Dmode

Ну це все одно лагідніші умови ніж стояти після витяжки з конденсатом. Та і в основному вентилятори стоять в корпусах, і поки до них дійде повітря, воно на кілька градусів нагрівається і вологість знижується. Які моделі вентиляторів стоять? IP класи захисту не стосуються відносної вологості повітря. Вони стосуються лише захисту від дрібних частинок і від води. IP44 це захист від дрібних частинок діаметром понад 1мм, та від бризг води.

У ebm-papst є класифікація по захисту від вологості. Кожна наступна сходинка включає в себе всі поперердні. В мене вентилятори класу F3. F0 - низька вологість внутрішнє використання F1 - середня вологість без конденсаціі, внутрішнє використання F2 - висока вологість з конденсацією, зовнішнє використання F3 - розпилена вода F4 - розпилена солена вода F5 - кастомні вимоги для клієнта

Гляньте тут якщо цікаво. Там автор прийшов до висновку що сенсори Ок, але якщо вони правильно відкалібровані і виключена ABC. Тобто при одних і тих же сенсорах може бути так: а може бути і так:

Тоді не варто йому у витяжному каналі стояти за рекуператором.

В їхньому мануалі є насторожуюча вимога зберігання в умовах вологості до 70%

Напишіть на графіках моделі сенсорів які в них стоять. Якщо не помиляюсь точність у розповсюджений сенсорів +-50ppm, тому між двом цілком може бути різниця в 100ppm. Взагалі їх би одночасно винести на вулицю на пів години і після цього там примусово відкалібрувати. А потім спостерігати. Бо видно що у синього калібрування зміщене на вулиці.

тоді ясно.

Ніби добра кардіограма, близька до кардіограми здорового HRV. Цікаво чому споживання так скаче, автоматизація по якомусь алгоритму?

Якщо не лінь то зніміть відео де буде видно загальну будову корпусу а потім окремо деталі, з поясненням версій що куди тече. Бо по окремим фото важко зрозуміти цілісну картину. Звучить дивно. Не розумію поки яким чином конденсат може потрапити в приточну частину. Піддон конденсату має якесь сполучення з приточною частиною? Може бути справа у нахилі? Може підняти трохи приточну частину, щоб все гравітаційно стікало у витяжну...? Значить треба робити кастомне доопрацювання герметичності. Бо видно є перетоки як повітря так і конденсату.

Якщо відкрити корпус то можна сфотографувати шильдик самого вентилятора. І по ньому знайти даташит від виробника. З високою вірогідністю там стоїть німецький ebm-papst.

Не цікавився. Просто якщо Вентс продає свої теплообмінники (зерн = вентс), то можливо і корпуси під них своїж би продавав. Запитайте там де купуєте теплообмінник, чи є можливість купити корпус, і якщо є то під які розміри теплообмінників є корпуси...

А купити окремо корпус до нього зі спіненого полієтилену? Якщо теплообмінники продають, то може і корпус продадуть...?

Ви шукаєте відповіді на питання оптимального рішеня окремої складової. Виробник шукає відповіді на питання оптимального рішення виробу в цілому з привязкою до вартості його виробництва. І не завжди у кінцевому виробі ви побачите оптимальні рішення по окремих складових, оскільки вони можуть не відповідати критеріям оптимальності у кінцевому виробі. Часто по окремих складових можна побачити компромісні рішення, або навіть зовсім неоптимальні. В мене теж лежить теплообмінник на пузі, хоча це не оптимально. Так простіше було при конструюванні, зробив опору внизу і все. Щоб поставити його на ребро, вимагало б влаштування перегородок якіб могли нести на собі вагу теплообмінника без деформацій, а це вже ускладнювало конструкцію. На ваших прикладах є різні типи вентиляторів, які мають різні габарити і вимоги до встановлення. В цьому прикладі вентилятори "до" і все в них помістилось. А от вентилятори типу равлик вони би розміщували "після". При розміщенні "після" вибирають вентилятор який може працювати при 100% вологості. Для початку перевірте чи ваші можуть працювати в таких умовах.

Може там на решітці якісь забруднення знизу?

Мій поки живий, пятий місяць йому пішов.

Про ультразвуковий сенсор мова? Скільки він протримався в робочому стані?

Оце так ви мене здивували Але байпас вбиває енергоефективність. Якщо потрібна меньша температура на виході можна просто підрулювати витяжкою, зменьшуючи її швидкість, буде зменьшуватись температура на подачі. І переднагрів при цьому не знадобиться (до межі замерзання теплообмінника).

Стоп. Байпас вночі? Взимку?

Тільки зараз дійшло до мене що Δ/Δ < 1, лише тоді, коли є конденсація. Якщо конденсації немає то Δ/Δ=1. Ось на прикладі вашого теплообмінника, розрахунокові значення: То формула по вулиці, так рахують згідно пасивного стандарту (більш суворі значення). В калькуляторах в основному використовується формула по приміщенню. В таблиці вище приведені обидві. Не знаю яка була вологість у вас, прийняв для розрахунків 35%. Так от, якщо порівняти розрахункові дані з фактичними то отримуємо наступну картину. В обидвох випадках розрахунок демонструє вищі температури після теплообмінника по притоку, і нижчі температури після теплообмінника по витяжці. По витяжці різниця понад два рази. Які висновки з цього робити поки мені не ясно. Але зрозуміло тепер, що якщо моніторити Δ/Δ, то варто ще моніторити вологість а з неї точку роси витяжного повітря, і при появі конденсату переходити від 1 до 0.3-0.5.

