Gonchik

- Слушай, Гена. Давай я вещи понесу, а ты возьми меня😂

З 45-го по 67-й три роки, на флоті 4

Китайці їй сказали, що коли процес переходу німецьких підриємств в їхню власність остаточно завершиться, вони своїх привезуть)

Кому знати, як не Вам))) Кожний чих) Років десять тому такі, як Ви пофігісти купляли різні польські копії водяних топок відомих брендів, типу hajduk і інші і казали «навіщо платити більше, і так гріє», а потім те все викидалось і ставилось нормальне. Але, так, у випадку з повітряним каміном ризик менший.

Порівнюю. У батьків nordpeis 25 harmoni в 24-х квадратах, у мене йотул 570 в 35-ти. Перший бере повітря з кімнати, другий має підвод зовнішнього. Різниця в комфорті перебування в обох приміщеннях дуже відчутна. Далі - на 570-му в одному місці на дверцятах відклеївся ущільнювач. В тому місці утворювався нагар на склі. Що ще пробувати?

Не в «деяких», а в більш якісних. 570-й - топка з прямим склом. Так, відбір тепла стосується поверхні, тому у того самого 570 зовнішні ребра більші, ніж у дешевих, тому і вага більша. З температурою газів не понти. Це один з показників якості роботи топки. Тому його й винесли в основні характеристики, разом з ккд, тощо. Якраз «огнеупор» приймає на себе більшу кількість тепла. Тепло в трубу - це про інвікти) Круіз не економить. Використовую адаптивний, коли вже зовсім замаханий. Разом з лейнасистом дає проїхати за день 1.2-1.5 ткм на одних руках коли це реально треба.

Навіщо футеровка в чавунних?) Так, в йотулах, нордпейсах є футеровка. Конструкція така. І так, внутрішня камера вирішує мінімум два питання, озвучені тут - піднімає температуру в топці для кращого згорання, захищає зовнішні стінки від передчасного прогорання. І це плюс, а не мінус. Ну а власники топок без внутрішньої камери можуть тішити себе думкою, що вони купили за меншу суму продукт настільки не гірший по якості, що навіть внутрішня камера йому не потрібна) Ну а чого ж. Подумаєш, співставний за розмірами і задекларованою ( принаймні поляки не встидаються це писати про інвікту) потужністю йотул 570 важить 220 кг проти 98 цієї інвікти 700. Подумаєш, температура газів, що виводяться, у того йотула 220 проти 320 град у інвікти (це про те, хто як те тпло відбирає). А так Ваша правда, нафіга той типтрон?)

Думаєте зе з з мінєдом не просили поляків не видавати українцям cukr?)

Що саме, Андрію, Ви не можете побачити одразу з переліченого мною? Ну так, ккд не видно одразу, коли дивишся на топку. Але, гадаю, що умовному Шпатерму немає сенсу давати неправдиві цифри в своїй брошурі. Репутаційні втрати можу лише уявити. Якість виконання внутрішньої камери? Тобто, якщо, наприклад, у одного виробника це лише додаткова пластина чавуну на задній стінці, а у іншого добре підігнана конструкція з чотирьох пластин, то Ви не зрозумієте що краще? Про асортимент аксесуарів - ну відкрийте прайси Йотула, Шпатерма тощо. Купа позицій, від кількох варіантів акумуляції до решітки для смаження. Про герметичність писали вище. Так, ми це обговорюємо в Вашій темі, і я одразу сказав, що Ваш вибір має сенс. Але підтримувати дискусію на тему « ланос кращий за мерседес лише тому, що я його купив» не маю наміру.

Взимку муроване барбекю забирає на себе багато тепла. Тобто вугілля швидко холоне. Треба або довго палити, або швидко смажити)

Висловлю не популярну думку: на біса воно те муроване взагалі і в тому місці, де намалювала його авторка теми зокрема? Одна справа, коли те муроване барбекю стоїть на критій терасі, де також стоїть стіл, тощо. То ще півбіди. Щоб просто посмажити шашлик - цілком достатньо мангалу на колесах. Ну ок, для вибагливих грилювальників щось типу broil king keg чи щось подібне. Пара мангал+яйце закриває повністю всі варіанти грилювання. Хоч пастрамі роби. Дякую забаненому Кирилові вже котрий рік за пораду. Кількатонний стаціонарний комплекс тепер служить хіба що для спалювання сміття і як памʼятник непродуманним рішенням.

Прикордонний перемит даватиме більший профіт.

У Sergio з його родичами-інвалідами відкриваються нові перспективи😂

Вчера опять от имени народа в стране подорожала колбаса (с)

Вони по тих сховищах не вперше херачать

Сніг почистили?)

І скількись-там бригад неукомплектованих. Бо ж вік не зменшимо через те, що зброї катма. А для цих 8 тисяч є)

Конкретно з моїх знайомих це персонал з обслуговування і ремонту літаків. В 22-му передали їм 2автомобілі. Не вірити підстав не маю.

Що за дурні питання? Головій верховного суду лям можна, а начальнику тцк 27€ зась? «На дрони збирав»)

Це типу щоб концентрація сечі в тому струмені, про який пише Murava, пересічному здавалась меншою) Бо так, якщо раніше ніхто не платив, то зараз й поготів.

Памʼятаю, що були такі організації ОРС. Отдел рабочего снабжения. Коли був влітку у бабусі на Полтавщині, то дядько там отоварювався. Так і казали «ковбаса орсівська». Ще тоді думав, як це так, у нас на Львівщині ця ковбаса має ту саму назву (лікарська, любительська тощо) а смакує і на вигляд краща) Я до того, що цілком допускаю, що чим подалі від очей керівництва, тим більші зловживання. У нашому ж місці за косяки в якості могли і в міськвиконком викликати директора, і насипати добряче. Ну і далі по ланцюжку.

Все могло статись. І так, визнаю, що часто могла та варенка бути недолікарською. Від банального пересорту в торгівлі до свідомого випуску недоброякісної продукції. Людський фактор не виключаємо. Але це не була, так би мовити, установка на здешевлення шляхом замін, як це є зараз, і почалось з кінця 80-х- початку 90-х.

Чоловіче, це вищенаведене написане для людей, які ні сном ні духом про ту хп, а зрадоньки хочеться) Мені це читання ні до чого, бо перші візити на мʼясокомбінат здійснив ще дошкільнятком в 70-х, а остаточно (чи тимчасово) відійшов від роботи в харчовій галузі за пару місяців до початку повномасштабки. Моя мама протягом 30 років була начальником ковбасного цеху. Ніхто ніяке кісткове борошно і комбіжир в ту ковбасу не клав. А селітра давно використовувалась для кольорозбереження ( зараз нітритна сіль її замінила), причому у всіх мʼясних виробах. Технологія тоді така була. Мʼясної сировини було настільки вдосталь, що соєвий ізолят якось довелось змивати шлангом в каналізацію, щоб не бавитись з виготовленням емульсії. Якби рівень заміни мʼясної сировини в радянські часи був хоч приблизно таким, яким він є зараз, то ті мʼясопереробники на прайвет джетах літали б) …ну може б не дав ОБХС) А книжечка «точно не помню» називалась Технологічна інструкція. І так, там були вказані заміни, але не мʼяса на папір) Але ви пишіть, бо все ж на світі знаєте, то не тримайте в собі)

Як називалась?)

Все там було норм. За відхилення розміру шматочків сала в московській вк могли так віджарити, що замахаєшся потім торби возити) Всі хотіли жити, і санстанція і держстандарти і галузеві асоціації) Всі пильнували виробника. ГОСТ то було святе. Дсту вже простіше)