Dmode

Для звичайного користувача дослідження взагалі не несуть жодної користі. Якщо користувач здатний отримати користь з досліджень, то це вже не звичайний користувач. Кожному своє. Навіть якщо наївно припустити, що результати німецького дослідження після 6 місяців зберігання не є релевантними, бо не було здійснено заряду, то в дослідженні є дані по втраті ємності на протязі всього періоду. Кожна точка на графіку відповідає відбору кількох комірок і тестування їх ємності. Тож на графіку чітко видно що зменьшення ємності відбувалась і в перший місяць і в другий і так далі. I за ці 6 місяців найбільша втрата ємності була у комірок які були заряджені на 100%. Меншою була втрата ємності для комірок з 50% заряду, і ще меньшою з 0%. Подібні висновки наводять і автори канадського дослідження, по визначенню як SOC діапазон циклювання впливає на втрату ємності, де тестують комірки в межах діапазонів SOC 0%–25%, 0%–60%, 0%–80%, 0%–100%, та 75%–100%. Переклад підкресленого:

Так.

В дослідженні на початку цієї теми не йшлося про саморозряд, а про календарну втрату ємності.

Предмет дослідження - календарне старіння, та як на це впливають рівень заряду та температура. 900 днів зберігали однакові комірки при різній температурі і різному початковому SOC. Потім робили замір ємності.

А що з'явилось якесь дослідження яке спростовує це?

Якщо сенсори не однакові, то в динаміці можна спостерігати такі явища. Бо різні сенсори мають різну інерційність і при зміні температури в динаміці дані можуть розходитись. Правильне рішення щоб були всі однакові. Ще привести їх всіх до єдиного знаменника. І щоб заповнення в гільзах теж однаково було зроблене. Я б зробив навпаки, викинувши аналогові з їх купою дротів, і залишивши лише цифрову шину ds DS18 з 3 дротами.

На фото панель з портами комунікаційними така сама як у JK інверторної бмс. Цікаво чи це просто панель універсальна чи там JK інверторна?

Щось тут видно

Так, і від вентильованості, і від теплотехнічних характеристик стінок корпусу. Але основне джерело тепла всередині це самі комірки, басбари, дроти, бмс, запобіжник і т.д. І якщо на з'єднаннях та обжимках косяки, то грітися буде більше ніж мало би. А корпус та вентиляція це вже другорядне.

Зробіть будь-ласка фото або відео огляд. Цікаво як всередині зроблено.

Відрізнятись звісно буде. Але якщо ці зєднання мають підвищений опір то відрізнятись буде більше ніж могло би. А питання хороше. Поки я всі нові збірки зібрані з замірами опору роздав кінцевим споживачам, а мої старі були зібрані на око, і комірки там зовсім з іншим опором. Треба буде налаштувати відповідні графіки на своїх нових збірках.

Якщо є вибір вести один кабель на 35 мм² чи два на 16 мм², то я оберу 2х16. Бо так мені легше формувати трасу: радіус згину тоншого кабелю менший, ніж у товстого. Це просто зручніше. Такий висновок зроблений на основі шести збірок. Крім того, площа контакту, як вже зазначалося вище, є більшою коли використані обидва болти на терміналі комірки.

Чим більший опір тим більше підвищення температури. Тому і намагаються знизити опір всіх з'єднань, щоб енергія, яка на них виділяється не підвищувала температуру комірок.

Ось мої заміри збірки 24В для кума, на таких самих 304 комірках, з неоригінальними терміналами. Залежність опору від моменту затяжки. Що цікаво оригінальні термінали анодовані, і якщо їх закрутити без попереднього зачищання то стартовий показник 0.75мОм, тобто в рази вищий ніж на цих терміналах. Цікаво також що подвійна саморобна перемичка №4 з дротів 16мм2 має кращі значення ніж штатні басбари.

То опір дротів що йдуть від бмс. Позичте в когось "юрка" а краще придбайте бо з ним одразу видно якщо щось не так у з'єднанні чи обжимці.

Перевірте яким є опір на басбарах, між зазначеними місцями. Бо щось ваші дані наводять на думку що вони нагріваються більше ніж мали би.