який це був об'єм... ніде не моніториться?

Таке? https://www.stroimdom.com.ua/topic/209323-odnoetazhnyy-z98-vozmozhnostyu-etazha-dnepre/?do=findComment&comment=5303954 https://www.stroimdom.com.ua/topic/209323-odnoetazhnyy-z98-vozmozhnostyu-etazha-dnepre/?do=findComment&comment=5309175

На момент скріншоту температура свідчить про відсутність балансу у корпусі ПВУ. Або про відсутність герметичності у корпусі між каналами. Тому запропонував перевірити чи розрахункового співвідношення дельт вдасться досягти хоча би на мінімальному рівні притоку, щоб думати куди копати далі.

В світлі даної дискусії роблю висновок що дехто пов'язує досягнення оптимальних умов для роботи теплообміннка, з фактом існування у будинку підпору чи розрідження. А це не обовязково так. Досягнення оптимальних умов роботи теплообмінника шляхом встановлення різних швидкостей на вентиляторах, не обов'язково означає наявність підпору чи розрідження у приміщенні. Це має означати, що для досягнення балансу у корпусі вашої ПВУ (не плутати з балансом десь на виходах у приміщенні), ви встановлюєте такі швидкості вентиляторів, які уможливлюють подолання поточного опору ваших витяжних і приточних каналів для даного режиму роботи. І якщо ці швидкості відрізняються, то це означає, що опір ваших каналів теж відрізняється. І при цих різних швидкостях всередині ПВУ виникає баланс по потоках, і відповідно робота теплообмінника в таких умовах буде максимально близькою до розрахункових та проектних значень.

Бо одним і тим же причинно-наслідковим звязком пояснює два діаметрально різні варіанти. Прочитати багато чого можна, а от зрозуміти що саме і чому саме хотів донести автор виходить не завжди. "Трохи" це малоінформативне слово, і хоч з ваших слів воно не дорівнює 20%, ясності це не вносить. Хто його знає що ви читали і що там вказувалось. В будь-якому разі: при надмірному тиску повітря рухається через усі нещільності оболонки назовні. при розрідження повітря рухається через усі нещільності оболонки всередину. Взагалі, тема пріоритету підпору чи розрідження мало стосується сучасної садибної забудови. Це актуально для комерційно-промислової забудови, де існують зони, де є небажаним перетік з однієї в іншу. Наприклад, у камері фарбування, кухнях ресторанів, і т.д. виберуть створення розрідження. А у "чистому приміщенні", лабораторіях, операційних виберуть підпір. У багатоквартирних будинках теж можна було б віддати пріоритет підпору, бо краще, щоб повітря через нещільності оболонки рухалося з квартири на сходову клітку, підвал, шахти, гаражі, ніж навпаки. Повертаючись до окремостоячого будинку, в нас є одна зона всередині будинку та зовнішнє середовище, які розділяє оболонка будинку. Між цими середовищами відбувається природній повітрообмін, що іменується фільтрацією повітря через нещільності оболонки. Розмір цього повітрообміну залежить від ступеня герметичності оболонки. Оскільки цей повітрообмін ми контролювати не можемо, його намагаються звести до мінімуму, підвищуючи герметичність оболонки. Контрольований же повітрообмін організовують за допомогою вентиляції. Для зменшення витрат на нагрів вентиляційного повітря використовують рекуперацію. Так от, загальна енергоефективність в частині повітрообміну складається з неконтрольованої інфільтрації та цілеспрямованої вентиляції. Чим меншою є доля інфільтрації та чим більшою є доля вентиляції через рекуперацію, тим більшою є енергоефективність. Оскільки, створюючи у будинку підпір або розрідження, ви збільшуєте долю інфільтрації, ви втрачаєте на енергоефективності. Тому найкращим рішенням є баланс. Якщо ж розглядати варіанти підпору чи розрідження, то підпір збільшує рух теплого вологого повітря через нещільності оболонки назовні, збільшуючи ймовірність подальшої конденсації вологи у тілі огороджуючих конструкцій, та збільшуючи ризик пошкодження цих конструкцій. Розрідження навпаки зменшує цей ризик. Але при неякісно зробленій каналізації (відсутність ущільнювачів) розрідження може призводити до виникнення неприємних запахів.

За такою ж (хибною) логікою можна припустити, що варто зробити розрідження, щоб притоку було легше потрапляти в приточні приміщення... Насправді, якщо досягнути балансу в якомусь окремому моменті, в якомусь окремому режимі, то далі все гарантовано роз'їдеться. Тому краще, якщо є можливість, слідкувати за показниками в реальному часі і автоматично вносити коригування.