буде там, де було. Я сподіваюсь на це. А кадировці так, починаешь розуміти все, коли проходить час. Коли знаходишься всередині подій нема такого відчуття небезпеки. Дивно все це. Але, краще, будемо про твій садок, город і про те, що дає нам сили жити далі.

Дівчата, з Днем Матері всіх нас. Читаю вас зі вчора, але нема натхнення відповідати. Чому? Тому що, так виглядае моя лохина, суниця та все інше. Шуткуємо з чоловіком, що можно знайомих на карпів звати. Біля сосни з води гілочки стирчать. То вишні під водою, тільки самісенькі верхівки стирчать. Для розуміння ось такий вигляд все це мало в грудні. Ті ж самі іви видно на першому фото. Рівень води більше 2-х метрів. Той куточкок вже ніколи не буде таким, як був. Буде інший. Нагадує мені наше життя, поділене на "до війни" і "після війни". Що дивно, гілки у слив та черешень, що стирчать над водою, квітнуть. Може і виживуть дерева? Але, хвилинка спогадів і смутку минула, на дворі весна і життя вкруг нас вирує. Малина. Я не агроном і ніколи ним не буду. Роблю так, як заманеться. Тому, це лише мої думки і все. Як на мене, то в горщику ремонтантна малина. Якщо потрібен врожай раніше вересня, то восени зрізаешь гілки так, щоб залишити третину від загальної довжини. Тоді на цих штурпаках будуть нові пагони с більш раннім врожаєм. Оте, що в тебе рясненько знизу росте, дасть тобі ягоду в вересні і до грудня. Крапивку, що по краю горщика росте, зрізаєшь з частиною кореня, саджаєшь новим кущем і поливаєш стімулятором кореню. Літня малина веде себе по-іншому. Я тільки про свою малину. Вона 2-х річна, тому перший рік, навесні, починае рости-рости, а на другий рік, те, що росло, дає ягоду і потім, поступово, всихає . Тому, коли з ціх гілок зібрана ягода, я їх зрізаю, а нові пагони кормлю, бо це врожай наступного року. Як малина поводить себе в горщиках не знаю, але в ремонтантної коріння наче поведінка орків-загарбників, лізе крізь, куди може дотягнутися. Літня малина якась тендітніша. Якщо ремонтантну я не годую зовсім і ніколи, то літню треба годувати обов'язково. Спостереження за малиною, яка росте в лісі. Пісок і кислий грунт. Якщо десь знайде попід парканом можливість пролізти в мій сад, обов'язково це зробить. Моя ремонтантна Геракл дуже агресивна в мене. Колись ткнула в грунт пару "крапівок" та забула про них. Хотіла сказати "зараз", але там вода зараз, а був справжнісенький малинник, величенький, ріс сам по собі. Грунт- пісок, кислий. Може залежить не тільки від кіслотності, а і від того, наскільки тяжкий і щільний грунт? Це не більш, ніж моє припущення.

Ось за все це, з чого ви глузуете, він і воює зараз. В буквальному сенсі, воює, як і Дощ. Хлопці, тримайтесь і повертайтесь додому живими, щоб будувати Україну, що була в мріях.