Стандарт тестування 0.5С, а максимальний дозволений струм може бути вищий за стандарт. Так в LF він 1С а у MB 0.5, тобто такий самий як стандартний. Зверніть уваги що така к-сть циклів декларується за умов стискання. Тож без стискання можна очікувати меньшу к-сть. Взагалі в даташитах бардак. І якщо розібратися, то є два важливих параметри: максимально дозволений довготривалий заряд стандартний заряд. Стандартний стосується стандарту тестування, він для більшості 0.5С, щоб можна було порівнювати комірки. Довготривалий дозволений у LF серії 1С на відміну від MB серії, де він дорівнює стандартному . В деяких даташитах не приводять максимально дозволений, а в деяких максимально дозволений приводять під назвою стандартного струму або навпаки. Ось версія даташиту від 06-2020 Ось версія даташиту від 05-2021 (під стандартним привели максимальний) Ось версія даташиту від 03-2022 При цьому в цьому ж даташиті процес калібрування ємності проводиться при заряді 1С, бо це є дозволеним максимальним струмом для LF серії, хоч в таблиці цей параметр і не приведений.

Не факт. Якщо стійкість до завад у клонів нижча, то там де у вас зараз виникають збої, можливо з оригінальними б не виникали. По факту маєте зоопарк сенсорів там де бажано мати уніфікацію, яку намагаєтесь для себе якось виправдати, я і інші свої рішення, від яких потім відмовились. Так і тут поміняєте все в кінці кінців на однакові, приведені до одного знаменника. Динаміка також важлива, а вона в різниїх сенсорів у різній обудові може відрізнятись. І навіть привівши весь зоопарк до одного знаменника в стані спокою, в динаміці знову можете здивуватись.

Не в цьому справа. А в тому що якщо хочете вірогідних показників, то варто мати однакові сенсори, щоб були ідентичні інерційність та решта параметрів. По посиланню вище автор описує, що з китайськими клонами може бути щозавгодно. В тому числи і шум, помилки та відмови. Замовте для початку оригінальних.

Я б викинув pt1000, і поставив всі одного типу DS18B20 з однієї партії, попередньо перевіривши їх з нульовим та 100С тестами, з приведенням до спільної точки відліку. Бо там де вже є два DS18B20 , може бути і 4 на тій же шині. До речі зараз багато підробних DS18B20, тому їх краще замовляти в якогось відомого дистрибутора.

Щоб зараз температура повітря в будинку була 26-28, тобто вища ніж температура підлоги 23-24, то повітря треба підігрівати ще якимось чином. Бо за відсутності інших опалювальних приладів температура повітря буде нижчою ніж температура теплої підлоги... Або магія, або термометри збиті, або є якісь інші джерела тепла окрім теплої підлоги, або все перелічене в купі.

ІМНО то не серйозно з тими спіненими прокладками. Бо вони з часом приймають форму об'єкту який на них тисне. Тож в результаті комірки розширяються поки не зустрінуться знову пузами. Тож стискання збірки почнеться фактично лише з цього моменту. В ютубі є відео як розбирають такі збірки з спіненими прокладками.

Одна до одної між ними текстоліт. А щоб не перестаратись перевіряти щоб загальна довжина була не менша ніж {ширина_по_даташиту x к-сть_комірок} + {товщина_текстоліту x {к-ть_комірок + 1}}. Для цього можна зробити якісь тимчасові чи постійні обмежувачі на шпильки.

Цілком могло би і так залишатись якщо інвертор коректно відпрацьовує флоат режим. Бо на RVC 3.6 тоді би було скажімо годину після заряду, а решту часу було би на RFV 3.3. Що є здоровішим ніж постійна витримка на 3.5 коли без флоат режиму.

Щоб щось зрозуміти треба бачити графіки заряду по кожній комірці. А загалом має бути так: досягнення SOC100 рівня, утримання напруги RCV протягом часу визначеного у RCV Time, далі зниження напруги до рівня RFV та утримання її на протязі RFV Time. Це корисно бо балансувати варто на верхах, а після балансування спуститись нижче. Не знаю також чи Ваша Дея добре відпрацьовує цей режим. Для прикладу мій Люкс не коректно відпрацьовує цей режим (не витримує заданий час), як і багато інших китайських інверторів. На ваших же скрінах видно що на першому напруга нижча за поріг балансування (припускаю що він 3.45), а на другому вищий за поріг балансування але дельта 0.007 нижча за поріг 0.01, тому в обох скрінах балансування не активне. На другому скріні вже досягнуто порогу SOC100, тому напевно порахувало ємність від попередньої такої події.